Постанова in case no. 608/1029/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року

м. Київ

справа 608/1029/23

провадження 61-7733св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Білобожницької сільської ради,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватне агропромислове підприємство Дзвін ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 25 грудня 2025 року у складі судді Коломієць Н. З. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року у складі колегії суддів Костіва О. З., Гірського Б. О., Хоми М. В., і виходив з такого.

Зміст заявлених позовних вимог

1. У квітні 2023 року заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Білобожницької сільської ради до ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного агропромислового підприємства Дзвін про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6125584900:01:001:0809, розташованої на території Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області.

2. Позов обґрунтовано тим, що Тернопільською обласною прокуратурою під час досудового розслідування кримінального провадження

42020210000000119 від 19 травня 2020 року за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, а також під час виконання повноважень, визначених статтею 131 Конституції України та статтею 23 Закону України Про прокуратуру , встановлено наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру на захист інтересів держави у сфері земельних відносин за фактом неправомірного отримання громадянами у власність земель сільськогосподарського призначення.

3. Слідчими слідчого управління ГУНП у Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 42020210000000119 від 19 травня 2020 року за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших фізичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки.

4. Під час досудового розслідування встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 26 червня 2019 року 19-2070/14-19-СГ Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з кадастровим номером 6125584900:01:001:0809 площею 2,0000 га з метою передання її у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, угіддя - пасовища, розташованої за межами населеного пункту на території Косівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області.

5. Пунктом 3 зазначеного наказу визначено, що технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) необхідно розробити з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, погодити та затвердити відповідно до вимог чинного законодавства.

6. Наказом ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 09 серпня 2019 року 19-2752/14-19-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Косівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області.

7. Пунктом 2 цього наказу вирішено надати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 6125584900:01:001:0809) із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі запасу - пасовище) без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населеного пункту на території Косівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області.

8. Пунктом 3 зазначеного наказу встановлено, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125584900:01:001:0809 виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

9. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 03 жовтня 2019 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку (номер запису про право власності - 33516513).

10. 18 лютого 2020 року право власності зареєстровано за ОСОБА_2 (номер запису про право власності - 35536752) на підставі договору дарування 56 від 18 лютого 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу Максимович С. В.

11. 18 березня 2021 року зареєстровано інше речове право - право оренди земельної ділянки, орендарем якої є ПАП Дзвін (номер запису про інше речове право - 41090879).

12. Водночас під час досудового розслідування кримінального провадження 42020210000000119 встановлено, що ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області з письмовими заявами про отримання земельної ділянки не звертався. Це підтверджується показаннями самого отримувача землі, а також висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів 1059/1060/22-22 від 20 грудня 2022 року у кримінальному провадженні 42020210000000119, згідно з яким два підписи від імені ОСОБА_1 у заяві про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність виконані не ним.

13. Наразі не встановлено особу чи осіб, які діяли від імені отримувачів земельних ділянок, зокрема щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6125584900:01:001:0809, право власності на яку було зареєстровано за ОСОБА_1 . Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

14. З метою недопущення пропуску позовної давності щодо вимог про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області та повернення земельної ділянки у комунальну власність, який прокуратура обчислювала з часу, коли дізналася про порушення законодавства під час отримання у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, прокурор звернувся з вказаним позовом.

15. Про зазначені порушення земельного законодавства Тернопільська обласна прокуратура дізналася в момент надходження від Управління СБУ в Тернопільській області рапорту про виявлення кримінального правопорушення та відповідних матеріалів перевірки (лист УСБУ в Тернопільській області від 19 травня 2020 року 69/14-1319 було зареєстровано в прокуратурі Тернопільської області 19 травня 2020 року за вх. 6385-20).

