Постанова in case no. 903/340/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року

м. Київ

cправа 903/340/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І. М. (головуючий), Булгакової І. В., Власова Ю. Л.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс"

на ухвалу Господарського суду Волинської області 26.03.26 та

постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2026

за заявою Державного підприємства "Рокитнівське лісове господарство"

до боржника : Приватного підприємства "Горагротехліс"

про видачу судового наказу.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Обставини, які передували зверненню із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заміну стягувача у виконавчому документі його правонаступником та видачу дубліката виконавчого документа

1.1. Державне підприємство "Рокитнівське лісове господарство" (далі - Рокитнівське лісове господарство) звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Приватного підприємства "Горагротехліс" (далі - Підприємство), зокрема: 72 939,30 грн заборгованості за договором купівлі-продажу необробленої деревини від 28.01.2019 197/197л19 (далі - Договір); 2 527,71 грн процентів річних, 1 830,77 грн інфляційних втрат; 210,20 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору та 2 800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

1.2. Господарський суд Волинської області 18.05.2020 видав судовий наказ про стягнення з Підприємства на користь Рокитнівського лісового господарства заборгованості за договором у розмірі 72 939,30 грн, 2 527,71 грн процентів річних, інфляційні втрати у розмірі 1 830,77 грн та 210,20 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

1.3. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 10.07.2024 замінено стягувача - Рокитнівське лісове господарство у виконавчому документі - судовому наказі Господарського суду Волинської області 903/340/20 від 18.05.2020 на його правонаступника - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Рокитнівське лісове господарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

1.4. Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" (далі - ДП "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс", заявник, скаржник) 16.03.2026 звернулося до Господарського суду Волинської області із заявою про:

- заміну стягувача у справі 903/340/20 - філії "Рокитнівське лісове господарство" на його правонаступника - ДП "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс";

- видачу дубліката судового наказу Господарського суду Волинської області від 18.05.2020 у справі 903/340/20;

- поновлення строку для пред`явлення судового наказу до виконання.

1.5. Заява обґрунтована тим, що відповідно до пункту 3 наказу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 18.10.2024 1846 "Про припинення філії Рокитнівське лісове господарство" та наказу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 31.12.2024 2338 "Про затвердження передавальних актів філій, що координуються Поліським лісовим офісом", заявник є правонаступником - філії "Рокитнівське лісове господарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

2.1. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 26.03.2026 (суддя Якушева І. О.), залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 (колегія суддів: Миханюк М. В., Саврій В. А., Романюк Ю. Г.), відмовлено у задоволенні заяви ДП "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" про: заміну стягувача у справі 903/340/20; видачу дубліката судового наказу; поновлення строку для пред`явлення судового наказу до виконання.

2.2. Суди мотивували свої висновки тим, що для встановлення факту процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав і обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах. Водночас заявник не надав доказів на підтвердження факту правонаступництва філії "Рокитнівське лісове господарство" та переходу права вимоги до заявника - ДП "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс", а в матеріалах справи такі докази відсутні.

2.3. У частині відмови в задоволенні вимог про видачу дубліката наказу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу суди виходили із того, що заявником не доведено обставин, які б підтверджували факт правонаступництва, то й відсутні підстави для задоволення заяви в частині видачі йому дубліката судового наказу Господарського суду Волинської області від 18.05.2020 у справі 903/340/20 та поновлення строку для пред`явлення судового наказу до виконання, оскільки з відповідною заявою може звернутися сторона виконавчого документу.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі ДП "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс", із посиланням порушення судами норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 26.03.2026 у справі 903/340/20 та ухвалити нове рішення, яким: задовольнити заяву про заміну стягувача; видати дублікат виконавчого документа; поновити строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1.1. У поданій касаційній скарзі скаржник, із посиланням на положення пункту 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції і вважає, що судами неправильно застосовані положення статей 52, 74, 76, 77, 334 ГПК України та статті 95 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) при вирішенні питання щодо задоволення заяви ДП "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" та здійснення процесуального правонаступництва у справі шляхом залучення замість філії "Рокитнівське лісове господарство".

4.1.2. За твердженням скаржника, суди у вирішенні його заяви не врахували, що філії не є юридичними особами та не є самостійними учасниками цивільних і господарських відносин, між філіями не може виникати класичне правонаступництво у розумінні статей 52 та 334 ГПК України. У спірному випадку має місце лише внутрішня організаційна зміна в межах однієї юридичної особи.

4.1.3. Натомість суди у вирішенні заяви, за неправильного розуміння правової природи відокремленого підрозділу та неправильного застосування статті 95 ЦК України, фактично поставили можливість виконання судового рішення у залежність від доведення правонаступництва між двома структурними підрозділами однієї юридичної особи.

