Про затвердження Змін до Положення про провадження депозитарної діяльності
НКЦПФР № 09/21/4985/К03 від 07.08.2026
НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ
РІШЕННЯ
07.08.2026 № 09/21/4985/К03
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
19 серпня 2026 року
за № 1154/46548
Про затвердження Змін до Положення про провадження депозитарної діяльності
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків», Закону України «Про депозитарну систему України» Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
ВИРІШИЛА:
1. Затвердити Зміни до Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 квітня 2013 року № 735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 червня 2013 року за № 1084/23616, що додаються.
2. Департаменту методології діяльності професійних учасників забезпечити подання цього рішення на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Управлінню забезпечення діяльності колегіальних та дорадчих органів забезпечити оприлюднення цього рішення на офіційному вебсайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
4. Юридичному департаменту після державної реєстрації рішення Міністерством юстиції України забезпечити оприлюднення цього рішення на офіційному вебсайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
5. Це рішення набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.
6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на члена Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку І. Барамія.
Голова Комісії
Олексій СЕМЕНЮК
Протокол засідання Комісії
від 07.08.2026 р. № 36
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення Національної комісії
з цінних паперів
та фондового ринку
07 серпня 2026 року
№ 09/21/4985/К03
Зміни
до Положення про провадження депозитарної діяльності
1. У розділі I:
у пункті 2:
в абзаці третьому після слів «судового рішення» доповнити словами «, зокрема, щодо визнання права власності на цінні папери, або постанови Комісії,»;
в абзаці сімнадцятому після слів «бездротового електронного пристрою депонента» доповнити словами «(мобільний застосунок)»;
доповнити новим абзацом такого змісту:
«Терміни «електронна ідентифікація» та «автентифікація» вживаються у значеннях, наведених у Законі України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"»;
у пункті 4 слова «фондового ринку» замінити словами «ринків капіталу»;
2. У розділі II:
в абзаці першому пункту 1 слова «лише», «емісійних» виключити;
пункт 10 викласти в такій редакції:
«10. Первинні документи, які є підставою для здійснення депозитарних операцій (внесення змін до системи депозитарного обліку) та надаються депонентом, клієнтом депозитарній установі або надаються клієнтом Центральному депозитарію, можуть складатися у формі паперового та/або електронного документа. При складанні їх у формі електронного документа Центральний депозитарій, депозитарна установа мають забезпечувати за потреби друк таких документів на паперовому носії.
Строк зберігання первинних документів на паперовому носії, а також на електронних носіях інформації (у формі електронних документів) становить три роки з моменту виконання депозитарною установою / Центральним депозитарієм депозитарної операції за наслідками прийняття таких документів, крім випадку, передбаченого пунктом 5 глави 1 розділу V цього Положення.
Знищення первинних документів на паперовому носії здійснюється Центральним депозитарієм або депозитарною установою способом, що виключає можливість їх відновлення та ознайомлення з їх змістом, з обов'язковим складанням акта про знищення. Видалення (знищення) первинних документів у формі електронних документів після закінчення строку їх зберігання здійснюється Центральним депозитарієм або депозитарною установою з дотриманням вимог законодавства у сфері електронного документообігу та обов'язковим складанням відповідного акта.
Невід'ємною частиною акта про знищення (видалення) документів повинен бути реєстр знищених (видалених) документів, який має містити інформацію щодо назви та реквізитів таких документів. Знищення (видалення) первинних документів здійснюється комісією у кількості не менше трьох осіб. Склад комісії затверджується керівником Центрального депозитарію або депозитарної установи.»;
пункт 12 викласти в такій редакції:
«12. Центральний депозитарій, депозитарна установа зобов'язані забезпечити надійне зберігання документів, які належать до системи депозитарного обліку, відповідно до вимог нормативно-правових актів України.
У разі втрати, несанкціонованого знищення, пошкодження або будь-якої іншої події, що призвела до втрати доступності, цілісності або придатності до використання документів та електронних даних, що належать до системи депозитарного обліку (далі – відсутні / пошкоджені відомості), керівник Центрального депозитарію, депозитарної установи, у яких виявлено такий факт, протягом трьох робочих днів з дати виявлення:
1) письмово повідомляє про це Комісію (депозитарна установа додатково повідомляє Центральний депозитарій);
2) своїм наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх / пошкоджених відомостей та розслідування причин їх відсутності / пошкодження.
