Постанова in case no. 640/15962/20

Times New Roman CYR; Roboto Condensed Light; Tahoma;

; ; ;

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 року

м. Київ

справа 640/15962/20

провадження К/990/35639/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Єресько Л. О., Соколов В. М.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Рясне-Руської сільської ради до Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи - Львівської обласної державної адміністрації, про визнання протиправними та скасування розпоряджень в частині, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою представника Територіальної громади с. Рясне-Руської та с. Підрясне, в особі ОСОБА_1 - адвоката Медвідь Юлії Олегівни на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року, постановленої у складі головуючого судді Дудіна С. О., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Костюк Л. О., суддів: Бужак Н. П., Кобаля М. І.

І. Обставини справи

1. У липні 2020 року Рясне-Руська сільська рада звернулась до суду із позовом до Кабінету Міністрів України, за участю третьої особи - Львівської обласної державної адміністрації, в якому просила:

1.1. визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року 624-р "Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області" в частині включення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області до складу Львівської ОТГ;

1.2. визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року 718-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області" в частині включення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області до складу Львівської ОТГ з адміністративним центром у м. Львів.

2. На обґрунтування позову позивач зазначає, що Кабінет Міністрів України видав розпорядження від 27 травня 2020 року 624-р та від 12 червня 2020 року 718-р, яким затвердив перспективний план територій та затвердив території територіальних громад разом з визначенням адміністративних центрів територіальних громад, включивши Рясне-Руську сільську раду до складу Львівської ОТГ із центром у м. Львів, порушивши процедуру розробки та затвердження нормативного акту Кабінету Міністрів України, а саме: без проведення консультацій з уповноваженими представниками Рясне-Руської сільської ради, а також з порушенням Європейської хартії місцевого самоврядування та принципу добровільності об`єднання територіальних громад.

Вважаючи, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 року 624-р та від 12 червня 2020 року 718-р протиправними, з огляду на те, що відповідачем на власний розсуд, без згоди громади включено позивача до складу Львівської територіальної громади, Рясне-Руська сільська рада звернулась до суду з вимогою про їх скасування.

3. Справа розглядалась судами першої, апеляційної та касаційної інстанції.

4. Під час нового розгляду справи у суді першої інстанції від Кабінету Міністрів України надійшло клопотання про закриття провадження у цій справі.

5. Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 16 січня 2024 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року, закрив провадження у справі 640/15962/20 на підставі пункту 5 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

6. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, керувався тим, що відповідно до відомостей з ЄДРПОУ щодо Рясне-Руської сільської ради (код 04373138) 19 жовтня 2021 року внесено запис про припинення юридичної особи.

Разом з цим, суди попередніх інстанцій вказали на постанову Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі 640/12755/20, в якій досліджувалось питання можливості заміни припиненого внаслідок реорганізації органу місцевого самоврядування на його правонаступника.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

7. Представник Територіальної громади с. Рясне-Руської та с. Підрясне, в особі ОСОБА_1 - адвоката Медвідь Юлії Олегівни, уважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що ухвалені з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.

8. Аргументи скарги зводяться до того, що закриття провадження у справі можливе лише за умови якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Водночас автор скарги стверджує, що спір у цій справі виник у зв`язку із захистом порушених, на думку Рясне-Руської сільської ради, її прав, які стосуються формування та затвердження територій громад Львівської області, адже фактично Рясне-Руська сільська рада не погоджується з її включенням до складу Львівської територіальної громади Львівської області, що й призвело до припинення діяльності позивача як самостійної юридичної особи.

Автор скарги зауважує, що наявність процесуального правонаступника зазначає і Верховний Суд у постанові від 15 серпня 2023 року у справі 640/15962/20, на яку послались суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях. Водночас справу 640/15962/20 відправлено на новий розгляд (пункти 70-80), надаючи правову оцінку правовідносинам і при цьому, не закриваючи провадження у справі, оскільки територіальна громада с. Рясне-Руське та с. Підрясне продовжує існувати й надалі.