4.1.4. Суди обмежилися лише дослідженням питання наявності доказів правонаступництва між філіями, однак не встановили правових підстав, за яких можливе правонаступництво між відокремленими підрозділами однієї юридичної особи, внаслідок чого не встановили істотних обставин, які входять до предмета доказування. Зокрема, факт припинення філії "Рокитнівське лісове господарство", передачу документації та матеріалів до філії "Поліський лісовий офіс"; обставини втрати виконавчого документа; поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

4.2. Доводи інших учасників справи

4.2.1. Підприємство своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалося.

5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5.1. Під час розгляду заяви ДП "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" судами встановлено такі фактичні обставини спору.

5.2. У провадження Господарського суду Волинської області перебувала заява про видачу судового наказу про стягнення з Підприємства на користь Рокитнівського лісового господарства 72 939,30 грн заборгованості за договором, 2 527,71 грн процентів річних, 1 830,77 грн інфляційних втрат; 210,20 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору та 2 800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

5.3. Господарський суд Волинської області 18.05.2020 видав судовий наказ про стягнення з Підприємства на користь Рокитнівського лісового господарства заборгованості за договором у розмірі 72 939,30 грн, 2 527,71 грн процентів річних, інфляційні втрати у розмірі 1 830,77 грн та 210,20 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

5.4. Ухвалою від 10.07.2024 замінено стягувача у виконавчому документі - судовому наказі Господарського суду Волинської області 903/340/20 від 18.05.2020 - Рокитнівське лісове господарство на його правонаступника - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Рокитнівське лісове господарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

5.5. Наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 18.10.2024 1846 "Про припинення філії Рокитнівське лісове господарство", зокрема, уповноважено директора філії Рокитнівське лісове господарство Зінич А. М. здійснити дії щодо припинення філії Рокитнівське лісове господарство, а саме :

- повідомити контрагентів, податкові та інші органи про прийняте рішення про припинення філії Рокитнівське лісове господарство шляхом закриття;

- забезпечити проведення повної інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, незавершених капітальних інвестицій, запасів, грошових коштів, документів та розрахунків філії Рокитнівське лісове господарство;

- забезпечити оформлення передавального балансу майна та передавального акта до філії "Поліський лісовий офіс державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (далі - філія Поліський лісовий офіс) станом на 31.12.2024 та подати для затвердження оформлений передавальний баланс та передавальний акт до державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України до 10.01.2025;

- забезпечити передачу активів та пасивів до філії "Поліський лісовий офіс" згідно із затвердженим передавальним актом ;

- забезпечити складання ліквідаційної звітності філії у складі річної фінансової звітності;

- забезпечити передачу документів філії "Рокитнівське лісове господарство" та державних підприємств, правонаступником яких є ДП "Ліси України" згідно з номенклатурою справ державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", затвердженої наказом ДП Ліси України від 28.12.2023 2196 "Про затвердження та введення в дію номенклатури справ ДП "Ліси України" на 2024 рік" до філії "Поліський лісовий офіс" з урахуванням термінів зберігання ;

- щомісячно інформувати державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" про хід процедури припинення філії "Рокитнівське лісове господарство";

- попередити працівників філії "Рокитнівське лісове господарство" про припинення філії "Рокитнівське лісове господарство", шляхом її закриття в порядку, передбаченому трудовим законодавством.

5.6. Наказом ДП "Ліси України" від 31.12.2024 2338 затверджено передавальні акти активів та пасивів на балансових та позабалансових рахунках матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше філії "Рокитнівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

5.7. У березні 2026 року ДП "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" звернулося до суду з заявою про: заміну стягувача у справі 903/340/20 - філії "Рокитнівське лісове господарство" на його правонаступника - ДП "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс"; видачу дубліката судового наказу Господарського суду Волинської області від 18.05.2020 у справі 903/340/20; поновлення строку для пред`явлення судового наказу до виконання.

6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

6.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

6.3. Склад судової колегії змінювався, що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи, який наявний у матеріалах справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

7.1. Ухвалою Верховного Суду від 29.06.2026 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДП "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 26.03.2026 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2026 в частині відмови у поновленні строку для пред`явлення наказу Господарського суду Волинської області від 18.05.2020 у справі 903/340/20 до виконання .

7.2. Отже, предметом касаційного перегляду (в межах доводів та вимог касаційної скарги) є ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції , зокрема, в частині відмови у задоволенні заяви про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та в частині відмови у видачі дублікату наказу.

7.3. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм права при ухваленні оскаржуваної постанови, Верховний Суд зазначає таке.

