Постанова in case no. 910/10887/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року

м. Київ

cправа 910/10887/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Карабань Я.А.)

від 07.10.2025

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Барсук М.А., Руденко М.А.)

від 13.04.2026

у справі 910/10887/24

за позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крентон Україна",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Міністерство розвитку громад та територій України,

про стягнення 32 742 045,85 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крентон Україна"

до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ"

про визнання договору недійсним,

за участю представників учасників справи:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Чабан І.А.,

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Ремарчук В.В.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (далі також - ДП "МТП "Чорноморськ", Державне підприємство) звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Крентон Україна" (далі - ТОВ "Компанія Крентон Україна", Товариство), в якій з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 32 742 045,85 грн, з яких: 32 137 194,30 грн - основний борг, 541 865,08 грн - пеня, 1 463,57 грн - інфляційні втрати та 62 522,90 грн - 3% річних.

Позовні вимоги із посиланням на положення статей 15, 16, 509, 526, 530, 611, 612, 625, 627, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором про надання послуг, пов`язаних з обробкою контейнерів в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

1.2. ТОВ "Компанія Крентон Україна" звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до ДП "МТП "Чорноморськ" про визнання недійсним договору про надання послуг, пов`язаних з обробкою контейнерів.

Зустрічні позовні вимоги із посиланням на положення статей 3, 89, 92, 203, 204, 215, 216, 236, 237, 241, 509 ЦК України та статей 1, 9, 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обґрунтовані тим, що директор Товариства не мав повноважень на укладання спірного договору без відповідного (письмового рішення) учасника Товариства, оскільки ціна вказаного договору перевищувала максимальну суму, на яку директор мав право вчиняти правочини.

2. Короткий зміст судових рішень, ухвалених за результатом розгляду справи по суті спору

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2026, у справі 910/10887/24 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Компанія Крентон Україна" на користь ДП "МТП "Чорноморськ" 11 763 048, 55 грн основного боргу, 15 622, 49 грн 3% річних, 278, 52 грн інфляційних втрат та 135 394, 92 грн пені. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

2.2. Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій при задоволенні первісного позову виходили з доведеності позивачем факту порушення відповідачем зобов`язань в частині оплати послуг щодо задоволеної частини позовних вимог.

У свою чергу, відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суди вказали, що відповідачем не зазначено обставин, які безспірно свідчать про обізнаність позивача щодо наявності обмежень у директора Товариства на укладання оспорюваного договору.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 у справі 910/10887/24, ДП "МТП "Чорноморськ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані судові акти у відмовленій частині первісного позову скасувати; ухвалити у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення 20 827 701,377 грн задовольнити.

3.2. Так, в обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ДП "МТП "Чорноморськ" із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзначає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду:

- від 22.06.2022 у справі 904/5328/21, від 08.09.2022 у справі 916/3945/19, від 23.01.2019 у справі 355/385/17 (щодо застосування статті 629 ЦК України);

- від 25.06.2020 у справі 924/233/18, від 04.11.2019 у справі 905/49/15, від 29.11.2019 у справі 914/2267/18 (щодо застосування статей 1, 3, 9 Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні");

- від 26.12.2019 у справі 911/2630/18, від 12.08.2019 у справі 914/1979/18, від 15.08.2019 у справі 914/1680/18 (щодо стягнення заборгованості судами);

- від 10.10.2023 у справі 916/2357/22; від 02.10.2018 у справі 910/14//17, від 23.10.2019 у справі 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі 902/761/18, від 04.12.2019 у справі 917/2101/17, від 07.07.2021 у справі 916/2620/20, від 04.02.2021 у справі 910/11534/18 (в частині необхідності здійснення оцінки доказів у порядку частини другої статті 86 ГПК України, враховуючи вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності);

- від 01.06.2021 у справі 910/12876/19, від 03.12.2019 у справі 909/574/18, від 11.12.2018 у справі 826/19299/15, від 06.12.2019 у справі 910/7446/18, Верховного Суду від 14.07.2021 у справі 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі 905/411/17, від 17.03.2021 у справі 910/11592/19 (щодо дотримання необхідних умов оплати та підписання актів приймання виконаних робіт).

Також підставою касаційного оскарження відповідач зазначає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки вважає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 1 Закону України "Про морські порти" (щодо статусу портового оператора), частини третьої статті 21 Закону України "Про морські порти" (щодо тарифів), а також пункту 2.1 Правил надання послуг у морських портах України, що затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013 348 у їх сукупності, в частині самостійного визначення державним портовим оператором порядку застосування умов договору про надання послуг, визначення їх вартості, що пов`язані з обробкою контейнерів, а також визначення назв первинних документів, які засвідчують обсяг виконання відповідного договору, та можливості передбачення зобов`язання іншої сторони самостійного отримання рахунків та актів виконаних робі, а також дати початку та закінчення виконання робіт або виконання послуг.

Крім того, скаржник вважає, що наявні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень і відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, а саме: пунктів 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України.

3.3. У поданій касаційній скарзі касатор звертає увагу, зокрема на такому:

- відповідач не сплатив наявну заборгованість та не повернув підписаного екземпляру акта здачі-прийняття робіт у відповідності до пункту 3.6 договору, а тому акт наданих послуг вважається прийнятим ним без зауважень і має силу документу, підписаного клієнтом;

- суди зазначили по 17 рахункам та актам (у стягненні по яким було відмовлено) лише про недостатню деталізацію, однак при цьому не встановили: відсутність самих контейнерів, відсутність факту їх розміщення, відсутність користування послугами;

- суди не надали належної оцінки наявним у матеріалах справи первинним документам у своїй сукупності, які в повному обсязі підтверджують факт дійсності господарської операції щодо надання відповідачу послуг, а саме: заявки Товариства на розміщення / видачу контейнерів (номери контейнерів і дата розміщення вказані) на / з території Державного підприємства, акти приймання / видачі контейнерів (номери контейнерів і дата розміщення вказані), на підставі яких формувались спірні рахунки та акти приймання-здачі наданих послуг; вказані заявки ідентифікують контейнери, а також підтверджують строк надання послуг за договором;

- суди переклали весь тягар доказування на Державне підприємство, не врахувавши, що саме відповідач мав довести обставини ненадання або неналежного надання послуг;

- остаточний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) є лише узагальненим результатом виконання господарської операції, а не єдиним доказом її існування;

- суди не надали оцінку детальному розрахунку позивача по кожному контейнеру, де відзначено номер контейнера, період його розміщення та тариф по кожному періоду розміщення у відповідності до додатку 1 до договору;

- суди з невідомих причин здійснили самостійний розрахунок вартості наданих послуг за курсом НБУ станом на 06.07.2024 та 07.07.2024 по всім 5 рахункам (які судами були задоволені частково) незалежно від дат приймання та дат видачі кожного окремого контейнера;

- суди дійшли помилкового висновку, що перебування тимчасово вилучених контейнерів відповідача (відповідно до протоколу слідчої дії) на складській території не наділяє позивача можливістю надавати послуги за договором; судами не враховано, що тимчасове вилучення 44 контейнерів у відповідача не призвело до їх вивезення зі складських приміщень державного підприємства або їх фізичне переміщення на іншу територію або склад, або їх передачу іншій особі на зберігання;

- позивачем правильно обраховано початок строку нарахування штрафних санкцій, а судами безпідставно не взято до уваги електронні докази позивача про направлення рахунків та актів на електронну адресу відповідача.

3.4. ТОВ "Компанія Крентон Україна" 14.07.2026 через Електронний суд подало до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Товариство відзначає, що саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, та мотиви, з яких виходили суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень

4.1. Між сторонами 23.05.2024 укладено договір про надання послуг, пов`язаних з обробкою контейнерів від 23.05.2024 56/д (далі - Договір).

Пунктом п. 1.1 Договору сторони погодили, що підприємство, у порядку та на умовах, передбачених даним договором, надає клієнту послуги, пов`язані з організацією та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, відкритих складських площ зернового морського терміналу ДП МТП Чорноморськ у тилах причалів 3,4 в морському порту Чорноморськ, послуги з розміщення експортних, імпортних і транзитних безпечних та не потребуючих особливих режимів розміщення 20-ти, 40-ка і понад 40-футових контейнерів стандартів ISO, а також інших супутніх видів послуг, що розвантажені / навантажені з / на судно ELBE, орієнтовна дата підходу 02.06-04.06.2024, а клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надані йому підприємством послуги згідно з умовами цього договору.

Згідно з пунктом 1.2 Договору клієнт, у попередньо погоджених з підприємством об`ємах, власними силами та засобами, за власний рахунок:

- організовує постановку судна клієнта з контейнерами до причалу морського порту Чорноморськ;

- забезпечує доставку контейнерів до складу підприємства;

- здійснює навантаження / вивантаження контейнерів зі складу / на склад підприємства на автотранспорт / з автотранспорту клієнта;

- забезпечує подачу автотранспорту для вивезення контейнерів;

- здійснює експедирування контейнерів, вантажів у контейнерах, оформлює дозвільні, митні та інші документи на контейнери, вантаж у контейнерах;

підприємство:

- здійснює облік руху кількості контейнерів при розміщенні на складі та при вивезенні контейнерів на / з відкритих складських площ підприємства на підставі наданої інформації клієнтом (заявок);

- надає відкриту складську площу для виконання клієнтом власними силами та засобами навантажувально-розвантажувальних робіт з контейнерами;

- надає послуги, пов`язані з використанням оглядової рампи підприємства.