У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

9. Верховний Суд ухвалою від 29 жовтня 2024 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі та прийнята за наслідками її перегляду в апеляційному порядку постанова суду апеляційної інстанції, підставою касаційного оскарження є порушення судами норм процесуального права.

10. Представник Кабінету Міністрів України подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

11. 21 лютого 2025 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.

ІІІ. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду

12. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

13. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

14. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, матеріали справи та мотиви, покладені в основу оскаржуваних судових рішень суду, Верховний Суд виходить із такого.

15. Частиною першою статті 52 КАС України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

16. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

17. Отже, заміна у судовому процесі сторони її правонаступником можлива лише у разі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, у протилежному випадку процесуальним наслідком вибуття сторони є закриття провадження у справі.

18. У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій, закриваючи провадження у справі, виходили з того, що відповідно до відомостей з ЄДРПОУ щодо Рясне-Руської сільської ради (код 04373138) 19 жовтня 2021 року внесено запис про припинення юридичної особи.

19. Водночас варто зауважити, що підставою внесення вказаного запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи є реорганізація.

20. Статтею 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

21. Ухвалюючи оскаржувані рішення у цій справі, суди попередніх інстанцій послались на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21 липня 2022 року у справі 640/12755/20.

Так, Верховний Суд вже викладав правову позицію у подібних правовідносинах стосовно правомірності заміни сторони позивача новоутвореною радою (органом місцевого самоврядування), яка сформувалась внаслідок процедури добровільного об`єднання територіальних громад.

Водночас у постанові Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі 640/12755/20, предметом касаційного оскарження була ухвала суду апеляційної інстанції про заміну позивача - Гавришівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, на її правонаступника - Вінницьку міську раду, та прийняття від правонаступника відмови від позову.

Верховний Суд зауважив, що вирішуючи питання про правильність заміни Гавришівської сільської ради на правонаступника - Вінницьку міську раду, передусім слід звернути увагу на підстави такого правонаступництва.

У вказаній справі (як і у справі, що переглядається) правонаступництво виникло з огляду на реалізацію положень Закону України від 05 лютого 2018 року 157-VIII Про добровільне об`єднання територіальних громад (далі - Закон 157-VIII).

Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що слід звернути увагу на те, що на час виникнення спірних правовідносин, а також на час звернення до суду за захистом порушених прав, питання щодо формування та затвердження територій громад Вінницької області було спірним у зв`язку з незгодою Гавришівської сільської ради з її включенням до складу Вінницької міської об`єднаної територіальної громади і виявленим бажанням створити самостійну територіальну громаду. В той же час, включення до складу Вінницької міської об`єднаної територіальної громади потягло за собою припинення діяльності позивача як самостійної юридичної особи та визнання Вінницької міської ради її правонаступником.

За результатами розгляду справи ( 640/12755/20) судом першої інстанції було встановлено порушення порядку добровільного об`єднання громадян Гавришівської сільської ради, а також те, що оскаржувані розпорядження впливають на обсяг прав та обов`язків позивача та створюють для нього певні правові наслідки, в результаті чого було задоволено позов.

Одночасно, керуючись вимогами статті 52 КАС України, суд апеляційної інстанції у вказаній справі дійшов висновку про наявність правових підстав для заміни позивача у справі у порядку процесуального правонаступництва на Вінницьку міську раду.

Проте, Верховний Суд з таким висновком не погодився з огляду на оскарження Гавришівською сільською радою у судовому порядку процесу її ліквідації як органу місцевого самоврядування шляхом включення до складу Вінницької міської об`єднаної територіальної громади і, з огляду на це, скасував відповідну ухвалу суду апеляційної інстанції про заміну сторони позивача і закриття провадження в справі у зв`язку із відмовою від позову висловлену правонаступником (Вінницькою міською радою), та направив справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

22. Тож, за подібних фактичних обставин в контексті повноважень позивача брати участь у спорі цієї категорії, Верховний Суд вже висловив правову позицію, яка полягає у відсутності достатніх процесуальних підстав для заміни сторони позивача на новоутворений орган місцевого самоврядування в процесі добровільного об`єднання територіальних громад та закриття провадження в справі у зв`язку із відмовою від позову висловлену правонаступником, адже фактично позивач у таких правовідносинах оскаржує свою ліквідацію як органу місцевого самоврядування шляхом включення до складу новоутвореної ради (територіальної громади).

