Постанова in case no. 922/3796/16

Times New Roman CYR; Roboto Condensed Light; Tahoma;

; ; ;

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року

м. Київ

cправа 922/3796/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В. Я. (головуючий), Васьковського О.В., Жукова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.,

учасники справи:

боржник - Споживче товариство "Колос"

арбітражний керуючий, ліквідатор Кошовський С.В., особисто (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

учасник справи - Департамент патрульної поліції

представник учасника - Світніцька Т.П., в порядку самопредставництва, довіреність б/н від 02.11.2023, (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

учасник справи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноком"

представник учасника - Квартенко О.Р. адвокат, ордер, (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

учасник справи - Гученко Г.С., не з`явилася

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноком"

на постанову Східного апеляційного господарського суду

від 20.02.2024

у складі колегії суддів: Фоміна В.О. - головуючий, Крестьянінов О.О.,

Шевель О.В.,

у справі за заявою

Споживчого товариства "Колос"

про визнання банкрутом,- ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Постановою господарського суду Харківської області від 06.12.2016 Споживче товариство "Колос" (далі - СТ "Колос", боржник) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором голову ліквідаційної комісії Чикачкова О.В.

2. Ухвалою суду від 22.12.2016 задоволено заяву ліквідатора про дострокове припинення його обов`язків, призначено ліквідатором СТ "Колос" арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича (далі - ліквідатор, арбітражний керуючий Кошовський С.В.).

3. 23.10.2021 до суду від ліквідатора надійшла заява про відшкодування матеріальної шкоди (вх. 24879), в якій арбітражний керуючий Кошовський С.В. просив суд стягнути з ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), Держави в особі Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, далі -Департамент патрульної поліції) та Державного підприємства МВС України "Інформ-Ресурс" (код ЄДРПОУ 32248749) на користь СТ "Колос" (код ЄДРПОУ 30236600) солідарно 2 275 187,20 грн. відшкодування матеріальної шкоди.

3.1 . В обґрунтування поданої заяви ліквідатор зазначив, що внаслідок дій відповідачів було втрачено транспортний засіб, який належить СТ "Колос", та, з посиланням на статті 1166, 1172, 1174, 1190, 1192 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просив стягнути завдану СТ "Колос" матеріальну шкоду солідарно із осіб, зазначених у прохальній частині заяви.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

4. Ухвалою суду від 25.06.2018 задоволено заяву ТОВ "Техноком" (вх. 38465 від 21.11.2017) в частині вимог щодо визнання недійсним правочину щодо автомобіля Volkswagen Touareg, 2010 року випуску та застосування наслідків недійсності правочину;

задоволено заяву ліквідатора СТ "Колос" Кошовського С.В. (вх . 40806 від 06.12.2017) про визнання недійсним договору купівлі-продажу, оформленого у вигляді довідки-рахунку від 02.06.2015 ВІА999887, виданої ТОВ "Автоконсалтинг Україна" (код 39080110) на ім`я ОСОБА_1 щодо транспортного засобу Volkswagen Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 (далі - транспортний засіб Volkswagen Touareg), та застосування наслідків недійсності правочину;

визнано недійсним договір купівлі-продажу, оформлений у вигляді довідки-рахунку від 02.06.2015 НОМЕР_3 , виданої ТОВ "Автоконсалтинг Україна" (код 39080110) на ім`я ОСОБА_3 щодо транспортного засобу Volkswagen Touareg;

застосовано наслідки недійсності правочину шляхом повернення становища сторін у початковий стан, а саме ухвалено повернути у власність СТ "Колос" (код ЄДРПОУ 30236600) транспортний засіб Volkswagen Touareg.

5. На виконання рішення суду приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Д.В. було відкрито виконавче провадження НОМЕР_5 від 17.07.2018, боржником в якому є ОСОБА_1 . У ході проведення виконавчих дій було встановлено, що місце знаходження зазначеного транспортного засобу невідоме, вимога приватного виконавця щодо негайного вжиття заходів з виконання рішення суду боржником не була виконана, у зв`язку з чим 19.07.2018 приватним виконавцем, в межах виконавчого провадження НОМЕР_5, винесено постанову про розшук майна боржника.

6 . ОСОБА_1 , не погодившись з ухвалою суду від 25.06.2018, звернулася до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.06.2018 у справі 922/3796/16 скасувати у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Техноком" і ліквідатору боржника у задоволенні їх заяв про визнання недійсним договору купівлі-продажу, оформленого у вигляді довідки-рахунку від 02.06.2015 ВІА999887 та відмовити ліквідатору боржника у застосуванні наслідків недійсності правочину шляхом повернення становища сторін у початковий стан.