Відповідно до пункту 1.3 Договору накопичення, розміщення контейнерів клієнта здійснюється на відкритій складській площі в тилу причалів 3,4 морського порту Чорноморськ.

Пунктами 2.1.2 та 2.1.3 Договору передбачено, що підприємство:

- за заявкою клієнта надає портову інфраструктуру для розміщення контейнерів клієнта. Розміщення контейнерів обчислюється з дати надходження контейнеру на склад підприємства до дати відправлення контейнера зі складу підприємства. Дата надходження контейнера на склад підприємства визначається за датою оформлення акта приймання на підставі наданої заявки клієнтом. Дата відправлення контейнера зі складу підприємства визначається за датою оформлення акта видачі на підставі наданої заявки клієнтом. Датою відправлення контейнера з підприємства у випадку вибуття контейнера та / або будь-яких вантажів у контейнерах з підприємства у зв`язку з вилученням їх органами державної влади та / або місцевого самоврядування є дата складання акта або іншого документа, що підтверджує вибуття контейнеру та / або вантажу у контейнерах з території підприємства;

- надає інші супутні послуги / роботи по заявкам клієнта за окрему плату.

Згідно з пунктами 2.2.2, 2.2.5, 2.2.14-2.2.17, 2.2.18, 2.2.22 Договору клієнт:

- забезпечує завезення контейнерів (завантажених та порожніх) до підприємства тільки при наявності попереднього підтвердження підприємства про розміщення контейнерів;

- для розміщення контейнерів на склад підприємства та для вивезення контейнерів надає підприємству заявку;

- самостійно вирішує всі питання з вантажовласниками, вантажовідправниками та державними контролюючими органами по кількості та якості контейнерів, вантажу у контейнерах без участі та відповідальності підприємства, у тому числі, розглядає претензії одержувачів, що пов`язані з кількістю та якістю контейнерів, вантажу у контейнерах і регулює їх без участі підприємства;

- своєчасно та в повному обсязі здійснює сплату попередніх (авансових) рахунків, поточних та остаточних розрахунків за надані підприємством послуги за даним договором;

- надає підприємству прізвища працівників, відповідальних за приймання в узгодженому порядку повідомлень, і номери телефонів та адреси електронної пошти, за якими надаються повідомлення. Забезпечує прибуття своїх представників для отримання повідомлень, документів, що складаються за умовами цього договору;

- власними силами та засобами за власний рахунок доставляє контейнери, вивантажує / навантажує контейнери з автотранспорту / на автотранспорт на склад / зі складу підприємства;

- зобов`язаний підписувати документи щодо розміщення та вивезення контейнерів, оформлені підприємством на підставі заявок клієнта;

- зобов`язаний здійснити вивезення контейнерів не пізніше 90-ої доби після дати початку прийняття контейнерів клієнта на склад підприємства.

Відповідно до пунктів 2.3.8-2.3.10 Договору відомості щодо обсягів контейнерів приймаються підприємством згідно з наданими клієнтом заявками. Клієнт несе відповідальність за достовірність даних, зазначених в заявках. Всі заявки, що надаються в рамках цього договору, надаються клієнтом на ім`я директора підприємства. Обов`язки підприємства набувають чинності виключно після підтвердження підприємством поданої клієнтом заявки на кожну окрему партію контейнерів. Всі акти, документи, зокрема щодо приймання та видачі контейнерів підписуються повноважними представниками сторін.

Положенням пункту 3.1 Договору сторони погодили, що клієнт сплачує послуги підприємства згідно з умовами, визначеними сторонами в додатках до цього договору. Акт приймання-здачі наданих послуг підтверджує одержання клієнтом послуг в об`ємі та за змістом, які зазначено в акті приймання-здачі наданих послуг. Первинними документами для складання акта приймання-здачі наданих послуг є заявки, товарно-транспортні, суднові документи, що надаються клієнтом, а також складські, вантажні документи, що оформлюються підприємством.

Відповідно до пункту 3.2 Договору послуги, не зазначені у пункті 3.1, надаються підприємством на підставі заявок клієнта та сплачуються за вільними тарифами підприємства, чинними на день надання цих послуг. Подаючи таку заявку, клієнт вважається таким, що ознайомлений та згідний з вільними тарифами та вартістю послуг підприємства. У випадках відсутності вільних тарифів плата за ці послуги здійснюється за фактичними витратами з урахуванням затвердженого по підприємству рівня рентабельності. Підприємство на дату закінчення надання послуг, вказаних у пункті 3.2, формує акти приймання-здачі наданих послуг та рахунок на оплату клієнтом послуг згідно з діючими тарифами. Сформовані рахунок і акти приймання-здачі наданих послуг направляються електронною поштою на адресу клієнта, зазначену в розділі 8 договору.

Заявки клієнта на послуги, що надаються підприємством, і акти приймання-здачі наданих послуг повинні підписуватися вповноваженими представниками клієнта. Підтвердженням повноважень представника є видане клієнтом доручення (пункт 3.3 Договору).

Пунктом 3.4 Договору сторони домовились, що підприємство формує попередній (авансовий) рахунок у розмірі 50 % від вартості послуг з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури відкритих складських площ зернового морського терміналу підприємства запланованої партії контейнерів клієнта на підставі наданої клієнтом заявки та надсилає на електронну адресу клієнта, зазначену в цьому договорі, а клієнт зобов`язується провести оплату 100 (сто) відсотків суми, вказаної у попередньому (авансовому) рахунку шляхом здійснення прямого банківського переказу грошових коштів на рахунок підприємства протягом 3-х календарних днів з моменту направлення підприємством рахунку на електронну адресу клієнта, зазначену в розділі 8 договору.

Попередня оплата, поточні та остаточні розрахунки за послуги підприємства за даним договором здійснюються клієнтом протягом 3-х календарних днів з моменту отримання рахунку. Моментом отримання клієнтом виставлених рахунків вважається дата направлення підприємством рахунку на електронну адресу клієнта. У разі несплати клієнтом платежів в порядку та строки, зазначені в цьому пункті, підприємство звільняється від обов`язку надання послуг до моменту отримання оплати та має право притримання вантажу. При цьому підприємство звільняється від відповідальності за будь-які збитки, упущену вигоду, інші негативні наслідки для клієнта.

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що підприємство формує акти приймання-здачі наданих послуг та рахунки на оплату. Сформовані рахунок і акти приймання-здачі наданих послуг, інші повідомлення направляються клієнту електронною поштою за адресою, зазначеною в цьому договорі.

Згідно з пунктом 3.6 Договору клієнт зобов`язаний не пізніше третього робочого дня після отримання актів, рахунків та іншої інформації на свою електронну адресу направити в підприємство свого представника для отримання оригіналів рахунку на оплату і акту приймання-здачі наданих послуг та протягом 3-х діб після отримання повернути підприємству підписаний та засвідчений власною печаткою належний підприємству екземпляр акту. У разі невиконання клієнтом зазначених зобов`язань акт приймання-здачі наданих послуг вважається прийнятим ним без зауважень і має силу документу, підписаного клієнтом. Сторони погодились, що акт приймання-здачі всіх наданих за даним договором послуг є документом, що підтверджує факт надання підприємством послуг на користь клієнта. Прийом-передача оригіналів актів для підпису та рахунків за надані підприємством послуги здійснюється шляхом передачі уповноваженому представнику клієнта під особистий підпис у реєстрі пред`явлених рахунків. Остаточний рахунок та акт приймання-здачі за послуги, пов`язані з обробкою партії контейнерів оформляється підприємством на дату вивезення контейнерів - складання акта видачі за обсягом, визначеним актом видачі.

Відповідно до пункту 3.7 Договору підприємство щомісяця формує рахунки за послуги, надані в рамках цього договору, за наднормативне накопичення контейнерів, тощо та надсилає на електронну адресу клієнта, зазначену в цьому договорі, а клієнт зобов`язується провести оплату 100 (сто) відсотків суми, вказаної у рахунку шляхом здійснення прямого банківського переказу грошових коштів на р/рахунок підприємства протягом 3-х календарних днів з моменту направлення підприємством рахунку на електронну адресу клієнта, зазначену в розділі 8 Договору - krentonukraine@gmail.com.

Фактичною датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства (пункт 3.9 Договору).

Згідно з пунктом 3.11 Договору сторони мають право щомісяця проводити акти звірок. У разі, якщо протягом 10-ти календарних днів підписані клієнтом акти звірок не будуть надані, то сальдо взаєморозрахунків буде вважатися узгодженим.

