Постанова in case no. 751/10808/16-к

Постанова

Іменем України

04 листопада ~2021 року

м. Київ

справа 751/10808/16-к

провадження 51-2688 км 21

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:~

~

головуючого~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~ ОСОБА_1 ,

суддів ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~ ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ~

~

за участю:

секретаря судового засідання~~ ~~~~ ОСОБА_4 ,

прокурора~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~ ~~~~~~ ОСОБА_5 ,

осіб, щодо яких закрито

кримінальне провадження~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисника~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_8 ,

потерпілого~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_9 ,

представника потерпілого~~~~~~~~~~~~~ ~ ОСОБА_10 ,~

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ~прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, а також представника потерпілого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 17 березня 2021~року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 42016270000000315,~ щодо

~

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~м. Ніжина Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 , ~працюючого інспектором взводу 1 роти 1 батальйону~ Управління патрульної поліції у Чернігівській області Департаменту патрульної поліції України, раніше не судимого,

~

який обвинувачувався у ~вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.365~ КК України;

~

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ с.Матвіївка Сосницького району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_2 , працюючого командиром взводу 1 роти тактично-оперативного реагування Управління патрульної поліції у Чернігівській області Департаменту патрульної поліції України, раніше не судимого,

~

який обвинувачувався у~ вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.365~ КК України.

~

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Новозаводського районного суду міста Чернігова ~~~~від ~31 січня 2020 ~року ОСОБА_6 засуджено за ~ч.1 ст.28~ч.2 ст. 365 КК України ~до покарання ~із ~застосуванням~ ст. 69 КК України ~у виді обмеження волі на строк 4~ роки, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах протягом 2 ~~років.

На підставі ~ст. 75 КК України~ ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю ~два роки, із покладенням обов`язків, передбачених ст.76 цього Кодексу.

Цим же вироком ОСОБА_7 засуджено за ч.1 ст.28~ч.2 ст. 365 КК України ~до покарання із застосуванням~ ст. 69 КК України ~у виді обмеження волі на строк 3 роки, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах протягом 1 ~~року.

На підставі ~ст. 75 КК України~ ОСОБА_7 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю~ один~ рік, із покладенням обов`язків, передбачених ст.76 цього Кодексу.

Вирішено цивільний позов, а також питання про речові докази у провадженні.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 17 березня 2021 року~ вирок місцевого суду скасовано, а кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_6 та ОСОБА_7 складу~ кримінального правопорушення.

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , обвинувачувались у тому, що ~працюючи на посадах інспекторів Управління патрульної поліції у місті Чернігів Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, виконуючи функції представників виконавчої влади, ~будучи службовими особами, 28 серпня 2016 року, згідно розстановки сил особового складу роти 1 здійснювали охорону громадського порядку в районі вулиці Жабинського та вживали заходів щодо припинення стихійної торгівлі неподалік зупинки громадського транспорту Привокзальний ринок та житлового будинку 17 по проспекту Перемоги в м. Чернігові.

Приблизно о 15 годині, інспектор ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_11 , яка здійснювала реалізацію овочів, ~у невстановленому для цього місці, та наказав припинити торгівлю. У цей час ОСОБА_11 ~здійснила реалізацію картоплі ОСОБА_9 .~~

Помітивши даний факт, інспектор ОСОБА_6 , діючи всупереч вимогам ст. ст.~29,~42,~43,~44 Закону України Про національну поліцію , за відсутності достатніх підстав, примусово почав вести ОСОБА_11 ~за руку до службового автомобіля поліції для складання адміністративного протоколу.

В цей час, до них підійшов ОСОБА_12 та з метою припинити~ дії працівника поліції, не вчиняючи при цьому будь-яких протиправних дій,~ зробив усне зауваження ~~інспектору з приводу незаконного застосування фізичної сили до ОСОБА_11 , при цьому притримав своєю рукою за його руку.

На вказане зауваження ОСОБА_6 зреагував агресивно, у повній невідповідності до ситуації, яка склалася, та, діючи спільно з інспектором ОСОБА_7 , порушуючи вимоги ст. ст.~29,~42,~43,~44 Закону України Про національну поліцію , умисно, перевищуючи свої службові повноваження, почали незаконно застосовувати до ОСОБА_9 поліцейські заходи, а саме прийоми рукопашного бою у вигляді заламування та заведення його рук за спину, які у даному випадку явно не були необхідними, пропорційними та ефективними.