Результати розслідування оформлюються актом, який затверджується керівником протягом 10 робочих днів з дати призначення комісії, невід’ємною частиною якого є реєстр відсутніх / пошкоджених відомостей із зазначенням можливості їх відновлення.
Копія акту результату розслідування надсилається до Комісії протягом двох робочих днів з дня затвердження.
У разі наявності можливості відновлення відсутніх / пошкоджених відомостей Центральний депозитарій, депозитарна установа забезпечують їх відновлення у найкоротший строк та повідомляють Комісію про завершення такого відновлення.»;
3. Доповнити пункт 11 розділу III після абзацу другого абзацом третім такого змісту:
«Депозитарні установи у разі відкриття або закриття рахунку у цінних паперах фізичній або юридичній особі, відомості про яку внесено до Єдиного реєстру боржників, зобов'язані у день відкриття або закриття такого рахунку повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця відповідно до законодавства України.».
У зв’язку з цим абзаци третій – десятий вважати абзацами четвертим – одинадцятим відповідно.
4. У розділі V:
у главі 1:
в абзаці десятому пункту 1 слова та цифри «у частині другій статті 12 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”» замінити словами та цифрами «у статті 7 Закону України “Про фінансові послуги та фінансові компанії”»;
в абзаці п’ятому і шостому пункту 3 після слів «кваліфікований електронний підпис» доповнити словами «або удосконалений електронний підпис, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритих ключів, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг»;
в абзаці другому пункту 5 слово «терміну» замінити словом «строком»;
в абзаці першому пункту 11 слова «фондового ринку» замінити словами «ринків капіталу»;
у пункті 15 після слів «недієздатної особи» доповнити словами «, опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин (далі для цілей цього Положення – законні представники»;
пункт 23 викласти в такій редакції:
«23. Для відкриття рахунку в цінних паперах фізичній особі – резиденту або нерезиденту депозитарній установі подаються такі документи:
заява на відкриття рахунку в цінних паперах;
анкета рахунку в цінних паперах (у разі якщо подання відповідної анкети у формі паперового документа передбачено внутрішніми документами депозитарної установи);
копія паспорту або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства може бути використаний на території України для вчинення правочинів;
копія свідоцтва про народження або іншого документа, що посвідчує малолітню особу;
копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (для нерезидентів, та для малолітніх осіб – за наявності). Така копія не вимагається у разі, якщо:
відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків містяться у паспорті громадянина України у формі картки або свідоцтві про народження;
фізична особа – резидент через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідний контролюючий орган і в її паспорті громадянина України зроблено відповідну відмітку (штамп або запис);
картка із зразком підпису розпорядника рахунку в цінних паперах, яка підписана в присутності працівника депозитарної установи або засвідчена нотаріусом чи посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення таких нотаріальних дій. У разі заповнення картки в присутності працівника депозитарної установи зразок підпису розпорядника рахунку в цінних паперах засвідчується підписами цього працівника депозитарної установи, керівника депозитарного підрозділу депозитарної установи (особи, яка виконує обов'язки керівника депозитарного підрозділу депозитарної установи) або уповноваженого керівником депозитарної установи іншого працівника депозитарної установи та печаткою депозитарної установи. У випадку заповнення картки в присутності керівника депозитарної установи, або керівника депозитарного підрозділу депозитарної установи (особи, яка виконує обов'язки керівника депозитарного підрозділу депозитарної установи), або уповноваженого керівником депозитарної установи іншого працівника депозитарної установи, зразок підпису розпорядника рахунку в цінних паперах засвідчується підписом вказаної особи та печаткою депозитарної установи;
інші документи, визначені законодавством України, у тому числі, документи та іншу інформацію, необхідні для перевірки депозитарною установою відповідно до вимог пункту 39-3.2 статті 39-3 Податкового кодексу України статусу податкового резидентства фізичної особи.
При відкритті рахунку в цінних паперах фізична особа резидент або нерезидент пред’являє свій паспорт або інший документ, що посвідчує особу відповідно до вимог законодавства / свідоцтво про народження або інший документ, що посвідчує малолітню особу.
У разі пред’явлення депозитарній установі паспорта у формі картки, що оформлений із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру відповідно до закону, зчитування інформації здійснюється за допомогою технічних засобів для зчитування інформації з безконтактного електронного носія.