Пунктом 3.13 Договору сторони погодили, що вартість послуг підприємства, що встановлена в іноземній валюті, розраховується підприємством та оплачується клієнтом у національній валюті за офіційним курсом Національного Банку України (НБУ) на день надання послуг (виконання робіт). У разі, якщо клієнт діє від імені та за рахунок нерезидента, він надає в транспортно- експедиторській відділ підприємства договір доручення або довіреність, в такому випадку оплата послуг підприємства здійснюється клієнтом від імені та за рахунок нерезидента в іноземній валюті. Вартість послуг, що затверджена підприємством у національній валюті, оплачуються клієнтом в іноземній валюті за курсом НБУ на день надання послуг (виконання робіт).

Пунктом 3.14 Договору передбачено, що зазначені у додатках до договору ставки, тарифи наведені без урахування ПДВ. ПДВ нараховується відповідно до діючого законодавства України.

Згідно з пунктами 6.1-6.3 Договору у випадку порушення зобов`язання, яке виникає з даного договору (надалі іменується порушення договору ), сторона несе відповідальність, що встановлена даним договором і діючим в Україні законодавством. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, встановлених змістом цього договору. Сторона не несе відповідальності за порушення договору, якщо воно відбулося не з її вини (наміру або необережності).

Відповідно до пункту 6.6 Договору підприємство не несе відповідальність за розбіжність кількості контейнерів (вантажу в контейнерах) між вантажними документами й що фактично перебуває в контейнері, а також за зміну технічного стану контейнерів, якості вантажу в контейнері та збереження цілісності ЗПП при розміщенні й переробці його на території підприємства. Всю відповідальність за зберігання контейнерів, вантажу в контейнерах та збереження цілісності ЗПП несе клієнт.

За порушення строків сплати, передбачених даним договором, підприємство має право нарахувати клієнту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Сторони погодили, що відступають від положень частини шостої статті 231 ГК України та пеня нараховується підприємством і сплачується клієнтом за весь час прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами Договору (пункт 6.7 Договору).

За змістом пункту 7.1 Договору даний договір з додатками набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.08.2024.

Відповідно до пункту 7.2 Договору даний договір може бути розірваний достроково за згодою сторін договору або з ініціативи однієї із сторін, за умови письмового повідомлення про це іншу сторону не пізніше, ніж за 15 календарних днів до розірвання договору. Форма повідомлення - рекомендований лист із повідомленням, з додатком реєстру опису кореспонденції або описом вкладення. При цьому датою отримання клієнтом повідомлення про розірвання договору є дата відправлення такого повідомлення підприємством.

Припинення дії договору не звільняє сторони від виконання всіх існуючих на день його припинення зобов`язань (пункт 7.3 Договору).

Пунктом 7.9 Договору передбачено, що сторони погоджуються з тим, що підприємство не є професійним зберігачем і не несе відповідальності за втрату контейнерів, вантажу в контейнерах з будь-яких підстав.

Сторони погодили, що всі документи, які відправлені електронною поштою, на електронну пошту, зазначену сторонами в цьому договорі, мають повну юридичну силу до моменту обміну оригіналами, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути подані в судові інстанції в якості належних доказів і не можуть заперечуватись стороною, від імені якої вони були відправлені та стороною, якій вони були відправлені. Офіційними електронними адресами підприємства визнаються всі електронні адреси з доменним ім`ям @imtp.ua (пункт 7.12 Договору).

Згідно з пунктами 4.1-4.4 Договору сторона, що не виконала або неналежним чином виконала зобов`язання, взяті на себе відповідно до цього договору, несе відповідальність, якщо не доведе, що вона сталася в наслідок однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які не існували на момент укладання цього договору, перелічених у статті 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні , з наступними змінами та доповненнями, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливила його виконання у термін передбачений цим договором. Сторона, щодо якої трапилась неможливість виконати прийняті на себе зобов`язання внаслідок виникнення форс-мажорних обставин, які не існували на момент укладання цього договору, зобов`язана протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту настання форс-мажорних обставин письмово повідомити іншу сторону про їх настання, очікуваний термін дії і припинення таких обставин. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про настання форс-мажорних обставин позбавляє іншу сторону, що посилається на них, права посилатися на них з метою звільнення від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором. Строк виконання зобов`язань для сторони за цим договором, що перебуває під дією форс-мажорних обставин, переноситься на термін дії таких обставин. Однак, якщо форс-мажорні обставини або їх наслідки триватимуть більше 30 (тридцяти) календарних днів, сторони розпочнуть переговори щодо заходів по виходу із ситуації; однак, якщо протягом додаткових 10 (десяти) днів сторони не досягнуть згоди, то кожна зі сторін може відмовитися від виконання відповідного договору й розірвати відповідний договір в односторонньому позасудовому порядку. Належним підтвердженням факту настання форс-мажорних обставин є сертифікат виданий торгово-промисловою палатою України, або уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати.

4.2. Як убачається із додатку 1 до Договору сторони погодили, що клієнт сплачує послуги підприємства за вільними тарифами:

1) вартість послуги з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, відкритих складських площ зернового морського терміналу ДП МТП Чорноморськ в тилах причалів 3, 4, порту Чорноморськ, що використовуються при проведенні клієнтом, як портовим оператором, розвантажувально-навантажувальних робіт та обробки вантажів в контейнерах за вільним тарифом підприємства - 35,00 дол. США за кожний контейнер;

2) вартість послуг з розміщення стандартних контейнерів (порожніх, з імпортним, експортним, імпортно-транзитним, експортно-транзитним, транзитним безпечним вантажем):

- 20 фут. термін розміщення від 1 до 7 діб - 3,50; 8-15 діб - 11,00; 16-30 діб - 18,00; 31 та кожна наступна доба - 25,00;

- 40 фут. термін розміщення від 1 до 7 діб - 7,00; 8-15 діб - 22,00; 16-30 діб - 36,00; 31 та кожна наступна доба - 50,00;

- більше 40 фут. термін розміщення від 1 до 7 діб - 10,50; 8-15 діб - 33,00; 16-30 діб - 40,00; 31 та кожна наступна доба - 60,00.

3) вартість послуг, пов`язаних з використанням оглядової рампи (за кожний транспортний засіб) - 28,00 дол. США (при розрахунках неповна доба менше 24 годин, вважається за повну).

4.3. На виконання пункту 3.5 Договору Державним підприємством були сформовані 22 рахунки та 22 акти приймання-здачі наданих послуг на загальну суму 32 137 194,30 грн:

1) від 18.06.2024 1/1983 щодо послуги із зберігання на суму 6 463,11 грн (без ПДВ) та послуги з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, відкритих складських площ зернового морського терміналу ДП МТП Чорноморськ в тилах причалів 3, 4, порту Чорноморськ, що використовується при проведенні клієнтом, як портовим оператором, розвантажувально-навантажувальних робіт та обробки в контейнерах на суму 2 845,40 грн (без ПДВ), що загалом разом із ПДВ складає 11 170,21 грн;

2) від 21.06.2024 1/1984 щодо послуги із зберігання на суму 18 233,28 грн (без ПДВ) та послуги з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, відкритих складських площ зернового морського терміналу ДП МТП Чорноморськ в тилах причалів 3, 4, порту Чорноморськ, що використовується при проведенні клієнтом, як портовим оператором, розвантажувально-навантажувальних робіт та обробки в контейнерах на суму 2 836,29 грн (без ПДВ), що загалом разом із ПДВ складає 25 283,48 грн;

3) від 25.06.2024 1/2070 щодо послуги із зберігання на суму 7 481,57 грн (без ПДВ) та послуги з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, відкритих складських площ зернового морського терміналу ДП МТП Чорноморськ в тилах причалів 3, 4, порту Чорноморськ, що використовується при проведенні клієнтом, як портовим оператором, розвантажувально-навантажувальних робіт та обробки в контейнерах на суму 1 419,27 грн (без ПДВ), що загалом разом із ПДВ складає 10 681,01 грн;

4) від 26.06.2024 1/2072 щодо послуги із зберігання на суму 120 012,08 грн (без ПДВ) та послуги з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, відкритих складських площ зернового морського терміналу ДП МТП Чорноморськ в тилах причалів 3, 4, порту Чорноморськ, що використовується при проведенні клієнтом, як портовим оператором, розвантажувально-навантажувальних робіт та обробки в контейнерах на суму 22 766,52 грн (без ПДВ), що загалом разом із ПДВ складає 171 334,32 грн;

5) від 27.06.2024 Е/2073 щодо послуги із зберігання на суму 2 528 544,28 грн (без ПДВ) та послуги з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, відкритих складських площ зернового морського терміналу ДП МТП Чорноморськ в тилах причалів 3, 4, порту Чорноморськ, що використовується при проведенні клієнтом, як портовим оператором, розвантажувально-навантажувальних робіт та обробки в контейнерах на суму 167 888,31 грн (без ПДВ), що загалом разом із ПДВ складає 3 235 719,11 грн;