В подальшому, поліцейські звалили ОСОБА_9 ~ з ніг на~асфальтне покриття, ~у той час, як останній ~~перебував в положенні лежачи ~і ~~не чинив опору, ОСОБА_7 , продовжуючи перевищувати свої службові повноваження, заламав його ліву руку, застосував удушення та перекидання через себе на асфальтне покриття. В цей час, ОСОБА_6 , ~~безпідставно здійснив заламування правої ноги ОСОБА_9 .

Своїми діями інспектори поліції ОСОБА_6 та~ ОСОБА_7 ~~перевищили владу, тобто вчинили дії, які явно виходять за межі наданих повноважень, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам ОСОБА_9 , що супроводжувалися відносно останнього насильством, яке було болісним і таким, що ображає особисту гідність потерпілого, ~~за відсутності ознак катування, вчинених групою осіб.

Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

~

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Сторона обвинувачення не погоджується з оцінкою доказів, даною апеляційним судом,~ вказує, що ~висновок ~про відсутність в діях ОСОБА_6 та ОСОБА_7 складу інкримінованого їм кримінального правопорушення суперечить фактичним обставинам~ справи.~ ~~

Стверджує, що апеляційний суд не допитав у судовому засіданні частину свідків і не дослідив усіх письмових доказів, хоча надав цим доказам власну оцінку, чим~ порушив принцип~ безпосередності, закріплений~ у ст.23 КПК України.~~ ~

Крім того, постановляючи ~ухвалу про закриття кримінального провадження, послався на ст.415 КПК України,~ якою ~визначено підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, натомість не послався на норми ст. 417 цього Кодексу.

Ухвала цього суду не відповідає вимогам ст. ст. 370, 419 КПК України.~~~

~

Вимоги та доводи касаційної скарги представника потерпілого є аналогічними ~скарзі сторони обвинувачення.

~

Позиції інших учасників судового провадження

~

На касаційні скарги від ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ~надійшли заперечення, у яких вони, посилаючись на безпідставність доводів викладених у скаргах, ~заперечували проти їх задоволення. Аналогічну позицію ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також їх захисник ОСОБА_8 , ~підтримали в суді касаційної інстанції.

Прокурор ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_9 та представник потерпілого адвокат ОСОБА_10 вимоги касаційних скарг підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.

~

Мотиви суду

~

Згідно із ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

~

Підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст.438 КПК України). Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів.

~

Неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є підставою для перегляду судових рішень у касаційному порядку. При перевірці доводів, наведених у касаційних скаргах, ~Суд виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.

Разом із цим, ~прокурор та представник потерпілого ~у своїх касаційних скаргах~ ~наводять доводи, які, полягають у їх незгоді з наданою апеляційним судом оцінкою доказів та, відповідно, не погоджуються з встановленими фактичними обставинами справи, що з огляду на вимоги~як ст.433 КПК України, так і ст.438 цього Кодексу, не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Що стосується касаційних доводів ~про порушення апеляційним судом засади безпосередності, то вони не заслуговують на увагу.

За змістом ст. 23 КПК України~суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним усіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису й відеозапису тощо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити й перевірити як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами, здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними в ч.1 ст. 94 КПК України, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.

Згідно із п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

У разі встановлення апеляційним судом обставин, зазначених у ст. 284 КПК України, рішення про скасування обвинувального вироку та закриття кримінального провадження, передбачене в ст. 417 КПК України, має бути належним чином мотивоване, а такі висновки суду мають бути підтверджені доказами, безпосередньо дослідженими в суді апеляційної інстанції. Таке рішення має містити встановлені судом першої інстанції обставини, аналіз доказів, які судом першої інстанції були покладені в основу обвинувального вироку, та відповідна власна оцінка, переоцінка таких доказів, у випадку, якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку, що судом першої інстанції помилково було враховано той чи інший доказ як такий, що підтверджує вину особи, так і висновки щодо належності та допустимості доказів, які, на думку апеляційного суду, не є такими. Дотримання принципу безпосередності дослідження доказів апеляційним судом у такому випадку є обов`язковим.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення, про скасування обвинувального вироку місцевого суду, та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ~на підставі п. 2 ч. 1~ст. 284 КПК України, ~~наведених ~вимог закону дотримався.