7. 03.08.2018 виконавче провадження 5 6797592 було зупинене на підставі частини першої статті 38 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з відкриттям апеляційного провадження у справі 922/3796/16.

8. 28.10.2018 на стаціонарному посту "Валки" Харківської області - оголошений у розшук транспортний засіб Volkswagen Touareg затримано сержантом поліції (рота 5 батальйон 3 УПП в Харківській обл.) ОСОБА_4 . Згідно з актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 28.10.2018, складеного об 11:50 сержантом поліції (рота 5 батальйон 3 УПП в Харківській обл.) ОСОБА_4 присутності двох свідків, здійснено огляд та тимчасове затримання транспортного засобу Volkswagen Touareg у зв`язку з наявністю виконавчого провадження ВП НОМЕР_5. Ключ та реєстраційний документ на транспортний засіб передані на штрафний майданчик (429 км, пост Валки).

9. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2018 апеляційну ОСОБА_1 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.06.2018 у справі 922/3796/16 залишено без змін.

10. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. від 02.11.2018 (ВП НОМЕР_5) накладено арешт на автомобіль марки Volkswagen Touareg, а постановою від 09.11.2018 оголошено зазначений транспортний засіб в розшук.

11. 02.11.2018 за заявою стягувача - ліквідатора СТ "Колос" Кошовського С.В. про забезпечення фактичної передачі затриманого транспортного засобу, з метою виконання рішення суду, приватним виконавцем Кудряшовим Д.В., відповідно до акта приватного виконавця в межах виконавчого провадження НОМЕР_5 від 02.11.2018, було з`ясовано, що оголошений у розшук, затриманий транспортний засіб на спецмайданчику не знаходився, так як 28.10.2018 після затримання автомобіль повернуто співробітниками поліції ОСОБА_1 .

12. 09.11.2018 приватним виконавцем Кудряшовим Д.В. першому заступнику Східної міжрегіональної філії ДП МВСУ "Інформ-Ресурси" було направлено вимогу про надання інформації та документів у порядку статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".

13. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. від 09.11.2018 про розшук майна боржника (ВП НОМЕР_5) оголошено в розшук транспортний засіб Volkswagen Touareg. Того ж дня приватним виконавцем Кудряшовим Д.В. направлено повідомлення про вчинення працівниками Національної поліції ГУНП у Харківській області та працівниками Державного підприємства МВСУ "Інформ-Ресурси" кримінального правопорушення НОМЕР_5/1038 від 09.11.2018.

14. 22.11.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Д.В. постановлено вимогу про зобов`язання ОСОБА_1 негайно повідомити про місце знаходження транспортного засобу Volkswagen Touareg, а також негайно вжити заходів щодо виконання рішення суду - наказу суду від 13.07.2018, виданого Господарським судом Харківської області, а саме - передати транспортний засіб Volkswagen Touareg, 2010 року випуску, коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , д.р.н. НОМЕР_4 стягувачу; повідомлено ОСОБА_1 про наслідки невиконання або ігнорування вимоги виконавця. Зазначена вимога була отримана ОСОБА_1 нарочно 22.11.2018, про що свідчить напис у лівому нижньому куті першого аркушу вказаної вимоги.

15. Прокуратурою Харківської області листом від 22.11.2018 повідомлено, що 22.11.2018 за 42018220000001506 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною другою статті 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки).

16 . Відповідно до акта приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. від 22.11.2018, складеного в присутності двох понятих, ним 22.11.2018 у межах ВП НОМЕР_5 під підпис вручено вимогу боржнику щодо негайного виконання рішення суду, однак, боржник відмовився виконувати рішення суду про передачу транспортного засобу стягувану, чим перешкоджає виконанню рішення суду.

17. Відповідно до договору, укладеного між Департаментом патрульної поліції та ДП МВС України "Інформ-Ресурси" від 29.12.2017 1157 про зберігання та доставлення транспортних засобів на спеціальний майданчик, ДП МВС України "Інформ-Ресурси" зобов`язується здійснювати належне доставлення тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальні майданчики, їх належне зберігання, а також повертати тимчасово затримані транспортні засоби їх володільцям за умови пред`явлення ними відповідних документів та оплати витрат.

18. 30.11.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за 12017220470006700 за частиною першою статті 382 КК України (умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню).

19. За змістом довідки Державного підприємства МВС України "Інформ-Ресурси" від 21.02.2019 автомобіль марки Volkswagen Touareg (д.р.н. НОМЕР_4 ) на штрафному майданчику на посту "Валки", 429 кілометр дороги М03 на зберігання не приймався.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

20. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.11.2022 заяву ліквідатора про відшкодування матеріальної шкоди (вх. 24879 від 23.10.2021), з урахуванням доповнень, задоволено частково;

стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь СТ "Колос" (код ЄДРПОУ 30236600) в особі ліквідатора Кошовського С.В. 463 360,95 грн. матеріальної шкоди та 4 540,00 грн судового збору.

20.1. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що:

- ОСОБА_1 була безумовно обізнана про існування відповідного судового провадження та результатів розгляду її апеляційної скарги, однак, судове рішення не виконала. На момент розгляду заяви ліквідатора матеріали справи не містять доказів виконання нею впродовж більше 5 років вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 25.06.2018 у справі 922/3796/16, залишеної без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2018;

- тимчасове затримання 28.10.2018 транспортного засобу Volkswagen Touareg сержантом поліції (рота 5 батальйон 3 УПП в Харківській обл.) Писаренком Я.М. Департаментом патрульної поліції не заперечується та матеріалами справи не спростовується;

- в розділах акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 28.10.2018 "транспортний засіб для його примусового переміщення прийняв" та "транспортний засіб на тимчасове зберігання прийняв" містяться лише підписи без найменування, місцезнаходження та номера телефону підприємства, установи, організації, які доставляють на спеціальний майданчик чи стоянку транспортний засіб, без номерного знаку евакуатора, посади, прізвища, імені та по батькові особи, яка виконує роботи з доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку, а також без адреси місця зберігання транспортного засобу. Тому суд дійшов висновку, що такий акт не підтверджує належним чином факт передачі Департаментом патрульної поліції вказаного автомобіля на зберігання Державного підприємства МВС України "Інформ-Ресурси";

- відповідно до довідки Державного підприємства МВС України "Інформ-Ресурси" від 21.02.2019 автомобіль марки Volkswagen Touareg (д.р.н. НОМЕР_4 ) на штрафному майданчику на посту "Валки", 429 кілометр дороги М03 на зберігання не приймався;

- матеріали справи не містять як письмового повідомлення поліцейським приватного виконавця Кудряшова Д.В. про затримання транспортного засобу, так і доказів вчинення подальших дій (повернення за письмовим звернення) транспортного засобу. Також матеріали справи не мають як доказів повернення сержантом поліції (рота 5 батальйон 3 УПП в Харківській обл.) ОСОБА_4 транспортного засобу Volkswagen Touareg (д.р.н. НОМЕР_4 ), так і не містять письмових доказів втрати/викрадення у ОСОБА_1 зазначеного транспортного засобу;

- суд дійшов висновку про те, що дії сержанта поліції (рота 5 батальйон 3 УПП в Харківській обл.) ОСОБА_4 призвели до втрати дійсним власником - СТ "Колос" транспортного засобу Volkswagen Touareg, місцезнаходження його протягом більше п`яти років залишається невідомим, що безумовно свідчить про наявність матеріальної шкоди;

- суд дійшов висновку про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями працівника Департаменту патрульної поліції та втратою транспортного засобу Volkswagen Touareg, номерний знак НОМЕР_4 , місцезнаходження його після цього більше п`яти років залишається невідомим, отже, завдає матеріальної шкоди СТ "Колос" - власнику вказаного вище транспортного засобу;

- згідно з висновком експертизи Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України разом від 11.07.2023 СЕ-19/111-23/27799-АВ, проведеної за клопотанням Департаменту патрульної поліції, ринкова вартість автомобіля Volkswagen Touareg (д.р.н. НОМЕР_4 ) станом на 28.10.2018 становила 463 360,95 грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

21 . Постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задоволено;

ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у справі 922/3796/16 скасовано, прийняти нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора СТ "Колос" арбітражного керуючого Кошовського С.В. про відшкодування матеріальної шкоди (вх. 24879 від 23.10.2021).

21.1. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо обізнаності ОСОБА_1 з наявністю судового рішення про визнання недійсним правочину та застосування наслідків його недійсності шляхом повернення транспортного засобу боржнику (СТ "Колос") та щодо тривалого невиконання цією особою судового рішення (більш ніж п`ять років), що свідчить про неправомірність дій такої особи, чим фактично завдається шкода заявнику - власнику зазначеного вище транспортного засобу.

21.2. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджуються обставини щодо затримання 28.10.2018 сержантом поліції (рота 5 батальйон 3 УПП в Харківській обл.) ОСОБА_4 стаціонарному посту "Валки" Харківської області оголошеного у розшук автомобіля марки Volkswagen Touareg, (д.р.н. НОМЕР_4 ). Такі обставини також визнаються учасниками справи, а тому не є спірними.

21.3. Водночас суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що складення сержантом поліції (рота 5 батальйон 3 УПП в Харківській області) ОСОБА_4 огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 28.10.2018 з порушенням вимог пункту 4 Порядку 1102, доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик з порушенням вимог пункту 3 цього Порядку (за відсутності доказів здійснення доставлення за допомогою спеціальних автомобілів евакуаторів), неповідомлення приватного виконавця Кудряшова Д.В. про затримання транспортного засобу у відповідності до п. 8 Порядку 1102, п. 4 Порядку 64/261/5, свідчить про невідповідність дій такої посадової особи державного органу встановленим нормативним вимогам щодо тимчасового затримання та доставлення транспортних засобів на спеціальні майданчики. При цьому, матеріали справи не містять також доказів вчинення подальших дій (повернення за письмовим звернення) транспортного засобу або письмових доказів втрати/викрадення зазначеного транспортного засобу.

21.4. Апеляційний господарський суд зазначив, що сам факт тривалого невиконання рішення суду у виконавчому провадженні внаслідок, зокрема, неправомірних дій божника за виконавчим провадженням та посадових осіб Департаменту патрульної поліції, на який посилається позивач як на підставу позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв`язку між несвоєчасним виконанням рішення, яке набрало законної сили, та завданою шкодою.

21.5. Суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи не містять доказів з`ясування обставин стосовно відсутності відомостей про транспортний засіб в інформаційній підсистемі "Гарпун" інформаційно-телекомунікаційній системи "Інформаційний портал Національної поліції України" та вжиття заходів щодо розшуку такого транспортного засобу/встановлення його місцезнаходження.

21.6. Апеляційний господарський суд не встановив та матеріалами справи не підтверджено, що приватний виконавець звертався до органів поліції із метою з`ясування, які заходи розшуку майна боржника проведено. З матеріалів справи також не вбачається чи здійснювався розшук транспортного засобу поліцією, а також, відсутні докази, які б беззаперечно свідчили про втрату транспортного засобу, який підлягає поверненню боржнику на підставі судового рішення.

21.7. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що за наявності судового рішення про повернення транспортного засобу боржнику, яке набрало законної сили та перебуває на виконанні, за відсутності доказів, які б свідчили про те, що остаточно втрачена можливість виконання судового рішення та повернення транспортного засобу боржнику, ліквідатор звернувся з цією заявою про відшкодування шкоди визначеної як вартість цього транспортного засобу, наслідком чого може бути фактично подвійне стягнення.

21.8. Посилання кредитора в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 20.02.2024 на те, що тривале невиконання рішення суду призвело до майнових втрат боржника з огляду на зменшення вартості транспортного засобу суд не прийняв до уваги, оскільки фактично ліквідатор просить стягнути кошти у розмірі вартості транспортного засобу (як реальні збитки), а не різниці між вартістю транспортного засобу станом на ухвалення судового рішення та на час звернення з даною заявою (як упущеної вигоди). Крім того ліквідатор в судовому засіданні зазначив про те, що фактично не проти прийняти виконання рішення суду шляхом повернення транспортного засобу, проте його місцезнаходження невідоме, а тому просить стягнути вартість такого майна.

21.9. Відтак, апеляційний господарський суд дійшов висновку про недоведеність неможливості виконання судового рішення та повернення транспортного засобу боржнику, а тому наявність судового рішення про стягнення вартості цього транспортного засобу не може бути залишено в силі, оскільки це призведе до подвійного стягнення (шляхом повернення майна та повернення/стягнення його вартості).

21.10. З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених ліквідатором вимог про відшкодування шкоди у зв`язку із недоведеністю позивачем сукупності елементів складу деліктного зобов`язання (шкоди, протиправності діяння, причинно-наслідкового зв`язку) у спірних правовідносинах відповідно до статей 1166, 1173, 1174 ЦК України.

21.11. Також суд зазначив, що за результатами розгляду заяви ліквідатора суд першої інстанції порушив вимоги частини другої статті 7 КУзПБ, прийнявши ухвалу, а не рішення за результатами розгляду справи по суті.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

22. ТОВ "Техноком" 18.03.2024 звернулось з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі 922/3796/16.

23. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи 922/3796/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2024.

24. Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Техноком" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі 922/3796/16, датою проведення судового засідання визначено 11.06.2024.

25. 28.05.2024 від представниці Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "Техноком", в якій представниця поліції просила касаційну скаргу ТОВ "Техноком" залишити без задоволення, постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі 922/3796/16 залишити без змін.

25.1. У відзиві зазначено, що документи, які б у передбаченому законом порядку (вирок суду), встановлювали вину працівників Департаменту патрульної поліції у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 364 КК України за фактом внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 42018220000001506, відсутні.

25.2. Також у відзиві зазначено, що ліквідатор в судовому засіданні зазначив про те, що фактично не проти прийняти виконання рішення суду шляхом повернення транспортного засобу, що свідчить про недоведеність остаточної втрати можливості виконання судового рішення та повернення транспортного засобу боржнику, а тому наявність судового рішення про стягнення вартості цього транспортного засобу не може бути залишено в силі, оскільки призведе до подвійного стягнення (шляхом повернення майна та повернення/стягнення його вартості).

25.3. У відзиві також зазначено, що апеляційним господарським судом не було застосовано висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі 925/1196/18, оскільки статті 1173,1174 ЦК України не застосовуються доки не втрачена можливість виконання судового рішення за виконавчим документом, що повністю узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.10.2022 у справі 910/10501/19.

26. 28.05.2024 до Верховного Суду надійшов відзив від ліквідатора СТ "Колос" Кошовського С.В. на касаційну скаргу ТОВ "Техноком", в якому ліквідатор просив касаційну скаргу задовольнити, постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 скасувати, ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.11.2023 залишити в силі.

26.1. Ліквідатор СТ "Колос" Кошовський С.В. зазначив, що: матеріалами справи підтверджується факт затримання поліцейським автомобіля, його вилучення, вилучення ключів та технічного паспорту; матеріалами справи не підтверджується належне виконання поліцейським обов`язку щодо передачі майна на зберігання на спецмайданчик у встановленому законом порядку. Зазначене, на думку ліквідатора, об`єктивно свідчить про незаконність дій (бездіяльності) відповідального співробітника поліції, що є підставою для застосування статті 1174 ЦК України та стягнення з Департаменту патрульної поліції як органу державної влади шкоди, спричиненої її службовою особою при здійсненні нею своїх повноважень, незалежно від вини цієї особи.

26.2. Також у відзиві ліквідатора СТ "Колос" Кошовського С.В. зазначено, що суд апеляційної інстанції не врахував, що наявність в матеріалах справи договору 1157 від 29.12.2017 не підтверджує факт доставки конкретного транспортного засобу на майданчик зберігача у встановленому порядку, а таким підтвердженням є виключно акт. При цьому з наявного в матеріалах справи акта неможливо встановити, якій особі (представнику) було передано для зберігання транспортний засіб, а працівник Нацполу Перерва О.І. (повноважний представник зберігача) факт прийняття на зберігання майна у встановленому порядку заперечує.

26.3. Крім того, ліквідатор СТ "Колос" Кошовський С.В. звернув увагу, що Департамент патрульної поліції підтверджує факт затримання та прийняття у відання транспортного засобу своїм співробітником, однак не доводить належними доказами факт передачі майна у встановленому порядку зберігачу, що об`єктивно свідчить про неналежне виконання своїх обов`язків представником посадовою особою органів поліції. Також ліквідатор зазначив, що посилання Департаменту патрульної поліції на відсутність доказів щодо вини свого співробітника (як основну умову відшкодування шкоди) не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до статті 1174 ЦК України відшкодування шкоди, спричиненої службовою особою органу влади при здійсненні нею своїх повноважень, відбувається незалежно від вини цієї особи.

27. Ухвалою від 05.06.2024 Верховний Суд задовольнив заяву Департаменту патрульної поліції про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

28. Ухвалою від 10.06.2024 Верховний Суд задовольнив заяву ТОВ "Техноком" про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

29. Ухвалою від 11.06.2024 Верховний Суд відклав розгляд касаційної скарги ТОВ "Техноком" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі 922/3796/164;

повідомив учасників справи, що розгляд касаційної скарги ТОВ "Техноком" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 відбудеться 02.07.2024 о 12:00.

30. Представник скаржника в засіданні суду 02.07.2024 повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній, просив Суд скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

31. Ліквідатор СТ "Колос" Кошовський С.В. вимоги касаційної скарги підтримав, просив касаційну скаргу ТОВ "Техноком" задовольнити.

