Постанова in case no. 926/428/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року

м. Київ

cправа 926/428/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці-Моноліт"

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 про закриття апеляційного провадження (у складі колегії суддів: Бонк Т.Б. (головуючий), Бойко С.М., Якімець Г.Г.)

за позовом Чернівецької міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Траст"

про внесення змін до договору оренди землі 1669 від 03.02.2005

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий виклад обставин, що передували постановленню оскаржуваної ухвали

1.1. 30.01.2023 Чернівецька міська рада (далі - Рада, Позивач) звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Траст" (далі - ТОВ "Ріал Траст", Відповідач) та просила суд внести наступні зміни до договору оренди 1669 від 03.02.2005 щодо земельної ділянки площею 13,5373 га, яка знаходиться в м. Чернівці:

"1.3. Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.04.2023 НВ-9918609282023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 301 577 393,61 грн.

2.1. Річна орендна плата з 01.01.2023 складає 15 078 869,70 грн, що становить 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі.

2.2. Орендна плата сплачується Орендарем рівними частинами у строк до 30 числа місяця, наступного за звітним, на розрахунковий рахунок з кодом платежу 18010600 "орендна плата з юридичних осіб".

1.2 . Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 29.01.2024, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024, позовні вимоги задоволено повністю.

1.3 . Судові рішення мотивовані тим, що розмір орендної плати за земельну ділянку визначений Позивачем із урахуванням нормативної грошової оцінки, обчисленої на підставі чинного рішення Ради, яке є обов`язковим до виконання. Суд зазначив, що рішенням Ради від 26.02.2021 118 було змінено ставки орендної плати, а сторони у самому договорі передбачили порядок та підстави перегляду розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору, закріпленим у статтях 3, 6 та 627 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Верховного Суду від 25.07.2024 Відповідачу відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.01.2024 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

1.4. У подальшому 12.03.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівці-Моноліт" (далі - ТОВ "Чернівці-Моноліт", Скаржник), як особа, яка не брала участі у справі, однак вважає, що рішення суду вплинуло на її права та обов`язки, звернулося з апеляційною скаргою до Західного апеляційного господарського суду та просило скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.01.2024 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

1.5. Апеляційна скарга мотивована тим, що між ТОВ "Ріал Траст" (Відповідачем) та ТОВ "Чернівці-Моноліт" існують договірні відносини, що безпосередньо стосуються розміру орендної плати за спірну земельну ділянку, а саме 11.06.2016 між сторонами укладено Договір про комплексну забудову.

Пунктом 3.1. Договору про комплексну забудову ТОВ "Ріал Траст" делегувало ТОВ "ІБК ГРУП 2014" виключне право (зобов`язання та відповідальність) вчиняти всі дії як замовник будівництва, що стосуються проектування, отримання дозвільних документів, будівництва та прийняття експлуатацію закінченого будівництвом комплексу в межах Території забудови з урахування обмежень, визначених договором, а ТОВ "ІБК ГРУП 2014" в рахунок отриманої інвестиції відчужує на користь ТОВ "Ріал Траст" майнові права на об`єкти, що складають його частку і визначені Актом розподілу.

У вказаному договорі зазначено, що ТОВ "Ріал Траст" та ТОВ "ІБК ГРУП 2014" мають намір реалізувати проект комплексної житлової забудови на спірній земельній ділянці загальною площею 13,5373 га і Відповідач згідно з Договором про комплексну забудову від 11.06.2016, зокрема, зобов`язується делегувати ТОВ "ІБК ГРУП 2014" функції "замовника будівництва" в обсязі, визначеному цим Договором; протягом 5 календарних днів з моменту підписання Договору надати довідку про відсутність заборгованості по орендній платі за земельну ділянку та забезпечити своєчасну оплату за її користування (пункти 8.2.1, 8.2.2, 8.2.5).

Відповідно до пунктів 1, 2 Додаткової угоди 4 від 30.01.2017 до Договору ТОВ "ІБК ГРУП 2014" змінено на ТОВ "Чернівці-Моноліт", яке приймає на себе всі права, зобов`язання та відповідальність ТОВ "ІБК ГРУП 2014" згідно Договору про комплексну забудову від 11.06.2016 з урахуванням всіх додаткових угод до нього.

Скаржник також зазначив, що на нього покладено обов`язок з компенсації витрат Відповідача з оплати податків та зборів за земельну ділянку, щодо якої оспорюваним у цій справі рішенням внесено зміни в частині розміру орендної плати.

За доводами Скаржника, ухвалення оскаржуваного рішення у справі 926/428/23 здійснено без його участі та безпосередньо впливає на його права та обов`язки.

1.6. Рада в суді апеляційної інстанції заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення та закрити провадження у справі на підставі статті 264 Господарського процесуального кодексу України. При цьому зазначила, що договір оренди землі від 03.02.2005 не містить посилань та згадки про ТОВ "Чернівці-Моноліт", мотивувальна та резолютивна частини рішення у справі також не порушують його права, обов`язки чи інтереси, оскільки про таку юридичну особу у оскаржуваному рішенні не зазначається. Позивач доводив суду, що доводи апелянта не містять жодних належних обґрунтувань та свідчать лише до незгоду з рішенням суду, що не є тотожним порушенню права, свободи чи інтересу.

1.7. Відповідач у письмових поясненнях підтримав доводи апеляційної скарги ТОВ "Чернівці-Моноліт", просив її задовольнити, а оскаржуване судове рішення скасувати.

2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 ТОВ "Чернівці-Моноліт" поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.01.2024 та відкрито апеляційне провадження за його апеляційною скаргою, яка у подальшому розглядалася у судовому засіданні з викликом учасників.

2.2. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 апеляційне провадження у справі закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що місцевим господарським судом не вирішувалося питання про права, інтереси та/або обов`язки скаржника і рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.01.2024 не зачіпає безпосередньо його права та обов`язки; ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення не містять жодних посилань і застережень, а також висновків щодо прав або обов`язків скаржника.

2.3. ТОВ "Чернівці-Моноліт" не погодилося з такою ухвалою суду апеляційної інстанції та оскаржило її у касаційному порядку.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

3.1. Касаційне провадження у справі відкрито 07.07.2026 на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

3.2. У своїй касаційній скарзі ТОВ "Чернівці-Моноліт" просить Суд скасувати ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 та направити справу 926/428/23 для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

3.3. Підставами касаційного оскарження ТОВ "Чернівці-Моноліт" визначило порушення судом вимог процесуального права, а саме неналежне дослідження обставин впливу оскаржуваного судового рішення на його права і обов`язки та неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.07.2025 у справі 918/932/24 та від 16.05.2025 у справі 915/1619/23.

3.4. У відзиві на касаційну скаргу Рада просить Суд відмовити у її задоволенні в повному обсязі.

4. Позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши дотримання апеляційним господарським судом норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.3. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України за апеляційною скаргою ТОВ "Чернівці-Моноліт" на рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.01.2024.

4.4. Відповідно до частини третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

4.5. Частиною першою статті 17 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

4.6. Згідно з положеннями частини першої статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи та особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та/або обов`язків.

4.7. Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

4.8. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо з судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її 1) право, 2) інтерес, 3) обов`язок.

Подібні висновки викладено у численних постановах Верховного Суду, зокрема від 05.11.2020 у справі 912/837/19, від 20.09.2021 у справі 910/6681/20, від 19.01.2023, від 18.09.2023 у справі 914/1334/20, від 04.10.2023 у справі 910/1005/23, від 16.10.2023 у справі 914/794/21, від 02.05.2025 у справі 903/417/24.

4.9. Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та/або обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

4.10. Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про такі права та обов`язки. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Наведене відповідає правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2019 у справі 908/1141/15, від 15.05.2020 у справі 904/897/19.

4.11. У свою чергу, суд апеляційної інстанції після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси або/та обов`язки скаржника, який подав апеляційну скаргу, та про які конкретно.

У разі, якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги. Про зазначене виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі 921/730/13.

4.12. За змістом пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а, отже, немає і суб`єкта апеляційного оскарження. Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі 910/10364/16, від 28.08.2023 у справі 910/15967/21, від 14.09.2023 у справі 910/17544/20, від 02.05.2025 у справі 903/417/24 та враховані судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ТОВ "Чернівці-Моноліт" ухвали.