У випадку коли рахунок відкривається представником за довіреністю (дорученням) або законним представником, крім документів, визначених цим пунктом, депозитарній установі надається оригінал або нотаріально засвідчена копія такої довіреності або оригінал (нотаріально засвідчена копія) іншого документа, що підтверджує повноваження законного представника, нотаріально засвідчена копія паспорта фізичної особи, на ім’я якої відкривається рахунок, або іншого документа, що містить відомості, необхідні для її ідентифікації згідно із законодавством, а також такий представник пред’являє свій паспорт або інший документ, що посвідчує його особу відповідно до вимог законодавства.
Надання нотаріально засвідчених копій документів не вимагається у разі:
якщо фізична особа, на ім’я якої відкривається рахунок, особисто пред'явила депозитарній установі оригінали своїх документів для зняття копії;
відсутності документів, що посвідчують фізичну особу, яка визнана безвісно відсутньою, або особу, зниклою безвісти за особливих обставин. У разі відсутності документів, що посвідчують особу фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, встановлення відомостей про таку особу здійснюється на підставі рішення суду або іншого документа, виданого відповідно до законодавства, який містить відомості, достатні для встановлення особи відповідно до вимог цього Положення.»;
в абзаці шостому пункту 24 слова «юридичної особи на облік як платника податку, якщо юридична особа – нерезидент зареєстрована в Україні як платник податків» замінити словами «на облік юридичної особи в контролюючому органі»;
в абзаці першому пункту 28, абзаці одинадцятому пункту 30, абзаці першому пункту 31, абзаці першому пункту 34, абзаці дванадцятому пункту 46, абзаці дев’ятому пункту 47 слова «на фондовому ринку» замінити словами «на ринках капіталу»;
у главі 2:
у пункті 1:
в абзацах другому та третьому підпункту 1 слова «обмежено оборотоздатної» замінити словами «частково обмежено оборотоздатної»;
в абзаці першому підпункту 5 слова «, що виставляються на продаж» замінити словами «для здійснення / забезпечення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, розрахунки за якими здійснює / забезпечує особа, яка провадить клірингову діяльність);»;
в абзаці першому підпункту 7 слова «на розблокування» замінити словами «за розпорядженням на розблокування»;
в абзаці першому підпункту 15 слова «анульовано ліцензію» замінити словами «припинено дію ліцензії (анульовано ліцензію)»;
в абзаці третьому пункту 6 слова «виставлення цінних паперів на продаж;» замінити словами «встановлення або зняття обмеження прав на цінні папери для здійснення / забезпечення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, розрахунки за якими здійснює / забезпечує особа, яка провадить клірингову діяльність;»;
у пункті 7 після абзацу дванадцятого доповнити новим абзацом тринадцятим такого змісту:
«судового рішення щодо визнання права власності на безхазяйні цінні папери – за рахунком у цінних паперів депонента, на якому обліковуються права на зазначені в судовому рішенні безхазяйні цінні папери;».
У зв’язку з цим абзаци тринадцятий – п'ятнадцятий вважати абзацами чотирнадцятим – шістнадцятим відповідно.
у пункті 8:
в абзаці першому слова «з цінними паперами певного випуску здійснюється» замінити словами «з цінними паперами певного випуску / з неемісійним цінним папером здійснюється»;
після абзацу двадцять дев’ятого доповнити абзацом тридцятим такого змісту:
«Після закінчення строку обігу емісійних цінних паперів певного випуску, встановленого у проспекті цінних паперів або рішенні про емісію цінних паперів цього випуску, Центральний депозитарій цінних паперів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему та внутрішніми документами Центрального депозитарію, здійснює безумовну операцію щодо встановлення обмеження на здійснення облікових операцій у системі депозитарного обліку, пов’язаних із переходом прав на відповідні цінні папери, крім операцій, пов'язаних з їх погашенням або викупом, а також інших операцій, проведення яких передбачено законодавством.».
