Постанова in case no. 911/1790/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року

м. Київ

cправа 911/1790/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефея ЮА"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2026 (судді: Сибіга О. М. - головуючий, Ходаківська І. П., Гончаров С. А.) у справі

за позовом Обухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефея ЮА",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України",

про розірвання договору та зобов`язання вчинити певні дії.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У травні 2025 року Обухівська окружна прокуратура звернулася до Господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефея ЮА" (далі - Товариство), в якій прокурор просив суд:

1) розірвати договір довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою від 14.12.2022 14, укладений між Державним підприємством "Київське лісове господарство" та Товариством;

2) зобов`язати Товариство повернути лісову ділянку, яка перебуває у постійному користуванні Філії "Столичний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", площею 1,5000 га, та розташована у Васильківському лісництві (квартал 35 виділ 15) на території Васильківської міської територіальної громади Обухівського району Київської області, розпоряднику земельної ділянки Київській обласній державній адміністрації.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує свого обов`язку із внесення платежів за користування лісовою ділянкою, отже, відповідачем допущено істотне порушення умов договору, що є підставою для його розірвання та повернення лісової ділянки розпоряднику земельної ділянки (КОДА) в судовому порядку.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Господарський суд Київської області рішенням від 17.09.2025 (суддя Колесник Р. М.) позов задовольнив повністю.

4. 02.01.2026 Товариство звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2025 у справі 911/1790/25 скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовити. Апеляційна скарга містила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2025 у цій справі.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 06.03.2026 апеляційну скаргу Товариства на рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2025 у справі 911/1790/25 залишив без руху та зазначив, що протягом десяти днів з дня доставлення цієї ухвали скаржник має право усунути недоліки, а саме: зареєструвати свій електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та надати до Північного апеляційного господарського суду відповідні докази про проведення такої реєстрації, а також подати до суду заяву із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення.

07.04.2026 від представника Товариства адвоката Чередніченко І. Ю. до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про видачу належним чином завіреної копії ухвали Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2026.

5. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 10.04.2026 (судді: Сибіга О. М. - головуючий, Ходаківська І. П., Гончаров С. А.) відмовив Товариству у відкритті апеляційного провадження у справі 911/1790/25 за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2025 на підставі частини 4 статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

6. Ухвалу мотивовано тим, що станом на 10.04.2026 недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2026 у справі 911/1790/25, скаржник не усунув та не подав заяву із зазначенням поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У касаційній скарзі Товариство просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2026 про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Скаржник наголошує на тому, що оскільки представник відповідача отримала копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2026 лише 10.04.2026, для Товариства перебіг строку на усунення недоліків, згідно з вимогами ухвали Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2026, розпочався з 10.04.2026 та закінчувався 20.04.2026. У матеріалах справи відсутні докази вручення копії ухвали суду апеляційної інстанції від 06.03.2026 раніше ніж 10.04.2026 (день вручення ухвали суду представнику відповідача), а оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не скасовує обов`язок суду видати (надіслати) копії судових рішень учасникам справи.

Узагальнені доводи інших учасників справи

9. Обухівська окружна прокуратура у відзиві на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції без змін, оскільки остання відповідає вимогам ГПК України, ґрунтується на засадах верховенства права, є законною та обґрунтованою.

Інші учасники справи процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.

Розгляд справи Верховним Судом

10. Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду ухвалою від 08.06.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2026 у справі 911/1790/25 та призначив здійснити розгляд цієї справи в порядку письмового провадження.

11. Витребувані матеріали справи надійшли з Господарського суд Київської області до Верховного Суду 15.07.2026 у кількості 1 томів із супровідним листом від 10.07.2026 02-03/911/1790/25.

З урахуванням перебування судді-доповідача у відпустці з 13.07.2026 до 31.07.2026, з метою повного, всебічного, об`єктивного розгляду справи, забезпечення єдності та сталості судової практики, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи у розумний строк, тобто такий, що є необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.

Позиція Верховного Суду

12. Здійснивши розгляд касаційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.

13. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

14. Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним із основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty) . Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

15. Конституцією України проголошено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина 2 статті 3 Конституції України).

16. Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

17. У Рішенні від 13.06.2019 4-рн/2019 Конституційний Суд України зазначив, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов`язковості судового рішення тощо (абзац 13 підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини зазначеного Рішення).

18. Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абзац 8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 5-р/2020).

19. Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

20. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику ЄСПЛ як джерело права.

21. У справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу "res judicata" - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип "res judicata" , особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України", заява від 03.04.2008 3236/03, пункти 40, 41).

22. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення ЄСПЛ у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заяви від 20.06.2011 17160/06 , 35548/06, пункт 34).

23. Отже, з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб, законом встановлюються певні процесуальні обмеження, метою яких є забезпечення ефективності судочинства.

24. Верховний Суд зазначає, що порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - ГПК України.

25. Згідно із частиною 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

26. Таким чином, законом встановлено як дату початку перебігу строку, так і строк на апеляційне оскарження судового рішення.

27. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (пункт 2 частини 2 статті 256 ГПК України).

28. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу (частина 3 статті 256 ГПК України).

29. Інститут строків у господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

30. Отже, встановлення процесуальних строків передбачено законом з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ГПК України певних процесуальних дій.

31. При цьому до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 ГПК України, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

32. Зокрема, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без руху, якщо така скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина 3 статті 260 ГПК України).

33. Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

34. Таким чином, скаржник має право подати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду. При цьому саме по собі несвоєчасне отримання повного тексту судового рішення не свідчить про автоматичне продовження строку на його апеляційне оскарження.

35. Виходячи зі змісту частин 2, 3 статті 256 ГПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13.05.2026 у справі 420/31201/23, від 30.07.2025 у справі 910/5829/19, від 04.11.2024 у справі 910/2552/23, від 10.04.2018 у справі 918/115/16, від 19.06.2018 у справі 912/2325/17, від 18.01.2019 у справі 921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі 926/1037-б/15.

36. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

37. Отже, в кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

38. Водночас у разі, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 ГПК України

39. За встановленими обставинами справи, Господарський суд Київської області рішенням від 17.09.2025 позов задовольнив повністю.

40. Не погодившись із рішенням від 17.09.2025 у справі 911/1790/25, 02.01.2026 Товариство звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2025 у справі 911/1790/25 скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовити. Апеляційна скарга містила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2025 у цій справі.

41. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 06.03.2026 апеляційну скаргу Товариства на рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2025 у справі 911/1790/25 залишив без руху та зазначив, що протягом десяти днів з дня доставлення цієї ухвали скаржник має право усунути недоліки, а саме: зареєструвати свій електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та надати до Північного апеляційного господарського суду відповідні докази про проведення такої реєстрації, а також подати до суду заяву із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення.

42. 07.04.2026 від представника Товариства адвоката Чередніченко І. Ю. до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про видачу належним чином завіреної копії ухвали Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2026.

43. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 10.04.2026 відмовив Товариству у відкритті апеляційного провадження у справі 911/1790/25 за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2025 на підставі частини 4 статті 261 ГПК України.

44. Апеляційний господарський суд, відмовляючи Товариству у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2025 у справі 911/1790/25, виходив із того, що 02.04.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшло поштове повернення R0 671 2478 1865, яке було адресоване Товариству (код ЄДРПОУ 44422628, адреса: 03065, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 10) з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній".

Додатково, колегія суддів апеляційної інстанції вважала за необхідне зазначити про те, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (зазначену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі 916/2349/17).

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2026 у справі 911/1790/25 має публічний характер та знаходиться у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/134727303.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень - зазначену ухвалу надіслано для оприлюднення: 11.03.2026, зареєстровано: 12.03.2026, забезпечено надання загального доступу: 12.03.2026.

Суд апеляційної інстанції також зазначив про те, що скаржник не позбавлений об`єктивної можливості дізнатися про рух поданої ним апеляційної скарги, користуючись засобами поштового зв`язку, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень, однак, наданими йому процесуальними правами не скористався (постанова Верховного Суду від 05.07.2018 у справі 44/227-б).

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки день проставлення відмітки відділення поштового зв`язку про відсутність особи за адресою місцезнаходження є 28.03.2026, останнім днем строку для усунення недоліків апеляційної скарги є: 07.04.2026.

За висновком суду апеляційної інстанції, подана 07.04.2026 заява про видачу копії ухвали свідчить про те, що скаржник обізнаний про існування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2026 у справі 911/1790/25 про залишення апеляційної скарги без руху, однак станом на 10.04.2026 скаржник, який скористався послугами професійної правничої допомоги та будучи обізнаним про вимоги процесуального закону, вимоги зазначеної ухвали не виконав, недоліки апеляційної скарги не усунув.

