Постанова in case no. 908/3191/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року

м. Київ

cправа 908/3191/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К. М.- головуючого, Жукова С. В., Картере В. І.

за участю секретаря судового засідання Сулім А. В.

за участю представника Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" Романяка М. Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2026

у справі 908/3191/23

за заявою Адвокатського об`єднання "Мітра"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандекорс"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Історія справи про банкрутство

У жовтні 2023 року Адвокатське об`єднання "Мітра" (далі - АО "Мітра") звернулося до Господарського суду Запорізької області зі заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентан Україна" (далі - ТОВ "Вентан Україна", боржник) (нова назва - ТОВ "Грандекорс").

Ухвалою від 18.10.2023 Господарський суд Запорізької області, зокрема, відкрив провадження у справі 908/3191/23 про банкрутство ТОВ "Вентан Україна", ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначив арбітражного керуючого Бурцеву І. Ю.

Ухвалою попереднього засідання від 20.05.2025 у справі 908/3191/23 Господарський суд Запорізької області серед іншого постановив:

- заяву ТОВ "Прогрес" задовольнити частково; визнати вимоги ТОВ "Прогрес" до боржника у розмірі 35 228 273,08 грн (4-та черга); зобов`язати розпорядника майна включити вимоги заявника до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства; зобов`язати розпорядника майна внести витрати заявника по сплаті судового збору за подання заяви у розмірі 3 864,81 грн до 1-ої черги задоволення вимог відповідно до статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства;

- розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів:

1) ТОВ "Прогрес" - 35 228 273,08 грн (4-та черга);

2) АО "Мітра" - 440 000,00 грн (4-та черга);

3) Приватне акціонерне товариство "Запорізький абразивний комбінат" - 43397 784,23 грн(4-та черга).

- зобов`язати розпорядника майна за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги;

- підсумкове засідання суду призначити на 16.06.2025.

14.07.2025 відбулися збори кредиторів боржника, на яких (згідно з протоколом) визначено комітет кредиторів у складі трьох кредиторів - ТОВ "Прогрес", АО "Мітра" та Приватне акціонерне товариство "Запорізький абразивний комбінат" (далі - ПрАТ "Запорізький абразивний комбінат").

Також відповідно до протоколу від 14.07.2025 зборами кредиторів прийнято рішення обрати ПрАТ "Запорізький абразивний комбінат" головою комітету кредиторів боржника.

Відповідно до протоколів зборів кредиторів від 14.07.2025 та від 04.08.2025 на цих засіданнях розпорядник майна звітувала за проведену роботу.

Зборами кредиторів (протокол від 04.08.2025) прийнято рішення звернутися до господарського суду з клопотанням про перехід в ліквідаційну процедуру, а також визначити кандидатуру ліквідатора боржника арбітражного керуючого Тимошенко А. А. та уповноважити голову комітету кредиторів звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Арбітражним керуючим Тимошенко А. А. подано заяву 01-21/59/25 від 30.07.2025, якою надано згоду на призначення її ліквідатором у справі.

Водночас у серпні 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Армет буд" (далі - ТОВ "Армет буд") звернулося до боржника, арбітражного керуючого Бурцевої І. Ю., з пропозицією прийняти участь у справі у якості інвестора у санації, про намір чого подано відповідну заяву.

Згодом, ТОВ "Армет буд" подало до ТОВ "Грандекорс" (попередня назва - ТОВ "Вентан Україна"), арбітражного керуючого Бурцевої І. Ю., пропозицію щодо укладання мирової угоди, в якій висловило бажання та готовність взяти участь у відновленні платоспроможності боржника шляхом часткового погашення вимог кредиторів.

29.09.2025 зборами кредиторів боржника (протокол 4) прийнято рішення про відхилення пропозиції погодити (схвалити) Мирову угоду між кредиторами та боржником, проєкт якої було попередньо направлено розпорядником майна (результати голосування: "За" - АО "Мітра" (440 голосів) та ТОВ "Прогрес" (35 668 голосів); "Проти" - ПрАТ "Запорізький абразивний комбінат" (43 397 голосів)).

Короткий зміст постанови суду першої інстанції

Постановою від 09.10.2025 у справі 908/3191/23 Господарський суд Запорізької області серед іншого ухвалив: клопотання ПрАТ "Запорізький абразивний комбінат" задовольнити; визнати ТОВ "Грандекорс" банкрутом; відкрити ліквідаційну процедуру; ліквідатором боржника призначити арбітражного керуючого Тимошенко А. А.