У зв’язку з цим абзаци тридцятий – тридцять другий вважати абзацами тридцять першим – тридцять третім відповідно;
у главі 3:
у пункті 1:
абзац перший викласти в такій редакції:
«1. Розпорядження та повідомлення надаються депозитарною установою її депонентам, клієнтам та депонентами, клієнтами - депозитарній установі в письмовій (паперовій та/або електронній) формі, визначеній внутрішніми документами депозитарної установи щодо обміну інформацією та відповідним договором (договором про обслуговування рахунку в цінних паперах, договором про надання послуг з обслуговування рахунку в цінних паперах номінального утримувача, договору рахунку ескроу в цінних паперах, договором про обслуговування рахунків власників).»;
абзац п’ятий викласти в такій редакції:
«Розпорядження на проведення депозитарної операції може подаватися депозитарній установі із застосуванням програмного модуля відповідно до внутрішніх документів такої депозитарної установи щодо обміну інформацією та відповідних договорів (договір про обслуговування рахунку в цінних паперах, договір про надання послуг з обслуговування рахунку в цінних паперах номінального утримувача, договір рахунку ескроу в цінних паперах, договір про обслуговування рахунків власників), укладених з депонентами / клієнтами.»;
у підпункті сьомому пункту 7, підпункті шостому пункту 8 слова «серія, номер, строк дії (у разі наявності) ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринках капіталу – діяльності з торгівлі фінансовими інструментами)» замінити словами «серія (за наявності), номер (за наявності), строк дії (за наявності), дата видачі ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу – діяльності з торгівлі фінансовими інструментами та/або дата прийняття/винесення і номер рішення/постанови про видачу відповідної ліцензії)»;
у пункті 12:
в абзаці двадцять п’ятому слова «анулювання ліцензії» замінити словами «анулювання / припинення дії ліцензії» (у двох випадках);
абзац двадцять шостий викласти в такій редакції:
«Підстави для відмови Центральним депозитарієм або депозитарною установою у взятті до виконання розпорядження та/або у виконанні депозитарної операції, передбачені абзацами чотирнадцятим–п’ятнадцятим та дев’ятнадцятим цього пункту, не застосовуються у випадках приймання розпоряджень:»;
в абзаці двадцять восьмому слова «виставлення цінних паперів на продаж» замінити словами «здійснення / забезпечення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, розрахунки за якими здійснює / забезпечує особа, яка провадить клірингову діяльність)»;
абзац тридцять третій викласти в такій редакції:
«виконання безумовної операції щодо цінних паперів на виконання судового рішення зокрема, щодо визнання права власності на цінні папери, або постанови Комісії, або рішення уповноваженого законом органу чи його посадової особи;»;
доповнити пунктом 14 такого змісту:
«14. Підстави для відмови у виконанні депозитарної операції, передбачені пунктом 12 глави 3 розділу V цього Положення, не застосовуються Центральним депозитарієм у випадку приймання розпорядження від депозитарної установи на проведення депозитарної операції, в якому зазначено обставини не застосування підстав для відмови у взятті до виконання розпорядження та/або у виконанні депозитарної операції, зокрема щодо певного винятку, передбаченого пунктом 12 глави 3 розділу V цього Положення.
На депозитарну установу, що подала розпорядження, передбачене цим пунктом, покладається обов’язок щодо перевірки:
1) наявності обставин, що підтверджують певний виняток не застосування підстав для відмови у взятті до виконання розпорядження та/або у виконанні депозитарної операції, передбачений пунктом 12 глави 3 розділу V цього Положення;
2) обґрунтованості обставин незастосування підстави для відмови у взятті до виконання розпорядження та/або у виконанні депозитарної операції, зокрема щодо певного винятку, передбаченого пунктом 12 глави 3 розділу V цього Положення;
3) відповідності вимогам законодавства обставин, що підтверджують певний виняток не застосування підстав для відмови у взятті до виконання розпорядження та/або у виконанні депозитарної операції, передбачений пунктом 12 глави 3 розділу V цього Положення, та відповідної депозитарної операції у разі її виконання.».
у главі 7:
після абзацу сьомого пункту 7 доповнити абзацом восьмим такого змісту:
«Центральний депозитарій здійснює у системі депозитарного обліку щодо фінансової аграрної ноти, зобов’язання за якою вважаються виконаними в повному обсязі, безумовну операцію щодо встановлення обмеження на здійснення облікових операцій, пов’язаних із переходом прав власності на таку аграрну ноту, протягом операційного дня отримання інформації / документів, що підтверджує виконання зобов’язання за нею в повному обсязі.».
У зв’язку з цим абзаци восьмий – десятий вважати абзацами дев’ятим –одинадцятим відповідно;
у пункті 8:
в абзаці першому після слів «внутрішніми документами Центрального депозитарію доповнити словами «а в разі викупу боржником аграрної ноти – шляхом списання аграрної ноти з рахунку боржника»;
в абзаці другому слово та цифру «пунктом 8» замінити словом та цифрою «пунктом 7»;
5. У розділі VI:
у пункті 11:
в абзаці п’ятому слова «серія та номер ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринках капіталу – депозитарної діяльності депозитарної установи» замінити словами «серію (за наявності), номер (за наявності), дату видачі депозитарній установі ліцензії на провадження депозитарної діяльності депозитарної установи та/або дату прийняття/винесення і номер рішення/постанови про видачу відповідної ліцензії»;
в абзаці шостому слова «в паспорті якої зроблено відмітку» замінити словами «в паспорті якої наявна відмітка або запис»;
6. Розділ VIII викласти в такій редакції:
«VIII. Порядок посвідчення депозитарними установами довіреності від фізичної особи на право участі та голосування на загальних зборах акціонерного товариства.