23. При цьому предметом касаційного оскарження у вказаній справі була ухвала суду про закриття провадження з підстав пункту 2 частини першої статті 238 КАС України.

24. У справі ж, що розглядається, предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі та прийнята за наслідками її перегляду в апеляційному порядку постанова суду апеляційної інстанції з підстав пункту 5 першої статті 238 КАС України.

25. Таким чином, спірним є питання визначення належного позивача у цьому спорі.

26. Так, 20 грудня 2019 року набрав чинності Закон України від 05 грудня 2019 року 348-ІX Про внесення змін до Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей, яким частину першу статті 4 Закону 157-VIII доповнено пунктом 6 такого змісту: 6) об`єднання територіальних громад здійснюється відповідно до перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, області .

27. Також вказаним Законом частину третю статті 11 Закону 157-VIII викладено в такій редакції: Перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної обласної державної адміністрації .

28. Відповідно до частини першої статті 11 Закону 157-VIII перспективний план формування територій громад Автономної Республіки Крим, області розробляється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад і охоплює всю територію Автономної Республіки Крим, області.

29. За приписами статті 5 Закону 157-VIII ініціаторами добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 1) сільський, селищний, міський голова; 2) не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; 3) члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; 4) органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).

30. З наведеного висновується, що Рясно-Руська сільська рада на час звернення до суду з цим позовом була органом місцевого самоврядування у Яворівському районі Львівської області, якій були підпорядковані села Рясне-Руське та Підрясне.

31. У доводах касаційної скарги автор вказує, що територіальна громада є самостійним суб`єктом місцевого самоврядування, судове рішення впливає на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, проте є членами територіальної громади в інтересах якої заявлено адміністративний позов, порушення прав та охоронюваних законом інтересів цих осіб відбулося шляхом включення Рясне-Руської територіальної громади Яворівського району Львівської області до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові за відсутності волевиявлення громади с. Рясне-Руське та с. Підрясне.

32. Отже, станом на сьогодні Рясне-Руська сільська рада Яворівського району припинена як юридична особа, про що міститься запис в державному реєстрі, а територіальна громада с. Рясне-Руське та с. Підрясне приєднані до Львівської об`єднаної територіальної громади.

33. Закриваючи провадження у цій справі, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку, адже питання правомірності припинення Рясне-Руської сільської ради як юридичної особи фактично і є предметом спірних правовідносин.

34. Тож, саме процедура розробки перспективного плану відповідною обласною державною адміністрацією впливає на обсяг прав та обов`язків позивача та створює для нього певні правові наслідки.

35. Однак, нормативно-правовими актами, які змінюють статус позивача та вносять зміни до територіального устрою відповідних громад області є оскаржувані розпорядження Кабінету Міністрів України.

36. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах 17 листопада 2022 року у справі 640/13545/20 та від 28 липня 2023 року у справі 640/13456/20, від 20 вересня 2022 року у справі 140/15948/20 за подібних фактичних обставин.

37. Саме з цих мотивів позивач і подав до суду позов про скасування розпоряджень Кабінету Міністрів України, оскільки позивач не погоджується як з процедурою прийняття, так і з кінцевими актами, якими затверджений перспективний план, визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Львівської області, що змінюють територіальну організацію населення відповідної громади.

38. Статтею 2 КАС України визначено, що метою адміністративного судочинства визначено ефективний захист прав.

39. Сам лише формальний розгляд справи і ухвалення рішення, яке завідомо не може захистити особу, не узгоджується з метою правосуддя.

40. За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення ухвали, залишеної в силі судом апеляційної інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

41. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

42. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника Територіальної громади с. Рясне-Руської та с. Підрясне, в особі ОСОБА_1 - адвоката Медвідь Юлії Олегівни задовольнити.

2. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі 640/15962/20 скасувати, а справу направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Л. О. Єресько

В. М. Соколов