← Case law

Постанова in case no. 824/151/22

Касаційний цивільний суд Верховного Суду · 23.02.2023 · Supreme Court
full text from our database16 950 charactersall acts in the case →

About the act

Case no.
824/151/22
Date of the judgment
23.02.2023
Court
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Judge
Білоконь Олена Валеріївна
Type of proceedings
Цивільне
Type of judgment
Постанова
Case category
Справи про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, з них:

Text of the judgment

Times New Roman CYR; Roboto Condensed; Roboto Condensed Light; Times New Roman CYR; Tahoma;

; ; ;

Постанова

Іменем України

23 лютого 2023 року

м. Київ

справа 824/151/22

провадження 61-12352ав22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - акціонерне товариство Укргазвидобування ,

боржник - NOVARGI INDUSTRIES S.L. (NOVARGI INDUSTRIES, SOCIEDAD LIMITAD) (Іспанія),

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу акціонерного товариства Укргазвидобування на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року у справі за заявою акціонерного товариства Укргазвидобування про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 12 жовтня 2021 року та про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення у справі за позовом акціонерного товариства Укргазвидобування (Україна) до NOVARGI INDUSTRIES S.L. (NOVARGI INDUSTRIES, SOCIEDAD LIMITAD) (Іспанія) про стягнення 932 681,38 Євро і про відшкодування витрат з оплати арбітражного збору та за зустрічним позовом NOVARGI INDUSTRIES S.L до акціонерного товариства Укргазвидобування про стягнення

609 647,10 євро і про відшкодування витрат з оплати арбітражного збору,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заявника

У листопаді 2022 року акціонерне товариство Укргазвидобування (далі -

АТ Укргазвидобування ) звернулося до Київського апеляційного суду із заявою про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 12 жовтня 2021 року та про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення у справі за позовом акціонерного товариства Укргазвидобування (Україна) до NOVARGI INDUSTRIES S.L. (NOVARGI INDUSTRIES, SOCIEDAD LIMITAD) (Іспанія) про стягнення 932 681,38 Євро і про відшкодування витрат з оплати арбітражного збору та за зустрічним позовом NOVARGI INDUSTRIES S.L до акціонерного товариства Укргазвидобування про стягнення 609 647,10 євро і про відшкодування витрат з оплати арбітражного збору.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року заяву АТ Укргазвидобування про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 12 жовтня 2021 року та про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення повернуто заявнику.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що заявник у порушення вимог частини першої статті 475 ЦПК України не надав до заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу доказів місцезнаходження боржника на території України.

Суд відхилив доводи заявника стосовно наявності у боржника права вимоги до АТ Укргазвидобування , відповідно знаходження на території України майна, належного на праві власності боржнику.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

09 грудня 2022 року до Верховного Суду АТ Укргазвидобування подало апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року, постановлену ним як судом першої інстанції, у якій просило її скасувати та направити справу для продовження розгляду до Київського апеляційного суду.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що Київський апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що заявник не надав належних та допустимих доказів знаходження на території України майна боржника, яке у розумінні частини другої статті 475 ЦПК України може бути підставою для віднесення даного спору під юрисдикцію судів України. Заявник вважає, що оскільки у боржника наявне право вимоги щодо стягнення з АТ Укргазвидобування грошових коштів у розмірі 624 132,32 євро на підставі рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України

від 12 жовтня 2021 року, а право вимоги, відповідно, належить до майнових прав, вказана заява підсудна Київському апеляційному суду як суду першої інстанції, оскільки боржник володіє майном, зокрема правом вимоги на території України.

Крім того, заявник вважає помилковим посилання Київського апеляційного суду на Закон України Про виконавче провадження , оскільки при вирішенні питання про прийняття до розгляду зазначеної заяви суд не уповноважений вирішувати питання щодо можливості чи неможливості виконання судового рішення, наявності чи відсутності коштів для цього у боржника.

Рух апеляційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 12 жовтня 2021 року у справі 307/2020 первісний позов АТ Укргазвидобування до NOVARGI INDUSTRIES S.L. задоволено частково.

Стягнуто з NOVARGI INDUSTRIES S.L. на користь АТ Укргазвидобування

254 019,63 євро - штрафні санкції за порушення строків поставки товару,

406 431,40 євро - штраф за поставку некомплектного товару, 16 831,13 євро на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору та 164,40 євро на відшкодування додаткових витрат арбітражного провадження, а всього

677 446,56 євро.

Зустрічний позов NOVARGI INDUSTRIES S.L. до АТ Укргазвидобування задоволено частково.

Стягнуто з АТ Укргазвидобування на користь NOVARGI INDUSTRIES S.L.

609 647,10 євро - вартість поставленого товару, 14 485,22 євро на відшкодування витрат з оплати арбітражного збору, а усього 624 132,32 євро. У решті зустрічного позову відмовлено.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу (пункт 39 частини першої статті 353 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно, апеляційна скарга АТ Укргазвидобування підлягає розгляду

в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Статтею 81 Закону України Про міжнародне приватне право передбачено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

В Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта.

Частиною першої статті 82 Закону України Про міжнародне приватне право встановлено, що визнання та виконання рішень, визначених у ст. 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону Україну Про міжнародний комерційний арбітраж арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України .

Порядок розгляду і вирішення заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначені в главі 3 розділу ІХ ЦПК України Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів в Україні, надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів .

Надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою, з особливостями, передбаченими статтею 482 ЦПК України.

Частиною першою статті 475 ЦПК України визначено, що питання визнання

і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України.

Відповідно до частини другої статті 475 ЦПК України якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, то питання про надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом, якщо на території України знаходиться майно боржника.

Згідно з частиною третьої статті 475 ЦПК України заява про визнання

і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.

Форма, зміст заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, документи, що до неї додаються, визначені статтею 476 ЦПК України.

Так, відповідно до частини четвертої статті 476 ЦПК України до заяви додаються такі документи:

1) оригінал належним чином засвідченого арбітражного рішення або нотаріально завірена копія такого рішення;

2) оригінал арбітражної угоди або нотаріально завірена копія такої угоди;

3) документ, що підтверджує сплату судового збору;

4) копії заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу відповідно до кількості учасників судового розгляду;

5) довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження особи на підписання заяви;

6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених у пунктах 1-3 та 5 цієї частини документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, якщо вони викладені іншою мовою.

Перелік документів, передбачений частиною четвертою статті 476 ЦПК України, які додаються до заяви, є вичерпним.

Подання заявником до заяви доказів про місцезнаходження або наявність майна боржника на території України зазначеним переліком не передбачено, на що суд першої інстанції уваги не звернув.

Відповідно до частини п`ятої статті 476 ЦПК України до заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення МКА, поданої без додержання вимог, визначених у цій статті, застосовуються положення статті 185 ЦПК України.

Повертаючи АТ Укргазвидобування заяву про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд першої інстанції не зазначив, яким положенням ЦПК України передбачено повернення такої заяви у разі ненадання заявником доказів про місцезнаходження або наявність майна боржника на території України.

Крім того, повертаючи заяву АТ Укргазвидобування про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд першої інстанції керувався вимогами частини другої статті 475 ЦПК України та зазначив, що питання про визнання і надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 12 жовтня 2021 року не відноситься до юрисдикції судів України через відсутність майна у боржника на території України.

Згідно зі статтею 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Об`єктами права власності здатні виступати не всі майнові права, а лише такі, що наділені певними ознаками: входять до складу майна особи, передбачають набуття реального майна (речей, грошей) у власність у майбутньому; щодо них особа (правоволоділець) наділена майново-розпорядчою самостійністю - має право розпоряджатися ними.

Об`єктом права власності може бути майнове право, яке є зобов`язальним і в майбутньому трансформується у реальне благо (річ), зокрема право грошової вимоги.

Судова практика стосовно здатності майнових прав бути об`єктами цивільних прав є незмінною.

У постанові Верховного Суду України від 30 січня 2013 року (справа

6-168цс12) зазначено, що майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, яке засвідчує правомірність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно у майбутньому.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20 березня 2019 року

у справі 761/20612/15-ц (провадження 14-39цс19) дійшла висновку, що майнові права є речовим правом (стаття 190 ЦК України) і захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Оскільки боржник NOVARGI INDUSTRIES S.L. (NOVARGI INDUSTRIES, SOCIEDAD LIMITAD) (Іспанія) згідно з рішенням МКАС при ТПП України від 12 жовтня 2021 року має право вимоги до заявника АТ Укргазвидобування щодо стягнення грошових коштів у розмірі 624 132,32 євро, яке в свою чергу є майновим правом, яке передбачає набуття у майбутньому реального майна на території України, передчасним є висновок Київського апеляційного суду щодо відсутності у боржника на території України будь-якого майна.

Відповідно, передчасним є висновок Київського апеляційного суду про те, що судом не може розглядатись заява АТ Укргазвидобування про визнання і надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 12 жовтня 2021 року.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що згідно з положеннями пункту 1 частини першої та частини п`ятої статті 186 ЦПК України загальним наслідком порушення правил юрисдикції є не повернення заяви, а відмова у відкритті провадження і роз`яснення заявнику до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню

у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню

у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд направляє справу для продовження розгляду та не ухвалює нове рішення, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 24, 259, 268, 351, 368, 379, 381-384, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства Укргазвидобування задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до Київського апеляційного суду як суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

The source is the Unified State Register of Court Judgments. Court judgments are open (the Law on Access to Court Judgments), and the acts themselves are official documents not subject to copyright. We do not edit the text and we add no assessments to it.

Check against the register ↗