Обґрунтовуючи свої висновки, ~про відсутність в діях обвинувачених складу~ злочину, передбаченого ~ч.1 ст.28 ч.2 ст.365 КК України, апеляційний суд ~дослідив надані стороною обвинувачення письмові докази, допитав обвинувачених, потерпілого, ~свідків, ~а також ~переглянув ~відеозаписи події. При цьому, ~із оскаржуваного рішення слідує, що суд апеляційної інстанції не здійснював переоцінку цих доказів, які місцевим судом було покладено в основу обвинувального вироку, а проаналізував їх та встановив нові фактичні обставини кримінального провадження, на підставі яких дійшов висновку про те, що застосування поліцейськими~ фізичної сили до ОСОБА_9 не виходило за межі наданих їм законом ~повноважень. ~

~

Так, колегія ~суддів апеляційного суду визнала ~неправильним висновок суду першої інстанції ~про те, що інспектор поліції ОСОБА_6 вів свідка ОСОБА_11 до службового ~автомобіля безпідставно.~ Як місцевим, так і апеляційним судом було достовірно встановлено, що ОСОБА_11 здійснювала торгівлю у невстановленому місці, та була попереджена інспектором поліції ОСОБА_6 про припинення протиправних дій, однак, не зважаючи на це, в присутності працівника поліції, продала~картоплю ОСОБА_9 , тобто її дії могли бути кваліфіковані за~ст.160 КУпАП.~ До того ж,~ ці обставини сторонами кримінального провадження не оспорюються. ~ ОСОБА_6 , будучи очевидцем правопорушення, зобов`язаний був його припинити, відреагувати належним чином та ~скласти відносно ОСОБА_11 протокол про адміністративне правопорушення. В цій обстановці він, у відповідності до вимог ст. ст.~260,~261 КУпАП, мав право~тимчасово, до встановлення особи та для складання протоколу, затримати ОСОБА_11 , що й намагався зробити. Тобто його діяльність охоплювалась вимогами закону. Крім того, ~в засіданні як місцевого, так і апеляційного суду встановлено відсутність нанесення будь-якої шкоди здоров`ю ОСОБА_11 .

Стосовно дій ОСОБА_9 ~ суд апеляційної інстанції ~дійшов ~~переконання, що вони ~були явно незаконними, а поліцейські мали право~припинити їх в залежності від ситуації на підставі~ст. ст. 42-44 Закону Про національну поліцію . ~~ ~ ОСОБА_9 узяв ОСОБА_6 за руку і тримав його, вимагаючи від поліцейського припинити свою службову діяльність і, оцінюючи~цю діяльність, з точки зору власного розуміння. ~В свою чергу, ОСОБА_9 не заперечував, що тримав ОСОБА_6 за руку, тим самим не даючи йому виконати свій службовий обов`язок. Тому, апеляційним судом було ~вірно констатовано, що саме поліцейському, в залежності від ситуації,~дано право самостійно вибирати вид поліцейських заходів примусу. При цьому, поліцейськими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було обрано найлегший вид поліцейських заходів примусу~ - застосування фізичного впливу, який негайно закінчився після того, як ОСОБА_9 перестав опиратись.

Апеляційний суд правильно ~зазначив, що у висновку судово-медичного експерта 931 стосовно ОСОБА_6 зафіксовано, окрім інших ушкоджень, синець на внутрішній поверхні лівого передпліччя, який міг утворитись 28.08.2016 р. Локалізація цього тілесного ушкодження співпадає з поясненнями ОСОБА_6 про міцне утримування його за руку ОСОБА_9 і, на думку колегії суддів, підтверджує їх. Колегія констатувала, що місцевий суд безпідставно визнав цей доказ неналежним. Той факт, що судово-медичне дослідження виконане 31.08.2016 р., тобто через 3 дні після досліджуваних подій, не робить цей доказ таким, що не заслуговує на увагу. Мотиви його неврахування місцевим судом колегія суддів вважала надуманими й належним чином не обґрунтованими. Зокрема, на відеозаписах, досліджених в суді, тілесні ушкодження, заподіяні будь-кому, взагалі не розрізняються. А думка суду, що працівники поліції могли отримати синці від розлючених громадян, взагалі ґрунтується на припущеннях. На відеоматеріалах немає записів того, що тілесні ушкодження ОСОБА_6 заподіюють інші люди, а сам він про це показань не давав. Даний доказ підтверджує, що ОСОБА_9 ~~ ~~міцно тримав ~ ОСОБА_6 ~за руку, застосовуючи фізичну силу, тим самим не даючи йому виконувати свої службові обов`язки.

Разом із цим, ~апеляційний суд ~зазначив, що в~ ситуації, яка склалась, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не мали можливості припинити~дії~ ОСОБА_9 іншим чином,~ніж застосуванням фізичної сили на фізичну силу.~ Такої думки суд дійшов на підставі даних висновків судово-медичних експертиз, оскільки наявність легких тілесних ушкоджень у всіх трьох осіб учасників події, ~якраз~ свідчить про пропорційність поліцейських заходів.