7.4. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, враховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

7.5. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

7.6. У касаційній скарзі ДП "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" посилається на те, що ухвалені у справі судові рішення про відмову у задоволенні заяви, зокрема, щодо заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягають скасуванню.

7.7. Сторонами у господарського процесі за змістом статті 45 ГПК України є позивач та відповідач, а сторонами виконавчого провадження згідно із частинами першою, другою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" є стягувач і боржник; стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ; боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

7.8. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі 916/617/17 зазначено, що на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 ГПК України, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 цього Кодексу. У такому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

7.9. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу. На стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.

7.10. Верховний Суд неодноразово зазначав, що процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило , у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника .

7.11. Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках . У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

7.12. Наявність або відсутність процесуального правонаступництва підлягає встановленню окремо у кожному випадку .

7.13. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

7.14. Процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

7.15. У свою чергу, слід відрізняти поняття "правонаступництво юридичної особи", "правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи" і "процесуальне правонаступництво юридичної особи-сторони у справі", що за своєю правовою суттю мають різний зміст.

7.16. Верховний Суд неодноразово зазначав про існування універсального та сингулярного правонаступництва (постанови Верховного Суду від 12.04.2023 у справі 925/436/22, від 12.08.2021 у справі 910/4288/20).

7.17. Правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення (частина перша статті 104 ЦК України). У такому разі відбувається одночасне правонаступництво (передання) прав і обов`язків юридичної особи або, іншими словами, одночасне правонаступництво щодо майна, прав і обов`язків юридичної особи (частина друга статті 107 ЦК України). Тому правонаступництво юридичної особи завжди є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом (частина перша статті 104, статті 106 - 109 ЦК України) і прав, і обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом реорганізації . Натомість правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи не завжди є наслідком правонаступництва юридичної особи. А тому перше може бути не тільки універсальним (частина перша статті 104 ЦК України), але й сингулярним, тобто таким, за якого до правонаступника переходить певне право кредитора чи обов`язок боржника .

7.18. Тобто, сингулярне правонаступництво, на відміну від універсального, не охоплює переходу всієї сукупності прав та обов`язків до правонаступника, а тому іменується частковим правонаступництвом, і відбувається заміною осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін або вказівку закону. Тобто це можливість відступлення прав лише у певній частині, що обумовлюється сторонами, зокрема у договорі відступлення права вимоги.

7.19. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі 264/5957/17).

7.20. Відповідно до частин першої, другої статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником; заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

7.21. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

7.22. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 334 ГПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

7.23. У вирішенні спірних питань колегія суддів наголошує, що вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом за перевірки та надання оцінки доказам, наданим на обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону (схожий за змістом висновок викладено в постановах Верховного Суду від 04.11.2020 у справі 922/817/18, від 14.12.2020 у справі 15/148-10-4045, від 02.04.2021 у справі 34/16, від 21.05.2021 у справі 922/1995/17).

7.24. Як вбачається зі змісту заяви та оскаржуваних судових рішень, ініціюючи питання про заміну сторони (стягувача) в цій справі, ДП "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" не доводило наявність обставин універсального правонаступництва та / або переходу спірного в цій справі зобов`язання від філії "Рокитнівське лісове господарство" до ДП "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" за укладеним між ними правочином.

7.25. Натомість ДП "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" послалося на:

- наказ Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від 18.10.2024 1846 "Про припинення філії Рокитнівське лісове господарство" та передачу активів і пасивів до філії "Поліський лісовий офіс" згідно із затвердженим передавальним актом;

- наказ ДП "Ліси України" від 31.12.2024 2338 про затвердження передавальних актів активів та пасивів на балансових та позабалансових рахунках матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше філії "Рокитнівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" .

7.26. Зміст оскаржуваних судових рішень свідчить, що відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони (стягувача) в цій справі, суди виходили із того, що заявник не надав доказів на підтвердження факту правонаступництва філії "Рокитнівське лісове господарство" ДП "Ліси України" та переходу права вимоги до заявника - ДП "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" , а в матеріалах справи такі докази відсутні.

7.27. У контексті доводів касаційної скарги та наведених вище висновків судів у оскаржуваних судових рішеннях Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 11.07.2012 у справі 6-65цс12, а також Верховного Суду, викладеній в постановах від 20.02.2018 у справі 920/608/17, від 20.11.2018 у справі 925/1143/17, від 18.03.2021 у справі 917/462/20, виходячи з аналізу змісту норм статей 104, 105, 110 ЦК України, ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов`язків до інших осіб. Іншою формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам-правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (статті 104 - 109 ЦК України).

