Про затвердження Змін до Положення про плани відновлення діяльності банків України та банківських груп
Постанова НБУ № 107 від 20.09.2026
ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
20 вересня 2026 року № 107
Про затвердження Змін до Положення про плани відновлення діяльності банків України та банківських груп
Відповідно до статей 7, 15, 55, 56 Закону України “Про Національний банк України”, статей 9, 44, 66, 67 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, ураховуючи положення Директиви Європейського Парламенту і Ради 2014/59/ЄС від 15 травня 2014 року про встановлення рамок для відновлення платоспроможності і врегулювання кредитних установ та інвестиційних фірм і внесення змін та доповнень до Директиви Ради 82/891/ЄЕС та директив 2001/24/ЄС, 2002/47/ЄС, 2004/25/ЄС, 2005/56/ЄС, 2007/36/ЄС, 2011/35/ЄС, 2012/30/ЄС і 2013/36/ЄС та регламентів Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1093/2010 та (ЄС) № 648/2012, з метою вдосконалення вимог щодо розроблення планів відновлення діяльності, забезпечення стабільної діяльності банківської системи України та захисту інтересів кредиторів і вкладників Правління Національного банку України постановляє:
1. Затвердити Зміни до Положення про плани відновлення діяльності банків України та банківських груп, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 липня 2019 року № 95 (зі змінами), що додаються.
2. Департаменту методології регулювання діяльності банків (Оксана Присяженко) після офіційного опублікування довести до відома банків України інформацію про прийняття цієї постанови.
3. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.
Голова
Андрій ПИШНИЙ
Інд. 22
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
20 вересня 2026 року № 107
Зміни до Положення про плани відновлення діяльності банків України та банківських груп
1. У розділі I:
1) розділ після пункту 7 доповнити новим пунктом 7-1 такого змісту:
“7-1. Банк, який є відповідальною особою банківської групи, не розробляє План на консолідованій основі, якщо до складу КІП, крім банку, входять лише учасники, яких відповідальна особа банківської групи не враховує під час організації системи управління ризиками згідно з вимогами Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 червня 2018 року № 64 (зі змінами) (далі – Положення № 64).”;
2) пункт 8-2 викласти в такій редакції:
“8-2. Банк подає оновлений План до Національного банку в такі строки:
1) План, оновлений згідно з підпунктом 1 пункту 8-1 розділу I цього Положення:
не пізніше 01 грудня – План на індивідуальній основі та План на консолідованій основі, якщо до складу банківської групи входить лише один банк;
не пізніше 01 січня – План на консолідованій основі, якщо до складу банківської групи входить два і більше банків;
2) План, оновлений згідно з підпунктом 2 пункту 8-1 розділу I цього Положення, – не пізніше 60 календарного дня з дня настання подій / обставин, що спричинили необхідність оновлення Плану;
3) План, оновлений згідно з підпунктом 3 пункту 8-1 розділу I цього Положення, – у термін, установлений у вимозі Національного банку.”;
3) пункт 8-3 замінити двома новими пунктами 8-3 та 8-4 такого змісту:
“8-3. Банк має право не оновлювати План відповідно до вимог підпункту 1 пункту 8-1 розділу I цього Положення за одночасного дотримання таких умов:
1) План оновлено / доопрацьовано згідно з вимогами підпунктів 2, 3 пункту 8-1 розділу I, пункту 51 розділу IX цього Положення;
2) План є актуальним, оновленим / доопрацьованим комплексно, з дотриманням усіх вимог цього Положення, включаючи його узгодженість з планом річного фінансового забезпечення (бюджетом), стратегією, бізнес-планом;
3) План визнано Національним банком прийнятним.
8-4. Банк подає План до Національного банку в один із таких способів:
1) у формі електронного документа, підписаного шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП), або електронної копії документа, засвідченого КЕП згідно з вимогами Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, засобами електронної пошти на офіційну електронну поштову скриньку Національного банку або іншими засобами електронного зв’язку, які використовуються Національним банком для електронного документообігу;
2) у паперовій формі – у разі неможливості подання Плану згідно з підпунктом 1 пункту 8-4 розділу I цього Положення.”.