6) від 28.06.2024 1/2071 щодо послуги із зберігання на суму 399 419,61 грн (без ПДВ) та послуги з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, відкритих складських площ зернового морського терміналу ДП МТП Чорноморськ в тилах причалів 3, 4, порту Чорноморськ, що використовується при проведенні клієнтом, як портовим оператором, розвантажувально-навантажувальних робіт та обробки в контейнерах на суму 32 626,00 грн (без ПДВ), що загалом разом із ПДВ складає 518 454,73 грн;

7) від 30.06.2024 1/2074 щодо послуги із зберігання на суму 63 846,41 грн (без ПДВ) та послуги з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, відкритих складських площ зернового морського терміналу ДП МТП Чорноморськ в тилах причалів 3, 4, порту Чорноморськ, що використовується при проведенні клієнтом, як портовим оператором, розвантажувально-навантажувальних робіт та обробки в контейнерах на суму 4 256,43 грн (без ПДВ), що загалом разом із ПДВ складає 81 723,41 грн;

8) від 30.06.2024 1/2075 щодо послуги із зберігання на суму 260 128,50 грн (без ПДВ) та послуги з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, відкритих складських площ зернового морського терміналу ДП МТП Чорноморськ в тилах причалів 3, 4, порту Чорноморськ, що використовується при проведенні клієнтом, як портовим оператором, розвантажувально-навантажувальних робіт та обробки в контейнерах на суму 18 444,52 грн (без ПДВ), що загалом разом із ПДВ складає 334 287,62 грн;

9) від 02.07.2024 1/2294 щодо послуги із зберігання на суму 114 178,39 грн (без ПДВ) та послуги з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, відкритих складських площ зернового морського терміналу ДП МТП Чорноморськ в тилах причалів 3, 4, порту Чорноморськ, що використовується при проведенні клієнтом, як портовим оператором, розвантажувально-навантажувальних робіт та обробки в контейнерах на суму 7 092,58 грн (без ПДВ), що загалом разом із ПДВ складає 145 525,16 грн;

10) від 07.07.2024 Е/2295 щодо послуги із зберігання на суму 4 179 542,16 грн (без ПДВ) та послуги з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, відкритих складських площ зернового морського терміналу ДП МТП Чорноморськ в тилах причалів 3, 4, порту Чорноморськ, що використовується при проведенні клієнтом, як портовим оператором, розвантажувально-навантажувальних робіт та обробки в контейнерах на суму 113 528,24 грн (без ПДВ), що загалом разом із ПДВ складає 5 151 684,48 грн;

11) від 10.07.2024 1/2292 щодо послуги із зберігання на суму 748 521,16 грн (без ПДВ) та послуги з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, відкритих складських площ зернового морського терміналу ДП МТП Чорноморськ в тилах причалів 3, 4, порту Чорноморськ, що використовується при проведенні клієнтом, як портовим оператором, розвантажувально-навантажувальних робіт та обробки в контейнерах на суму 33 735,21 грн (без ПДВ), що загалом разом із ПДВ складає 937 507,64 грн;

12) від 10.07.2024 1/2291 щодо послуги із зберігання на суму 118 018,15 грн (без ПДВ) та послуги з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, відкритих складських площ зернового морського терміналу ДП МТП Чорноморськ в тилах причалів 3, 4, порту Чорноморськ, що використовується при проведенні клієнтом, як портовим оператором, розвантажувально-навантажувальних робіт та обробки в контейнерах на суму 4 280,45 грн (без ПДВ), що загалом разом із ПДВ складає 146 758,32 грн;

13) від 14.07.2024 1/2290 щодо послуги із зберігання на суму 3 990 495,71 грн (без ПДВ) та послуги з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, відкритих складських площ зернового морського терміналу ДП МТП Чорноморськ в тилах причалів 3, 4, порту Чорноморськ, що використовується при проведенні клієнтом, як портовим оператором, розвантажувально-навантажувальних робіт та обробки в контейнерах на суму 133 019,06 грн (без ПДВ), що загалом разом із ПДВ складає 4 948 217,72 грн;

14) від 14.07.2024 1/2293 щодо послуги із зберігання на суму 1 624 256,07 грн (без ПДВ) та послуги з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, відкритих складських площ зернового морського терміналу ДП МТП Чорноморськ в тилах причалів 3, 4, порту Чорноморськ, що використовується при проведенні клієнтом, як портовим оператором, розвантажувально-навантажувальних робіт та обробки в контейнерах на суму 52 836,93 грн (без ПДВ), що загалом разом із ПДВ складає 2 012 511,60 грн;

15) від 16.07.2024 1/2421 щодо послуги із зберігання на суму 99 695,73 грн (без ПДВ) та послуги з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, відкритих складських площ зернового морського терміналу ДП МТП Чорноморськ в тилах причалів 3, 4, порту Чорноморськ, що використовується при проведенні клієнтом, як портовим оператором, розвантажувально-навантажувальних робіт та обробки в контейнерах на суму 2 871,89 грн (без ПДВ), що загалом разом із ПДВ складає 123 081,14 грн;

16) від 16.07.2024 1/2424 щодо послуги із зберігання на суму 348 796,00 грн (без ПДВ) та послуги з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, відкритих складських площ зернового морського терміналу ДП МТП Чорноморськ в тилах причалів 3, 4, порту Чорноморськ, що використовується при проведенні клієнтом, як портовим оператором, розвантажувально-навантажувальних робіт та обробки в контейнерах на суму 10 047,62 грн (без ПДВ), що загалом разом із ПДВ складає 430 612,34 грн;

17) від 19.07.2024 1/2420 щодо послуги із зберігання на суму 234 448,52 грн (без ПДВ) та послуги з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, відкритих складських площ зернового морського терміналу ДП МТП Чорноморськ в тилах причалів 3, 4, порту Чорноморськ, що використовується при проведенні клієнтом, як портовим оператором, розвантажувально-навантажувальних робіт та обробки в контейнерах на суму 5 799,08 грн (без ПДВ), що загалом разом із ПДВ складає 288 297,12 грн;

18) від 20.07.2024 1/2423 щодо послуги із зберігання на суму 1 414 250,64 грн (без ПДВ) та послуги з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, відкритих складських площ зернового морського терміналу ДП МТП Чорноморськ в тилах причалів 3, 4, порту Чорноморськ, що використовується при проведенні клієнтом, як портовим оператором, розвантажувально-навантажувальних робіт та обробки в контейнерах на суму 37 694,02 грн (без ПДВ), що загалом разом із ПДВ складає 1 742 333,59 грн;

19) рахунки від 21.07.2024 1/2422 щодо послуги із зберігання на суму 3 479 444,26 грн (без ПДВ) та послуги з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, відкритих складських площ зернового морського терміналу ДП МТП Чорноморськ в тилах причалів 3, 4, порту Чорноморськ, що використовується при проведенні клієнтом, як портовим оператором, розвантажувально-навантажувальних робіт та обробки в контейнерах на суму 94 142,81 грн (без ПДВ), що загалом разом із ПДВ складає 4 288 304,48 грн;

20) від 23.07.2024 Е/2419 щодо послуги із зберігання на суму 295 248,81 грн (без ПДВ) та послуги з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, відкритих складських площ зернового морського терміналу ДП МТП Чорноморськ в тилах причалів 3, 4, порту Чорноморськ, що використовується при проведенні клієнтом, як портовим оператором, розвантажувально-навантажувальних робіт та обробки в контейнерах на суму 13 021,12 грн (без ПДВ), що загалом разом із ПДВ складає 369 923,92 грн;

21) від 26.07.2024 Е/2473 щодо послуги із зберігання на суму 194 613,15 грн (без ПДВ) та послуги з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, відкритих складських площ зернового морського терміналу ДП МТП Чорноморськ в тилах причалів 3, 4, порту Чорноморськ, що використовується при проведенні клієнтом, як портовим оператором, розвантажувально-навантажувальних робіт та обробки в контейнерах на суму 8 658,64 грн (без ПДВ), що загалом разом із ПДВ складає 243 926,15 грн;

22) від 08.08.2024 Е/2758 щодо послуги із зберігання на суму 5 687 651,74 грн (без ПДВ) та послуги з організації та забезпечення експлуатації об`єктів портової інфраструктури, відкритих складських площ зернового морського терміналу ДП МТП Чорноморськ в тилах причалів 3, 4, порту Чорноморськ, що використовується при проведенні клієнтом, як портовим оператором, розвантажувально-навантажувальних робіт та обробки в контейнерах на суму 78 895,55 грн (без ПДВ), що загалом разом із ПДВ складає 6 919 856,75 грн.

Вказані рахунки разом із актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) були направлені Товариству за допомогою засобів поштового зв`язку Укрпошта цінними листами із описом вкладення, окрім рахунків та акта здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 08.08.2024 1/2758, які були отримані особисто представником відповідача Сагіровою Тетяною Валентинівною, що підтверджується реєстром видачі рахунків та актів приймання-здачі робіт (послуг) та довіреністю.