1. Депозитарні установи посвідчують довіреності на право участі та голосування на загальних зборах у вигляді паперового документа (далі – Довіреність) виключно від фізичних осіб, що є депонентами цієї депозитарної установи, та за умови обліку на рахунку в цінних паперах такого депонента акцій відповідного акціонерного товариства, що надають право на участь у загальних зборах відповідно до законодавства.
2. Депозитарна установа при посвідченні Довіреності не перевіряє зміст завдання щодо голосування та не здійснює перевірку відповідності голосування повіреного такому завданню під час проведення загальних зборів.
3. Вчинення дій щодо посвідчення Довіреності здійснюється за особистої присутності довірителя на підставі пред’явленого ним оригіналу документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства може бути використаний на території України для укладання правочинів.
4. У Довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які має право вчинити повірений (повірені).
За своєю суттю та змістом зазначені юридичні дії не можуть виходити за межі дій, вчинення яких є необхідним для участі та голосування на загальних зборах акціонерного товариства.
Довіреність може містити завдання щодо голосування, тобто перелік питань порядку денного загальних зборів із зазначенням того, як і за яке (проти якого) рішення потрібно проголосувати.
5. У тексті Довіреності обов'язково зазначаються:
1) місце і дата її видачі (складання);
2) інформація про довірителя – фізичну особу:
прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
реквізити документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства може бути використаний на території України для укладання правочинів;
реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (вказується для резидентів за наявності), крім фізичних осіб, які відмовилися від нього та мають відмітку в паспорті. Зазначені реквізити вказуються згідно з інформацією, яка міститься в системі депозитарного обліку;
зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування);
3) інформація про повіреного:
для фізичної особи: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реквізити документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства може бути використаний на території України для укладання правочинів, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (вказується для резидентів за наявності), крім фізичних осіб, які мають відповідну відмітку в паспорті; зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування);
для юридичної особи: повне найменування та код за ЄДРПОУ (для резидентів) або країна реєстрації та код / номер з торговельного, банківського чи судового реєстру, реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи (для юридичної особи – нерезидента); місцезнаходження юридичної особи;
4) інформація про акціонерне товариство, для участі у загальних зборах якого видається Довіреність: повне найменування та код за ЄДРПОУ;
5) обсяг повноважень повіреного:
кількість акцій, які належать довірителю та право голосу за якими доручається у разі, якщо право голосу розподілено серед декількох осіб, або зазначення фрази «всіма належними мені акціями»;
перелік дій, які має право вчинити повірений (повірені);
строк дії Довіреності, який може бути визначений конкретною датою, періодом часу або настанням певної події (зокрема, проведенням конкретних загальних зборів).
6. Посвідчення депозитарною установою Довіреності від імені неповнолітньої особи або фізичної особи, цивільна дієздатність якої обмежена, здійснюється за наявності згоди її законних представників (батьків (усиновлювачів) або піклувальників), наданої відповідно до законодавства України.
Від імені малолітньої особи або фізичної особи, визнаної судом недієздатною, фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або фізичної особи, зниклої безвісти за особливих обставин, довіреність видається (підписується) її законними представниками.
Депозитарна установа перевіряє повноваження законних представників на підставі відповідних документів, передбачених законодавством України.
7. При посвідченні Довіреності депозитарна установа здійснює такі дії:
перевіряє відповідність довіреності вимогам цього розділу;
перевіряє цивільну дієздатність особи, яка видає довіреність, або повноваження її законного представника на підставі поданих документів;
засвідчує підписання довіреності особою (акціонером або його законним представником) власноручно в присутності уповноваженого працівника депозитарної установи (використання факсимільного підпису не допускається);
вчиняє на довіреності посвідчувальний напис відповідно до її внутрішніх документів з урахуванням вимог цього розділу, який обов’язково повинен містити підтвердження факту встановлення особи, яка підписала довіреність, перевірки цивільної дієздатності та підписання ним довіреності у присутності уповноваженого працівника депозитарної установи, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) та посаду уповноваженого працівника депозитарної установи, який вчиняє такий напис; дату (а за потреби – і час) вчинення посвідчувального напису; підпис уповноваженого працівника депозитарної установи.