Постанову суд першої інстанції мотивував тим, що з огляду на відсутність пропозицій щодо санації боржника та недостатність вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якої прийнято рішення про ліквідацію, для задоволення вимог кредиторів, наявні підстави для задоволення клопотання ПрАТ "Запорізький абразивний комбінат" (голови комітету кредиторів) та припинення процедури розпорядження майном боржника й повноважень розпорядника майна, визнання ТОВ "Грандекорс" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Місцевим господарським судом враховано висновки розпорядника майна ТОВ "Грандекорс", наведені в аналізі фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, за змістом яких до боржника застосувати можливо лише ліквідаційну процедуру, натомість неможливо процедуру санації.

Не погодившись із зазначеною постановою місцевого господарського суду, розпорядник майна ТОВ "Грандекорс" арбітражний керуючий Бурцева І. Ю. та кредитор АО "Мітра" оскаржили її в апеляційному порядку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2026 апеляційні скарги арбітражного керуючого Бурцевої І. Ю. та АО "Мітра" задоволено, постанову Господарського суду Запорізької області від 09.10.2025 скасовано, справу 908/3191/23 передано для продовження розгляду до Господарського суду Запорізької області на стадію розпорядження майном боржника.

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для переходу до ліквідаційної процедури стосовно боржника, вважаючи такий перехід передчасним, оскільки станом на дату прийняття оскаржуваної постанови ТОВ "Армет буд" заявило про готовність брати участь в якості потенційного інвестора як у санації, так і через мирову угоду.

У цьому зв`язку апеляційний господарський суд виснував, що визнаючи ТОВ "Грандекорс" банкрутом господарський суд не перевірив вигідність запропонованих інвестором умов відновлення платоспроможності боржника як через застосування санаційних заходів, так і безпосередньо шляхом укладення мирової угоди, зважаючи, зокрема, на відсутність у боржника будь-яких активів, що безумовно вказує на існування єдиного джерела погашення кредиторських вимог - тільки за рахунок інвестора.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

ПрАТ "Запорізький абразивний комбінат" (скаржник) подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2026 у справі 908/3191/23, у якій просить оскаржену постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційну скаргу мотивує підставами касаційного оскарження, які визначені пунктами 1, 2, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та полягають у такому:

- застосуванні судом апеляційної інстанції норм статті 12, частин першої та третьої статті 44, частин першої, другої та третьої статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) без урахування висновків Верховного Суду про застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених (висновків) у постановах від 02.07.2024 у справі 904/4261/22, від 23.03.2023 у справі 911/1609/21, від 08.12.2022 у справі 908/2415/21, від 01.12.2021 у справі 908/2755/19, від 23.12.2021 у справі 924/1155/18, від 25.05.2023 у справі 902/207/22, від 15.09.2020 у справі 915/1261/16, від 19.11.2020 у справі 908/2755/19, від 29.07.2021 у справі 925/409/20 та від 12.10.2021 у справі 916/3619/19, від 15.06.2021 у справі 916/1950/16, від 29.07.2021 у справі 925/409/20, від 31.05.2022 у справі 905/2852/16, від 22.04.2021 у справі 918/420/16, від 16.02.2022 у справі 927/885/17, від 26.04.2023 у справі 924/1277/20, від 27.10.2021 у справі 908/3411/20, від 08.03.2023 у справі 910/1800/22, від 13.02.2024 у справі 920/986/22;

- відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах норм частини дев`ятої статті 10, частини десятої статті 45, частини третьої статті 49, абзацу дванадцятого частини першої статті 90 КУзПБ;

- неналежному дослідженні зібраних у справі доказів, зокрема листа ТОВ "Армет Буд" (який отримано розпорядником майна 04.09.2025 та згідно з яким інвестор змінив свою позицію із запропонованої процедури санації на можливість укладення мирової угоди) та протоколу зборів кредиторів боржника від 29.09.2025, на яких було відхилено більшістю голосів кредиторів пропозицію щодо укладення мирової угоди (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).

У контексті порушення норм процесуального права скаржник також вказує на застосування судом апеляційної інстанції норми абзацу другого частини першої статті 50 КУзПБ, яка втратила чинність до виникнення відповідних процесуальних правовідносин, що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права та вплинуло на висновок суду про необхідність перевірки "мирової угоди" як альтернативи ліквідації.

Додатково стверджує про неврахування апеляційним господарським судом серед іншого обставин того, що: мирова угода не є однією із процедур у справі про банкрутство, що прямо випливає з норми частини першої статті 6 КУзПБ, та не є альтернативою процедурі санації; пропозиція інвестора щодо укладення мирової угоди не є підставою для розпорядника майна оновлювати проведений у 2024 році аналіз фінансового стану боржника; обставина подання потенційним інвестором проєкту мирової угоди, яка не схвалена зборами кредиторів, не повинна враховуватися судом у підсумковому засіданні при вирішенні питання переходу до наступної судової процедури; при відсутності згоди кредитора на укладення мирової угоди, така угода не може бути затверджена судом.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Учасники справи не скористались своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.

