← Case law

Постанова in case no. 504/2099/18

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду · 27.03.2024 · Supreme Court
full text from our database8 037 charactersall acts in the case →

About the act

Case no.
504/2099/18
Date of the judgment
27.03.2024
Court
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Judge
Крет Галина Романівна
Type of proceedings
Кримінальне
Type of judgment
Постанова
Case category
Злочини проти власності

Text of the judgment

Times New Roman CYR; Roboto Condensed Light; Franklin Gothic Medium Cond; Tahoma;

; ; ;

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року

м. Київ

справа 504/2099/18

провадження 51-5499 км 21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 травня 2021 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 02 травня 2023 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Березівки Березівського району Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

1. Вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 травня 2021 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, а із застосуванням положень ч. 1 ст. 72 КК призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

2. Одеський апеляційний суд ухвалою від 02 травня 2023 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 залишив без зміни.

3. За обставин, детально викладених у вироку, 09 червня 2018 року близько 15 год. ОСОБА_6 за місцем тимчасового мешкання на території дачної ділянки по АДРЕСА_2 , реалізуючи свій протиправний намір, діючи умисно, із корисливих мотивів та переслідуючи ціль незаконного збагачення, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, таємно викрав залишений ОСОБА_7 мобільний телефон Samsung Galaxy j5 , вартістю 5000 грн, який належав дружині останнього - ОСОБА_8 . В подальшому, ОСОБА_6 з місця події зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на суму 5000 грн.

4. Таким чином, ОСОБА_6 вчинив дії спрямовані на таємне викрадення чужого майна.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

5. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить рішення судів попередніх інстанцій змінити та на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільнити ОСОБА_6 від призначеного судом покарання за ч. 1 ст. 185 КК у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

6. Обґрунтовуючи свої доводи прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою той факт, що з урахуванням переривання перебігу строку давності (08 лютого 2019 року) на час ухвалення рішення апеляційним судом (02 травня 2023 року) минуло 3 роки, а тому строк давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, передбачений ст. 49 КК закінчився.

7. Також прокурор просить виключити із судових рішень посилання на призначення ОСОБА_6 покарання із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК.

Позиції учасників судового провадження

8. Прокурор повністю підтримала доводи касаційної скарги та просила судові рішення щодо ОСОБА_6 змінити.

Мотиви Суду

9. Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

10. Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.

11. Доводи прокурора про неправильне застосування судом апеляційної інстанції закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягав застосуванню, є обґрунтованими.

12. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

13. Згідно з ч. 3 ст. 49 КК перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

14. Згідно з ч. 5 ст. 74 КК особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 КК.

15. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 09 червня 2018 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК, яке відповідно до ст. 12 КК віднесене до кримінальних проступків.

16. Крім того, як убачається з вироку Комінтернівського районного суду Одеської області від 20 листопада 2019 року, ОСОБА_6 після 09 червня 2018 року, а саме 08 лютого 2019 року вчинив нове кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК, яке відповідно до ст. 12 КК віднесене до тяжких злочинів.

17. Виходячи з положень ч. 3 ст. 49 КК, строк давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК переривався у зв`язку із вчиненням ним тяжкого злочину, а тому обчислення строку давності почалося з дня вчинення нового злочину за попереднім вироком, тобто з 08 лютого 2019 року.

18. Ухвалу апеляційний суд постановив 02 травня 2023 року, тобто на час розгляду кримінального провадження в апеляційному порядку, строк давності притягнення ОСОБА_6 до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК, а саме 3 роки, минув.

19. Ураховуючи, що під час апеляційного розгляду клопотань в порядку ч. 4 ст. 286 КПК від сторін не надходило, суд апеляційної інстанції повинен був ухвалити рішення про звільнення ОСОБА_6 від призначеного покарання за правилами ч. 5 ст. 74 КК, однак цього не зробив, чим допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме не застосував закон який підлягав застосуванню.

20. У касаційній скарзі прокурор просить змінити судові рішення щодо ОСОБА_6 та звільнити його від призначеного покарання на підставі ч. 5

ст. 74 КК у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

21. Враховуючи, що до суду касаційної інстанції будь-яких клопотань про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі 49 КК не надходило, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_6 підлягає звільненню від призначеного покарання на підставах, передбачених ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК.

22. Крім того, беручи до уваги, що ОСОБА_6 підлягає звільненню від призначеного покарання, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги прокурора про необхідність виключення з судових рішень посилання на застосування ч. 4 ст. 70 КК.

23. Ураховуючи наведене, Суд вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а судові рішення щодо ОСОБА_6 підлягають зміні.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 травня 2021 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 02 травня 2023 року щодо ОСОБА_6 змінити.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК звільнити ОСОБА_6 від покарання, призначеного за ч. 1 ст. 185 КК, у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК.

Виключити із вказаних судових рішень посилання щодо застосування ч. 4 ст. 70 КК при призначенні ОСОБА_6 остаточного покарання за ч. 1 ст. 185 КК.

В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

The source is the Unified State Register of Court Judgments. Court judgments are open (the Law on Access to Court Judgments), and the acts themselves are official documents not subject to copyright. We do not edit the text and we add no assessments to it.

Check against the register ↗