32. Представниця Департаменту патрульної поліції в засіданні суду 02.07.2024 проти вимог, викладених у касаційній скарзі заперечила, просила у задоволенні касаційної скарги відмовити.

33. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

34. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (02.07.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 02.07.2024.

35. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 2102-IX), Указу Президента України від 06.05.2024 271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.05.2024 3684-IX, Верховний Суд розглядає справу 922/3796/16 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ТОВ "Техноком")

36 . В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду України щодо застосування статей 1173, 1174 ЦК України, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі 925/1196/18; з урахуванням різного суб`єктного складу, різних протиправних дій, а саме у справі 922/3796/16 порушення процедури затримання транспортного засобу та подальших дій стосовно нього, яка регламентована Постановою Кабінету Міністрів України 1102 від 17.12.2008 "Про затвердження Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання", а у справі 910/10501/19 порушення виконання рішення суду та Закону України "Про виконавче провадження" зазначає про наявність підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

36.1. Скаржник доводить, що в цьому випадку, враховуючи різний суб`єктний склад у справах 922/3796/16 та у справі 910/10501/19 та різні протиправні дії, наявні підстави для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

36.2. Також представник ТОВ "Техноком" зазначив про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування приписів статей 1173, 1174 ЦК України у правовідносинах, пов`язаних порушення процедури затримання транспортного засобу та подальших дій стосовно нього регламентована Постановою Кабінету Міністрів України 1102 від 17.12.2008 "Про затвердження Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання", що призвело до невиконання рішення суду, яке набрало законної сили.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

37. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

37.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

37.2. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

37.3. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

38. За приписами частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

39. Частинами першою, другою статті 7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

40. Предметом судового розгляду у справі є заява ліквідатора СТ "Колос" про відшкодування матеріальної шкоди (вх. 24879), в якій арбітражний керуючий Кошовський С.В. просив суд стягнути з ОСОБА_1 , Держави в особі Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) та Державного підприємства МВС України "Інформ-Ресурс" (код ЄДРПОУ 32248749) на користь СТ "Колос" (код ЄДРПОУ 30236600) солідарно 2 275 187,20 грн. відшкодування матеріальної шкоди.

41. Отже, розгляд такої заяви, з огляду на положення статті 7 КУзПБ, повинен здійснюватися в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство (як про це правильно зазначив апеляційний господарський суд).

42. Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

43. Відповідно до положень статті 2 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту прав (охоронюваних законом інтересів) є їх порушення, невизнання або оспорювання.

44. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорювання) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

45. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. Частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

46. Статтею 22 ЦК України передбачено право особи, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, на їх відшкодування. До збитків віднесено: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

47. Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

48. Відповідно до частини першої статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

49. За вимогами частин шостої, сьомої статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

50. Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади чи місцевого самоврядування, їх посадової або службової особи до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії такої особи чи органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

51. Обов`язок щодо доведення наявності зазначених умов покладено на позивача, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

52. Водночас, цими нормами передбачено, що для застосування відповідальності органів державної влади, їх посадових або службових осіб наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими ж нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

53. За загальними правилами розподілу обов`язку доказування, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (стаття 74 ГПК України).

54. Отже, при зверненні з позовом про стягнення збитків, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, що виражається в тому, що збитки мають виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача збитків, а боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні збитків, оскільки чинним законодавством закріплена презумпція вини особи, яка порушила зобов`язання. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання (стаття 614 ЦК України).

55. За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 32 постанови від 03.09.2019 у справі 916/1423/17, застосовуючи положення статей 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

56. Відповідно до частини першої статті 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

57. Отже, у разі посилання позивача на спільні дії або бездіяльність відповідачів, що зумовило спричинення шкоди, позивач, крім іншого зобов`язаний (відповідно до правил розподілу обов`язку доказування) довести наявність підстав для покладення на заподіювачів шкоди саме солідарної відповідальності, оскільки за змістом ЦК України, індивідуальний характер відповідальності презюмується.

Щодо розгляду касаційної скарги по суті

58. Позовні вимоги у цій справі обґрунтовані тим, що внаслідок дій відповідачів було втрачено транспортний засіб, який належить СТ "Колос".

59. Суд першої інстанцій, з огляду на встановлені обставини, дійшов висновку, що дії відповідачів - ОСОБА_1 та Департаменту патрульної поліції наявні призвели до втрати транспортного засобу, тому наявні підстави для задоволення заяви ліквідатора боржника.

60. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ліквідатора, оскільки заявником не доведено, що транспортний засіб неможливо повернути.