4.4. Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, виходив з такого:

(1) щодо зустрічного позову:

- Товариством не зазначено обставин, які безспірно свідчать про обізнаність Державного підприємства щодо наявності обмежень у директора ТОВ Крентон України на укладання оспорюваного Договору. Крім того, такий Договір не містить фіксованої загальної ціни та не містить домовленості сторін щодо мінімальної кількості послуг, які повинен замовити та оплати відповідач. Вартість послуг за цим Договором визначається з урахуванням тарифів, які викладені у додатку 1;

- відсутні правові підстави для задоволення зустрічного позову;

(2) щодо первісного позову:

- Державним підприємством дотримані вимоги пункту 3.4 Договору щодо направлення рахунків та актів, а тому останні є такими, що вручені Товариству у належний спосіб;

- зі змісту частини актів та рахунків, а саме: від 18.06.2024 1/1983, від 21.06.2024 1/1984, від 25.06.2024 1/2070, від 26.06.2024 1/2072, від 28.06.2024 1/2071, від 30.06.2024 1/2074, від 30.06.2024 1/2075, від 02.07.2024 1/2294, від 10.07.2024 1/2292, від 10.07.2024 1/2291, від 14.07.2024 1/2290, від 14.07.2024 1/2293, від 16.07.2024 1/2421, від 16.07.2024 1/2424, від 19.07.2024 1/2420, від 20.07.2024 1/2423, від 21.07.2024 1/2422, ( у 17 з 22 актів та рахунків) суд не вбачає за можливе встановити, щодо яких саме контейнерів Державним підприємством були нараховані зазначені у них суми, за який період, та за яким тарифом, оскільки останні не містять, ані посилання на номери контейнерів, ані посилань на первинні документи, передбачені пунктом 3.1 Договору, з яких можливо було б встановити та ідентифікувати такі дані у встановленому законом та договором порядку;

- вказані акти та рахунки не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази на підтвердження позовних вимог за первісним позовом;

- щодо актів здачі-прийняття робіт (надання послу) та рахунків від 27.06.2024 Е/2073, від 23.07.2024 Е/2419, від 26.07.2024 Е/2473, від 08.08.2024 Е/2758 та від 07.07.2024 1/229( 5 штук ) суд встановив, що:

1) загальна кількість виданих контейнерів, які були надані / розміщені Товариством та у подальшому були видані / повернуті останньому за актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 27.06.2024 Е/2073 складає 118 контейнерів;

2) загальна кількість виданих контейнерів за рахунком та актом від 23.07.2024 1/2419 - 9 штук;

3) загальна кількість виданих контейнерів за актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 26.07.2024 Е/2473 - 6 шт;

4) загальна кількість виданих контейнерів за актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 08.08.2024 Е/2758 - 55 штук;

5) загальна кількість виданих контейнерів за актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 07.07.2024 Е/2295 - 78 штук (акт прийому 1056 від 21.06.2024 (щодо 2-х контейнерів) у матеріалах справи взагалі відсутній);

- як убачається із протоколу огляду від 11.06.2024 детективом Підрозділу Територіального управління БЕБ в Одеській області в рамках кримінального провадження 42024160000000071 від 09.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою, третьою статті 212, частиною другою статті 205-1 КК України, 14.06.2024 були вилучені 44 контейнери. Враховуючи наведене, період надання послуг за Договором щодо вказаних контейнерів повинен обраховуватися з моменту їх розміщення (прийняття) до моменту їх вилучення, згідно з протоколом огляду від 11.06.2024 (відповідно до протоколу огляду вилучено 14.06.2024), тобто до 13.06.2024;

- Державним підприємством надавалися Товариству саме послуги із розміщення контейнерів, а не їх зберігання;

- Державним підприємством надавалися послуги за Договором щодо наступних 266 контейнерів:

1) за рахунком від 27.06.2024 Е/2073, 118 контейнерів* 35 доларів США, що в гривневому еквіваленті на день надання послуг (06.07.2024) згідно з офіційним курсом НБУ 40,5458 гривень за 1 долар, та на день надання послуг (07.07.2024) згідно з офіційним курсом НБУ 40,5458 гривень за 1 долар складає, 167 454,15 грн;

2) за рахунком від 23.07.2024 1/2419, 9 контейнерів * 35 доларів США, що в гривневому еквіваленті на день надання послуг (06.07.2024) згідно з офіційним курсом НБУ 40,5458 гривень за 1 долар, та на день надання послуг (07.07.2024) згідно з офіційним курсом НБУ 40,5458 гривень за 1 долар, складає 12 771,92 грн;

3) за рахунком від 26.07.2024 Е/2473, 6 контейнерів * 35 доларів США, що в гривневому еквіваленті на день надання послуг (06.07.2024) згідно з офіційним курсом НБУ 40,5458 гривень за 1 долар, та день надання послуг (07.07.2024) згідно з офіційним курсом НБУ 40,5458 гривень за 1 долар, складає 8 514,62 грн;

4) за рахунком від 08.08.2024 Е/2758, 55 контейнерів * 35 доларів США, що в гривневому еквіваленті на день надання послуг (06.07.2024) згідно з офіційним курсом НБУ 40,5458 гривень за 1 долар, та на день надання послуг (07.07.2024) згідно з офіційним курсом НБУ 40,5458 гривень за 1 долар складає 78 050,66 грн;

5) за рахунком від 07.07.2024 Е/2295, 78 контейнерів, без урахування акту 1056 на 2 контейнери, * 35 доларів США, що в гривневому еквіваленті на день надання послуг (06.07.2024) згідно з офіційним курсом НБУ 40,5458 гривень за 1 долар, та на день надання послуг (07.07.2024) згідно з офіційним курсом НБУ 40,5458 гривень за 1 долар, складає 110 690,03 грн;

- враховуючи, що тарифи, передбачені додатком 1 до Договору, встановлені з урахуванням виду контейнеру (модифікації) та періоду надання послуг, суд з метою здійснення арифметично вірного та законодавчого обґрунтованого розрахунку вважає доцільним навести свій розрахунок за кожним актом (приймання/видачі) за рахунками Е/2073 від 27.06.2024, Е/2419 від 23.07.2024, Е/2473 від 26.07.2024, Е/2758 від 08.08.2024, 1/2295 від 07.07.2024, з урахуванням курсу Національного банку України на день надання таких послуг;

- загальна сума за надані послуги становить 9 425 059,06 грн, а з урахуванням ПДВ - 11 763 048,55 грн;

- з Товариства також підлягають стягненню грошові кошти у вигляді пені, 3% річних та інфляційних втрат. Акти та рахунки були направлені 06.08.2025, що підтверджується описом вкладення у конверт, списком згрупованих відправлень та інформацією АТ Укрпошта про відправлення. Ця дата відповідно до умов договору є днем отримання рахунку. Строк оплати рахунку відповідно до розділу 3 Договору становить 3 дні з моменту отримання рахунку. Отже, прострочення оплати рахунків починається з 09.08.2024. Оскільки рахунок від 08.08.2024 Е/2758 був вручений особисто 08.08.2025, то прострочення оплати цих рахунків починається з 11.08.2024;

- розрахунок пені розраховується з 09.08.2024 (з дати виникнення прострочення) по 15.08.2024 (в межах позовних вимог).

4.5. Суд апеляційної інстанції, відхиляючи доводи апеляційної скарги, відзначив таке:

- різність у формуванні первинних документів по експортному та імпортному вантажах не звільняє позивача від обов`язку доведення тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог про стягнення коштів за спірними рахунками та актами;

- в апеляційній скарзі апелянт наводить перелік рахунків, зазначаючи до них акти приймання - передачі та акти видачі, а також здійснює розрахунки вартості послуг. Разом з тим наведена позивачем в апеляційній скарзі інформація не може бути встановлена та перевірена судом із наданих документів, а саме зі спірних актів та рахунків неможливо встановити щодо яких саме контейнерів позивачем були нараховані зазначені у них суми, за який період, та за яким тарифом, бо останні не містять, ані посилання на номери контейнерів, ані посилань на первинні документи, з яких можливо було б встановити та ідентифікувати такі дані;

- стосовно невірності перерахунку вартості послуг по курсу НБУ станом на 06.07.2024 та 07.07.2024, то місцевим господарським судом вірно визначено курс НБУ на дату надання послуг, тобто на дату видачі контейнерів та складення акта видачі (06.07.2024 та 07.07.2024);

- суд першої інстанції в рішенні вказав про відсутність у матеріалах справи акта прийому від 21.06.2024 1056, одночасно, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про наявність вказаного документу в матеріалах даної справи, разом з тим цей доказ не може бути прийнятий та врахований при розгляді даної справи, адже позивачем при зверненні до суду з позовом не було подано акта прийому від 21.06.2024 1056, так само як і не було письмово доведено суду неможливості подання цього доказу одночасно з позовною заявою;

- стосовно посилань апелянта (в контексті часткового непогодження із визначеними судом датами початку обрахунку 3% річних, інфляційних та пені) на не дослідження судом першої інстанції скрін-шотів екрану з програми 1С:Підприємство , які підтверджували направлення рахунків разом із актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) на електронну адресу Товариства, Суд зазначає, що із вказаних документів не вбачається, на яку саме електронну адресу позивачем направлялися рахунки відповідачу, так само і те, чи було їх дійсно направлено в електронному вигляді. Враховуючи наведене, місцевий господарський суд правильно визначив початок періоду прострочення, враховуючи направлення позивачем відповідачу актів та рахунків засобами поштового зв`язку;

- скаржник вказує, що 11.04.2025 та 18.04.2025 представниками ДП МТП Чорноморськ подані до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами судової справи 910/10887/24, однак суд в судовому засіданні відмовив у їх задоволенні, чим порушив процесуальні права позивача. Колегія суддів, оцінюючи наведені доводи скаржника, враховує, що оскаржуване наразі рішення прийнято судом 07.10.2025, тобто з моменту заявлення вказаних клопотань минуло 6 місяців, що свідчить про наявність у скаржника тривалого строку для реалізації своїх процесуальних прав щодо ознайомлення.