16. З огляду на викладене, прокурор просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 09 серпня 2019 року 19-2752/14-19-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення , яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність ОСОБА_1 та надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 6125584900:01:001:0809 із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності (угіддя - пасовища) без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населеного пункту на території Косівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області (нині - на території Білобожницької територіальної громади Чортківського району Тернопільської області);

- витребувати у ОСОБА_2 та ПАП Дзвін земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 6125584900:01:001:0809, розташовану на території Білобожницької територіальної громади Чортківського району Тернопільської області (колишньої Косівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області), для ведення особистого селянського господарства на користь Білобожницької територіальної громади в особі Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області.

- стягнути з ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, ОСОБА_2 та ПАП Дзвін на користь Тернопільської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в сумі 5 368,00 грн у рівних частинах.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

17. Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 25 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

18. Суд першої інстанції виходив з того, що ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області у 2019 році було уповноваженим органом розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення, а в матеріалах земельної справи містилися заява від імені ОСОБА_1 , документація із землеустрою та видані на їх підставі накази.

19. Суд дійшов висновку, що прокурор не довів відсутності волевиявлення ОСОБА_1 та вибуття земельної ділянки з володіння держави поза його волею. Вимогу про скасування реалізованого наказу суд визнав неефективною, а ОСОБА_2 добросовісною набувачкою. Суд також зазначив, що витребування ділянки за встановлених обставин не відповідало б крітерію пропорційності втручання у право на мирне володіння майном.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

20. Постановою Тернопільського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року апеляційну скаргу заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури залишено без задоволення.

21. Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 25 грудня 2025 року залишено без змін.

22. Суд апеляційної інстанції встановив, що наявні у справі докази є взаємно суперечливими, а сукупність установлених обставин та доказів не свідчать про відсутність волі ОСОБА_1 на приватизацію земельної ділянки.

23. Колегія суддів також погодилася з висновками суду першої інстанції про неефективність окремої вимоги щодо скасування наказу, недоведеність підстав для віндикації та неспростовану добросовісність ОСОБА_2 .

Узагальнені доводи касаційної скарги

24. 04 червня 2026 року заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою (надійшла до суду 08 червня 2026 року), в якій просить скасувати рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 25 грудня 2025 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року (повний текст постанови складено 08 травня 2026 року), ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

25. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій прокурор зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, вказуючи, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі 488/6211/14-ц, від 19 червня 2019 року у справі 638/6662/17, від 11 вересня 2019 року у справі 487/10132/14-ц, від 18 березня 2020 року у справі 129/1033/13, від 16 вересня 2020 року у справі 496/3658/16-ц, від 27 січня 2021 року у справі 461/3675/17, від 23 листопада 2021 року у справі 359/3373/16-ц, від 21 вересня 2022 року у справі 908/976/19, від 14 грудня 2022 року у справі 461/12525/15-ц та від 14 грудня 2022 року у справі 477/2330/18, у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі 910/18036/17, від 10 липня 2019 року у справі 686/23256/16-ц, від 23 жовтня 2019 року у справі 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі 917/2101/17, від 05 лютого 2020 року у справі 461/3675/17, від 25 березня 2021 року у справі 752/21411/17, від 08 червня 2022 року у справі 638/13219/15-ц. Також прокурор вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки.

26. Касаційна скарга мотивована тим, що особисте, справжнє волевиявлення громадянина на безоплатне одержання земельної ділянки є необхідною передумовою застосування статей 116, 118, 121 ЗК України. За відсутності такого волевиявлення наказ уповноваженого органу не може вважатися належним вираженням волі держави на відчуження землі.

27. Вказує, що відомості, одержані у кримінальному провадженні, не використовувалися як преюдиційні факти. Вони були подані як письмові докази у цивільній справі та підлягали оцінці за статтею 89 ЦПК України незалежно від того, чи ухвалено вирок і чи повідомлено конкретній особі про підозру.