Касаційне провадження

15.06.2026 до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ПрАТ "Запорізький абразивний комбінат".

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.06.2026 для розгляду касаційної скарги у справі 908/3191/23 визначено склад колегії суддів: Огороднік К. М. - головуючий, Жуков С. В., Картере В. І.

Ухвалою Верховного Суду від 26.06.2026 серед іншого відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Запорізький абразивний комбінат" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2026 у справі 908/3191/23; призначено касаційну скаргу до розгляду на 05.08.2026 о 09:45; задоволено клопотання ПрАТ "Запорізький абразивний комбінат" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Судове засідання 05.08.2026 відбулось в режимі відеоконференції за участю представника скаржника - ПрАТ "Запорізький абразивний комбінат", який надав пояснення щодо суті вимог та доводів касаційної скарг. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання з розгляду касаційної скарги не є обов`язковою за законом і не визнавалася такою судом, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників інших учасників судового процесу.

Установлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи

14.07.2025 зборами кредиторів боржника сформовано комітет кредиторів у кількості трьох кредиторів: АО "Мітра" -440 голосів; ТОВ "Прогрес" - 35 228 голосів; ПрАТ "Запорізький абразивний комбінат" - 43 397 голосів.

14.07.2025 зборами комітету кредиторів прийнято рішення обрати головою комітету кредиторів боржника - ПрАТ "Запорізький абразивний комбінат".

04.08.2025 комітетом кредиторів боржника прийнято такі рішення: звіт арбітражного керуючого розпорядника боржника в рамках справи 908/3191/23 прийняти до відома; роботу розпорядника майна вважати задовільною; схвалити звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в рамках справи 908/3191/23 в цілому; призначити арбітражного керуючого Тимошенко А. А. ліквідатором боржника; відповідне клопотання доручити подати голові комітету кредиторів.

Місцевим господарським судом згідно з відповідями державних органів встановлено, що: заборгованість перед Головним управлінням Державної податкової служби в Запорізькій області та перед Головним управлінням Пенсійного фонду України за боржником не обліковується; транспортних засобів за боржником не зареєстровано; реєстраційні дії щодо великовантажних або інших технологічних транспортних засобів боржником не здійснювались; дозволи на ввезення на територію України хімікатів різної категорії та сортів боржнику не видавались; зареєстрованих унікальних об`єктів космічної діяльності у боржника немає; будь-яка інформація про наявність тварин відсутня, оскільки боржник не зареєстрований в Реєстрі тварин як власник тварин; за боржником не зареєстровано судна в Державному судновому реєстрі України та Суднової книзі України; боржнику спеціальних дозволів на користування надрами не надавалось; документи на отримання ліцензії до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від боржника не надходили; за боржником не виявлено інформації та документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання; за боржником повітряні судна не зареєстровані, інформація про наявність аеродромів, злітно - посадкових майданчиків, авіаційної наземної техніки та аеродромного обладнання у боржника відсутня; від боржника на отримання ліцензії на провадження діяльності з випуску та проведення лотерей до КРАІЛ не надходило; сільськогосподарська техніка за боржником не зареєстрована; боржник на виконанні в органах державної виконавчої служби не перебуває.

Водночас згідно листа приватного виконавця Шавлукової З. А. на виконанні перебуває виконавче провадження зі стягнення грошових коштів з боржника, яке наразі зупинено (стягувач - ПрАТ "Запорізький абразивний комбінат").

Також судом першої інстанції з витягів з державних реєстрів з`ясовано, що: записи про заставу (іпотеку) щодо боржника відсутні; боржник не є засновником інших юридичних осіб; за боржником не зареєстровано торговельну марку, не зареєстровано патенти чи інші права на інтелектуальну власність.

Місцевий господарський суд встановив, що розпорядником майна станом на 22.12.2023 проведено Інвентаризацію майна боржника, про що складено відповідний наказ 1 від 22.12.2023.

За бухгалтерськими даними боржника встановлено, що: основні засоби, нематеріальні активи, незавершене виробництво, незавершене капітальне будівництво, незавершений ремонт, товарно - матеріальні цінності (товари), грошові кошти в касі, грошові кошти в банківських установах, цінні папери, бланки суворої звітності, довгострокові та короткострокові інвестиції в частки (паї) в статутних капіталах інших товариств, кредиторська заборгованість перед банківськими установами з отриманих кредитів, кредиторська заборгованість зі сплат податків та зборів, біологічні активи, витрати майбутніх періодів - відсутні; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги складає 90 836 992, 16 грн; дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги складає 270, 00 грн.