45. Верховний Суд, розглянувши доводи скаржника, зазначає, що вони не спростовують висновків апеляційного господарського суду.

46. При цьому колегія суддів зазначає, що приписи статті 120 ГПК України визначають порядок повідомлень і викликів, що здійснюються судом. Так, згідно із частинами 3, 4 статті 120 ГПК України виклики та повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

47. Згідно із частиною 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом статті 242 ГПК України, а також пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРПОУ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з покликанням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 24.06.2026 у справі 916/1683/25, від 01.05.2026 у справі 914/1475/25, від 31.03.2026 у справі 920/1017/22, від 13.01.2026 у справі 910/4862/21.

48. Отже, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, в цьому випадку суду. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі 800/547/17 та постановах Верховного Суду від 09.06.2026 у справі 914/2382/25, від 09.06.2026 у справі 910/14168/23.

49. Крім того, положення статті 13 ГПК України прямо передбачають, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

50. З урахуванням викладеного Верховний Суд зазначає, що, за встановленими обставинами, у матеріалах цієї справи наявне поштове повернення з відміткою відділення поштового зв`язку " адресат відсутній ", що не заперечується скаржником.

51. Наведеним спростовуються доводи Товариства про те, що в матеріалах справи відсутні докази вручення копії ухвали суду апеляційної інстанції від 06.03.2026 раніше ніж 10.04.2026 (день вручення ухвали суду представнику відповідача).

52. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками апеляційного господарського суду про те, що оскільки день проставлення відмітки відділення поштового зв`язку про відсутність особи за адресою місцезнаходження є 28.03.2026, останнім днем строку для усунення недоліків апеляційної скарги є: 07.04.2026.

53. Тому необґрунтованими є доводи скаржника про те, що апеляційний господарський суд застосував надмірний формалістичний підхід і позбавив скаржника засобу судового захисту, наданого національним законодавством, що несумісне з положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практикою ЄСПЛ.

54. З урахуванням наведеного Верховний Суд визнає необґрунтованими доводи скаржника про те, що апеляційний господарський суд допустив порушення положень статей 13, 15, пункту 1 частини 1 статті 277, пункту 3 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, які, на думку Товариства, призвели до порушення принципу змагальності сторін, пропорційності в господарському судочинстві та позбавили відповідача можливості реалізувати право на апеляційний перегляд судового рішення.

55. Крім того, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на неврахування апеляційним господарським судом висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі 205/1129/19, про те, що день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення, та висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 11.08.2020 у справі 404/4551/19, про те, що оприлюднення судового рішення в реєстрі не скасовує обов`язку суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення, оскільки на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

У постанові від 12.02.2019 у справі 906/142/18, на яку також посилається скаржник, Велика Палати Верховного Суду, посилаючись на положення частини 6 статті 242 ГПК України, дійшла висновку, що повернення ухвали суду про призначення розгляду скарги із вказівкою причини повернення: "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення", не свідчить ні про відмову сторони від одержання відправлення, ні про її незнаходження за адресою, повідомленою суду.

Натомість у справі, яка розглядається, у відмітках про причини повернення судової кореспонденції було зазначено, зокрема: "адресат відсутній". Суд апеляційної інстанції направляв судову кореспонденцію на дійсну адресу скаржника, що є достатнім для того, щоб вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного судового рішення у справі.

56. З урахуванням наведеного скаржник не спростував того, що станом на 10.04.2026 недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2026 у справі 911/1790/25, скаржником не усунуто та не подано заяву із зазначенням поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення.

57. Отже, Північний апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав, передбачених частиною 4 статті 261 ГПК України, для відмови Товариству у відкритті апеляційного провадження у справі 911/1790/25 за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2025.

58. Такі процесуальні дії апеляційного господарського суду відповідають вимогам процесуального законодавства, а скаржник, звертаючись із касаційною скаргою, не довів порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваної ухвали.

59. Отже, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

60. Згідно з частинами 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

61. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

62. Згідно з частиною 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

63. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

64. Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

65. Враховуючи межі перегляду справи у суді касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому немає підстав для задоволення касаційної скарги і скасування оскаржуваної ухвали.

Розподіл судових витрат

66. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цефея ЮА" залишити без задоволення.

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2026 у справі 911/1790/25 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай