Постанова in case no. 755/16594/21

Times New Roman CYR; Roboto Condensed Light; Times New Roman CYR; Tahoma;

; ; ;

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2025 року

м. Київ

справа 755/16594/21

провадження 51-5685ск24

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючої ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 , який брав участь у суді апеляційної інстанції, на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 10 лютого 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року в кримінальному провадженні стосовно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сум, зареєстрованого в цьому АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 ,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Короткий зміст оскаржених судових рішень та встановлені фактичні обставини

За вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 10 лютого 2022 року, залишеним без змін 30 вересня 2024 року Київським а пеляційним судом, ОСОБА_7 було засуджено за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Зазначеним вироком також було засуджено ОСОБА_8 , судове рішення щодо якого не переглядалося в апеляційному порядку і в силу ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не може бути предметом ревізії за касаційною процедурою.

Суд визнав ОСОБА_7 винним у крадіжці за попередньою змовою групою осіб, повторно, учиненої за обставин, викладених у вироку.

Як установив суд, 15 вересня 2021 року близько 11:35 між будинками 14 та АДРЕСА_3 ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 викрали належний ОСОБА_9 мобільний телефон марки Vivo вартістю 3200 грн, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК скасувати згадані вирок й ухвалу стосовно ОСОБА_7 і закрити кримінальне провадження згідно з п. 5 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Наполягаючи на закритті справи з нереабілітуючої підстави, скаржник наводить доводи, суть яких зводиться до того, що на стадії апеляційного перегляду попри отримання інформації про смерть обвинуваченого суд не виконав приписів ст. 417 КПК, чим допустив істотні порушення норм процесуального права.

Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не надходило.

Позиції учасників судового провадження

У суді касаційної інстанції (далі - Суд) прокурор підтримав касаційну скаргу, на підтвердження заявлених вимог також надав лист Міністерства юстиції України від 20 серпня 2025 року 1373/33.4-80 щодо наявності в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян (далі - Реєстр) актового запису про смерть ОСОБА_7 27 травня 2024 року та копію витягу з Реєстру про реєстрацію цього актового запису 15 червня 2024 року за 9806.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.

Згідно зі ст. 433 КПК Суд переглядає оспорюване рішення в межах касаційної скарги.

Відповідно до статей 438, 412 вказаного Кодексу однією з підстав для скасування оспорюваних рішень при розгляді справи в касаційному порядку є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; оскаржені вирок й ухвала скасовуються, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито.

За правилами п. 5 ч. 1 ст. 284, ст. 417 КПК апеляційний суд, установивши, що обвинувачений помер, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження, окрім випадків, якщо його здійснення необхідне для реабілітації померлого .

Наведених законодавчих приписів апеляційний суд не додержав.

Як убачається з матеріалів справи, до початку апеляційного розгляду по суті скарги ОСОБА_7 , до суду апеляційної інстанції від начальника Київського слідчого ізолятора надійшло повідомлення про настання 27 травня 2024 року смерті обвинуваченого (т. 3, а. с. 139), що також підтверджується відомостями, відображеними у витягу з Реєстру щодо актового запису про смерть від 15 червня 2024 року за 9806. Водночас даних, які би доводили, що близькі родичі ОСОБА_7 зверталися із заявою про продовження кримінального провадження для реабілітації померлого, у справі немає. Незважаючи на те, що факт смерті обвинуваченого та відсутність зазначених заяв мають правове значення, суд на це не зважив.

Крім того, апеляційний суд не врахував, що виходячи з системного аналізу норм права, у розумінні положень статей 48, 50, 52 КПК у їх логічному взаємозв`язку з п. 6 ч. 1 ст. 248 Цивільного кодексу України, п. 6 ч. 1 ст. 23 Закону України Про безоплатну правничу допомогу з моменту смерті ОСОБА_7 повноваження його захисника припиняються. Тому саме собою підтримання скарги померлого обвинуваченого захисником, повноваження якого припинилися, не створює умов для здійснення кримінального провадження.

Отже, у цій юридичній ситуації суд був зобов`язаний керуватися імперативними приписами ст. 417 КПК, тобто скасувати обвинувальний вирок стосовно ОСОБА_7 і закрити кримінальне провадження, чого не зробив.

Таким чином суд апеляційної інстанції допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Тому оскаржені судові рішення підлягають скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, а кримінальне провадження стосовно померлого ОСОБА_7 - закриттю відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.

Тож подану касаційну скаргу слід задовольнити.

Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, колегія суддів

ухвалила:

Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 , який брав участь у суді апеляційної інстанції, задовольнити.

Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 10 лютого 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 30 вересня 2024 року стосовно ОСОБА_7 скасувати і на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК закрити кримінальне провадження у зв`язку зі смертю обвинуваченого.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_10