Розпорядником майна проведено аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, яким серед іншого встановлено ознаки критичної неплатоспроможності, відсутність економічних ознак дій з доведення підприємства до банкрутства чи ознак фіктивного банкрутства, а також наявність підстав стверджувати, що до боржника неможливо застосувати процедуру санації.

З наданого розпорядником майна звіту про свою діяльність у процедурі слідує, що у боржника недостатньо майна для продовження своєї діяльності та погашення кредиторської заборгованості, а жодних доказів можливості відновлення платоспроможності боржника суду не надано.

Керуючись наведеним, суд першої інстанції встановив, що розпорядником майна вжито достатніх та всіх можливих заходів для з`ясування необхідної інформації про боржника та про його майновий стан.

Своєю чергою, апеляційний господарський суд з наявних у матеріалах справи доказів встановив, що аналіз фінансово-господарського стану боржника датований 2024 роком, тобто проведений без врахування та оцінки пропозицій інвестора як щодо участі у санації, так і відновлення платоспроможності через мирову угоду. При цьому висновок розпорядника майна про неможливість застосування до боржника процедури санації є невмотивованим, позаяк ним не досліджувався проєкт плану санації та його умови.

Також суд апеляційної інстанції з`ясував, що у серпні 2025 року ТОВ "Армет буд" звернулось до розпорядника майна боржника з пропозицією прийняти участь у справі у якості інвестора у санації, про намір чого подано відповідну заяву.

При цьому для підготовки плану санації було запитано ряд документів боржника, зокрема для формування проєкту плану санації ТОВ "Армет буд" просило надати для ознайомлення наступні документи: копію виписки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; копію статуту зі всіма змінами та доповненнями; копію довідки 1із управління статистики про включення до ЄДРПОУ; копію довідки за формою 4-ОПП щодо взяття підприємства на податковий облік; копію свідоцтва платника ПДВ; копії документів щодо призначення керівника (рішення, контракт, наказ тощо); штатний розклад підприємства станом на дату отримання цього листа; копії балансів підприємства (форма 1) за 2020-2024 роки; копії звітів про фінансові результати (форма 2) за 2020-2024 роки; копії звітів про рух коштів (форма 3) за 2020-2024 роки; копії звітів про власний капітал (форма 4) за 2020-2024 роки; примітки до річної фінансової звітності (форма 5) за 2020-2024 роки; копії документів податкової (бухгалтерської) звітності (квартальні та річні), які подаються в податкові органи, небюджетні фонди, органи статистики тощо за 2020-2024 роки; копії останніх актів інвентаризації, інвентаризаційних відомостей, в тому числі, товарно - матеріальних цінностей, що обліковуються на позабалансових рахунках, протоколи інвентаризації; копії аудиторських висновків (за наявності); інформацію про наявність коштів підприємства, що знаходяться у банківських установах, найменування та реквізити банківських установ (зазначити всі поточні рахунки); інформацію щодо майна (рухомого та нерухомого), що належить підприємству на праві власності або на праві господарського відання, його фактичні утримувачі; копії правовстановлювальних документів, що підтверджують право власності (оренди), право господарського відання, оперативного управління на об`єкти нерухомого майна (свідоцтва про власність, витяги з реєстру права власності на нерухоме майно, технічні паспорти, договори купівлі - продажу, міни, рішення власника майна про передачу його боржнику на праві господарського відання оперативного управління тощо); копії правовстановлювальних документів, що підтверджують право власності або право користування (оренди, постійного користування) землею (договори оренди землі, акти постійного користування, земельними ділянками, акти на право власності щодо земельних ділянок); інформацію про земельні ділянки, що знаходяться у фактичному користуванні боржника, із зазначенням кадастрових номерів; інформацію про наявність транспортних засобів, причепів, іншої техніки, із наданням копії відповідних правовстановлювальних документів; інформацію щодо майна підприємства, що є предметом застави, та його повний перелік; е Інформацію про відкриті виконавчі провадження, у яких підприємство виступає стягувачем / боржником, копії відповідних документів; інформацію про накладення арешту на майно підприємства в процедурі виконавчого провадження, за рішенням суду або постановою слідчого; повний перелік кредиторів у справі про банкрутство (найменування кредиторів, юридична адреса, сума заборгованості, підстави виникнення заборгованості); повний перелік дебіторів (найменування кредиторів, юридична адреса, сума заборгованості, підстави виникнення заборгованості); інформацію щодо заборгованості по заробітній платі працівникам підприємства, виплаті авторської винагороди, аліментів, вимогам щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, а також заборгованості із єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування по податках і зборах (обов`язкових платежах); інформацію стосовно облікового складу та кваліфікації працівників підприємства; інформацію стосовно корпоративних прав відносно інших юридичних осіб (найменування, місцезнаходження, розмір долі у статутному капіталі); інформацію про наявність у власності акцій, їх місцезнаходження; інформацію про векселі, видані та отримані за товари, роботи, послуги; про векселі, придбані за грошові кошти; про наявність облігацій (придбаних та емітованих); інформацію про наявність ліцензій, дозволів, патентів, авторських свідоцтв тощо з наданням відповідних копій; копії актів перевірок діяльності підприємства державними контролюючими органами; перелік справ у судах загальної юрисдикції, господарських та адміністративних судах, у яких підприємство є учасником провадження.

На підставі вказаного листа арбітражним керуючим Бурцевою І. Ю. було здійснено запит на отримання згаданих документів до ТОВ "Грандекорс".

02.09.2025 арбітражним керуючим Бурцевою І. Ю. направлено відповідь ТОВ "Армет буд" "Щодо розгляду пропозиції" за 02-47/412, в якій, зокрема, повідомлено, що відповідно до статті 44 КУзПБ Розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника… на адресу Боржника додатково було направлено лист із проханням надати перелік документів, які Вами було зазначено у пропозиції. Станом на дату підготовки даного листа, від боржника не було отримано будь-яких документів, які стосувались би вашої пропозиції.

Згодом, ТОВ "Армет буд" направило розпоряднику майна ТОВ "Грандекорс" пропозицію щодо укладання мирової угоди, в якій висловило бажання та готовність взяти участь у відновленні платоспроможності боржника шляхом погашення вимог кредиторів. Було запропоновано розглянути дане питання на зборах кредиторів. Додатково повідомлено, шо умовами укладання Мирової угоди між боржником, ТОВ "Армет буд" та кредиторами передбачено: 1) 100% частки у Статутному капіталі переходить до ТОВ "Армет буд" з дати затвердження судом мирової угоди; 2) визнана судом кредиторська заборгованість списується на 70%; 3) розстрочка залишку боргу на п`ять років, рівними частинами з щомісячною сплатою.

До вказаної заяви долучено проєкт Мирової угоди у справі 908/3191/23 про банкрутство ТОВ "Грандекорс" від 29.09.2025.

05.09.2025 розпорядник майна ТОВ "Грандекорс" на адреси учасників справи направила запрошення на збори кредиторів, які мали відбутися 29.09.2025 о 12:00 з порядком денним щодо розгляду проєкту Мирової угоди у справі 908/3191/23: прийняття рішення щодо погодження або відхилення умов Мирової угоди.

Зі змісту протоколу 4 зборів кредиторів від 29.09.2025 суд апеляційної інстанції встановив, що:

- на Порядок денний було винесено єдине питання "Розгляд проекту Мирової угоди у справі 908/3191/23: прийняття рішення щодо погодження або відхилення умов Мирової угоди";

- щодо питання першого порядку денного: слухали розпорядника майна, яка повідомила про те, що заздалегідь нею був підготовлений та направлений на адреси кредиторів проєкт Мирової угоди, узгоджений із Інвестором. Запропонувала висловитись кредиторів із цього питання. Виступив представник ПрАТ "Запорізький абразивний комбінат" Романяк М. Я., який повідомив про те, що на сьогодні відсутній порядок укладання Мирової угоди КУзПБ, оскільки норма Кодексу відсилає на статтю 192 ГПК України. Також повідомив, що керівництвом було розглянуто проєкт Мирової угоди та відхилено, оскільки проєкт передбачає списання заборгованості (70%), що на думку кредитора є суттєвою. Також зауважив, що відсутність представника Інвестора на даних зборах ставить під сумнів реальну реалізацію вимог Мирової угоди Інвестором та Боржником. Слухали представника АО "Мітра" Бистрова Д. А., який висловив думку про необхідність відкласти розгляд даного питання з огляду на відсутність на даних зборів кредиторів Інвестора чи його представника. приводу укладання Мирової угоди не заперечує на тих умовах, що було направлено в проєкті розпорядником майна. Слухали представника ТОВ "Прогрес" Острика С. Ю. який підтримав позицію представника АО "Мітра" щодо відкладення зборів кредиторів та повідомив, що не заперечує з приводу укладання Мирової угоди на тих умовах, що було направлено в проєкті розпорядником майна. Вважає, що укладання Угоди дасть можливість погасити хоча б якусь заборгованість, що не можливо буде зробити в процедурі ліквідації враховуючи відсутність майна у Боржника;

- постановлено на голосування пропозицію перенести збори кредиторів на іншу дату і час у зв`язку із необхідністю повторно повідомити Інвестора про дату та час зборів, отримати від нього додаткову інформацію. Проведено голосування: АО "Мітра" - "За" (440 голосів); ПрАТ "Запорізький абразивний комбінат" - "Проти" (43397 голосів); ТОВ "Прогрес" "За" (35 668 голосів); "Утримався" - 0 голосів. Рішення зборів: пропозиція відхилена.