61. Водночас, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що у виконавчому провадженні та ліквідатором не вчинено всієї повноти дій з метою встановлення місця знаходження та розшуку втраченого транспортного засобу боржника.

62. Колегія суддів вважає, що ухвалені у цій справі судові рішення не в повній мірі відповідають вимогам статті 236, 238 ГПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, з огляду на таке.

63. Аналіз змісту рішення місцевого суду дає підстави для висновку про те, що суд дослідив обставини щодо вибуття транспортного з володіння боржника, передачу транспортного засобу на зберігання.

64. Як вбачається з матеріалів справи, суд встановив, що на підставі довідки рахунку від 02.06.2015 ВІА999887 спірний транспортний засіб був придбаний ОСОБА_1 . В подальшому, ухвалою суду від 25.06.2018 задоволено заяву ліквідатора СТ "Колос" Кошовського С.В. (вх. 40806 від 06.12.2017) про визнання недійсним договору купівлі-продажу, оформленого у вигляді довідки-рахунку від 02.06.2015 ВІА999887, виданої ТОВ "Автоконсалтинг Україна" (код 39080110) на ім`я ОСОБА_1 щодо спірного транспортного засобу Volkswagen Touareg, 2010 року випуску та ухвалено повернути у власність СТ "Колос" (код ЄДРПОУ 30236600) спірний транспортний засіб Volkswagen Touareg, 2010 року випуску.

65. Місцевий господарський суд встановив, що невиконання ОСОБА_1 вимог ухвали суду від 25.06.2018 упродовж більш ніж п`яти років призвело до безпідставного затягування судового процесу та завдало матеріальної шкоди СТ "Колос" - власнику зазначеного ліквідатором транспортного засобу.

66. Разом з тим, місцевий господарський суд не дослідив обставини такої бездіяльності, наявність вини безпосередньо ОСОБА_1 та причинно-наслідковий зв`язок між такими діями та наслідками для боржника.

67. Також, задовольняючи вимоги ліквідатора щодо стягнення завданої шкоди солідарно, місцевий господарський суд не встановив та не обґрунтував які саме спільні дії або бездіяльність ОСОБА_1 та Департаменту патрульної поліції призвели до втрати боржником транспортного засобу.

67. Зазначене свідчить про передчасність висновку суду про наявність підстав про покладення саме солідарної відповідальності на зазначених відповідачів в контексті посилання заявника на положення статті 1190 ЦК України, оскільки спільні дії чи бездіяльність передбачають обізнаність щодо їх дій кожного з відповідачів та їх узгодження з метою досягнення відповідної мети.

68. Разом з тим, суд першої інстанції не досліджував та не встановив обставини, які б свідчили про узгодженість та спільні дії відповідачів з метою не повернення транспортного засобу боржнику.

69. Крім того, місцевий господарський суд, в порушення статті 7 КУзПБ, здійснив розгляд заяви ліквідатора СТ "Колос" Кошовського С.В. поза процесуальною формою позовного провадження в межах провадження у справі про банкрутство.

70. Апеляційний господарський суд, скасовуючи ухвалу місцевого суду, дійшов правильного висновку про те, що місцевим судом порушено статтю 7 КУзПБ, оскільки позовне провадження передбачає відповідні права та обов`язки сторін, а також порядок, в якому повинен здійснюватися розгляд справи.

71. Також, з огляду на встановлені обставини, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про передчасність стягнення заявленого розміру шкоди з відповідачів солідарно.

72. Разом з тим, апеляційний господарський суд, обмежившись посиланням на неповноту дій ліквідатора, не дослідив обставини втрати транспортного засобу боржником, внаслідок яких саме дій/чи бездіяльності та яких саме осіб зазначений транспортний засіб було втрачено, та не дослідив чи наявний/відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями окремих відповідачів та втратою боржником транспортного засобу.

73. Також апеляційний господарський суд фактично погодився із висновком місцевого суду про те, що невиконання ОСОБА_1 вимог ухвали суду від 25.06.2018 упродовж більш ніж п`яти років призвело до безпідставного затягування судового процесу та завдало матеріальної шкоди СТ "Колос" - власнику зазначеного ліквідатором транспортного засобу.

74. Водночас, встановивши, що на момент розгляду справи ухвала Господарського суду Харківської області від 25.06.2018 у справі 922/3796/16 не виконана, відомості про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_5 з виконання наказу від 13.07.2018 922/3796/16 в матеріалах справи відсутні, апеляційний господарський суд, зіславшись на наявність згоди арбітражного керуючого щодо прийняття виконання зазначеної ухвали в натурі, фактично прийняв рішення всупереч встановленим обставинам бездіяльності одного з відповідачів щодо виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

75. Також суд апеляційної інстанції, встановивши невідповідність дій сержанта поліції (рота 5 батальйон 3 УПП в Харківській області) ОСОБА_4 при складанні акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 28.10.2018 встановленим нормативним вимогам щодо тимчасового затримання та доставлення транспортних засобів на спеціальні майданчики, а також встановивши відсутність доказів вчинення подальших дій (повернення за письмовим звернення) транспортного засобу або письмових доказів втрати/викрадення зазначеного транспортного засобу, не дослідив чи такі обставини мають причинно-наслідковий зв`язок із втратою боржником транспортного засобу, та які дії зазначеної посадової особи фактично було вчинено після складання відповідного акта.

76. Колегія суддів звертає увагу, що відповідальність за статтями 1166 та 1173, 1174, 1176 ЦК України передбачає різні умови, наявність яких зумовлює застосування відповідної норми.

77. В контексті застосування частин першої-другої статті 1166 ЦК України, фізична особа, яка фактично не виконала рішення суду, яке набрало законної сили, з урахуванням положень статей 74, 76 - 77 ГПК України, зобов`язана довести, що її дії/бездіяльність не містять її вини, тобто, нею було вчинено всі можливі дії з метою виконання рішення суду, а, відтак, уникнення обставин, які б спричинили шкоду іншим особам.

78. Застосування статей 1173, 1174, 1176 ЦК України передбачає наявність дій/бездіяльності специфічної суб`єкта, наділеного владними повноваженнями, а саме:

- стаття 1173 ЦК України передбачає відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування;

- стаття 1174 ЦК України передбачає відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування;

- стаття 1176 ЦК України передбачає відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

79. З огляду на зазначене, застосування кожної з цих норм передбачає не лише доведення позивачем - заявником наявності неправомірних дій/бездіяльності, наявності шкоди та причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, але і, при посиланні на відповідні норми, що такі дії/бездіяльність стосуються відповідного суб`єкта, передбаченого цією нормою.

80. Касаційний господарський суд виходить з принципу правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів. Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою "Совтрансавто-Холдінг" проти України", від 28.10.1999 у справі за заявою "Брумареску проти Румунії" існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

81. Разом з тим, з огляду на зміст оскаржуваних рішень, колегія суддів дійшла висновку, що обґрунтування оскаржуваних судових рішень є суперечливим та є таким, що, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, ставить під сумнів його відповідність принципу верховенства права.

82. Дійшовши вказаних висновків, суд касаційної інстанції визнає обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження аргументи скаржника про невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, зокрема щодо дослідження зібраних у справі доказів та наведення обґрунтування відхилення доводів позивача.

83. Водночас, з огляду на зазначене, колегія суддів вважає передчасними доводи скаржника, викладені у пунктах 36 - 36.1. описової частини цієї постанови про наявність підстав для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.

84. Щодо застосування статей 1166, 1173, 1174, 1176 ЦК України, колегія суддів зазначає, що це питання напряму пов`язане із необхідністю дослідження наявних у справі матеріалів доказів та встановлення обставин відносного кожного із відповідачів окремо, що, всупереч вимогам статті 300 ГПК України, не може бути здійснено судом касаційної інстанції, оскільки Верховний Суд не наділений повноваженнями вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

85. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

86. Згідно з положеннями статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

87. Суд зауважує, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

88. Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

89. Ухвалені у цій справі судові рішення наведеним вимогам у повній мірі не відповідають, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також не дослідили усі зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, тому ухвалені у цій справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

90. В пункті 2 частини першої статті 308 ГПК України визначено, що за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

91. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

92. Враховуючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, ухвалені у цій справі постанова апеляційної інстанції та ухвалу місцевого господарського суду підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, в зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

93. Під час нового розгляду, судам належить врахувати вище викладене, правильно визначити процесуальну форму розгляду поданої ліквідатором СТ "Колос" арбітражного керуючого Кошовським С.В. заяви та статус учасників справи (позивач, відповідач, третя особа - за наявності процесуальних підстав), повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого постановити законне і обґрунтоване рішення.

Судові витрати

94. У зв`язку з тим, що судом касаційної інстанції не змінюється рішення та не ухвалюється нове, відповідно до статті 129 ГПК України розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноком" задовольнити частково.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.11.2023 у справі 922/3796/16 скасувати.

3. Справу 922/3796/16 направити на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

С.В. Жуков