Постанова in case no. 279/6561/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року

м. Київ

справа 279/6561/22

провадження 51-2809км26

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

представника потерпілої ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого

ОСОБА_8 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2

ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК), на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23 травня 2025 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 09 червня 2026 року.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Згідно з вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23 травня 2025 року ОСОБА_8 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 121 КК із застосуванням приписів ст. 69 цього кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Вирішено долю речових доказів і процесуальних витрат.

За вироком суду ОСОБА_8 13 липня 2022 року близько 14:50 у житловому будинку, на АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, під час конфлікту, що виник на ґрунті тривалих неприязних стосунків із ОСОБА_9 , у приміщенні кухні, взяв кухонний ніж, яким умисно завдав ОСОБА_9 удару в ділянку спини та спричинив потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у виді колото-різаної рани по лівій задньо - боковій поверхні верхньої частини грудної клітки, рановий канал якої проникає в ліву плевральну порожнину, з ушкодженням лівої легені та серцевої сорочки, ускладненої розвитком зовнішньої і внутрішньої кровотечі, лівобічного гемотораксу (наявністю крові в плевральній порожнині) та масивної крововтрати, від яких 13 липня 2022 року о 17:10 в реанімаційному відділенні КНП Коростенська ЦМЛ Коростенської міської ради настала смерть потерпілого ОСОБА_9 .

Житомирський апеляційний суд ухвалою від 09 червня 2026 року вирок місцевого суду залишив без змін.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу і заперечення на касаційну скаргу

У касаційній скарзі засуджений просить скасувати оскаржувані судові рішення у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Вказує на те, що апеляційний суд розглянув кримінальне провадження незаконним складом суду, оскільки суддя ОСОБА_10 , яка входила до складу колегії суддів з розгляду апеляційної скарги сторони захисту на вирок місцевого суду, вже приймала участь у цьому кримінальному провадженні на досудовому розслідуванні під час розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, якою ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що, з огляду на ч. 1 ст. 76 Кримінального процесуального кодексу України (дала - КПК), перешкоджало судді ОСОБА_10 повторно брати участь у цьому кримінальному провадженні.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 01 серпня 2022 року у справі 279/2830/22 ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишено без зміни.

Зазначені обставини свідчать про розгляд кримінального провадження незаконним складом суду, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК, є істотним порушення кримінального процесуального закону і зумовлює скасування постановленого судового рішення.

Крім того, засуджений вказує на порушення права на захист під час розгляду справи, оскільки захисник ОСОБА_11 не був належно повідомлений про розгляд кримінального провадження судом і, як наслідок, суд безпідставно розглянув кримінальне провадження без його участі. Водночас наголошує, що незалежно від того, що має іншого захисника, він не розірвав договору із захисником ОСОБА_11 .

До суду касаційної інстанції надійшли заперечення представника публічного обвинувачення, в яких він не погоджується з доводами касаційної скарги засудженого. Вважає, що участь судді апеляційного суду в розгляді скарги на ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу відповідно до ч. 1 ст. 76 КПК не є обставиною, що зумовлює його відвід, а тому відсутні підстави для висновку про необ`єктивність чи упередженість судді під час розгляду апеляційної скарги на вирок місцевого суду. Доводи ОСОБА_8 про порушення його права на захист, на думку прокурора є необґрунтованими, оскільки суди вживали заходів для повідомлення другого захисника про розгляд кримінального провадження, однак, як встановлено, захисник ОСОБА_11 виїхав за кордон і в усній формі повідомив, що договір із ОСОБА_8 розірвано. Суди забезпечили участь іншого захисника. Під час судових розглядів будь-яких вимог щодо обов`язкової участі захисника ОСОБА_12 від засудженого та іншого захисника ОСОБА_6 не надходило.

Також до суду касаційної інстанції надійшла заява потерпілої ОСОБА_13 , яка підтримує касаційну скаргу засудженого і просить її задовольнити.

Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні

Захисник і засуджений підтримали касаційну скаргу, просили скасувати оскаржувані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Представник потерпілого підтримала касаційну скаргу сторони захисту.

Прокурор пропонувала залишити без зміни оскаржувані судові рішення

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, позиції захисника, представника потерпілого і прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі й запереченнях на неї, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції, зокрема, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо воно ухвалено незаконним складом суду.

Частиною 1 ст. 76 КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду неодноразово в рішеннях, зокрема в постанові від 19 жовтня 2021 року (справа 127/18010/17, провадження 51-1624км19), наголошував, що недопустимість повторної участі судді, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, у розгляді цього ж кримінального провадження в суді апеляційної інстанції диктується логікою побудови системи судового контролю. Судовий контроль не належить до правосуддя і є специфічною діяльністю суду, яка має контрольний характер та забезпечує охорону конституційних прав громадян від свавільного і невиправданого втручання та обмеження з боку органів державної влади. Беручи до уваги те, що ці обставини можуть позначитися на об`єктивності й неупередженості судді під час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, законодавець включив зазначені дії до числа тих, що перешкоджають участі судді в його розгляді в суді апеляційної інстанції. Адже, хоча діяльність судді із судового контролю прямо не стосується вирішення кримінального провадження по суті, проте суддя знайомиться з матеріалами провадження і в нього при цьому складається внутрішнє переконання щодо його обставин, особи підозрюваного. Закріплена в ст. 76 КПК недопустимість повторної участі судді у кримінальному провадженні спрямована на те, щоб запобігти можливій необ`єктивності та упередженості судді, пов`язаній із захистом права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Доводи засудженого про те, що розгляд кримінального провадження стосовно нього апеляційний суд здійснив незаконним складом суду, були підтверджені під час касаційного розгляду.

Згідно з ухвалою Житомирського апеляційного суду від 01 серпня 2022 року (справа 279/2830/22), суддя цього суду ОСОБА_10 брала участь у ході досудового розслідування в розгляді апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14 липня 2022 року про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Водночас, як установлено з ухвали Житомирського апеляційного суду від 09 червня 2026 року, яка є предметом касаційного оскарження в цьому кримінальному провадженні, порушуючи ч. 1 ст. 76 КПК, суддя ОСОБА_6 брала участь у складі колегії цього суду з перегляду вироку Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23 травня 2025 року і за її участю постановлено ухвалу.

Отже, за таких обставин суд касаційної інстанції робить висновок про істотне порушення Житомирським апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону, а саме ч. 1 ст. 76 КПК , у зв`язку із чим його ухвала від 09 червня 2026 року підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга засудженого - частковому задоволенню.

Водночас доводи засудженого про порушення права на захист апеляційний суд ретельно перевірив і вмотивовано відхилив, із чим погоджується колегія суддів.

Верховний Суд вважає за потрібне призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, у ході якого апеляційному суду необхідно врахувати висновки, зроблені за результатами касаційного переглядусправи, ретельно перевірити доводи сторони захисту та ухвалити законне, обґрунтоване і справедливе рішення, яке відповідатиме положенням статей 94, 370, 419 КПК.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 09 червня 2026 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_8 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3