2. У підпункті 1 пункту 14 розділу II слова та цифри “Положенням про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 11 червня 2018 року № 64 (зі змінами) (далі – Положення № 64)” замінити словом та цифрами “Положенням № 64”.
3. Абзац другий пункту 21 розділу III викласти в такій редакції:
“Банк визначає порогові (граничні) значення кількісних показників з урахуванням:
1) вимог до капіталу, а саме щодо:
мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1), установленого Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 368, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2001 року за № 841/6032 (зі змінами) (далі – Інструкція № 368);
мінімальних значень нормативів достатності капіталу, установлених Інструкцією № 368 / Положенням про порядок регулювання діяльності банківських груп, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 20 червня 2012 року № 254, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 липня 2012 року за № 1178/21490 (зі змінами) (далі – Положення № 254), – якщо підвищені значення нормативів достатності капіталу відповідно до Положення про встановлення підвищених значень пруденційних нормативів для банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 травня 2026 року № 57 (далі – Положення № 57), не встановлено;
підвищених значень нормативів достатності капіталу – якщо підвищені значення нормативів достатності капіталу відповідно до Положення № 57 встановлено;
комбінованого буфера капіталу, визначеного згідно з вимогами Інструкції № 368 / Положення № 254;
рівня достатності внутрішнього капіталу, визначеного згідно з Положенням про організацію процесу оцінки достатності внутрішнього капіталу в банках України та банківських групах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 2021 року № 161 (зі змінами);
мінімального значення коефіцієнта левериджу (LR / LRк), установленого згідно з Інструкцією № 368 / Положенням № 254;
необхідних рівнів нормативів достатності капіталу та коефіцієнта левериджу (LR), затверджених згідно з Положенням про здійснення оцінки стійкості банків і банківської системи України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2017 року № 141 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 08 липня 2026 року № 77);
2) вимог до ліквідності, а саме щодо:
мінімальних значень нормативів ліквідності, розрахованих згідно з Інструкцією № 368 / Положенням № 254, – якщо підвищені значення нормативів ліквідності відповідно до Положення № 57 не встановлено;
підвищених значень нормативів ліквідності, установлених відповідно до Положення № 57, – якщо підвищені значення нормативів ліквідності відповідно до Положення № 57 встановлено;
рівня достатності внутрішньої ліквідності, визначеного згідно з Положенням про організацію процесу оцінки достатності внутрішньої ліквідності в банках України та банківських групах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 19 липня 2024 року № 88 (зі змінами);
3) тривалості часу, необхідного для відновлення фінансової стійкості банку / КІП унаслідок ужиття заходів раннього реагування, реалізації варіантів відновлення.”.
4. В абзаці другому пункту 28 розділу V слово “три” замінити словом “чотири”.
5. Абзац другий підпункту 1 пункту 33 розділу VI доповнити словами та цифрами “протягом строку, який не перевищує 18 місяців”.
6. Підпункт 2 пункту 44 розділу VIII викласти в такій редакції:
“2) містити варіанти відновлення, визначені:
за результатами застосування стрес-сценаріїв, включаючи додатковий стрес-сценарій, – якщо учасником КІП є банк, який набув статусу системно важливого банку;
з урахуванням можливості підтримання ліквідності в межах КІП;”.
7. У розділі IX:
1) пункт 49 доповнити словами та літерами “, включаючи обґрунтування щодо визначених порогових (граничних) значень кількісних показників та їх достатності для вжиття заходів раннього реагування, реалізації варіантів відновлення, з метою відновлення фінансової стійкості банку / КІП”;
2) у підпункті 2 пункту 51 слово “двох” замінити словом “трьох”.
8. У додатках до Положення:
1) у таблиці додатка 2:
у колонці 3:
рядка 1 пункт 2 виключити;
рядка 4 пункт 3 викласти в такій редакції:
“3. Концентрація кредитних ризиків.”;
рядка 5 пункти 2, 3 виключити;
рядка 6 пункт 2 виключити;
колонку 4:
рядка 5 доповнити двома новими пунктами такого змісту:
“3. Кредитний дефолтний своп (CDS spread) (за наявності).
4. Зміна ціни акцій (за наявності)”;
рядка 6 доповнити новим пунктом такого змісту:
“7. Кредитний дефолтний своп (CDS of sovereigns) (за наявності)”;
2) додаток 3 викласти в такій редакції:
“Додаток 3
до Положення про плани відновлення
діяльності банків України
та банківських груп
(у редакції постанови
Правління Національного банку України
20 вересня 2026 року № 107
(пункт 21 розділу III)
Опис
застосування підходу “світлофора” за кількісними показниками
Таблиця
№ з/п
Кількісні показники
“Зелена зона”
“Жовта зона”
“Червона зона”
верхня межа
нижня межа
1
2
3
4
5
6
1
Нормативи капіталу
Значення показників є кращими за значення верхньої межі “жовтої зони”
Значення показників, визначені на рівні не нижче значень нижньої межі “жовтої зони” з урахуванням необхідних рівнів нормативів достатності капіталу та коефіцієнта левериджу (LR), затверджених за результатами оцінки стійкості банку
Значення показників, визначені на рівні не нижче: мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1); рівня достатності капіталу, який дорівнює сумі мінімальних / підвищених значень нормативів достатності капіталу та комбінованого буфера капіталу; мінімального значення коефіцієнта левериджу (LR / LRк)
Значення показників є гіршими за значення нижньої межі “жовтої зони”
2
Нормативи ліквідності
Нижня межа “жовтої зони” плюс не менше 10 процентних пунктів
Значення показників, визначені на рівні не нижче мінімальних / підвищених значень нормативів ліквідності
3
Інші кількісні показники
Банк визначає самостійно, з урахуванням індивідуальних особливостей банку та результатів власної оцінки ризиків
”.
Legislation of Ukraine · text saved 30.09.2026
Open the source →The provision concerned
The verbatim text of the article, current wording.
Банківський нагляд на консолідованій основі - це нагляд, що здійснюється Національним банком України за банківською групою з метою забезпечення стабільності банківської системи та обмеження ризиків, на які наражається банк внаслідок участі в банківській групі, шляхом регулювання, моніторингу та контролю ризиків банківської групи у визначеному Національним банком України порядку. Національний банк України з метою здійснення нагляду на консолідованій основі має право визначати в межах банківської групи підгрупи, що складаються принаймні з двох учасників банківської групи, та здійснювати за ними нагляд на субконсолідованій основі. Критерії визначення таких підгруп встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Банківська група, підгрупи банківської групи, учасники банківської групи зобов’язані дотримуватися вимог, встановлених Національним банком України відповідно до цього Закону. Національний банк України має право визначати умови, за яких на учасника банківської групи не поширюються вимоги, встановлені Національним банком України відповідно до цього Закону, у тому числі щодо врахування звітності учасників банківської групи під час складання консолідованої/субконсолідованої звітності, розрахунку нормативів банківської групи/підгрупи банківської групи, враховуючи, зокрема, розмір активів учасників банківської групи, співвідношення їхніх активів до консолідованих активів банківської групи, характер їхньої діяльності та взаємовідносин з іншими учасниками банківської групи. Національний банк України має право встановлювати вимоги до банківської групи та/або підгруп банківської групи на консолідованій та субконсолідованій основі щодо: 1) організації ефективної системи корпоративного управління; 2) організації комплексної, адекватної та ефективної системи внутрішнього контролю, що включає систему управління ризиками та внутрішній аудит; 3) наявності облікових процедур, інформаційних систем, необхідних для забезпечення виконання вимог на консолідованій основі; 4) складання та порядку подання консолідованої та субконсолідованої звітності; 5) достатності капіталу: мінімальні вимоги щодо достатності основного капіталу 1 рівня, капіталу 1 рівня, регулятивного капіталу; підвищені вимоги щодо достатності основного капіталу 1 рівня, капіталу 1 рівня, регулятивного капіталу згідно з частиною двадцять п’ятою цієї статті; вимоги щодо комбінованого буфера капіталу; вимоги щодо достатності внутрішнього капіталу; 6) достатності ліквідності: мінімальні значення нормативів ліквідності; підвищені значення нормативів ліквідності згідно з частиною двадцять п’ятою цієї статті; вимоги щодо достатності внутрішньої ліквідності; 7) пруденційних нормативів кредитного ризику, інвестування; {Пункт 7 частини шостої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3994-IX від 08.10.2024 } 8) лімітів та обмежень стосовно певних видів діяльності, у тому числі щодо діяльності на території інших держав; 9) порядку подання необхідної звітності та інформації; 10) розроблення планів підтримання достатності капіталу та достатності ліквідності, безперервної діяльності, фінансування у кризових ситуаціях, відновлення діяльності. Національний банк України визначає для банківської групи та/або підгруп банківської групи: 1) порядок розрахунку основного капіталу 1 рівня, капіталу 1 рівня, регулятивного капіталу та їх достатності; 2) вимоги щодо оцінки достатності внутрішнього капіталу та внутрішньої ліквідності; 3) вимоги щодо формування та порядку розрахунку буферів капіталу/комбінованого буфера капіталу, значення буферів капіталу. Національний банк України має право встановлювати для банківської групи та/або підгруп банківської групи коефіцієнт левериджу, визначати його значення та порядок розрахунку . Національний банк України визначає порядок, строки та умови погодження або надання дозволу на включення окремих складових основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня до капіталу банківської групи, а також визначає перелік інформації та документів, які необхідно подати для отримання такого погодження або надання дозволу. {Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Відповідальна особа банківської групи має право включати до капіталу банківської групи та/або підгруп банківської групи визначені Національним банком України окремі складові основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня, за умови відсутності відмови або отримання дозволу Національного банку України. {Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Контролер банківської групи протягом 30 календарних днів з дати створення банківської групи зобов’язаний забезпечити подання відповідальною особою банківської групи до Національного банку України повідомлення про створення банківської групи, документів та інформації згідно з переліком та у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України. Національний банк України за результатами розгляду таких документів приймає у визначеному ним порядку рішення про визнання банківської групи або про відмову у визнанні банківської групи протягом трьох місяців з дня отримання повідомлення про створення банківської групи. {Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Датою створення банківської групи є дата, з якої група юридичних осіб відповідає визначенню терміна "банківська група", наведеному у цьому Законі. {Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Юридична або фізична особа, яка має намір стати контролером банківської групи, через визначену нею уповноважену особу зобов’язана повідомити про це Національний банк України та надати Національному банку України відомості про таку банківську групу, у тому числі структуру власності банківської групи та види діяльності її учасників, у порядку, встановленому Національним банком України. У разі виявлення банківської групи, яка не ідентифікована контролером банківської групи або ідентифікована ним не в повному складі, Національний банк України у визначені ним строки та порядку ідентифікує таку банківську групу та приймає рішення про визнання банківської групи або про визнання зміни структури власності банківської групи. {Частина чотирнадцята статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Національний банк України має право вимагати від контролера банку, банківської групи, учасників банківської групи, інших юридичних та фізичних осіб подання інформації та копій документів, необхідних для ідентифікації банківської групи. Контролер банку, банківської групи, учасники банківської групи, інші юридичні та фізичні особи зобов’язані надати Національному банку України на його письмову вимогу та в установлений ним строк відповідну інформацію та копії документів. Небанківські фінансові установи, які є учасниками банківської групи, підлягають нагляду з боку Національного банку України в межах нагляду на консолідованій та субконсолідованій основі відповідно до цього Закону. Керівник банківської холдингової компанії, його заступники, члени виконавчого органу, члени наглядової ради, головний бухгалтер повинні відповідати вимогам до керівників банків, установленим цим Законом. Банківська група зобов’язана визначити серед учасників банківської групи відповідальну особу банківської групи - банк, спроможний забезпечити виконання вимог, установлених Національним банком України до