28. Прокурор вважає, що справа має фундаментальне значення для єдності практики та значний суспільний інтерес, оскільки йдеться про ймовірне використання одного механізму для вибуття щонайменше 18 земельних ділянок і подальшого зосередження прав користування ними у пов`язаних аграрних підприємств.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

29. Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі 608/1029/23 за касаційною скаргою заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

30. 13 липня 2026 року матеріали цивільної справи 608/1029/23 надійшли до Верховного Суду.

31. Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2026 року справу призначено до судового розгляду.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

32. 17 липня 2026 року ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області за допомогою підсистеми Електронний суд подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені постанову та рішення - без змін.

33. Відзив на касаційну скаргу обґрунтований посиланням на те, що у 2019 році саме ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області відповідно до частини четвертої статті 122 ЗК України та Положення про головне управління було компетентним розпорядником земель державної власності сільськогосподарського призначення у межах Тернопільської області.

34. Вважає, що за результатами розгляду відповідних документів видано наказ про дозвіл на розроблення документації, земельну ділянку сформовано та зареєстровано у Державному земельному кадастрі, документацію затверджено, а право власності ОСОБА_1 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

35. У відзиві наголошено, що ОСОБА_1 у своїх заявах підтвердив волю на отримання земельної ділянки, тоді як попередній експертний висновок від 20 вересня 2021 року не дав можливості встановити виконавця підпису. Вироку або іншого судового рішення, яким була б встановлена незаконність дій посадових осіб при передачі саме цієї земельної ділянки у приватну власність, немає.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

36. 26 липня 2019 року в ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області за вхідним номером Д-4377/0/16-19 зареєстровано заяву від імені ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності, розташованої на території Косівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області. На зазначеній заяві міститься підпис від імені заявника та зазначено відповідальних осіб, які здійснювали реєстрацію цієї заяви.

37. Згідно з наказом начальника ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області І. Кузя від 26 червня 2019 року 19-2070/14-19-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу - пасовища), розташованої за межами населеного пункту на території Косівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області.

38. 26 липня 2019 року в ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області за вхідним номером Д-4377/0/16-19 зареєстровано заяву від імені ОСОБА_1 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (землі запасу, угіддя - пасовища) з кадастровим номером 6125584900:01:001:0809, яка розташована за межами населеного пункту на території Косівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області. На зазначеній заяві містяться два підписи від імені заявника та зазначено відповідальних осіб, які здійснювали реєстрацію цієї заяви.

39. Згідно з наказом начальника ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 09 серпня 2019 року 19-2752/14-19-СГ затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Косівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області. ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 6125584900:01:001:0809) із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності (землі запасу - пасовище) без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населеного пункту на території Косівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області. Вказано, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125584900:01:001:0809 виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

40. Згідно з рішенням державного реєстратора відділу державної реєстрації Монастириської міської ради Савки С. С. від 03 жовтня 2019 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 33516513 проведено державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125584900:01:001:0809 за ОСОБА_1 , відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна.

41. 18 лютого 2020 року між ОСОБА_1 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдаровувана) укладено договір дарування земельної ділянки, посвідчений державним нотаріусом Бучацької державної нотаріальної контори Максимович Л. В. та зареєстрований у реєстрі за 56. За цим договором дарувальник безоплатно передав обдаровуваній у власність земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 6125584900:01:001:0809, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства.

42. Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 328344447 від 06 квітня 2023 року, земельна ділянка з кадастровим номером 6125584900:01:001:0809 площею 2,0000 га на праві власності належить ОСОБА_2 . Підставою для внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35536752 від 18 лютого 2020 року. Для державної реєстрації подано договір дарування від 18 лютого 2020 року 56, посвідчений державним нотаріусом Бучацької державної нотаріальної контори Максимович Л. В. Речове право ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку припинено 18 лютого 2020 року. 18 березня 2021 року за номером 41090879 зареєстровано інше речове право - право оренди земельної ділянки, згідно з яким орендодавець ОСОБА_2 надала, а орендар ПАП Дзвін прийняло у строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарських потреб строком на 10 років. Для державної реєстрації подано договір оренди землі без номера від 29 грудня 2020 року, укладений між ПАП Дзвін і ОСОБА_2 . Підставою для внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57201872 від 22 березня 2021 року.