5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань

5.1. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.25.2026 справу 910/10887/24 для розгляду касаційної скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2026 для розгляду касаційної скарги у справі 910/10887/24 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

Ухвалою Верховного Суду від 29.06.2026 відкрито касаційне провадження у справі 910/10887/24 за касаційною скаргою ДП "МТП "Чорноморськ" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2026; справу призначено до судового розгляду.

5.2. Об`єктом касаційного оскарження є рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 у справі 910/10887/24 у незадоволеній частині вимог первісного позову .

При цьому колегія суддів ураховує, що жодним із учасників справи рішення судів попередніх інстанцій у задоволеній частині первісного позову та у частині відмови у задоволенні зустрічного позову не оскаржуються, а відтак такі судом касаційної інстанції у відповідній частині не переглядаються.

5.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

6.1. Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.

6.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

6.3 . Так, касаційне провадження у цій справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, відповідно до положень норм ГПК України (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Скаржник відзначає, що судами попередніх інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду:

- від 22.06.2022 у справі 904/5328/21, від 08.09.2022 у справі 916/3945/19, від 23.01.2019 у справі 355/385/17 (щодо застосування статті 629 ЦК України);

- від 25.06.2020 у справі 924/233/18, від 04.11.2019 у справі 905/49/15, від 29.11.2019 у справі 914/2267/18 (щодо застосування статей 1, 3, 9 Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні");

- від 26.12.2019 у справі 911/2630/18, від 12.08.2019 у справі 914/1979/18, від 15.08.2019 у справі 914/1680/18 (щодо стягнення заборгованості судами);

- від 10.10.2023 у справі 916/2357/22; від 02.10.2018 у справі 910/14//17, від 23.10.2019 у справі 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі 902/761/18, від 04.12.2019 у справі 917/2101/17, від 07.07.2021 у справі 916/2620/20, від 04.02.2021 у справі 910/11534/18 (в частині необхідності здійснення оцінки доказів у порядку частини другої статті 86 ГПК України, враховуючи вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності);

- від 01.06.2021 у справі 910/12876/19, від 03.12.2019 у справі 909/574/18, від 11.12.2018 у справі 826/19299/15, від 06.12.2019 у справі 910/7446/18, Верховного Суду від 14.07.2021 у справі 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі 905/411/17, від 17.03.2021 у справі 910/11592/19 (щодо дотримання необхідних умов оплати та підписання актів приймання виконаних робіт).

Що ж до визначення подібності правовідносин , то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі 233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі 233/2021/19 Велика Палата конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі 154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.

6.4. Також касаційне провадження у цій справі відкрито і на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Отже, у разі оскарження судових рішень на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах , а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідач відзначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 1 Закону України "Про морські порти", частини третьої статті 21 Закону України "Про морські порти", а також пункту 2.1 Правил надання послуг у морських портах України, що затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013 348 у їх сукупності, в частині самостійного визначення державним портовим оператором порядку застосування умов договору про надання послуг, визначення їх вартості, що пов`язані з обробкою контейнерів, а також визначення назв первинних документів, які засвідчують обсяг виконання відповідного договору, та можливості передбачення зобов`язання іншої сторони самостійного отримання рахунків та актів виконаних робі, а також дати початку та закінчення виконання робіт або виконання послуг.

6.5. Крім того, касаційне провадження у цій справі відкрито і на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, а саме: пунктів 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України.

6.6. Оцінюючи доводи та мотиви касаційної скарги у контексті наведених скаржником підстав касаційного оскарження, колегія суддів відзначає, що фактично підставою для звернення до Верховного Суду стали питання:

- щодо правомірності відмови у стягненні заявленої суми наданих послуг за Договором відповідно до 17 рахунків та актів приймання-здачі послуг;

- щодо правомірності зменшення заявленої суми заборгованості за іншими 5 рахунками та актами приймання-здачі наданих послуг.

Ураховуючи наведене, Суд відзначає таке.

6.7. Щодо суті спірних правовідносин

6.7.1. Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

У силу приписів статті 202 ЦК України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату.

Правочин - це основна підстава виникнення цивільних прав і обов`язків.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірний Договір за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг.

Загальні положення щодо правовідносин, які випливають з договорів про надання послуг, викладено у статтях 901-907 глави 63 ЦК України.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони ( замовника ) надати послугу , яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною першою статті 903 ЦК України унормовано, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

6.7.2 . Так, звертаючись з даним позовом до суду, ДП "МТП "Чорноморськ" вказало, що Товариство у супереч вимогам Договору не здійснило оплату за 22 рахунками та актами приймання-здачі наданих послуг за період з 25.05.2024 по 08.08.2024 на загальну суму 32 137 194,30 грн , що були направлені та отримані останнім у відповідності до умов Договору.

Суди попередніх інстанцій, за результатом розгляду вимог первісного позову, вказали, що 17 з 22 актів та рахунків не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази, адже з останніх не вбачається можливості встановити, щодо яких саме контейнерів Державним підприємством були нараховані зазначені у них суми, за який період, та за яким тарифом, оскільки останні не містять, ані посилання на номери контейнерів, ані посилань на первинні документи, передбачені пунктом 3.1 Договору, з яких можливо було б встановити та ідентифікувати такі дані у встановленому законом та договором порядку.

У свою чергу, щодо інших 5 рахунків та актів суди встановили, що Державним підприємством за такими рахунками та актами надавалися послуги за Договором щодо 266 контейнерів. А відтак, ураховуючи тарифи, передбачені додатком 1 до Договору; курс Національного банку України на день надання таких послуг (06.07.2024 та 07.07.2024); а також обставини вилучення (14.06.2024) 44 контейнерів відповідача відповідно до протоколу слідчої дії, суди, навівши власний розрахунок заборгованості Товариства перед Державним підприємством за Договором, дійшли висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення 11 763 048,55 грн .

Не погоджуючись з висновкам судів попередніх інстанцій у відмовленій частині первісного позову, ДП "МТП "Чорноморськ" звернулось з касаційною скаргою, у якій вказує, що суди попередніх інстанцій у порушення вимог процесуального права щодо розгляду справи на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, відмовляючи у стягненні заборгованості за 17 актами та рахунками, не надали оцінку твердженням та доказам виконавця про реальність надання послуг за Договором, у той час, як за іншими 5 актами та рахунками необґрунтовано зменшили розмір заборгованості, що призвело до ухвалення незаконних рішень у справі.

6.8. Щодо 17 рахунків та актів приймання-здачі послуг

6.8.1. Оцінюючи правомірність висновків судів попередніх інстанцій у означеній частині, колегія суддів ураховує, що за умовами Договору ДП "МТП "Чорноморськ" за заявкою клієнта мало надавати портову інфраструктуру для розміщення контейнерів клієнта (ТОВ "Компанія Крентон Україна"). Розміщення контейнерів обчислювалось з дати надходження контейнеру на склад підприємства до дати відправлення контейнера зі складу підприємства (пункти 2.1.2, 2.1.3 Договору).

Схожі положення також закріплені у пункті 2.2 Договору, де вказано, що для розміщення контейнерів на склад підприємства та для вивезення контейнерів клієнт надає підприємству заявку .

Також відповідно до пунктів 2.3.8-2.3.10 Договору відомості щодо обсягів контейнерів приймаються підприємством згідно з наданими клієнтом заявками. Клієнт несе відповідальність за достовірність даних, зазначених в заявках . Всі заявки, що надаються в рамках цього договору, надаються клієнтом на ім`я директора підприємства.

Отже, умовами Договору передбачено, що правовідносини сторін з Договору виникають та припиняються першочергово на підставі заявки ТОВ "Компанія Крентон Україна" щодо розміщення / вивезення контейнерів на / із портової інфраструктури ДП "МТП "Чорноморськ".

У свою чергу, положеннями пункту 3.1 Договору передбачено, що клієнт сплачує послуги підприємства згідно з умовами, визначеними сторонами в додатках до цього договору. Акт приймання-здачі наданих послуг підтверджує одержання клієнтом послуг в об`ємі та за змістом, які зазначено в акті приймання-здачі наданих послуг. Первинними документами для складання акта приймання-здачі наданих послуг є, зокрема заявки .