8. Посвідчені депозитарною установою Довіреності підлягають обов'язковій реєстрації в Журналі обліку посвідчених довіреностей на право участі та голосування на загальних зборах акціонерного товариства, що ведеться відповідною депозитарною установою в паперовій та/або електронній формі (у тому числі за допомогою програмно-технічного комплексу депозитарної установи).».
7. У розділі IX:
в абзаці першому пункту 6 слова «інформаційно-телекомунікаційну» замінити словами «інформаційно-комунікаційну»;
абзац четвертий пункту 19 викласти в такій редакції:
«припинення провадження професійної діяльності на ринках капіталу –депозитарної діяльності депозитарної установи;».
8. У розділі X:
доповнити пункт 2 двома новими абзацами такого змісту:
«Суб'єкти, зазначені у пункті 7 частини першої статті 136 Закону про ринки капіталу, можуть надсилати запит шляхом інформаційної взаємодії у порядку, встановленому Міністерством юстиції України за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі – порядок інформаційної взаємодії).
Суб’єкти, зазначені у пунктах 4, 10 частини першої статті 136 Закону про ринки капіталу, можуть направляти запити у порядку, встановленому законодавством щодо направлення повідомлень або іншої інформації через депозитарну систему України, за умови укладання з Центральним депозитарієм договору, який передбачає надання послуг щодо направлення повідомлень або іншої інформації через депозитарну систему України.»;
пункт 3 викласти в такій редакції:
«3. Депозитарна установа у разі отримання від суб’єкта, зазначеного у пунктах 4–10 частини першої статті 136 Закону про ринки капіталу, оформленого відповідно до вимог цього Закону, запиту щодо надання інформації, передбаченої статтею 136 цього Закону, зобов’язана надати такому суб’єкту відповідь на запит з запитуваною інформацією або причинами не надання інформації / відмови у наданні інформації, у строк не більше ніж 10 робочих днів, якщо інший строк (менший) не встановлено законодавством. Якщо у запиті такого суб’єкта встановлений відповідно до законодавства інший (менший) строк надання депозитарною установою відповідної інформації, такий запит має містити посилання на норму(и) законодавства, відповідно до якої(их) такий суб’єкт має право на отримання такої інформації у зазначений у запиті строк.
У разі отримання депозитарною установою запиту щодо надання інформації від суб'єкта, зазначеного у пункті 7 частини першої статті 136 Закону про ринки капіталу, шляхом інформаційної взаємодії, депозитарна установа зобов'язана надати такому суб'єкту відповідь на запит з запитуваною інформацією або причинами не надання інформації/ відмови у наданні інформації у строки, встановлені порядком інформаційної взаємодії.
У разі отримання депозитарною установою запиту щодо надання інформації від суб'єкта, зазначеного у пунктах 4, 10 частини першої статті 136 Закону про ринки капіталу, через депозитарну систему України, депозитарна установа зобов'язана надати такому суб'єкту відповідь на запит з запитуваною інформацією або причинами не надання інформації/ відмови у наданні інформації у строки, визначені згідно з першим абзацом цього пункту, шляхом направлення такої відповіді на запит у порядку, встановленому законодавством щодо направлення повідомлень або іншої інформації через депозитарну систему України та внутрішніми документами Центрального депозитарію.»;
в абзаці третьому пункту 4 цифри «10» замінити цифрою «5».
Директор департаменту методології
діяльності професійних учасників
Максим ТИМОХІН
{Текст Рішення доданий до листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21.08.2026 № 15/02/15276}
Legislation of Ukraine · text saved 06.09.2026
Open the source →The provision concerned
The verbatim text of the article, current wording.