43. Як вбачається з листа заступника начальника Управління СБУ в Тернопільській області - начальника відділу боротьби з корупцією та організованою злочинністю від 19 травня 2020 року 69/14-1319, адресованого виконувачу обов`язків заступника прокурора Тернопільської області, на підставі статей 214, 216 КПК України направлено рапорт про виявлення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України, вчиненого службовими особами ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області. Згідно із зазначеним рапортом старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах першого сектору ВБКОЗ УСБУ в Тернопільській області отримано інформацію щодо незаконного відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності начальником ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, тобто щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України. Перебуваючи на посаді начальника ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, він виділив на підставних осіб вісімнадцять земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, зокрема земельну ділянку з кадастровим номером 6125584900:01:001:0809, які надалі були перереєстровані на ОСОБА_2

44. 19 травня 2020 року органом досудового розслідування внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 42020210000000119 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України. Зокрема, встановлено, що начальник ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, зловживаючи службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди, здійснив незаконне заволодіння земельними ділянками, що спричинило тяжкі наслідки.

45. 12 листопада 2020 року начальник СУ ГУНП у Тернопільській області звернувся з листом 15558/19/2-2020 до начальника ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області з проханням організувати проведення перевірки законності дій працівників ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області під час виділення, зокрема земельної ділянки з кадастровим номером 6125584900:01:001:0809. У листі зазначено, що ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області із заявою про надання дозволу на розроблення та затвердження проєкту землеустрою не звертався.

46. У відповідь на зазначений лист начальник ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області надіслав лист 10-19-0.181-913/90-20 від 16 грудня 2020 року, в якому вказано, що спеціалісти головного управління не мають доступу до відомостей про осіб, які перетнули державний кордон України, а подані громадянами копії документів були засвідчені їхніми підписами. Сумнівів під час реєстрації документів не виникало, а підстав для залишення їх без розгляду не було.

47. Слідчий СУ ГУНП у Тернопільській області звернулася з листом 15557/9/2-2020 від 16 листопада 2020 року до заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), у якому просила на підставі статей 40, 71, 93 КПК України організувати перевірку законності дій державного нотаріуса Бучацького районного нотаріального округу Максимович Л. В. під час посвідчення та реєстрації, зокрема, договору дарування земельної ділянки з кадастровим номером 6125584900:01:001:0809.

48. Згідно з відповіддю Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 6105/7.4-20/7.4/2871 від 14 грудня 2020 року, з пояснення, наданого державним нотаріусом Бучацької державної нотаріальної контори Максимович Л. В., убачається, що 18 лютого 2020 року за реєстровим 56 посвідчено договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером 6125584900:01:001:0809, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Для посвідчення зазначеного договору дарування державним нотаріусом відповідно до вимог статті 43 Закону України Про нотаріат , глави 3 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено особи учасників правочину, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій, згідно з поданими паспортами громадян України, копії яких долучено до відповідного наряду справ. Жодних сумнівів щодо поданих сторонами документів чи підозр щодо зазначених осіб у нотаріуса не виникало. Водночас повідомлено, що Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) діє та керується у своїй діяльності Положенням про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2011 року 1707/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 червня 2011 року за 759/19497, і в межах своєї компетенції не наділене повноваженнями перевіряти законність дій державного нотаріуса.

49. Як убачається з інформаційних листів, сформованих начальником ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області 09 листопада 2021 року та 11 листопада 2021 року на запити слідчого СУ ГУНП у Тернопільській області, надання земельної ділянки, зокрема з кадастровим номером 6125584900:01:001:0809, здійснювалося у порядку, визначеному статтею 118 Земельного кодексу України. Наказ ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 26 червня 2019 року 19-2070/14-19-СГ підготувала ОСОБА_3 , а наказ від 09 серпня 2019 року 19-2752/14-19-СГ - ОСОБА_4 . Заяви про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо зазначених у листі земельних ділянок були подані громадянами особисто.

