Постанова in case no. 904/2684/25 (904/1888/26)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року

м. Київ

cправа 904/2684/25 (904/1888/26)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2026 (колегія суддів у складі: Соп`яненко О.Ю.- головуючий, Джепа Ю.А., Золотарьова Я.С.)

та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2026 (суддя Примак С.А.)

у справі 904/2684/25 (904/1888/26)

за позовом ОСОБА_1

до 1) Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Кепітал Менеджмент"

за участю третіх осіб : 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійна транспортна компанія"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінерфін-Транс"; 3) Державної податкової служби України; 4) Комунального підприємства "Кривбасводоканал"; 5) Пенсійного фонду України; 6) арбітражного керуючого Юринця Арсена Володимировича, 7) Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій енергопостачальник", 8) Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття"

про визнання недійсним договору

у межах справи 904/2684/25

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій енергопостачальник"

до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Хід розгляду справи та стислий зміст позовних вимог

1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - Боржник), введено процедуру розпорядження майном боржника.

2. У межах зазначеної справи 06.04.2026 ОСОБА_1 (далі - Позивачка) звернулася з позовом до Боржника та Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Кепітал Менеджмент" (далі - Відповідач) про визнання недійсним вчиненого між Боржником і Відповідачем правочину про надання поворотної фінансової допомоги на загальну суму 2781555190 грн, що складається з перелічених у позовній заяві додаткових угод, та про застосування визначених частиною 3 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) наслідків визнання правочину недійсним - зобов`язання Відповідача повернути Боржнику отримане майно, а саме грошові кошти в розмірі 2781555190 грн.

3. У позовній заяві Позивачка заявила клопотання про звільнення її від сплати судового збору за її подання (далі - Клопотання). Клопотання мотивовано тим, що сплата судового збору в сумі 931840 грн є непосильним фінансовим тягарем для Позивачки, яка є фізичною особою та має посадовий оклад 55750 грн. При цьому Позивачка зауважила, що заявлені нею як конкурсним кредитором вимоги спрямовано на повернення майна саме Боржнику. Водночас у межах справи про банкрутство Боржника розглядається справа 904/2684/25 (904/653/26) за позовом про стягнення з Боржника на користь Позивачки заборгованості із заробітної плати в розмірі 387558,82 грн станом на 01.03.2026.

4. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено Позивачці строк тривалістю п`ять днів з дня вручення цієї ухвали на усунення недоліків позовної заяви - надання доказів сплати судового збору в розмірі 934502,40 грн.

5. Ухвалу мотивовано тим, що Позивачка не надала доказів сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру в розмірі 931840,00 грн, а згідно з довідкою 59/26 від 06.04.2026 додана до позовної заяви квитанція ID: 0448-0611-5197-5692 від 08.03.2026 щодо сплати судового збору за немайнову позовну вимогу була використана у справі 904/2684/25 (904/1136/26). Щодо Клопотання місцевий господарський суд у вказаній ухвалі зазначив, що статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право, а не обов`язок суду щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору; єдиною підставою для вчинення господарським судом зазначених дій є врахування ним майнового стану сторін; а особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору в установленому порядку та розмірі.

Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

6. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2026 повернуто позовну заяву Позивачці на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

7. Ухвалу мотивовано тим, що Позивачка не виконала вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2026, не усунула недоліки позовної заяви, не надала доказів на підтвердження сплати судового збору в установленому порядку та розмірі.

8. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2026 зазначену ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.

9. Апеляційний господарський суд погодився з висновком господарського суду першої інстанції про наявність передбаченої частиною 4 статті 174 ГПК України підстави для повернення позовної заяви, оскільки Позивачка не усунула її недоліки в установлений строк. При цьому господарський суд апеляційної інстанції зазначив, що Позивачка не надала беззаперечних доказів майнового стану, які б дозволяли суду вирішити питання про звільнення її від сплати судового збору.

Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

10. Позивачка подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2026 про повернення позовної заяви, що була переглянута та залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2026, направити справу на розгляд до господарського суду першої інстанції.

11. Касаційну скаргу мотивовано тим, що зазначені судові рішення суперечать нормам процесуального законодавства та порушують право Позивачки на доступ до правосуддя, тому мають бути скасовані.

12. Позивачка стверджує, що разом з позовною заявою надано господарському суду докази неспівмірності розміру судового збору, що підлягає сплаті за її подання, та майнового стану Позивачки. Однак господарські суди не врахували майновий стан Позивачки, не надали правової оцінки надмірності чи розумності фінансового тягаря зі сплати Позивачкою судового збору як передумови для доступу до правосуддя.

