Постанова in case no. 215/3493/21

Times New Roman CYR;

; ;

Постанова

Іменем України

08 вересня 2022~ року

м. Київ

справа 215/3493/21

провадження 51-20 км 22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду~ у складі:

головуючого~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~ ОСОБА_1 ,

суддів ~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ~

за участю:

секретаря судового засідання ~~~~~~~ ОСОБА_4 ,

прокурора~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~ ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок~ Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2021 ~року у~ кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за~ 12021041760000128, за обвинуваченням~ ~~~~~~~~~~

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця ~~~~~~~~~~~~~~с. Преображенка Царичанського району Дніпропетровської області, жителя ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого: - 15 листопада 1991 року ~Заводським районним судом~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.1 ст. 117 , ч.1 ст. 206 , ст. 42 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~КК України~до 8 років позбавлення волі. Постановою Дніпропетровського обласного суду від 17 січня 1992 року ~вирок ~змінено, покарання за ч.1~ст.117 КК України~пом`якшено до 5 років позбавлення волі, на підставі~ст.42 КК України~за ~~~~~~~~~~ч.1 ст.206 КК України призначено 6 років позбавлення волі. Звільнений від відбування покарання 21 березня 1996 року ~~~умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 12 днів;

- 11 вересня 1996 року ~Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області за ч.2~ст.140 КК України~до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений~ 12 серпня 1997 року~ на підставі ст.3 Закону України Про амністію у 1997 році ;

- 24 лютого 1997 року ~Царичанським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.215-3~КК України~до 3 років позбавлення волі;

- 03 серпня 2000 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.~140, ст.~42, ч.2 ст.~81 КК України~до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений від відбування покарання 06 серпня 2003 року ~умовно-достроково на 7 місяців 7 днів;

- 31 травня 2006 року Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.3 ст.152, ч.2 ст.153, ч.2 ст.186 КК України~до 8 років позбавлення волі. Звільнений від відбування покарання14 грудня 2011 року~~ ~умовно-достроково ~на 9 місяців 18 днів ;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України. ~~

~

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

~

Вироком~ Тернівського районного суду міста Кривого Рогу~ Дніпропетровської області від 21 липня 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком, тривалістю 2 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 цього Кодексу.~

Вирішено питання щодо речових доказів у провадженні.

~

Цим же вироком засуджено ОСОБА_8 , судові рішення щодо якого не оскаржуються.

~

Вироком Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання ~~~скасовано.

Постановлено новий вирок, яким ОСОБА_7 за ч.~2~ ст.186 КК України призначено покарання ~у виді позбавлення волі на строк ~4 роки. В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що він ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~18 квітня ~2021 року~ приблизно о 22.00 годині, перебуваючи у м. Кривий Ріг,~ по дорозі від зупинки громадського транспорту Інтернат до селища Горький , реалізуючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого,~ діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, разом із ОСОБА_8 , ~підійшли до раніше незнайомого їм ОСОБА_9 , якого ~ ОСОБА_7 схопив за праву руку, а ОСОБА_8 у цей момент наніс не менше трьох ударів~ обома руками ~в~ обличчя ОСОБА_9 , внаслідок чого останній не втримався на ногах та впав спиною на землю. ~ ОСОБА_8 , не припиняючи своїх злочинних дій, продовжував наносити потерпілому удари в область обличчя, тулубу та верхніх кінцівок у різній послідовності, утримуючи його в лежачому положенні, не даючи чинити опір. В цей час, ОСОБА_7 витягнув з лівої кишені штанів потерпілого належний йому~ мобільний телефон ~та сховав його у своєму одязі. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 перевернули лежачого на землі ~ ОСОБА_9 на живіт та ОСОБА_8 ~утримував його коліном ноги в спину, а ОСОБА_7 , у цей час,~ обшукав задні кишені штанів потерпілого, де знайшов ~грошові кошти у сумі 350 гривень, які теж сховав у своєму одязі. Після цього, не припиняючи злочинні дії, ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_7 забрали у потерпілого куртку, в яку той був одягнений. Розуміючи, що іншого цінного майна у ОСОБА_9 не має, ~ ОСОБА_8 його відпустив ~та спільно з ОСОБА_7 розпорядились ~викраденим ~майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальну ~шкоду~ на загальну суму 3255,38 гривень.

Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на невідповідність призначеного ~~покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого~ через суворість, просить скасувати вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_7 ~та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

В обґрунтування своєї позиції зазначає, що апеляційний суд ~дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для застосування до засудженого положень ст.75 КК України, оскільки не врахував: ~щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, те, що він має постійні місце роботи та проживання, за якими позитивно характеризується, на його утриманні знаходиться неповнолітній син, ~позицію потерпілого щодо призначення покарання не пов`язаного з позбавленням волі, а також те, що завдана моральна і матеріальна шкода відшкодована. ~

Позиції інших учасників судового провадження

~

Прокурор ОСОБА_5 ,~ в суді касаційної інстанції, посилаючись на безпідставність доводів скарги захисника, заперечила проти її задоволення.

~

Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді

За змістом ст. 433 цього Кодексу Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу. При перевірці доводів касаційної скарги суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами.

Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оспорюється.

Єдиним доводом скарги захисника є невідповідність покарання, призначеного ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~апеляційним судом, тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок суворості.

Мотиви Суду

Положеннями ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у~ вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд, скасовуючи вирок місцевого суду в частині призначеного обвинуваченому покарання та ухвалюючи свій вирок, дотримався наведених вимог матеріального права.~

~

Обираючи міру примусу ОСОБА_7 , ~апеляційний суд належним чином ~врахував дані про особу винного, який має постійне місце реєстрації і проживання за яким характеризується позитивно, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений, ~має неповнолітнього сина. Зважено і на те, що~ засуджений визнав свою вину у вчиненому, щиро розкаявся, тому щире каяття визнано обставиною, яка пом`якшує покарання. ~Обставин, що його обтяжують - ~не встановлено. ~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ Наведене стало підставою для призначення ОСОБА_7 покарання у мінімальному розмірі, визначеному санкцією статті, за якою його засуджено.

Водночас, ~апеляційний суд правильно врахував, що ОСОБА_7 не вперше притягується до кримінальної відповідальності, відбував покарання в місцях позбавлення волі, в тому числі ~за вчинення тяжких умисних корисливих злочинів проти власності. Відповідно до досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації, ризики небезпеки для суспільства ОСОБА_7 ~ та вчинення ним нового правопорушення оцінюються як високі. ~

При цьому, суд апеляційної інстанції дав належну оцінку ступеню тяжкості кримінального правопорушення, вчиненого засудженим, виходячи не лише з~ визначених у ст. 12 КК України формальних критеріїв, а і з особливостей конкретного кримінального правопорушення. Зокрема, взяв до уваги те, що ОСОБА_7 повторно, вчинив тяжкий умисний корисливий злочин, за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства. Тому, ~дійшов правильного висновку про ~необхідність реального відбування ним покарання.

~

Що стосується доводів захисника про відшкодування шкоди, то вони суперечать встановленим у справі обставинам, оскільки завдана злочином шкода відшкодована потерпілому частково та не в добровільному порядку, а у зв`язку із затриманням підозрюваного та вилученням у нього правоохоронними органами частини викраденого майна.

Сторона захисту у касаційній скарзі також стверджує, що апеляційний суд~ безпідставно ~не врахував активне сприяння розкриттю злочину, як пом`якшуючу обставину, а також ~працевлаштування засудженого.~~ ~

Суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржених судових рішеннях.

Враховуючи те, що судами нижчих інстанцій не було встановлено факту активного сприяння розкриттю злочину та~ працевлаштування засудженого, докази на підтвердження ~цього у матеріалах справи відсутні,~ тому дані доводи сторони захисту є безпідставними.

Слід зауважити, що позиція потерпілого про відсутність претензій до ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_7 ~та необхідності призначення йому покарання без ізоляції від суспільства ~теж врахована апеляційним судом при призначенні~ покарання. Однак, думка потерпілого є важливою у справах приватного обвинувачення. У цій справі вона не є вирішальною, оскільки вчинений засудженим злочин відноситься до злочинів проти ~власності, а кримінальне провадження здійснюється у формі публічного обвинувачення.~

З урахуванням обставин ~справи та~ даним ~~про особу винного, серед яких й ті, про які йдеться у касаційній скарзі, апеляційний суд~ правильно визнав рішення місцевого суду про звільнення засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України помилковим, адже воно не відповідало вимогам закону .

Касаційний суд вважає, що призначене апеляційним судом покарання є законним, справедливим, воно буде відповідати тяжкості правопорушення, сприятиме виправленню винного та попередженню вчинення ним нових злочинів, а також не буде становити особистий надмірний тягар для особи та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Вирок апеляційного суду відповідає вимогам ст. 420,~374 КПК України.~

Матеріали провадження не містять даних про порушення вимог кримінального процесуального чи неправильне застосування кримінального законів, які були б безумовними підставами для зміни або скасування оскаржуваного судового рішення, а тому підстав для задоволення~ скарги захисника немає.

Беручи до уваги викладене та, керуючись статтями 434, 436,~441,442 КПК України, Суд вважає, що оскаржуване судове рішення слід залишити без зміни.

З цих підстав Суд ухвалив:

Вирок Дніпровського апеляційного суду від 18 листопада 2021 ~року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

~

~

ОСОБА_1 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~ ~~~~~~~ ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~ ОСОБА_3