50. Згідно з протоколом допиту свідка від 09 листопада 2020 року, складеним посадовою особою ОВС ВБКОЗ УСБУ в Тернопільській області, допитано ОСОБА_1 , який показав, що не має у власності земельних ділянок і не звертався з письмовими заявами до органів державної влади та органів місцевого самоврядування для отримання земельних ділянок у власність, не передавав земельну ділянку у власність іншим особам, а з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 не знайомий.

51. Як убачається з висновку експерта СЕ-19/120-21/8585-ПЧ від 20 вересня 2021 року, складеного експертом Тернопільського НДЕКЦ МВС України Кравець В. Л. за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи документів у кримінальному провадженні 42020210000000119 від 19 травня 2020 року, встановити ким - ОСОБА_1 чи іншою особою - виконані підписи у заяві про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у заяві про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та в договорі дарування від 20 серпня 2020 року, не виявилося можливим.

52. Як убачається з висновку експерта 1059/1060/22-22 від 20 грудня 2022 року, складеного експертом Тернопільського відділення Київського НДІСЕ Міністерства юстиції України І. Заблоцьким за результатами проведення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів у кримінальному провадженні 42020210000000119 від 19 травня 2020 року, підписи від імені ОСОБА_1 у заяві про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 14 червня 2019 року, у заяві про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 жовтня 2019 року та в договорі дарування від 18 лютого 2020 року виконані рукописним способом, без попередньої технічної підготовки та використання механізмів відтворення. Підписи від імені ОСОБА_1 у заяві про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та у заяві про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою. Встановити, ким - ОСОБА_1 чи іншою особою - виконані підписи у заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і в договорі дарування, не виявилося можливим.

53. Тернопільська обласна прокуратура зверталася до Бучацького міського голови (лист від 20 березня 2023 року 15-181 вих. 23) з проханням повідомити, чи здійснюватиме Білобожницька сільська рада представництво інтересів територіальної громади в суді у спірних правовідносинах щодо визнання недійсним наказу Управління та повернення земельної ділянки у комунальну власність громади.

54. Згідно з відповіддю 03-15/279, наданою Білобожницьким сільським головою 07 квітня 2023 року, Білобожницька сільська рада не здійснюватиме представництво інтересів територіальної громади в суді у спірних правовідносинах щодо набуття права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125584900:01:001:0809 площею 2,0000 га.

55. З інформаційного листа 1411-Ю/2023 від 25 січня 2023 року, наданого виконавчим комітетом Тернопільської міської ради на звернення старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП у Тернопільській області В. Гатанюка, убачається, що ОСОБА_1 у 2019 році не подавав до Центру надання адміністративних послуг у м. Тернополі заяви про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

56. За даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, правонаступником юридичної особи Косівської сільської ради є Білобожницька сільська рада, код ЄДРПОУ 04393657.

57. ОСОБА_1 до відзиву на позов, надісланого до суду першої інстанції, долучив заяву свідка від 30 листопада 2023 року, у якій стверджував, що 14 червня 2019 року звертався із заявою про надання йому дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з кадастровим номером 6125584900:01:001:0809 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності на території Косівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області. Він замовляв виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення йому цієї земельної ділянки та звертався із заявою про затвердження такого проєкту. Також у заяві свідка ОСОБА_1 підтвердив, що 03 жовтня 2019 року звертався до державного реєстратора Савки С. В. із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6125584900:01:001:0809 площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, а надалі уклав договір дарування земельної ділянки від 18 лютого 2020 року, за яким подарував ОСОБА_2 зазначену земельну ділянку. У цій заяві ОСОБА_1 як свідка було попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання за статтею 384 КК України.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

58. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

59. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у таких випадках: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою та третьою статті 411 цього Кодексу.

60. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції, переглядаючи судові рішення, перевіряє правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, при цьому не встановлює нових обставин і не переоцінює докази, однак має перевірити, чи правильно суди визначили правову природу встановлених обставин та чи застосували до них належні норми права.

61. Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

62. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені судом.

63. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункти 4 і 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

64. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не покладає на суд обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, на яку посилається сторона. Таку обставину необхідно доводити так, щоб реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі 129/1033/13-ц).

65. Цивільну справу належить вирішувати з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен визначити, чи є вірогідним те, що з огляду на надані докази та правдивість тверджень заявника його вимога заслуговує на довіру.

66. Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

67. Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

68. Згідно зі статтею 118 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

69. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

70. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

71. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

72. Процедура державної реєстрації земельної ділянки визначена Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року 1051 (далі - Порядок 1051).

73. Відповідно до пункту 107 Порядку 1051 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

74. Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється, зокрема, за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи (пункт 109 Порядку 1051).

75. У пункті 110 Порядку 1051 передбачено, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: 1) заява (у паперовій або електронній формі) про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22; 2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації), у паперовій або електронній формі відповідно до вимог Закону України Про землеустрій ; 3) електронний документ.

76. Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

77. До поземельної книги в паперовій формі додається засвідчена копія рішення, яке є підставою для внесення відомостей до неї (пункт 112 Порядку 1051).

78. У пункті 113 Порядку 1051 встановлено, що державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

79. Звертаючись до суду з позовом, заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури послався на те, що у 2019 році ОСОБА_1 не звертався особисто до ГУ Держгеокадастру у Тернопільській областіз метою одержання безоплатно у власність земельної ділянки.

80. Суди встановили, що ОСОБА_1 звертався із заявою до ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області , зареєстрованою 14 липня 2019 року за Д-3335/0/16-19, у якій просив надати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Також ОСОБА_1 звертався із заявою до ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, зареєстрованою 29 липня 2019 року за Д-4377/0/16-19, з проханням затвердити проєкт землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000 га.

81. На заявах ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Тернопільській областіта державного реєстратора містяться підписи заявника, а також зазначені відповідальні особи, які здійснювали реєстрацію цих заяв.

82. У договорі дарування земельної ділянки з кадастровим номером 6125584900:01:001:0809, укладеному 18 лютого 2020 року між ОСОБА_1 (дарувальник) і ОСОБА_2 (обдаровувана), державний нотаріус Бучацької державної нотаріальної контори Максимович Л. В. засвідчив, що договір підписано в його присутності, а особи сторін встановлено.

83. У письмових поясненнях ОСОБА_1 підтвердив, що звертався із заявами до ГУ Держгеокадастру у Тернопільській областіта державного реєстратора, а також укладав договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером 6125584900:01:001:0809.

84. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (частина друга статті 328 ЦК України).

85. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

86. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі Рисовський проти України виклав висновки щодо принципів застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема щодо необхідності додержання принципу належного урядування під час втручання держави у право особи на мирне володіння своїм майном.

87. У пунктах 70, 71 зазначеного рішення ЄСПЛ наголошено, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності в цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Потреба державного органу виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

88. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що передання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки відбулося з волі та за його ініціативою, з дозволу та за сприяння органу, уповноваженого від імені держави розпоряджатися земельною ділянкою - ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області. Прокурор у межах цієї справи зазначених обставин не спростував.

89. ОСОБА_2 правомірно набула земельну ділянку загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером 6125584900:01:001:0809 для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Чортківського району Тернопільської області.

90. Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 12, частинами першою, п`ятою та шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

91. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

92. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

93. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

94. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно встановив фактичні обставини справи, визначив норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, та, надавши правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності з урахуванням зазначених вище критеріїв оцінки доказів і балансу вірогідностей, дійшов загалом обґрунтованого висновку про недоведеність прокурором заявлених підстав позову.

95. Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, значною мірою зводяться до переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції (стаття 400 ЦПК України).

96. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі 373/2054/16-ц).

97. Відсутність вироку не перешкоджає використанню у цивільній справі документів і висновків експертів, законно одержаних у кримінальному провадженні, якщо вони містять відомості про предмет доказування. Такі матеріали не набувають преюдиційного значення, але оцінюються як письмові докази за загальними правилами ЦПК України.

98. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі 477/2330/18 зазначено, що чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року у справі 461/3675/17). Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи.

99. У постановах Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі 686/23256/16-ц, від 05 лютого 2020 року у справі 461/3675/17 та від 25 березня 2021 року у справі 752/21411/17 сформульовано висновок, що одержаний відповідно до закону експертний висновок з кримінального провадження може бути письмовим доказом у цивільній справі незалежно від наявності вироку, а суд зобов`язаний мотивувати його прийняття або відхилення.

100. Суди попередніх інстанцій не визнали протокол допиту чи висновок експерта недопустимими лише через їх походження з кримінального провадження і не застосували до них правила преюдиційності. Суди дослідили ці документи, навели їх зміст та оцінили у сукупності з іншим експертним висновком, письмовою позицією ОСОБА_1 і нотаріально посвідченим правочином, а тому доводи касаційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

101. Відповідно до протоколу допиту від 09 листопада 2020 року ОСОБА_1 зазначив, що не підписував документи на отримання земельної ділянки. Водночас у цивільній справі ОСОБА_1 повідомив протилежні відомості та описав послідовні дії щодо оформлення землі і її подальшого дарування.

102. Суди належним чином оцінили пояснення ОСОБА_1 , надані під час досудового розслідування та розгляду цивільної справи, у сукупності з іншими доказами й дійшли обґрунтованих висновків.

103. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі обставин та наданої правової оцінки поданим сторонами доказам, не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, на які посилається прокурор у касаційній скарзі.

104. Фактично доводи скарги зводяться до необхідності переоцінки встановлених судами обставин справи та незгоди з наданою їм правовою оцінкою.

105. Водночас Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 травня 2025 року в справі 199/9897/22 з подібними правовідносинами, з урахуванням частини третьої статті 400, частини другої статті 414 ЦПК України , зауважив про порушення судами правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 ЦПК України під час розгляду позовних вимог прокурора, заявлених до юридичної особи-орендаря.

106. Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

107. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

108. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

109. З огляду на те, що спір у справі, що переглядається, у частині позовних вимог, заявлених прокурором в інтересах органу місцевого самоврядування до ГУ Держгеодастру в Тернопільській області, ПАП Дзвін , є спором між територіальною громадою та юридичними особами, виходячи із суб`єктного складу сторін, цей спір належить до господарської юрисдикції, що виключає його розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

110. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

111. Враховуючи наведене, оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій в частині вимог до ПАП Дзвін підлягають скасуванню, а провадження у справі в цій частині - закриттю.

112. Верховний Суд роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися із заявою про направлення справи в частині вимог до юридичної особи до відповідного суду господарської юрисдикції.

113. Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо рішення, переглянуте в межах статті 400 цього Кодексу, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

114. Частинами першою, другою статті 414 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

115. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу , є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

116. Враховуючи наведене, судові рішення підлягають скасуванню в частині вирішення позовних вимог, заявлених до юридичної особи, провадження в цій частині підлягає закриттю. В іншій частині вимог зазначені судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

117. Подібних висновків Верховний Суд дійшов при розгляді справ 595/192/23, 595/398/23.

Керуючись статтями 400, 409, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури задовольнити частково.

2. Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 25 грудня 2025 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року у частині позовних вимог заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Білобожницької сільської ради до приватного агропромислового підприємства Дзвін про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки скасувати. Провадження у справі в цій частині закрити.

3. В іншій частині рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 25 грудня 2025 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 29 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Сердюк

В. В. Шипович