Постанова in case no. 902/363/24

ДОДАТКОВА УХВАЛА

05 серпня 2026 року

м. Київ

cправа 902/363/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1

про ухвалення додаткового рішення

за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_2

на рішення Господарського суду Вінницької області

(суддя - Шамшуріна М.В.)

від 26.12.2025

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Мамченко Ю.А., судді: Хабарова М.В., Петухов М.Г.)

від 23.03.2026

у справі 902/363/24

за позовом ОСОБА_2

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива", ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Державний реєстратор Відділу надання адміністративних послуг Теплицької селищної ради Яковенко Людмила Петрівна

про визнання недійсними рішень загальних зборів, встановлення розміру статутного капіталу СТОВ "Нива", визначення розміру часток учасників,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" (далі - СТОВ "Нива") та ОСОБА_1 (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) про визнання недійсним рішення загальних зборів СТОВ "Нива", оформлене протоколом загальних зборів учасників від 26.03.2014 1-2001, про виключення ОСОБА_2 зі складу учасників товариства; визнання недійсним рішення загальних зборів СТОВ "Нива" оформленого протоколом 1-05/2023 від 08.06.2023 в частині: підтвердження чинності рішення зборів учасників, оформленого протоколом загальних зборів учасників від 26.03.2014 1-2001, про виключення ОСОБА_2 зі складу учасників товариства; встановлення розміру статутного капіталу СТОВ "Нива" на рівні - 250 000,00 грн, визначення розміру часток учасників, зокрема: ОСОБА_2 , розмір внеску до статутного фонду: 25 000,00 грн, частка (%): 10%; ОСОБА_1 , розмір внеску до статутного фонду: 225 000,00 грн, частка (%): 90,00%.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 26.12.2025 у справі 902/363/24 у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 16.01.2026 у справі 902/363/24 заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У решті вимог відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 рішення Господарського суду Вінницької області від 26.12.2025 у справі 902/363/24 залишено без змін.

Додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 у справі 902/363/24 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задоволено, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Верховного Суду від 22.07.2026 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.12.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 у справі 902/363/24.

Можливість здійснення судом касаційної інстанції розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката після постановлення Верховним Судом ухвали про закриття касаційного провадження підтверджена висновком Верховного Суду, викладеним у додатковій ухвалі Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі 927/237/20.

У зазначеній додатковій ухвалі Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку про те, що для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги), витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги.

До прийняття Верховним Судом ухвали, відповідачем-2, ОСОБА_1 , у відзиві на касаційну скаргу було зазначено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн, та додатково повідомлено, що докази щодо понесених витрат товариством будуть надані суду в порядку та строки, визначені частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

ОСОБА_1 , в межах встановлених процесуальним законом строків, звернувся до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі 902/363/24 та просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Пунктом 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі 922/1964/21.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Натомість у частинах п`ятій - сьомій цієї статті Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі 904/4507/18).

Також суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі 925/1545/20).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції заявником надано:

- копію договору про надання правової допомоги 1-04 від 18.04.2024, укладеного між адвокатом Радзієвським Андрієм Миколайовичем та ОСОБА_1 ;

- копію додаткової угоди 3 від 22.04.2026 до договору про надання правової допомоги 1-04 від 18.04.2024;

- копію акта приймання-передачі наданих послуг від 27.07.2026;

- копію детального опису наданих послуг і виконаних робіт.

Згідно із пунктом 1.1 договору адвокат зобов`язується надавати клієнту правову допомогу (послуги адвоката) зі всіх видів адвокатської діяльності, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності клієнта; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів клієнта в судах усіх рівнів і інстанцій з усіма процесуальними правами, що надані позивачу, відповідачу, третій особі, зацікавленій особі тощо, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати при її наданні на умовах, визначених договором.

Відповідно до пункту 3.1 договору за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі, визначеному на підставі всіх, складених відповідно до умов цього договору актів наданих послуг.

За умовами пункту 1 додаткової угоди 3 від 22.04.2026 з метою забезпечення захисту інтересів клієнта, який перебуває в статусі відповідача у справі 902/363/24, що перебуває в провадженні Верховного Суду за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.12.2025 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 23.03.2026, за позовом ОСОБА_2 до СТОВ "Нива" та ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень загальних зборів, встановлення розміру статутного капіталу СТОВ "Нива", адвокат бере на себе зобов`язання забезпечити повний юридичний супровід та надання правової допомоги клієнту у Верховному Суді згідно вимог чинного законодавства та Правил адвокатської етики.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди сторони визначили фіксований розмір гонорару (винагороди) адвоката за надання правової допомоги, підготовку документів, представництво і захист інтересів клієнта під час розгляду справи в господарському суді, незалежно від кількості витраченого адвокатом часу, незалежно від кількості судових засідань та від кількості підготовлених адвокатом документів, в розмірі 20 000,00 грн.

В акті приймання-передачі наданих послуг від 27.07.2026, який підписано адвокатом Радзієвським А.М. та клієнтом ОСОБА_1 , вказано, що адвокатом було надано наступні послуги:

- складання та подання до суду відзиву на касаційну скаргу;

- представництво інтересів клієнта в судових засіданнях 08.07.2026 та 22.07.2026 по розгляду у Верховному Суді справи 902/363/24.

Викладене в акті приймання-передачі наданих послуг продубльовано у детальному описі наданих ОСОБА_1 адвокатом Радзієвським А.М. послуг і виконаних робіт згідно договору про надання правової допомоги 1-04 від 18.04.2024 з урахуванням додаткової угоди 3 від 22.04.2026.

Як вбачається із матеріалів справи, правничу допомогу у справі відповідачу-2 надавав адвокат Радзієвський Андрій Миколайович, яким готувався та підписувався відзив на касаційну скаргу у справі 902/363/24, а також адвокат Радзієвський Андрій Миколайович приймав участь у судових засіданнях 08.07.2026 та 22.07.2026.

Отже, враховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши докази, надані відповідачем-2 на підтвердження судових витрат, а також беручи до уваги предмет спору, характер спірних правовідносин у даній справі, зміст відзиву до касаційної скарги, а також беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, а також результат перегляду справи в касаційному порядку, Суд вважає, що зазначені витрати у розмірі 20 000,00 грн є обґрунтованими та такими, що доведені документально.

Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 244, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі 902/363/24 задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 20 000 (двадцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи.

3. Доручити Господарському суду Вінницької області видати наказ.

Додаткова ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Кібенко

І. Кондратова