Тарас Висоцький обговорив із естонським колегою підтримку агросектору та збереження українського експорту

Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький провів зустріч із Міністром у справах регіонів та сільського господарства Естонської Республіки Хендріком Йоганнесом Террасом. Сторони обговорили наслідки російських атак на портову інфраструктуру Великої Одеси, альтернативні маршрути експорту агропродукції, підтримку українських фермерів та подальшу співпрацю між Україною та Естонією.

У зустрічі взяли участь з української сторони: заступник Міністра Денис Башлик, представники Групи підтримки реформ у сфері АПК (RST AGRO), програми «Create Ukraine», з естонської: представники Управління сільськогосподарських реєстрів та інформації (PRIA) та Посольства Естонії в Україні.

Тарас Висоцький наголосив, що відновлення безпечного морського експорту залишається ключовим завданням для українського агросектору.

«Близько 70% продукції агропромислового комплексу має йти на зовнішні ринки. Понад 90% агропродукції експортувалися через чорноморські порти. Російські атаки на цивільні судна та портову інфраструктуру створюють серйозні ризики для української економіки та стабільності міжнародних продовольчих ланцюгів. Ми розвиваємо альтернативні маршрути, однак їхні можливості обмежені. Тому сьогодні важливо разом із міжнародними партнерами шукати рішення, які дозволять зберегти український експорт і виробництво», – зазначив Тарас Висоцький.

Наразі альтернативні маршрути забезпечують близько 44% необхідних обсягів експорту агропродукції. Україна бачить можливість збільшити цей показник до 50%, однак подальше нарощування експорту без відновлення роботи портів є надзвичайно складним.

Сторони акцентували увагу на можливостях використання європейських, зокрема балтійських, портів. Основною перешкодою залишається висока вартість логістики. Використання балтійського маршруту додає близько 100 доларів США до вартості транспортування однієї тонни українського зерна. За таких умов українські агровиробники не можуть самостійно покривати витрати на транзит через порти Гданська, Клайпеди, Лієпаї чи Гамбурга.

За оцінками української сторони, через балтійські порти потенційно можна експортувати до 20 млн тонн зерна. Для компенсації додаткових логістичних витрат необхідно залучити від 1,5 до 2 млрд доларів США. Україна вже звернулася до Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів із пропозицією надати фінансову підтримку для покриття цієї різниці та забезпечення мінімально необхідних обсягів експорту.

Сторони також обговорили питання верифікації походження зерна та протидії можливому використанню європейської логістичної інфраструктури для транзиту зерна з Росії та тимчасово окупованих територій України. Українська сторона готова поділитися з партнерами методикою перевірки походження зерна, розробленою спільно з Великою Британією.

Ще одним напрямом зустрічі стала співпраця в межах Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку (IFAD) та підтримка малих фермерів. Україна зацікавлена у залученні додаткових фінансових інструментів, які дозволять забезпечити агровиробників необхідною ліквідністю та підтримати їхню діяльність в умовах воєнних ризиків.

«Для нас важливо розширювати доступ українських фермерів до фінансових ресурсів і використовувати для цього можливості міжнародних фінансових інституцій. Співпраця в межах IFAD може стати додатковим інструментом підтримки малих виробників, зокрема через залучення фінансування та розвиток відповідних програм. Ми зацікавлені у подальшому поглибленні цієї роботи разом із міжнародними партнерами», – зазначив Денис Башлик.

Також учасники зустрічі обговорили створення в Україні Виплатної агенції відповідно до вимог Спільної аграрної політики ЄС. Естонія має понад 25 років досвіду роботи та готова ділитися з Україною експертизою і практичними напрацюваннями.

Українська сторона також подякувала Естонії за активну та конструктивну співпрацю з Естонським центром міжнародного розвитку (ESTDEV). Учасники зустрічі домовилися продовжувати взаємодію для підтримки реформ та зміцнення двосторонньої співпраці між профільними міністерствами.