- постановлено на голосування пропозицію погодити (схвалити) Мирову угоду між кредиторами та боржником, проєкт якої було попередньо направлено розпорядником майна. Проведено голосування: АО "Мітра" - "За" (440 голосів); ПрАТ "Запорізький абразивний комбінат" - "Проти" (43397 голосів); ТОВ "Прогрес" "За" (35 668 голосів); "Утримався" - 0 голосів.

Отже, більшістю голосів на зборах кредиторів 29.09.2025 пропозиція ТОВ "Армет буд" відхилена.

З наведеного судом апеляційної інстанції встановлено, що у цій справі фактично було запропоновано дві альтернативні процедури для відновлення платоспроможності боржника: 1) процедуру санації; 2) відновлення платоспроможності через мирову угоду.

З наведеного апеляційний господарський суд з`ясував, що висновок розпорядника майна в аналізі фінансово-господарського стану боржника від 2024 року про можливість застосування до боржника лише ліквідаційної процедури помилково врахований судом першої інстанції, оскільки станом на дату прийняття оскаржуваної постанови ТОВ "Армет буд" заявило про готовність брати участь в якості потенційного інвестора як у санації, так і через мирову угоду у цій справі.

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права, Верховний Суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість оскарженої постанови апеляційного суду з огляду на таке.

Предметом судового розгляду є подана у справі про банкрутство заява голови комітету кредиторів про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 6 КУзПБ щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

За частиною першою статті 44 КУзПБ під розпорядженням майном боржника розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна боржника господарський суд постановляє ухвалу.

Задля досягнення наведеної мети частиною третьою статті 44 КУзПБ на розпорядника майна покладено обов`язки, серед іншого: проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства; скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.

Згідно з приписами частини першої статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.

Абзацом першим частини другої статті 49 КУзПБ унормовано, що до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Завдання підсумкового засідання суду на стадії розпорядження майном полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі, виходячи, зокрема, з клопотання комітету кредиторів. Проте остаточна оцінка зазначених обставин надається господарським судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство, виходячи з того, чи є можливим відновлення платоспроможності боржника без введення його ліквідаційної процедури, чи не приймалось рішення про введення ліквідаційної процедури комітетом кредиторів на шкоду більшості кредиторів - членів комітету кредиторів та чи є реальна можливість відновити платоспроможність боржника через застосування до нього процедури санації за наявності інвестора, чи наявні ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності тощо (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі 910/23633/16, від 23.01.2020 у справі 924/1155/18, від 08.12.2022 у справі 908/2415/21, від 01.08.2023 у справі 904/1938/22, від 15.05.2024 у справі 914/2468/20, від 18.09.2025 у справі 905/291/23, від 04.06.2026 у справі 910/26/22 та ін.).

При цьому тлумачення положень статей 48, 49 КУзПБ свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника з-поміж тих, що визначені положеннями частини першої статті 6 КУзПБ, з застосуванням судового розсуду (близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі 915/1261/16, від 19.11.2020 у справі 908/2755/19, від 29.07.2021 у справі 925/409/20 та від 12.10.2021 у справі 916/3619/19, на які посилається скаржник в касаційній скарзі).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими КУзПБ, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неплатоспроможність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, які передбачені в процедурі розпорядження майном, та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном, зокрема, передбаченої у частині третій статті 44 КУзПБ (висновок, який викладений у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі 911/1609/21, від 08.12.2022 у справі 908/2415/21 та на який серед іншого посилається скаржник).

Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів. Суд повинен встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійсненні аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедур розпорядження майном, та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном (висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 15.06.2021 у справі 916/1950/16, від 29.07.2021 у справі 925/409/20, від 31.05.2022 у справі 905/2852/16).

Отже, завдання підсумкового засідання суду на стадії розпорядження майном полягає в з`ясуванні ознак неплатоспроможності для визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі, виходячи з клопотання комітету кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство.

У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій з`ясовано розмір активу та пасиву боржника, за результатом чого встановлено його неплатоспроможність, тобто недостатність (а саме відсутність) майна для задоволення вимог кредиторів.