Тобто акт приймання-здачі наданих послуг згідно з умовами Договору також формується на підставі, зокрема заявок ТОВ "Компанія Крентон Україна" про розміщення / вивезення контейнерів на / із портової інфраструктури ДП "МТП "Чорноморськ".

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що клієнт зобов`язаний не пізніше третього робочого дня після отримання актів, рахунків та іншої інформації на свою електронну адресу направити в підприємство свого представника для отримання оригіналів рахунку на оплату і акту приймання-здачі наданих послуг та протягом 3-х діб після отримання повернути підприємству підписаний та засвідчений власною печаткою належний підприємству екземпляр акту. У разі невиконання клієнтом зазначених зобов`язань акт приймання-здачі наданих послуг вважається прийнятим ним без зауважень і має силу документу, підписаного клієнтом.

У контексті наведеного господарські суди встановили, що на виконання вимог пункту 3.4 Договору виконавець сформував та направив замовнику 22 рахунки та 22 акти приймання-здачі наданих послуг на загальну суму 32 137 194,30 грн, у тому числі, засобами поштового зв`язку через Укрпошту цінними листами із описом вкладення, які замовником (клієнтом) були отриманні.

У свою чергу, ТОВ "Компанія Крентон Україна" у відповідності до вимог пункту 3.6 Договору не направило свого представника до Державного підприємства для отримання оригіналів рахунків на оплату та актів приймання-здачі наданих послуг. Лише рахунок та акт здачі-прийняття наданих послуг від 08.08.2024 1/2758 був отриманий особисто представником відповідача.

Як і не встановлено судами попередніх інстанцій обставин того, що ТОВ "Компанія Крентон Україна" направляло Державному підприємству будь-які зауваження та / або заперечення щодо обсягу / якості / розміру (ціни) наданих послуг за 22 рахунками та актами приймання-здачі наданих послуг, у тому числі, у триденний строк після отримання таких у відповідності до пункту 3.6 Договору.

Відтак з огляду на вказане суди дійшли висновку, що спірні рахунки та акти є такими, що вручені Товариству у належний спосіб.

Втім, відмовляючи у задоволенні вимог первісного позову щодо стягнення заборгованості за 17 рахунками та актами приймання-здачі наданих послуг, господарські суди вказали на відсутність у таких відомостей про номер контейнера щодо якого надана послуга.

6.8.2. Суд критично оцінює формальне посилання судів на відсутність у спірних актах та рахунках номерів контейнерів, як на підставу для відмови у стягнення заборгованості за Договором, адже вказані мотиви за своїм змістом без аналізу фактичного обсягу наданих послуг не можуть безумовно спростувати реальність надання робіт, на яких акцентує увагу скаржник.

У розрізі наведеного колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що відповідно до правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.06.2023 у справі 914/2355/21, за загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг / виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність . Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою. Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт / послуг без надання у визначені договором та / або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг / виконання робіт), а не первинні документи .

Отже, передання і прийняття послуг / робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття таких послуг / робіт у строк, визначений договором.

Водночас у супереч вимогам закону та умовам Договору судами залишено поза увагою та не встановлено обставини надання / ненадання послуг виконавцем за Договором відповідно до 17 спірних рахунків та актів приймання-здачі наданих послуг.

Фактично суди у прийнятті оспорюваних рішень виходили лише з дефектів первинних документів (рахунків та актів).

Однак колегія суддів наголошує, що правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг), а не первинні документи.

Підписання рахунків та актів приймання-передачі виконаних робіт є формальною необхідністю, яка не змінює суті виконаних послуг та не може ставити під сумнів їх виконання за умови доведення реальності господарської операції іншими належними та допустимими доказами.

Відтак, окрім обставин оформлення первинних документів (рахунків та актів), судам слід було належно встановити наявність / відсутність реальності надання послуг за Договором у спірній частині на підставі інших доказів, що містяться у матеріалах справи, зокрема, але не виключно, заявок ТОВ "Компанія Крентон Україна" на розміщення / вивезення контейнерів на / із портової інфраструктури ДП "МТП "Чорноморськ", актів приймання / видачі контейнерів, які, серед іншого, ідентифікують контейнери, їх кількість, строк перебування на складах ДП "МТП "Чорноморськ", та на підставі яких були сформовані спірні рахунки та акти.

Суд ураховує, що за умовами Договору послуги надаються лише за заявкою замовника (клієнта), а відтак з таких не вбачається неможливим встановити увесь обсяг послуг (кількість / розміри контейнерів / строк їх перебування у виконавця), запитуваних та отриманих Товариством, за спірний період часу та, відповідно, співставити їх з огляду на вірогідність доказів на відповідність спірним рахункам та актам приймання-здачі у своїй сукупності.

За таких обставин висновки судів попередніх у відповідній частині є передчасними та такими, що ухвалені за неповного з`ясування обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

6.9 . Щодо решти 5 рахунків та актів приймання-здачі послуг

6.9.1 . Так, рішення судів попередніх інстанцій щодо стягнення заборгованості за 5 рахунками та актами приймання-здачі наданих послуг оспорюються лише у відмовленій частині.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди неправомірно (1) здійснили самостійний розрахунок заборгованості за курсом НБУ станом на 06.07.2024 та 07.07.2024 по всім 5 рахункам, хоча послуги по ним надавались у різний період; (2) суди не врахували при обрахуванні заборгованості, що тимчасове вилучення 44 контейнера (відповідно до протоколу слідчої дії) не призвело до їх вивезення зі складських приміщень Державного підприємства або їх фізичне переміщення на іншу територію або склад, або їх передачу іншій особі на зберігання. Крім того, (3) скаржник наголошує, що ним правильно обраховано початок строку нарахування пені, відсотків річних та інфляційних втрат, а судами безпідставно не взято до уваги електронні докази позивача про направлення рахунків та актів на електронну адресу відповідача.

Оцінюючи наведене, колегія суддів відзначає таке.

6.9.2 . Пунктом 3.13 Договору сторони погодили, що вартість послуг підприємства, що встановлена в іноземній валюті, розраховується підприємством та оплачується клієнтом у національній валюті за офіційним курсом Національного Банку України (НБУ) на день надання послуг (виконання робіт).

Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, відзначив, що Державним підприємством сума наданих послуг відповідно до умов Договору:

1) за рахунком та актом від 27.06.2024 ,

2) за рахунком та актом від 23.07.2024 ,

3) за рахунком та актом від 26.07.2024 ;

4) за рахунком та актом від 08.08.2024 ;

5) за рахунком та актом від 07.07.2024 щодо 266 контейнерів * 35 доларів США, що в гривневому еквіваленті на день надання послуг ( 06.07.2024 ) згідно з офіційним курсом НБУ 40,5458 гривень за 1 долар, та на день надання послуг ( 07.07.2024 ) згідно з офіційним курсом НБУ 40,5458 гривень за 1 долар, з урахуванням тарифів, передбачених додатком 1 до Договору, становить 9 425 059,06 грн, а з урахуванням ПДВ - 11 763 048,55 грн.

Дійсно з вказаного вбачається, що при перерахунку заборгованості суд керувався курсом НБУ станом на 06.07.2024 та 07.07.2024.

Разом з тим зі змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається можливим встановити чим керувались суди (якою нормою права / якими умовами Договору чи встановленою обставиною справи), визначаючи за всіма рахунками та актами приймання-здачі наданих послуг, що надавались у різний період часу, спільну дату надання послуг за Договором 06.07.2024 та 07.07.2024.

Для правомірності наведених висновків судам слід було встановити, що всі послуги за Договором відповідно до спірних рахунків та актів були надані 06.07.2024 та 07.07.2024 відповідно. Втім вказане не підтверджується матеріалами справи та встановленими судами обставинами справи.

Відтак доводи касаційної скарги щодо необґрунтованості визначення судами курсу НБУ для розрахунку заборгованості за надані послуги знайшли своє підтвердження, а тому висновки судів у означеній частині є передчасними.

6.9.3. Також, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, господарські суди встановили, що в рамках кримінального провадження 14.06.2024 були вилучені 44 контейнери Товариства, що знаходились у складських приміщеннях ДП "МТП "Чорноморськ". Враховуючи наведене, на переконання господарських судів, період надання послуг за Договором щодо вказаних контейнерів повинен обраховуватися з моменту їх розміщення (прийняття) до моменту їх вилучення, згідно з протоколом огляду від 11.06.2024, тобто до 13.06.2024.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками судів попередніх інстанцій, адже такі зроблені без дійсного урахування правової природи спірних правовідносин та умов Договору.