39 - 3 .1. Загальні положення 39 - 3 .1.1. Ця стаття визначає основні вимоги до встановлення фінансовими агентами підзвітних рахунків та подання звітів про підзвітні рахунки для цілей Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS. Питання, не врегульовані цим Кодексом, визначаються відповідно до Угоди FATCA, Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS, а також інших актів законодавства, ухвалених на виконання положень Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS. 39 - 3 .1.2. Для цілей Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS терміни, визначені цим Кодексом, мають застосовуватися та тлумачитися з урахуванням Угоди FATCA, Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS, відповідно у частині, в якій вони не суперечать Угоді FATCA та Загальному стандарту звітності CRS, залежно від того, для цілей якого міжнародного договору застосовується відповідний термін. 39 - 3 .1.3. У цій статті поняття "заходи належної комплексної перевірки" означає: а) для цілей Угоди FATCA - заходи, визначені у Додатку 1 до Угоди FATCA; б) для цілей Багатосторонньої угоди CRS - заходи, визначені у розділах II-VII Загального стандарту звітності CRS. 39 - 3 .1.4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, встановлює порядок застосування Загального стандарту звітності CRS (далі - Порядок застосування CRS). Правила Порядку застосування CRS включають положення розділів I-VIII Загального стандарту звітності CRS з урахуванням змін та доповнень, допустимих або передбачених зазначеним стандартом. 39 - 3 .1.5. У цій статті терміни "власник рахунку" та "контролююча особа" (або "контролюючі особи") вживаються у значенні, наведеному в Угоді FATCA або Загальному стандарті звітності CRS для цілей Багатосторонньої угоди CRS, залежно від того, для цілей виконання якого міжнародного договору вживається термін. Для встановлення контролюючої особи контрольна частка участі в юридичній особі визначається відповідно до міри (рівня, ступеня, частки) здійснення вирішального впливу (контролю), встановленого пунктом 30 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". 39 - 3 .2. Належна комплексна перевірка фінансових рахунків 39 - 3 .2.1. З метою виявлення підзвітних рахунків фінансові агенти зобов’язані вживати заходів належної комплексної перевірки за правилами, що підлягають застосуванню відповідно до підпункту 39 - 3 .1.3 пункту 39 - 3 .1 цієї статті. 39 - 3 .2.2. У випадках, визначених Угодою FATCA та/або Загальним стандартом звітності CRS, фінансові агенти повинні вимагати, а власники рахунків зобов’язані надавати фінансовим агентам: 1) документи самостійної оцінки стосовно себе та/або стосовно контролюючих осіб відповідно до вимог Додатка 1 до Угоди FATCA для встановлення (перевірки) статусу зазначеної американської особи; 2) документ самостійної оцінки статусу податкового резидентства стосовно себе та/або стосовно контролюючих осіб відповідно до вимог Загального стандарту звітності CRS для встановлення держави (території), резидентом якої є власник рахунку та/або контролююча особа (далі - документ самостійної оцінки CRS); 3) іншу інформацію та/або документи, необхідні фінансовому агенту для вжиття заходів належної комплексної перевірки фінансових рахунків, встановлення їх підзвітності та складання звітності за підзвітними рахунками на виконання вимог Угоди FATCA та/або Загального стандарту звітності CRS відповідно до підпункту 39 - 3 .1.3 пункту 39 - 3 .1 цієї статті. 39 - 3 .2.2.1. Власники рахунків зобов’язані протягом 30 календарних днів повідомити фінансовому агенту про зміну свого статусу податкового резидентства для цілей Загального стандарту звітності CRS та/або їх статусу для цілей Угоди FATCA та/або про зміну відповідного статусу контролюючої особи. Якщо під час застосування заходів належної комплексної перевірки фінансовий агент має підстави вважати, що особа одночасно є резидентом України та щонайменше однієї іншої юрисдикції, для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS така особа вважається резидентом відповідної іншої юрисдикції. 39 - 3 .2.2.2. У випадках та обсязі, визначених Угодою FATCA та Загальним стандартом звітності CRS, під час проведення перевірки статусу податкового резидентства власника рахунку та/або його контролюючих осіб фінансові агенти мають право використовувати наявну інформацію та документи, отримані відповідно до законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. 