Врахував суд апеляційної інстанції і той факт, що ОСОБА_9 після конфлікту не скаржився на погіршення самопочуття, незручності від~тимчасового обмеження своїх дій, порушення його прав, спілкувався з поліцейськими та громадянами~у невимушеній формі, самостійно покинув місце пригоди~і з його~зовнішнього вигляду неможливо зробити висновок про заподіяння йому істотної шкоди, яка порушила його права, про що голослівно було зазначено у вироку місцевого суду.

Суд встановив, що обурення свідків діями поліцейських значною мірою обумовлено забороною торгувати громадянам на вулиці, у невстановленому місці, проте це не означає автоматично незаконності дій поліцейських, які виконували обов`язки з охорони громадського порядку.

Проте, апеляційний суд слушно зауважив, що оцінювати законність дій слід не на підставі показань свідків, які були обурені діями поліцейських з заборони торгівлі, а з точки зору відповідності цих дій вимогам закону і конкретної ситуації. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , обіймаючи відповідні посади в органах Національної поліції, являлись представниками влади, знаходились при виконанні службових обов`язків та припиняли стихійну торгівлю в районі Привокзального ринку в м. Чернігові. Обидва вони~були одягнуті у формений одяг поліцейських, тобто їхні дії не були свавільними, а громадяни, в силу приписів~ ст.68 Конституції України , зобов`язані виконувати законні вимоги поліцейських.

З огляду на викладені обставини, ~Суд вважає, що рішення апеляційного суду про скасування обвинувального вироку місцевого суду із закриттям кримінального провадження щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч.1 ст.28, ч.2 ст.365~ КК України на підставі п. 2 ч. 1~ст. 284 КПК України~ у зв`язку з відсутністю в їх діях складу~ кримінального правопорушення, ~ постановлено із дотриманням вимог КПК.

Посилання у касаційних скаргах на те, ~що апеляційний суд безпосередньо не допитав декількох свідків, а саме: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , але надав їх показанням іншу оцінку є безпідставними, оскільки суд погодився з тією оцінкою, що була дана~ місцевим судом. ~Заслуговує на увагу й те, ~що апеляційним судом вживались заходи для виклику цих свідків, однак вони ~не з являлись в судове засідання, тому, з`ясувавши ~позиції сторін кримінального провадження, які висловилися про відсутність необхідності у їх допиті, прийняв ~~рішення ~про недоцільність виклику цих свідків в судове засідання.

~

Що стосується посилання апеляційного суду на ст.415 КПК України,~ якою~ визначено підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, натомість не посилання на норми ст. 417 цього Кодексу, Суд зауважує ~таке.~~~

~

За змістом ст.412 КПК України істотним є лише таке порушення вимог цього~Кодексу, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. ~

~

Якість судового рішення залежить головним чином від якості його обґрунтування. Підстави прийняття рішення повинні бути узгодженими, чіткими, недвозначними й несуперечливими. Вони повинні давати можливість читачеві простежити логіку міркувань, які привели суд ~до ухваленого ним рішення.

Із оскаржуваного рішення видно, що апеляційний суд, постановляючи ухвалу про закриття кримінального провадження, належним чином її обґрунтував, зазначивши~ підстави прийняття такого~ рішення, які є узгодженими, чіткими та зрозумілими.

Що стосується допущення апеляційним судом технічної помилки в зазначенні номера статті кримінального процесуального закону, ~під час перерахування ряду ~статей, якими керувався суд, то через призму ~~ст. 412 КПК України це не може вважатися істотним порушенням~та не є підставою для скасування~ судового рішення.

Ухвала апеляційного суду є законною, обґрунтованою та належним чином~~вмотивованою, адже в повній мірі відповідає~~вимогам статей~370,~419 КПК України, тому~~касаційні доводи~ в цій частині також ~неприйнятні.~

Матеріали провадження не містять даних про порушення вимог кримінального процесуального чи неправильне застосування кримінального законів, які були б безумовними підставами для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а тому підстав для задоволення скарг~ немає.

У зв`язку із цим та, керуючись статтями 434, 436, 442 ~КПК України, ~колегія суддів вважає, що судове рішення ~слід залишити без зміни.

~

З цих підстав Суд ухвалив:

~

Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 17 березня 2021 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційні скарги~ прокурора та представника потерпілого - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

~

~

ОСОБА_1 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~ ~~~~~~~ ОСОБА_2 ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_18

~

~

~

~

~