4.13. Як вбачається з матеріалів справи, апеляційний суд, дослідивши та надавши оцінку матеріалам справи та доводам апеляційної скарги, встановив, що предметом розгляду у цій справі 926/428/23 є позовні вимоги Чернівецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Траст" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки 1669 від 03.02.2005, а саме в частині зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 13,5373 га, яка знаходиться в м. Чернівці по вул. Чорновола, та, як наслідок, розміру орендної плати.

Зазначені позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для внесення таких змін до договору оренди з підстав того, що рішенням Ради від 26.02.2021 118 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 23.10.2008 510" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців, яка вводиться в дію з 01.01.2022. Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки станом на 21.04.2023 така оцінка становить 301 577 393,61 грн.

4.14. Дослідивши зміст рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.01.2024, суд апеляційної інстанції обґрунтовано встановив, що при його ухваленні не вирішувалось жодних питань про права, інтереси та/або обов`язки ТОВ "Чернівці-Моноліт", оскільки ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення суду першої інстанції не містять будь-яких суджень чи висновків суду саме про права, інтереси та (або) обов`язки вказаного органу місцевого самоврядування.

4.15. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Чернівці-Моноліт", дійшов правильного висновку про безпідставність доводів щодо вирішення оскаржуваним судовим рішенням питання про його права, інтереси або обов`язки. Зокрема суд дослідив та обґрунтував у оскаржуваній ухвалі обставини того, що доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів про наявність/відсутність підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки, що, у свою чергу, не є підставою для перегляду судового рішення по суті спору, оскільки скаржник у апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного рішення (у мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права та/або обов`язки, та про які саме.

До того ж суд апеляційної інстанції, дослідивши Договір про комплексну забудову від 11.06.2016, встановив, що передбачений пунктом 8.3.23 обов`язок ТОВ "Чернівці-Моноліт" щодо відшкодування витрат (податків і зборів) за земельну ділянку є безумовним, тобто не обмежений будь-якими обсягами, зокрема і пов`язаними з розміром орендної плати за договором оренди земельної ділянки 1669 від 03.02.2005 до внесення змін.

4.16. Зважаючи на викладене Верховний Суд погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції щодо недоведення скаржником впливу оскаржуваного судового рішення на його права та обов`язки, оскільки вони відповідають вимогам процесуального законодавства та узгоджуються з судовою практикою.

4.17. Верховний Суд також відхиляє доводи касаційної скарги про те, що незалучення ТОВ "Чернівці-Моноліт" до участі у справі в якості третьої особи призводить до порушення принципу рівності учасників судового процесу, оскільки всі його доводи були розглянуті апеляційним судом у судовому засіданні з наданням їм оцінки у мотивувальній частині ухвали від 09.06.2026.

4.18. Колегія суддів додатково зазначає, що висновки апеляційного суду не суперечать, а, навпаки, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 02.07.2025 у справі 918/932/24 та від 16.05.2025 у справі 915/1619/23, зазначених ТОВ "Чернівці-Моноліт" у якості підстав касаційного оскарження.

4.19. Отже, фактично ТОВ "Чернівці-Моноліт" не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зробленими на підставі оцінки ними доказів щодо наявності підстав для внесення змін до договору оренди, укладеного між Радою та ТОВ "Ріал Траст", в частині зміни нормативної грошової оцінки та орендної плати, у зв`язку з чим його касаційна скарга спрямована на спонукання Верховного Суду до їх переоцінки.

4.20. За таких обставин та враховуючи положення статті 264 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Чернівці-Моноліт" на рішення Господарського суду Чернівецької області від 29.01.2024 у цій справі 926/428/23 та додатково зазначає, що зв`язок між вказаним судовим рішенням та правами, інтересами та/або обов`язками Скаржника мав би бути очевидним і безумовним, а не ймовірним.

4.21. В такий спосіб колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з дотриманням норм процесуального права та зазначає про відсутність підстав для її скасування. У свою чергу право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності скарги на рішення, а застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

5.2. Відповідно до частин першої-п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.3. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

5.4. Статтею 309 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.5. Враховуючи вищевикладене, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права в межах доводів касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги ТОВ "Чернівці-Моноліт" без задоволення, а оскаржуваної ухвали від 09.06.2026 - без змін.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на Скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці-Моноліт" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 у справі 926/428/23 про закриття апеляційного провадження залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко