Постанова in case no. 914/2813/21

Times New Roman CYR; Roboto Condensed Light; Tahoma;

; ; ;

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2022 року

м. Київ

cправа 914/2813/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Дерлі І. І.

прокуратури - Гавловська А. В.,

позивача-1 - Козирська Г. Б. (самопредставництво),

позивача-2 - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

третьої особина стороні позивача-1 - не з`явився,

третьої особина стороні відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційна група "Глобус"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 (судді: Скрипчук О. С. - головуючий, Марко Р. І., Матущак О. І.)

за позовом заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі:

1. Міністерства оборони України,

2. Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району,

до Стрийської міської ради Львівської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача-1 Державне підприємство Міністерства оборони України "Аеропорт Львів-2"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційна група "Глобус"

про визнання недійсним пункту рішення ради щодо вилучення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Заступник керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Львівської області із позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - Міністерство, Позивач-1) та Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району (далі - Самбірська КЕЧ, Позивач-2) до Стрийської міської Львівської області (далі - Рада, Відповідач) про визнання недійсним п. 1,5 рішення ХІІІ сесії V Демократичного скликання Стрийської міської ради 196 від 27.11.2007 "Про вилучення і надання земельних ділянок суб`єктам підприємницької діяльності щодо вилучення із землекористування ДП МО України "Аеропорт Львів-2" земельної ділянки площею 2,02 га на вул. І. Сірка, 6 у м. Стрий Львівської області.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.12.2021 залишено без розгляду позовну заяву Прокурора 787вих-21 від 08.09.2021.

2.2. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в матеріалах справи знаходиться копія листа 594 від 14.07.2021 до Міністерства оборони України та Самбірської КЕЧ, у якому повідомляється про звернення прокурора з позовом до суду. Однак, до цього листа долучені лише копії описів вкладення, які серед іншого не містять ані печатки органу зв`язку, ані штрихкодового ідентифікатора на підтвердження відправлення зазначеного листа позивачам. Квитанцій до описів вкладення (фіскальних чеків), які б підтверджували факт надіслання кореспонденції до матеріалів справи також не долучено. Суд витребовував у прокуратури оригінали документів, серед яких важливими були докази надіслання вказаного листа позивачам, з метою пересвідчитись у дотриманні порядку звернення до суду, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру". З огляду на невиконання Прокурором вимог ухвал суду про витребування доказів, як і не подання доказів поважності причин невчинення відповідних процесуальних дій, місцевий суд залишив позов Прокурора без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 скасовано ухвалу Господарського суду Львівської області від 08.12.2021 у справі 914/2813/21. Матеріали справи 914/2813/21 направлено для продовження розгляду до місцевого суду.

2.4. Зазначена постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що місцевий господарський суд безпідставно залишив позовну заяву Прокурора без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору. Водночас, за висновком апеляційного суду, аналіз положень статей 45, 53 Господарського процесуального кодексу України у сукупності свідчить, що у цьому випадку Прокурор не має статусу позивача у справі, а здійснює представництво інтересів держави в особі Міністерства оборони України та Самбірської квартирно-експлуатаційна частини району, які і є позивачами.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційна група "Глобус" (далі - ТОВ "Компанія з управління активами "Інвестиційна група "Глобус", Третя особа) просить повністю скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення господарського суду першої інстанції.

3.2. Обґрунтовуючи підстави для подання вказаної скарги, заявник зазначає, що суд першої інстанції правомірно залишив позовну заяву Прокурора без розгляду відповідно до пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вимоги про надання доказів були адресовані не тільки прокуратурі, а й Позивачам, які також не виконали ці вимоги.

3.3. Крім того, на думку скаржника, місцевим судом обґрунтовано враховано, а господарським судом апеляційної інстанції безпідставно залишено поза увагою, що Прокурором не дотримано вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" в частині наявності правових підстав для звернення до суду в інтересах Міністерства та Самбірської КЕЧ.

3.4. При цьому Третя особа зазначає, що у цій справі було помилково враховано лист Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування сил логістики Збройних Сил України від 28.07.2021 370/2/7298, який нібито повинен підтверджувати дотримання Прокурором вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки зазначене управління не є ані керівним органом, ані представником стосовно Позивачів, а відтак не може бути суб`єктом повідомлення чи переписки з прокуратурою.

3.5. У якості підстави для подання своєї касаційної скарги заявник також посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норм статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 14, 53, 73 Господарського процесуального кодексу України, викладених в постановах від 10.07.2019 у справі 903/581/18, від 27.02.2019 у справі 914/2230/17, від 06.02.2019 у справі 927/246/18, від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

3.6. У відзиві на касаційну скаргу Заступник керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері просить залити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

3.7. Позивачем-1 подано відзив на касаційну скаргу, в якому Міністерство також просить залишити її без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 - без змін.

4. Позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника прокуратури та сторони, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзивах на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

4.2. Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

4.3. Частиною першою статті 8 зазначеного Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

4.4. Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом (частина друга статті 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

4.5. Відповідно до положень застосованого судом першої інстанції пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, зокрема якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

4.6. Надаючи висновок щодо правильного застосування вказаної норми процесуального права, Верховний Суд неодноразово вказував, що залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача , який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору.

У цьому випадку йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов`язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог (постанови Верховного Суду від 18.03.2021 у справі 911/802/20, від 12.09.2019 у справі 910/498/18, від 23.06.2021 у справі 917/531/19).

4.7. Залишаючи позов Прокурора без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд першої інстанції виходив з того, що Прокурором не виконано вимог ухвал суду про витребування доказів, необхідних для встановлення факту дотримання порядку звернення до суду, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" (а саме оригіналів документів, у тому числі доказів надсилання листа 594 від 14.07.2021 до Міністерства оборони України та Самбірської КЕЧ), як і не подано доказів поважності причин невчинення відповідних процесуальних дій.

4.8. Разом з тим, відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача . У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача .

4.9. З викладеного убачається, що прокурор при поданні позову до суду в інтересах держави та відкриття провадження у справі набуває статусу позивача виключно у випадку відсутності органу, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду.

У разі ж наявності відповідного органу наділеного необхідним обсягом повноважень для звернення до суду, саме такий орган набуває статусу позивача у справі, провадження в якій було відкрито за позовною заявою прокурора.

4.10. Колегія суддів звертає увагу, що процесуальна дієздатність - це здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (стаття 44 Господарського процесуального кодексу України). У випадку звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу фактичним позивачем є держава, і саме вона набуває процесуальної дієздатності і є учасником справи .

4.11. Як вбачається з матеріалів справи, позов у даному випадку було подано заступником керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району, і ухвалою Господарського Львівської області від 20.09.2021 відкрито провадження у справі 914/2813/21 за вказаним позовом.

4.12. Отже, як обґрунтовано зазначив апеляційний суд, з моменту відкриття провадження у справі за позовом Прокурорам в інтересах держави в особі уповноважених органів саме Міністерство та Самбірська КЕЧ набули статусу позивачів відповідно до частини п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України.

4.13. За таких обставин, враховуючи вищенаведені положення чинного процесуального законодавства та правові позиції суду касаційної інстанції, апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для залишення без розгляду позову Прокурора, поданого в інтересах держави в особі уповноважених органів, відповідно до пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на неподання Прокурором витребуваних доказів.

4.14. Водночас, за змістом частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі , то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

4.15. Таким чином, як обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції, встановивши відсутність підстав для представництва Прокурором інтересів держави в суді, місцевий господарський суд не позбавлений можливості залишити його позов без розгляду, але вже відповідно до пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

4.16. З огляду на викладене ухвала місцевого суд від 08.12.2021 про залишення позову Прокурора без розгляду з посиланням на неподання останнім витребуваних доказів, не відповідає вимогам чинного процесуального законодавства у зв`язку з чим була правомірно скасована судом апеляційної інстанції.