13. Позивачка наголошує, що господарський суд першої інстанції не ухвалив відповідне процесуальне рішення за Клопотанням, адже ні мотивувальна, ні резолютивна частина ухвал про залишення позовної заяви без руху та про повернення позовної заяви не містять відмови у задоволенні Клопотання, оцінки чи висновків господарського суду щодо непереконливості наданих Позивачкою доказів.

14. Позивачка заперечує проти висновку апеляційного господарського суду про ненадання доказів майнового стану Позивачки, посилаючись на додану до позовної заяви довідку про доходи фізичної особи за попередній рік, видану органом Державної податкової служби України.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

15. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні скарги відмовити.

16. Відзив мотивовано тим, що господарський суд першої інстанції в повній мірі дослідив надані докази, надав оцінку зазначеним у позовній заяві обставинам та не задовольнив Клопотання, у зв`язку з чим у подальшому повернув позовну заяву. Натомість доводи Позивачки не спростовують правомірних висновків господарських судів першої та апеляційної інстанцій.

17. Відповідач наголошує, що згідно з положеннями ГПК України та Закону України "Про судовий збір" право звільнення від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочення його сплати перебуває в межах дискреції суду, а не є його обов`язком.

18. Крім того, Відповідач зазначає, що середній дохід Позивачки на місяць складає більше 90000,00 грн, тоді як середня заробітна плата в Україні за 2025 рік склала 20653,55 грн; за відомостями з відкритих джерел Позивачка у серпні 2025 року придбала транспортний засіб, мінімальна можлива вартість якого складає 1300000,00 грн; Позивачка не надала довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7, документів щодо наявності банківських рахунків із зазначенням коштів на них; Позивачка сплатила судовий збір у інших справах у розмірі 518893,97 грн у жовтні 2023 року та в розмірі 37517,47 грн у квітні 2024 року.

Позиція Верховного Суду

19. Керуючись вимогами статей 14, 300 ГПК України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.

20. Предметом касаційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про повернення заявнику позовної заяви та ухвалена за наслідками її перегляду постанова господарського суду апеляційної інстанції. При цьому відповідно до частини 2 статті 304 ГПК України до касаційної скарги включено також заперечення проти викладених у відповідній ухвалі, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, висновків господарського суду щодо підстав залишення позовної заяви без руху, неусунення яких зумовило повернення позовної заяви.

21. За змістом частин 1, 2, 4 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У вказаній ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

22. У статті 164 ГПК України закріплено перелік документів, що додаються до позовної заяви, до яких віднесено, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 1 частини 1).

23. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 123 ГПК України).

24. Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом (частина 1 статті 1 Закону України "Про судовий збір").

25. Згідно з положеннями статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1). При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3).

26. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема: за подання до господарського суду у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункти 3, 4 пункту 2 1 частини 2).

27. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір").

28. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала (зокрема в постанові від 04.10.2023 у справі 906/1026/22), що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

29. Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162, пунктів 1-3 частини 1 статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

30. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

31. До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

32. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

33. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 грн.

34. У цій справі Позивачка заявила одну позовну вимогу немайнового характеру - про визнання недійсним правочину, та позовну вимогу майнового характеру - про повернення коштів у сумі 2781555190 грн. Позовну заяву подано в електронній формі.

35. З огляду на викладене господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання позовної заяви із застосуванням понижувального коефіцієнту 0,8, становить 934502,40 грн, у тому числі 2662,40 грн за позовну вимогу немайнового характеру та 931840,00 грн за позовну вимогу майнового характеру.

36. Позивачка не надала господарському суду доказів сплати судового збору в зазначеному розмірі ні при поданні позовної заяви, ні на виконання ухвали місцевого господарського суду про залишення позовної заяви у встановлений судом строк, який з урахуванням вручення ухвали закінчився 20.04.2026. Натомість Позивачка заявила Клопотання про звільнення її від сплати судового збору.

37. Можливість відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати передбачено статтею 8 Закону України "Про судовий збір". За змістом пункту 1 частини 1 та частини 2 зазначеної статті Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням, зокрема, звільнити від сплати судового збору в разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу (пункт 1 частини 1, частина 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір").

38. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (частина 3 статті 8 Закону України "Про судовий збір").

39. Наведені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір (аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі 912/1061/20).

40. Водночас у силу приписів статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

41. Наявність у господарського суду дискреційних повноважень з вирішення певного питання не звільняє його від обов`язку належним чином обґрунтувати мотиви, якими він керується при ухваленні відповідного рішення, адже судовий розсуд має бути заснований не на свавіллі, а на оцінці конкретних обставин справи в їх сукупності та взаємозв`язку з урахуванням вимог закону.