7.28. Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення , крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

7.29. Суд враховує та зауважує, що у наказі Господарського суду Волинської області 18.05.2020 у справі 903/340/20 стягувачем визначено Державне підприємство "Рокитнівське лісове господарство".

7.30. Відповідно до ухвали суду від 10.07.2024 замінено стягувача у виконавчому документі (судовому наказі Господарського суду Волинської області 903/340/20 від 18.05.2020) - Державне підприємство "Рокитнівське лісове господарство" на його правонаступника - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Рокитнівське лісове господарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

7.31. У цьому аспекті Суд також зазначає, що за приписами статті 80, частин першої, другої статті 96 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді. Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

7.32. Відповідно до частин першої - третьої статті 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій . Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами . Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення .

7.33. Відокремлений підрозділ не є юридичною особою , однак наділяється майном юридичної особи, яка його створила, при цьому таке майно є власністю цієї юридичної особи незалежно від того, чи було воно відокремлене її структурним підрозділам . Факт наділення майном філії, представництва, структурного підрозділу пов`язується лише з веденням бухгалтерського обліку: майно враховується на окремих балансах останніх.

7.34. Суди означеного не врахували та не надали оцінки тому, що у судовому наказі Господарського суду Волинської області 903/340/20 від 18.05.2020 (з урахуванням ухвали від 10.07.2024 про заміну сторони) стягувачем є передусім юридична особа - Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Рокитнівське лісове господарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

7.35. У цьому аспекті Суд враховує та зазначає, що за змістом частин другої та третьої статті 107 ЦК України у спірних відносинах таке правонаступництво має підтверджуватися затвердженим засновником (Державним спеціалізованим господарським підприємством "Ліси України") відповідним передавальним актом.

7.36. Звертаючися до суду з заявою заявник вказував на те, що відповідно до наказів Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України": від 18.10.2024 1846 філію "Рокитнівське лісове господарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" було припинено, шляхом її закриття; від 31.12.2024 2338 затвердження передавальних актів активів та пасивів на балансових та позабалансових рахунках матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше філії "Рокитнівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" .

7.37. До заяви ДП "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" також додало передавальний акт від 31.12.2024 про передачу актів активів та пасивів на балансових та позабалансових рахунках матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше філії "Рокитнівське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України " на баланс філії "Поліський лісовий офіс" ДП "Ліси України".

7.38. Наведеного суди не врахували, оскільки не досліджували наявний в матеріалах справи передавальний акт (баланс), а тому не встановили і не з`ясували наявність / відсутність факту правонаступництва філії "Рокитнівське лісове господарство" ДП "Ліси України" та, відповідно, переходу права вимоги за судовим наказом Господарського суду Волинської області 903/340/20 від 18.05.2020 до заявника - ДП "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс".

7.39. Зі змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається, що у контексті спірних правовідносин попередніми судовими інстанціями, у порушення статей 86, 210, 236-237 ГПК України, досліджено і надано оцінку доказам таким встановленим ними суттєвим обставинам з урахуванням долучених ДП "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" до заяви про заміну сторони у справі 903/340/20 на її правонаступника, а саме копіям: наказів Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України": від 18.10.2024 1846 та від 31.12.2024 2338, а також передавальному акту від 31.12.2024 у їх взаємозв`язку з ухвалою суду від 10.07.2024 у цій справі.

7.40. Суди не надали належної оцінки відповідним доказам, наявним у матеріалах справи, відповідно достеменно не встановили наявності / відсутності підстав для задоволення ДП "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" про заміну сторони у справі 903/340/20 на її правонаступника. У свою чергу, суди мали перевірити відповідні доводи стягувача, на яких ґрунтуються заявлені вимоги про процесуальне правонаступництво сторони.

7.41. З огляду на наведене вище Суд вважає передчасним та не надає оцінку доводам касаційної скарги в частині, що стосується відмови у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу.

7.42. Оскільки ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не встановили вказаних обставин, що є визначальними і ключовими у вирішенні цього спору, враховуючи доводи касаційної скарги, які є нерозривними в їх сукупності та знайшли своє часткове підтвердження та межі розгляду справи судом касаційної інстанції, імперативно визначених статтею 300 ГПК України, процесуальні судові рішення у цій справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

8.2. За таких обставин, касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ДП "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" задовольнити частково, процесуальні судові рішення у цій справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

8.3. Під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене у цій постанові, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.

9. Судові витрати

9.1. Розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється, адже суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує оскаржувані процесуальні судові рішення та передає справу на новий розгляд, тому за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Поліський лісовий офіс" задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Волинської області 26.03.26 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2026у справі 903/340/20 скасувати.

3. Справу 903/340/20 передати на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова

Суддя Ю. Власов