4.17. Що стосується доводів скаржника про те, що вказана ухвала є обґрунтованою, оскільки вимоги про надання доказів були адресовані не тільки прокуратурі, а й Позивачам, які також не виконали ці вимоги, то колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту ухвали-повідомлення Господарського суду Львівської області від 13.10.2021, прокуратурі та Позивачам було повідомлено про необхідність надання оригіналів документів, які в копіях були долучені до матеріалів справи. Однак, обов`язок подання витребуваних документів було покладено саме на Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону з визначенням строку виконання до 05.11.2021.

У подальшому ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.11.2021, у тому числі, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 08.12.2021. Зобов`язано прокуратуру: повторно надати оригінали документів, які в копіях долучені до матеріалів справи; скерувати копії позовної заяви з додатками на адреси третіх осіб, докази скерування (квитанція, опис вкладення в цінний лист) подати до суду. Строк виконання до 06.12.2021. Зобов`язано Позивачів скерувати копії відповідей на відзив з додатками на адреси третіх осіб, докази скерування (квитанція, опис вкладення в цінний лист) подати до суду в строк до 06.12.2021 .

З викладеного вбачається, що обов`язок надати оригінали витребовуваних документів, які в копіях були долучені до матеріалів справи, місцевим судом покладався саме на Прокурора (про що зазначив і сам суд першої інстанції в ухвалі від 08.12.2021 про залишення позову без розгляду), чим спростовуються відповідні доводи скаржника.

4.18. Посилання заявника на те, що місцевим судом обґрунтовано враховано, а господарським судом апеляційної інстанції безпідставно залишено поза увагою факт недотримання Прокурором вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" в частині наявності правових підстав для звернення до суду в інтересах Міністерства та Самбірської КЕЧ, є необґрунтованим, оскільки, як вбачається зі змісту ухвали місцевого суду від 08.12.2021, підставою для залишення позову без розгляду стало саме неподання Прокурором, якого суд першої інстанції помилково ототожнив з Позивачами, оригіналів документів, у той час як питання дотримання органом прокуратури вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" ані в місцевому суді, ані в апеляційному не досліджувалося.

4.19. Щодо аргументів заявника про помилкове врахування в якості доказу листа Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування сил логістики Збройних Сил України від 28.07.2021 370/2/7298, який нібито повинен підтверджувати дотримання Прокурором вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру", колегія суддів звертає увагу, що судом апеляційної інстанції вказаний лист було долучено до справи, однак, не прийнято в якості доказу, оскільки Прокурор не зазначив з яких причин в період з 18.09.2021 (момент отримання наведеного листа органом прокуратури) по 08.12.2021 (момент постановлення ухвали місцевого суду про залишення позову без розгляду), він не мав змоги направити до суду зазначений документ.

4.20. Що стосується доводів Третьої особи про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норм статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статей 14, 53, 73 Господарського процесуального кодексу України, викладених в постановах від 10.07.2019 у справі 903/581/18, від 27.02.2019 у справі 914/2230/17, від 06.02.2019 у справі 927/246/18, від 26.05.2020 у справі 912/2385/18, то зазначені доводи також є необґрунтованими, оскільки у наведених постановах не досліджувалося питання можливості або неможливості залишення без розгляду позову Прокурора, поданого в інтересах держави в особі уповноважених органів, відповідно до пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України. У свою чергу, у цій справі не досліджувалося питання дотримання органом прокуратури вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру", про що йдеться в наведених постановах суду касаційної інстанції.

4.21. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ТОВ "Компанія з управління активами "Інвестиційна група "Глобус" не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення необхідно залишити без змін.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до частин першої - п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

5.3. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.4. Відповідно до частини першої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.5. З огляду на викладене колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення у справі прийнято із додержанням норм процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Ураховуючи залишення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційна група "Глобус" без задоволення, судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на заявника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційна група "Глобус" залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 у справі 914/2813/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді І. С. Берднік

В. Г. Суховий