Зокрема пунктами 2.1.2 та 2.1.3 Договору сторони передбачили, що підприємство за заявкою клієнта надає портову інфраструктуру для розміщення контейнерів клієнта. Розміщення контейнерів обчислюється з дати надходження контейнеру на склад підприємства до дати відправлення контейнера зі складу підприємства . Дата надходження контейнера на склад підприємства визначається за датою оформлення акта приймання на підставі наданої заявки клієнтом. Дата відправлення контейнера зі складу підприємства визначається за датою оформлення акту видачі на підставі наданої заявки клієнтом. Датою відправлення контейнера з підприємства у випадку вибуття контейнера та / або будь-яких вантажів у контейнерах з підприємства у зв`язку з вилученням їх органами державної влади та / або місцевого самоврядування є дата складання акта або іншого документа, що підтверджує вибуття контейнеру та / або вантажу у контейнерах з території підприємства.

Колегія суддів відзначає, що вибуття контейнера - це процес відправлення, вивезення або списання вантажного контейнера з місця його поточного перебування, наприклад, зі складу, термінала, порту чи підприємства.

Втім судами попередніх інстанцій не встановлено обставин вивезення / вибуття спірних 44 контейнерів 14.06.2026 зі складу Державного підприємства у відповідності до вимог Договору, чи то їх подальшого передання на відповідальне зберігання третій особі.

Наявність протоколу огляду місця події автоматично не свідчить та не підтверджує факт переміщення спірних контейнерів зі складських приміщень порту Чорноморськ .

За вказаних обставин стверджувати про відсутність правових підстав для нарахування плати за надані послуги по таким контейнерам за час їх фізичного знаходження на території Державного підприємства є помилковим.

Покладення на Державне підприємство фактичних збитків Товариства, пов`язаних з здійснення відносно нього кримінального провадження, не відповідає основному завданню господарського судочинства щодо добросовісності, розумності та справедливості судового рішення.

6.9.4 . Крім того, скаржник не погоджується із здійсненим судом першої інстанції перерахунком заявлених до стягнення суми пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Державним підприємством на підтвердження доказів направлення спірних рахунків та актів на електронну адресу Товариства надані скріншоти з програми 1С:Підприємство .

Тому ДП "МТП "Чорноморськ" вказує, що суди при визначенні дати початку обрахунку 3% річних, інфляційних та пені мали керуватись датою отримання відповідачем рахунків та актів приймання-здачі наданих послуг на електронну адресу, а не датою направлення таких рахунків та актів засобами поштового зв`язку.

У наведеному питанні Суд відзначає, що відповідно до пункту 7.12 Договору всі документи, які відправлені електронною поштою, на електронну пошту , зазначену сторонами в цьому договорі, мають повну юридичну силу до моменту обміну оригіналами, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути подані в судові інстанції в якості належних доказів і не можуть заперечуватись стороною , від імені якої вони були відправлені та стороною, якій вони були відправлені. Офіційними електронними адресами підприємства визнаються всі електронні адреси з доменним ім`ям @imtp.ua (пункт).

Пунктом 3.5 Договору передбачено, що підприємство формує акти приймання-здачі наданих послуг та рахунки на оплату. Сформовані рахунок і акти приймання-здачі наданих послуг, інші повідомлення направляються клієнту електронною поштою за адресою, зазначеною в цьому договорі.

Отже, умовами Договору сторони передбачили, що рахунки та акти приймання-здачі наданих послуг направляються замовнику електронною адресою.

Тобто у спірних правовідносинах сторони, з огляду на свободу договору, добровільно погодили у Договорі як порядок, так і спосіб направлення рахунків та актів за результатом виконання умов Договору, а також правові наслідки заперечення сторонами вказаних обставин.

При цьому станом на дату укладення договору у відповідача за первісним позовом не виникало будь-яких заперечень щодо таких умов договору, а відтак позивач мав правомірні очікування щодо добросовісного виконання умов Договору відповідачем щодо оплати послуг за направленими рахунками й актами приймання-здачі наданих послуг на електронну пошту відповідача.

Через призму наведеного колегія суддів звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 21.06.2023 у справі 916/3027/21, де остання виснувала, що повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами. Суд може розглядати електронне листування між особами в месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності й допустимості таких доказів, а також обсягу обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням.

Якщо з урахуванням конкретних обставин справи суд дійде висновку про те, що відповідне електронне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад, щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти таке листування як доказ і в такому разі надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що однією з основних засад законодавства є добросовісність, а дії учасників правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин.

Зокрема доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується на давньоримській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини є принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2025 у справі 925/457/23).

Відтак колегія суддів вважає висновки суду апеляційної інстанції (суд першої інстанції взагалі не надав оцінку даним доводам та доказам Державного підприємства) зроблені без урахування наведеного вище. Суди формально підійшли до даного питання та без урахуванням конкретних обставин справи та умов Договору на надали належну правову оцінку електронним доказам позивача за первісним позовом, надані на підтвердження дати отримання Товариством спірних рахунків та актів.

6.10. Колегія суддів, оцінюючи правомірність рішень судів попередніх інстанцій у спірній частині, з огляду на предмет та підстави первісного позову, а також заперечення відповідача щодо обґрунтованості таких в цілому, відзначає, що саме на відповідача покладався обов`язок довести суду незаконність та протиправність вимог ДП "МТП "Чорноморськ", зокрема з огляду на ненадання послуг за 17 рахунками та актами, а також з огляду на неправильність розрахунку за іншими 5 рахунками та актами приймання-здачі наданих послуг.

Втім матеріали справи не містять контрозрахунку відповідача з відповідним обґрунтуванням, яку саме суми боргу він вважає неправильною та з яких причин , який суд міг би перевірити при ухваленні судового рішення.

Відтак, ураховуючи, що доводи Товариства (як у відзиві на позовну заяву, так і у зустрічному позові) послідовно зводились до невизнання позову в цілому (а не щодо обсягу та суми наданих послуг), суд першої інстанції, зокрема вдавшись до самостійної переоцінки заявленої до стягнення спірної суми заборгованості з урахуванням курсу НБУ, тарифів, строку надання послуг тощо, фактично порушив принцип змагальності та рівності сторін у справі.

Відповідно до сталої та послідовної практики Верховного Суду якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Суд відзначає, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору , а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини перша, третя статті 13 ГПК України).

Верховний Суд наголошує, що згідно зі статті 14 ГПК України ("Диспозитивність господарського судочинства") суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду , крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними , ніж докази, надані на її спростування . Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ураховуючи наведене вище у своїй сукупності, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій у незадоволеній частині вимог первісного позову підлягають скасуванню у повному обсязі, адже суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, зокрема заявки, рахунки та акти тощо, що надані на підтвердження тих чи інших позовних вимог, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність, що беззаперечно вливає на обсяг задоволених або відмовлених позовних вимог.

Інші доводи касаційної скарги не вливають на результат розгляду даної справи, а відтак окремо Судом не оцінюються.

6.11. За таких обставин доводи касаційної скарги, у тому числі, і підстави касаційного оскарження знайшли своє часткове підтвердження, що є підставою для скасування рішення судів попередніх інстанцій у оскаржуваній частині.

Суд вважає релевантними до спірних правовідносин висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, з урахуванням наведеного у дані постанові.

Оскільки суди попередніх інстанцій допустили порушення норм матеріального та процесуального права, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також враховуючи передбачені частиною другою статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, судові рішення попередніх інстанцій у оскаржуваній частині, ухвалені за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, підлягають скасуванню, а справа у скасованій частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суди попередніх інстанцій з огляду на наведене у цій постанові у межах вимог та заперечень сторін спору мають дослідити та надати оцінку всім наявним доказам у справі з метою встановлення обставин надання послуг відповідно до умов Договору за спірними рахунками та актами, з урахуванням поведінки та дій сторін щодо прийняття цих послуг / надання зауважень / заперечень щодо послуг; а також правомірності здійсненого розрахунку заборгованості, зокрема з урахуванням заперечень іншої сторони щодо обсягу наданих послуг.

6.12. Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Доводи скаржника за результатами касаційного розгляду щодо порушення судами попередніх інстанцій норм права при ухваленні судових рішень знайшли своє підтвердження з мотивів, викладених у розділі 6 цієї постанови.

7.2. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

7.3. З огляду на те, що суди попередніх інстанцій не встановили обставин, що є визначальними і ключовими у цій справі, ураховуючи мотиви цієї постанови та доводи сторін, оскільки судами попередніх інстанцій допущено порушення норм права щодо розгляду справи на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій, ухвалені за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог у оскаржуваній частині підлягають скасуванню, а справа у відповідній частині - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене у розділі 6 цієї постанови, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і на підставі повного та всебічного дослідження доказів та аргументів сторін за правилами статті 86 ГПК України, ураховуючи принципи господарського судочинства в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.

8. Судові витрати.

8.1. З огляду на те, що судові рішення у оскаржуваній частині підлягають скасуванню, а справа передається на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, розподіл судових витрат у справі, у тому числі, й сплаченого за подання апеляційної / касаційної скарги судового збору, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2026 у справі 910/10887/24 у частині відмови у задоволенні вимог первісного позову скасувати, а справу 910/10887/24 у цій частині передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Кібенко