42. Зокрема, при вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору суд має перевірити конкретні обставини певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.

43. У цій справі місцевий господарський суд під час вирішення питання щодо прийнятності позовної заяви не виконав наведених вимог процесуального законодавства з огляду на таке.

44. Залишення господарським судом першої інстанції позовної заяви без руху із подальшим її поверненням Позивачці надає підстави для висновку, що при їх ухваленні не було задоволено Клопотання. Однак зміст відповідних ухвал не свідчить про належний розгляд Клопотання, адже їх резолютивні та мотивувальні частини не містять конкретного висновку щодо процесуального рішення, ухваленого за наслідками розгляду Клопотання, зокрема, про відмову в його задоволенні.

45. У мотивувальній частині ухвали про залишення без руху позовної заяви місцевий господарський суд зазначив про наявність Клопотання, процитував положення статті 8 Закону України "Про судовий збір", а також висновки Верховного Суду щодо її застосування. Зокрема, господарський суд першої інстанції слушно зазначив про рівність усіх учасників судового процесу, про необхідність врахування при застосуванні вказаної норми майнового стану сторони, про обов`язок заявника навести доводи та подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору в установленому порядку і розмірі.

46. Проте конкретні обставини цієї справи залишилися поза увагою місцевого господарського суду, адже в ухвалі не надано правової оцінки викладеним у позовній заяві доводам Позивачки, якими вона аргументувала неможливість сплати судового збору у відповідному розмірі. Також господарський суд першої інстанції не дослідив надані Позивачкою докази та не встановив, чи підтверджують вони певний розмір річного доходу Позивачки за попередній календарний рік та/або інші обставини, які мають значення для розгляду Клопотання, чи перевищує належний до сплати судовий збір 5 відсотків такого доходу та, відповідно, чи надають такі обставини підстави для висновку про наявність підстав саме для звільнення від його сплати.

47. Залишаючи без змін ухвалу про повернення позовної заяви, апеляційний господарський суд у постанові зазначив, зокрема, що сума отриманих фізичною особою доходів може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7, однак Позивачка не надала таких беззаперечних доказів майнового стану, які б дозволяли суду вирішити питання про звільнення її від сплати судового збору.

48. Проте господарський суд апеляційної інстанції також не надав правової оцінки тим доказам, які Позивачка надала на підтвердження своїх доводів, зокрема, відомостям податкового органу про доходи за попередній календарний рік, доказам наявності заборгованості із заробітної плати, на які посилалася Позивачка в апеляційний скарзі, зокрема, з точки зору повноти та достатності наведених у них відомостей.

49. У касаційній скарзі Позивачка стверджує, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання позовної заяви, складає понад 30% від її загального річного доходу за попередній рік, підтвердженого наданими разом із позовною заявою доказами, зокрема довідкою податкового органу. Відповідно до встановлених статтею 300 ГПК України меж розгляду справи суд касаційної інстанції не має права перевіряти докази, встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені господарськими судами попередніх інстанцій, зокрема ті, на які посилаються Позивачка в касаційній скарзі та Відповідач у відзиві на касаційну скаргу.

50. Водночас Верховний Суд констатує, що господарський суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви через ненадання Позивачкою доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі, належно не розглянувши Клопотання про звільнення від сплати судового збору, не надавши правової оцінки наявним у справі доказам щодо майнового стану заявника, які мають істотне значення для правильного застосування відповідних норм процесуального права та забезпечення доступу до правосуддя.

51. Вказані порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу встановлених статтею 300 ГПК України меж розгляду справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

52. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду та ухвалена за наслідками її апеляційного перегляду постанова апеляційного господарського суду - скасуванню з переданням справи до суду першої інстанції на новий розгляд на стадію прийняття позовної заяви до розгляду.

53. Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід надати правову оцінку наявним у справі доказам, перевірити наявність передбачених пунктом 1 частини 1 та частиною 3 статті 8 Закону України "Про судовий збір" умов з урахуванням, зокрема, прийняття до уваги або відхилення заперечень інших учасників справи щодо повноти та правильності наведених Позивачкою відомостей та залежно від встановлених обставин вирішити питання щодо наявності або відсутності підстав для задоволення Клопотання про звільнення Позивачки від сплати судового збору.

Розподіл судових витрат

54. Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2026 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2026 у справі 904/2684/25 (904/1888/26) скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді С. Жуков

В. Пєсков