Також судами встановлено, що розпорядником майна проведено інвентаризацію майна боржника станом на 22.12.2023 та здійснено датований 2024 роком аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника.

На підставі оцінки зазначених доказів суд першої інстанції у підсумковому засіданні дійшов висновку про необхідність переходу до процедури ліквідації ТОВ "Грандекорс" (попередня назва - ТОВ "Вентан Україна"), оскільки керувався відсутністю пропозицій щодо санації боржника та відсутністю заперечень самого боржника, а також недостатністю вартості його майна для задоволення вимог кредиторів. При цьому місцевий господарський суд також врахував, що у справі були виконані всі необхідні умови процедури розпорядження майном, зокрема й подано клопотання зборів кредиторів щодо введення процедури ліквідації.

Втім, зі змісту постанови про визнання боржника банкрутом вбачається, що суд першої інстанції під час підсумкового засідання на стадії розпорядження майном не здійснив належного з`ясування обставин того, чи є можливим відновлення платоспроможності боржника без введення його ліквідаційної процедури та чи є реальна можливість відновити платоспроможність боржника через застосування до нього процедури санації за наявності пропозиції потенційного інвестора, а також чи не приймалось рішення про введення ліквідаційної процедури зборами кредиторів всупереч волевиявлення більшості кредиторів.

Вочевидь означений підхід, застосований місцевим господарським судом у підсумковому засіданні для визначення наступної судової процедури, суперечить наведеній вище позиції Верховного Суду.

Своєю чергою, переглядаючи в апеляційному порядку постанову місцевого господарського суду про перехід до ліквідаційної процедури, суд апеляційної інстанції серед іншого встановив такі обставини (як-то детально висвітлено вище):

- станом на дату прийняття оскаржуваної постанови суду першої інстанції ТОВ "Армет буд" заявило про готовність брати участь в якості потенційного інвестора як у санації, так і через мирову угоду у цій справі;

- ненадання ТОВ "Грандекорс" запитуваних первинних та бухгалтерських документів об`єктивно перешкоджає визначенню умов санації та заходів, які можуть бути застосовані для відновлення його платоспроможності, втім місцевий господарський суд наведеного не врахував та не сприяв в порядку судового контролю належному виконанню учасниками справи своїх процесуальних обов`язків;

- визнаючи боржника банкрутом, суд першої інстанції не перевірив вигідність запропонованих інвестором умов відновлення платоспроможності боржника як через застосування санаційних заходів, так і безпосередньо шляхом укладення мирової угоди, а саме чи буде розмір задоволених вимог кредиторів меншим у процедурі ліквідації, ніж розмір вимог, який може бути задоволений у разі введення процедури санації або у випадку примирення;

- мотивуючи оскаржувану постанову відхиленням 29.09.2025 зборами кредиторів пропозиції ТОВ "Армет буд" щодо укладання мирової угоди, суд не надав оцінки відсутності у боржника будь-яких активів, що безумовно вказує на існування єдиного джерела погашення кредиторських вимог - тільки за рахунок інвестора;

- на зборах кредиторів 29.09.2025 пропозиція ТОВ "Армет буд" відхилена більшістю голосів, які, однак, належать одному кредитору - ПрАТ "Запорізький абразивний комбінат" (43 397 голосів), тоді як два інші визнані у справі кредитори - АО "Мітра" (440 голосів) та ТОВ "Прогрес" (35 668 голосів) голосували за перенесення зборів кредиторів на іншу дату і час у зв`язку із необхідністю повторного повідомлення інвестора та отримання від нього додаткової інформації, а також голосували за погодження (схвалення) мирової угоди між кредиторами та боржником, проєкт якої було попередньо направлено розпорядником майна.

Ураховуючи наведені обставини у їх сукупності, Верховний Суд цілком погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що при вирішенні питання про перехід до ліквідаційної процедури та визнання боржника банкрутом місцевий господарський суд належним чином не перевірив можливість застосування до боржника іншої, ніж ліквідація, судової процедури, зокрема запропоновані інвестором санацію та/або відновлення платоспроможності через мирову угоду, а керувався виключно рішенням зборів кредиторів (рішенням єдиного кредитора, який має більшість голосів), що вказує на недотримання балансу між публічним та приватним інтересами та суперечить принципам пріоритету відновлення платоспроможності боржника та судового розсуду.

При цьому судом апеляційної інстанції правильно зазначено й про те, що виходячи з аналізу положень статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні господарському суду належить перевіряти також економічну доцільність переходу до ліквідаційної процедури (що не може застосовуватися лише формально через рішення зборів кредиторів) у разі, якщо є альтернативні способи задоволення вимог кредиторів (повністю або частково) без припинення юридичної особи.

Доводи касаційної скарги не спростовують наведених висновків суду апеляційної інстанції та фактично зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою встановленим обставинам справи та спонукання Верховного Суду до переоцінки доказів, що згідно з вимогами статті 300 ГПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Аргументи заявника касаційної скарги відносно того, що мирова угода не є однією із визначених КУзПБ процедур у справі про банкрутство, є неспроможними, оскільки, як правильно зазначив апеляційний господарський суд, законодавство про банкрутство передбачає можливість укладення мирової угоди на будь-якій стадії провадження, що є одним із механізмів уникнення ліквідації юридичної особи-боржника.

Водночас доводи скаржника про неможливість затвердження господарським судом мирової угоди за відсутності згоди хоч одного кредитора на її укладення є обґрунтованими, однак такі доводи жодним чином не спростовують вмотивованого висновку апеляційного господарського суду про те, що суд першої інстанції взагалі не здійснив оцінки відповідних доказів та встановлення обставин справи у контексті можливості застосування до боржника процедури санації чи відновлення платоспроможності через мирову угоду, запропонованих інвестором.

Більш того, крізь призму судового контролю та розсуду підлягала врахуванню господарським судом також позиція скаржника як кредитора у справі стосовно його заперечення щодо схвалення мирової угоди зборами кредиторів, проєктом якої передбачалось погашення вимог кредиторів у обсязі 30% (коли два інші кредитори голосували за таке схвалення), та відстоювання позиції щодо переходу до ліквідаційної процедури боржника, що вбачається економічно необґрунтованим за обставин відсутності у боржника будь-яких активів.

Тому, як правильно зазначено апеляційним господарським судом, суд першої інстанції не перевірив вигідність запропонованих інвестором умов відновлення платоспроможності боржника як через застосування санаційних заходів, так і безпосередньо шляхом укладення мирової угоди, а саме чи буде розмір задоволених вимог кредиторів меншим у процедурі ліквідації, ніж розмір вимог, який може бути задоволений у разі введення процедури санації або у випадку примирення.

На підставі зазначеного, колегія суддів Верховного Суду погоджується з позицією суду апеляційної інстанції про передчасність висновків місцевого господарського суду щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Таким чином, апеляційний господарський суд, обґрунтовано задовольнивши апеляційні скарги розпорядника майна та ініціюючого кредитора, правомірно скасував постанову суду першої інстанції та передав справу до зазначеного суду для продовження розгляду на стадію розпорядження майном боржника.

Колегія суддів критично ставиться до аргументів скаржника про відсутність висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а також щодо невідповідності висновків апеляційного суду вже наявній судові практиці, оскільки окрім відповідного правового регулювання суд враховує встановлені ним обставини з наданням оцінки наявних в матеріалах справи доказів у кожній конкретній справі.

У цьому зв`язку колегія суддів відхиляє доводи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду про застосування відповідних положень статей 12, 44, 49 КУзПБ, викладених (висновків) у низці перелічених у касаційній скарзі постанов, з огляду на різні фактичні обставини справ.

При цьому колегія суддів не бере до уваги аргументи скаржника про помилкове застосування судом апеляційної інстанції норми абзацу другого частини першої статті 50 КУзПБ, яка втратила чинність до виникнення спірних правовідносин, адже зазначене не призвело до неправильного розгляду справи, яку апеляційним господарським судом оскарженою постановою направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (на стадію розпорядження майном боржника).

У контексті іншої обраної скаржником підстави касаційного оскарження Верховний Суд констатує, що скаржник в касаційній скарзі лише окреслює свою позицію щодо спірних правовідносин, в яких, на його думку, відсутній висновок суду касаційної інстанції. Проте касаційна скарга за своїм змістом фактично зводиться до незгоди з наданою судом апеляційної інстанцій оцінкою встановлених фактичних обставин справи та до необхідності переоцінки судом касаційної інстанції наявних в матеріалах справи доказів, що, як зазначалось, не є можливим з огляду на визначені в статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Відтак посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах визнаються суто декларативними, необґрунтованими та підлягають відхиленню.

Зважаючи на викладене у сукупності, наведені скаржником підстави касаційного оскарження не отримали підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Переглянувши у касаційному порядку в межах доводів та вимог касаційної скарги оскаржену постанову суду апеляційної інстанції, Верховний Суд не встановив порушення та невірного застосування норм права, на які посилався скаржник.

На підставі викладеного та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції в порядку статті 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та необхідність залишення оскарженої постанови апеляційного господарського суду у цій справі без змін.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2026 у справі 908/3191/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Огороднік

Судді С. В. Жуков

В. І. Картере