банківської групи, та погодити її з Національним банком України. У банківській групі, до складу якої входить материнський банк, відповідальною особою є цей материнський банк. Погодження Національним банком України відповідальної особи банківської групи здійснюється протягом одного місяця, а під час визнання банківської групи - протягом трьох місяців з дня отримання заяви про погодження відповідальної особи банківської групи, у порядку, визначеному Національним банком України. До такої заяви додаються документи, визначені нормативно-правовим актом Національного банку України. {Частина дев'ятнадцята статті 9 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 } До погодження Національним банком України відповідальної особи банківської групи або в разі, якщо за висновком Національного банку України відповідальна особа, визначена банківською групою, не спроможна забезпечити виконання функцій відповідальної особи, відповідальною особою є банк - учасник банківської групи з найбільшим значенням активів за останній звітний період (квартал). Учасник банківської групи не пізніше 10 робочих днів після зміни своєї структури власності та/або видів діяльності зобов’язаний повідомити про це відповідальну особу банківської групи. Відповідальна особа банківської групи зобов’язана повідомити Національний банк України про зміну структури власності банківської групи та/або видів діяльності її учасників, про припинення існування банківської групи та надати відомості, передбачені нормативно-правовим актом Національного банку України, не пізніше 30 календарних днів з дня настання таких змін. {Частина двадцять друга статті 9 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 } Національний банк України приймає рішення про визнання зміни структури власності банківської групи або про відмову у визнанні зміни структури власності, про припинення визнання банківської групи або про відмову у припиненні визнання банківської групи на підставі відповідної заяви та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить 45 робочих днів з дня подання заяви. {Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Національний банк України має право продовжити строк прийняття рішень, передбачених цією статтею, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття таких рішень. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє відповідальну особу банківської групи не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією статтею. {Статтю 9 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Національний банк України має право вимагати від відповідальної особи банківської групи інформацію щодо учасників банківської групи, необхідну для здійснення банківського нагляду на консолідованій основі. Відповідальна особа банківської групи зобов’язана надавати Національному банку України на його вимогу та в установлений ним строк відповідну інформацію. Відповідальна особа банківської групи зобов’язана забезпечити дотримання банківською групою та підгрупами банківської групи вимог, установлених Національним банком України відповідно до цього Закону. Відповідальна особа банківської групи складає консолідовану/ субконсолідовану звітність на основі звітності учасників банківської групи/підгруп банківської групи у порядку, визначеному Національним банком України. Учасники банківської групи зобов’язані подавати відповідальній особі банківської групи звіти, інформацію та документи, необхідні для підготовки консолідованих звітів, та забезпечувати виконання вимог щодо нагляду на консолідованій основі. Загальна сума прямої та/або опосередкованої участі учасників банківської групи у статутному капіталі юридичної особи, що не є фінансовою установою, не повинна перевищувати 15 відсотків регулятивного капіталу банківської групи. Загальна сума прямої та/або опосередкованої участі учасників банківської групи у статутному капіталі всіх юридичних осіб, які не є фінансовими установами, не повинна перевищувати 60 відсотків регулятивного капіталу банківської групи. Національний банк України за результатами оцінки банківської групи, проведеної ним під час нагляду на консолідованій основі в порядку та спосіб, визначені Національним банком України, має право: 1) встановлювати підвищені вимоги щодо достатності капіталу та підвищені значення пруденційних нормативів; {Пункт 1 частини статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3994-IX від 08.10.2024 } 2) вимагати від відповідальної особи банківської групи, її керівників, контролера банківської групи вжиття заходів, спрямованих на усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України, підтримання на достатньому рівні капіталу та ліквідності для покриття усіх суттєвих ризиків банківської групи та/або підгруп банківської групи, поліпшення якості корпоративного управління, системи внутрішнього контролю, у тому числі системи управління ризиками. Національний банк України здійснює контроль за операціями між учасниками банківської групи, а також за операціями між учасниками банківської групи та пов’язаними з ними особами. Відповідальна особа банківської групи зобов’язана забезпечити проведення щорічної аудиторської перевірки річної консолідованої фінансової звітності банківської групи аудиторською фірмою та подати результати такої перевірки до Національного банку України в установленому ним порядку. Вимоги щодо проведення щорічної аудиторської перевірки учасниками банківської групи визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України. Національний банк України має право вимагати від відповідальної особи банківської групи розширення предмета аудиторської перевірки в порядку та обсягах, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України. Відповідальна особа банківської групи має право укладати договори на проведення щорічної аудиторської перевірки річної консолідованої фінансової звітності банківської групи з однією аудиторською фірмою не більше ніж сім років поспіль. Аудиторська фірма (аудитор), що здійснює аудиторську перевірку річної фінансової звітності учасника банківської групи, річної консолідованої фінансової звітності банківської групи та/або надає інші аудиторські послуги, зобов’язана (зобов’язаний) письмово повідомити Національний банк України про виявлені під час проведення аудиторської перевірки та/або надання інших аудиторських послуг порушення банківського законодавства, а також про будь-які події чи факти, що можуть становити суттєву загрозу безпеці та надійності учасника банківської групи або всієї банківської групи, про сумніви щодо їх можливості продовжувати діяльність на безперервній основі не пізніше наступного дня після їх виявлення. Аудиторська фірма (аудитор) на вимогу Національного банку України зобов’язана (зобов’язаний) надати Національному банку України робочі документи з питань аудиту річної фінансової звітності учасника банківської групи, річної консолідованої фінансової звітності банківської групи. {Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2522-VI від 09.09.2010 , № 3024-VI від 15.02.2011 ; в редакції Закону № 3394-VI від 19.05.2011 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1587-VII від 04.07.2014 ; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } {Статтю 10 виключено на підставі Закону № 3394-VI від 19.05.2011 } {Статтю 11 виключено на підставі Закону № 3394-VI від 19.05.2011 } {Статтю 12 виключено на підставі Закону № 3394-VI від 19.05.2011 }
in force since 2000-12-07Full text of the article →
Банк створює комплексну, адекватну та ефективну систему внутрішнього контролю, що включає систему управління ризиками та внутрішній аудит, згідно з вимогами, установленими Національним банком України. Система внутрішнього контролю банку має забезпечувати: 1) досягнення банком довгострокових цілей, зокрема прибутковості його діяльності; 2) здійснення банківської діяльності з урахуванням ризиків; 3) відповідність діяльності банку законодавству України та внутрішньобанківським документам; 4) достовірність фінансової, управлінської, статистичної звітності банку; 5) чіткий розподіл обов’язків, функцій та повноважень між радою банку та правлінням банку, а також між підрозділами банку. Внутрішній контроль банку здійснюється його підрозділами на трьох рівнях: бізнес-підрозділи та підрозділи підтримки діяльності банку - перший рівень; підрозділ з управління ризиками та підрозділ контролю за дотриманням норм (комплаєнс) - другий рівень; підрозділ внутрішнього аудиту - третій рівень. Система управління ризиками банку має забезпечувати виявлення, вимірювання, моніторинг, контроль, звітування та пом’якшення всіх суттєвих ризиків у діяльності банку з урахуванням розміру банку, складності, обсягів, видів, характеру здійснюваних банком операцій, організаційної структури та профілю ризику банку, особливостей діяльності банку як системно важливого (за наявності такого статусу) та/або діяльності банківської групи, до складу якої входить банк. Банк впроваджує адекватні та ефективні процеси для оцінки та підтримання на постійній основі достатності внутрішнього капіталу та достатності внутрішньої ліквідності. Банк зобов’язаний згідно з вимогами Національного банку України на постійній основі здійснювати оцінку достатності внутрішнього капіталу та достатності внутрішньої ліквідності для покриття всіх суттєвих ризиків банку. Банк зобов’язаний згідно з вимогами Національного банку України розробляти та подавати до Національного банку України плани підтримання достатності капіталу та достатності ліквідності, забезпечення безперервної діяльності банку, фінансування банку в кризових ситуаціях, відновлення діяльності банку. Банк зобов’язаний доопрацювати, оновити такі плани на письмову вимогу Національного банку України у визначені ним строки. {Частина шоста статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Банк утворює постійно діючі підрозділ з управління ризиками та підрозділ контролю за дотриманням норм (комплаєнс) і забезпечує незалежне, об’єктивне та ефективне виконання цими підрозділами своїх обов’язків. Підрозділ з управління ризиками та підрозділ контролю за дотриманням норм (комплаєнс) діють на підставі положень, що затверджуються радою банку, і підпорядковуються головному ризик-менеджеру та головному комплаєнс-менеджеру відповідно. Головний ризик-менеджер та головний комплаєнс-менеджер підпорядковуються раді банку та звітують перед нею. Кваліфікаційні вимоги до професійної придатності та ділової репутації головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера встановлюються Національним банком України. Головний ризик-менеджер та головний комплаєнс-менеджер вступають на посаду після їх погодження Національним банком України. Національний банк України у встановленому його нормативно-правовим актом порядку приймає рішення про погодження або відмову в погодженні кандидатів на посади головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера у строки, визначені частиною дванадцятою статті 42 цього Закону. Національний банк України залишає заяву про погодження або відмову в погодженні на посаду головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера без руху з підстав, у порядку і строки, визначені частиною шістнадцятою статті 42 цього Закону. {Статтю 44 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Національний банк України розглядає клопотання про незастосування до головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера ознак небездоганної ділової репутації та приймає відповідне рішення у строки, визначені частиною чотирнадцятою статті 42 цього Закону. {Статтю 44 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Банк має право покласти на головного комплаєнс-менеджера функції відповідального працівника банку за проведення фінансового моніторингу. Національний банк України має право вимагати заміни головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера, якщо їх професійна придатність та/або ділова репутація не відповідають встановленим Національним банком України кваліфікаційним вимогам. Банк зобов’язаний на вимогу Національного банку України вжити заходів для заміни відповідної особи. Банк зобов’язаний погоджувати з Національним банком України рішення про звільнення головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера, крім випадків звільнення таких осіб за власним бажанням, за згодою сторін або у зв’язку із закінченням строку трудового договору (контракту). Національний банк України у встановленому його нормативно-правовим актом порядку приймає рішення про погодження звільнення з посади головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера на підставі заяви банку та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви банку. {Статтю 44 доповнено частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } {Стаття 44 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3024-VI від 15.02.2011 , № 4452-VI від 23.02.2012 ; в редакції Закону № 1587-VII від 04.07.2014 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 218-VIII від 02.03.2015 ; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 }
in force since 2000-12-07Full text of the article →
Державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах: I. Адміністративне регулювання: 1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; 2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банку (банків); {Абзац четвертий статті 66 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } 3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; 4) нагляд за діяльністю банків; 5) надання рекомендацій щодо діяльності банків. II. Індикативне регулювання: 1) встановлення обов'язкових пруденційних нормативів; 2) визначення норм обов'язкових резервів для банків; 3) встановлення вимог до визначення (розрахунку) банками розміру ризиків, притаманних їхній діяльності; {Абзац одинадцятий статті 66 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } 4) визначення процентної політики; 5) рефінансування банків; 6) кореспондентських відносин; 7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції; 8) операцій з цінними паперами на відкритому ринку; 9) імпорту та експорту капіталу.
in force since 2000-12-07Full text of the article →