МОН: Інноваційні проєкти змінюють українську школу та допомагають готувати фахівців майбутнього

Коли ми говоримо про оновлення освітніх закладів, ідеться зовсім не про колір стін чи нові меблі. Головна мета — змінити саму роль навчального простору, перетворивши його зі звичайного кабінету на активний інструмент навчання.

Класичні шкільні аудиторії з нерухомими рядами парт, спрямованими на дошку, підходять для лекцій, але залишають мало місця для досліджень, експериментів та командної роботи, яких вимагає сучасна освіта.

Дитина може безмежно захоплюватися науковими відео чи підручниками з хімії, але так і не зрозуміти, чи готова присвятити цьому життя, поки вперше не проведе власний дослід. Коли підліток отримує можливість працювати зі справжнім обладнанням, теорія перетворюється на практичний досвід, а зацікавленість — на свідомий вибір професії.

У межах реформи Нової української школи (НУШ) Міністерство освіти і науки України проєкт Modern Learning Spaces змінює підхід до навчання та облаштування класів: створюються сучасні лабораторії та STEM-простори, які допомагають дитині розкрити свій потенціал, а країні — виростити майбутніх інженерів, науковців та розробників, які відбудовуватимуть та рухатимуть Україну вперед.

Реформа НУШ стартувала ще у 2017 році. Спочатку зміни торкнулися початкових класів, потім — базової середньої освіти (5–9 класи). Тепер реформа перебуває на третьому етапі - впровадження старшої профільної школи. В 2026-2027 навчальному році 150 академічних ліцеїв розпочали її пілотування, а вже в 2027-2028 н.р. - відбудеться національне впровадження.

Тепер у 10-му класі учні зможуть спробувати різні профілі, отримувати консультації та підтримку кар’єрних освітніх радників і шукати те, що їм дійсно цікаво. У 11–12 класах профільність посилюватиметься, адже більше часу відводитимуть на поглиблене вивчення обраних предметів та вибіркові курси. Водночас це не єдиний шлях після 9-ого класу. Випускники мають вибір: продовжувати навчання в академічному ліцеї з підготовкою до вищої освіти або ж вступити до коледжу.

Викладати сучасну фізику, хімію чи біологію за новими програмами лише за допомогою підручників неможливо. Саме тому оновлення освітніх стандартів поєднують із трансформуванням освітнього середовища, щоб воно було практико-орієнтованим, а учні могли досліджувати, експериментувати та застосовувати теоретичні знання.

«Школа має відповідати на виклики часу — не лише змістом освіти, а й середовищем, у якому навчаються діти та працюють вчителі. Саме тому, змінюючи підходи до навчання в межах НУШ, ми паралельно інвестуємо в сучасну освітню інфраструктуру. Простір — це невід’ємна частина мотивації: учня — досліджувати, експериментувати й застосовувати знання на практиці, вчителя — використовувати нові підходи та мати для цього необхідні інструменти. Для нас важливо не просто закупити обладнання, а зробити так, щоб кожна така інвестиція реально працювала для вчителя й учня. Саме тут особливо важливе партнерство держави, громад, міжнародних партнерів і відповідального бізнесу — від фінансування до якісного впровадження змін у кожній конкретній школі», — зазначив Міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.

Ініціатива має всеукраїнський масштаб та базується на розподіленій моделі відповідальності між державою, громадами та міжнародними партнерами.

Проєкт охоплює 250 закладів загальної середньої освіти у 22 регіонах України, серед яких пілотні і майбутні академічні ліцеї.

На створення STEM-просторів передбачено 1,9 мільярди гривень субвенції з державного бюджету в межах програми Світового банку LEARN (що фінансується за підтримки Мультидонорського трастового фонду URTF) за умови місцевого співфінансування.

Фонд Східна Європа координує реалізацію проєкту, надає методологічний та експертний супровід та здійснює моніторинг якості.

Долучився до реалізації і бізнес — SCM (Метінвест та Група ДТЕК), EPAM Ukraine та Quantum Systems Ukraine, які спрямували 11 мільйонів гривень на фінансування Implementation Support Team, що працює безпосередньо із закладами на місцях.

Кошти державної субвенції спрямовуються безпосередньо на матеріально-технічне забезпечення — закупівлю лабораторного обладнання, комп’ютерної та мультимедійної техніки, а також ергономічних мобільних меблів. Зі свого боку місцеві громади забезпечують якісний ремонт приміщень та підготовку інфраструктури ліцеїв.

«Ми завжди з радістю стаємо партнерами держави, бізнесу та міжнародних організацій в ініціативах, що стосуються дітей: їхнього розвитку, умов навчання і, зрештою, їхнього майбутнього. Для нас важливо, щоб українські діти, попри всі виклики, мали доступ до якісної освіти та середовища, яке підтримує їхню допитливість, допомагає пробувати нове. Тому проєкт Modern Learning Spaces важливий для нас – він допомагає створювати школи, в яких дитина росте дослідником і творцем», — зазначив президент Фонду Східна Європа Віктор Лях.

Нова організація кабінетів базується на трьох принципах:

• Гнучкість та мобільність. На зміну важким партам приходять мобільні меблі, які дозволяють за 1–2 хвилини трансформувати простір під завдання вчителя: зібрати модулі для роботи в малих групах, розставити їх колом для спільної дискусії або звільнити центр кімнати для презентації проєкту. • Практична лабораторія. Окремі безпечні та обладнані зони для лабораторних робіт та експериментів дають дітям можливість випробовувати власні гіпотези й бачити реальний результат. • Презентаційні та інтерактивні поверхні. Уміння захистити свою ідею не менш важливе за саме рішення. Інтерактивні дошки, презентаційні екрани та мобільні стенди дозволяють школярам публічно демонструвати результати роботи та отримувати зворотний зв'язок.

Таке планування зменшує дистанцію між учителем та учнями й заохочує школярів активніше взаємодіяти й не боятися помилок.

Більше: /за посиланням/.