39 - 3 .2.2.3. Якщо у випадках, визначених Угодою FATCA та/або Загальним стандартом звітності CRS, під час або після застосування процедур належної комплексної перевірки фінансовий агент дізнається або він має підстави вважати (має підозру), що рахунок належить до підзвітних, але щодо рахунку власником рахунку подано документи самостійної оцінки стосовно себе та/або стосовно контролюючих осіб та/або іншу інформацію та/або документи, які вказують на те, що рахунок не є підзвітним, фінансовий агент зобов’язаний надіслати на адресу власника рахунку запит з вимогою про надання пояснень та інформації, що стосуються підозри. Власник рахунку зобов’язаний надати фінансовому агенту пояснення та інформацію, що стосуються підозри, протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту. 39 - 3 .2.2.4. Ненадання власником рахунку документів, визначених підпунктом 39 - 3 .2.2 пункту 39 - 3 .2 цієї статті, неповідомлення фінансового агента про зміну статусу податкового резидентства або ненадання протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту фінансового агента запитуваної інформації та/або документів, або надання інформації та/або документів, що не спростовують підозру фінансового агента щодо підзвітності рахунку, є підставою для відмови фінансового агента у встановленні ділових відносин, відмови у наданні фінансових послуг або для відмови в подальшому наданні послуг, у тому числі для розірвання договірних відносин з власником рахунку. У разі розірвання договірних відносин з власником рахунку фінансовий агент повертає залишок коштів власнику такого рахунку та не несе відповідальності за спричинені власнику рахунку збитки, пов’язані з розірванням договірних відносин. Якщо після розірвання договірних відносин власник рахунку відсутній у місці виконання зобов’язання або ухиляється від прийняття виконання, фінансовий агент перераховує залишок коштів або вносить цінні папери, що належать такому власнику рахунку, у депозит нотаріуса (нотаріальної контори) у встановленому законодавством порядку. Фінансовий агент здійснює перерахування коштів або внесення цінних паперів у депозит нотаріуса (нотаріальної контори) протягом 30 календарних днів з дня повідомлення власника рахунку про розірвання договірних відносин. Регулятори ринків фінансових послуг у межах повноважень, визначених законодавством у сфері регулювання діяльності з надання фінансових послуг, можуть встановлювати особливості та порядок розірвання ділових відносин за ініціативою фінансових агентів (залежно від специфіки їхньої діяльності) на виконання вимог цієї статті. 39 - 3 .2.2.5. Якщо фінансовому агенту стане відомо або він має підстави вважати (існує підозра), що власник рахунку надав йому неповну або недостовірну інформацію, внаслідок чого інформація про рахунок, яка повинна була бути включена до звіту про підзвітні рахунки, не була включена до раніше поданого звіту, фінансовий агент зобов’язаний звернутися до власника рахунку з вимогою про надання пояснень, що стосуються підозри. Якщо у строк, встановлений фінансовим агентом (але не пізніше 90 календарних днів з дня отримання запиту фінансового агента), власник рахунку не надасть документи, визначені підпунктом 39 - 3 .2.2 пункту 39 - 3 .2 цієї статті, та/або пояснення, що спростовують таку підозру, фінансовий агент повинен вважати встановленим факт надання власником рахунку недостовірної або неповної інформації. Фінансовий агент зобов’язаний невідкладно, але не пізніше 10 календарних днів з дня встановлення факту надання власником рахунку неповної або недостовірної інформації, надати контролюючому органу повну інформацію про підзвітний рахунок, щодо якого було надано неповну або недостовірну інформацію (подати виправлений звіт про підзвітні рахунки). Якщо факт надання власником рахунку неповної або недостовірної інформації встановлено щодо депонента - інвестора інституту спільного інвестування, до якого застосовуються правила пункту 39 - 3 .11 цієї статті, фінансовий агент у такий самий строк повідомляє про це також компанію з управління активами, яка здійснює управління активами цього інституту спільного інвестування. 39 - 3 .2.3. Фінансовий агент, який відповідає критеріям підзвітної фінансової установи відповідно до Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS, зобов’язаний застосовувати процедури належної комплексної перевірки для визначення підзвітних рахунків з дати встановлення підзвітності фінансової установи, незалежно від дати взяття фінансового агента на облік у контролюючому органі, відповідно до пункту 39 - 3 .3 цієї статті. 39 - 3 .3. Облік фінансових агентів, які є підзвітними фінансовими установами для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS 39 - 3 .3.1. Фінансові агенти, які є підзвітними фінансовими установами для цілей Багатосторонньої угоди CRS та відповідно до Загального стандарту звітності CRS, зобов’язані подати заяву про взяття їх на облік у контролюючому органі протягом 60 календарних днів після встановлення фінансовим агентом статусу підзвітної фінансової установи. Порядок встановлення статусу підзвітної фінансової установи відповідно до Загального стандарту звітності CRS визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. 39 - 3 .3.1.1. Контролюючий орган бере на облік фінансового агента протягом двох робочих днів з дня отримання заяви фінансового агента та зобов’язаний надіслати повідомлення про взяття фінансового агента на облік або про відмову у взятті на облік із зазначенням підстави у порядку, визначеному відповідно до підпункту 39 - 3 .3.3 цього пункту. Підставою для відмови у взятті фінансового агента на облік є подання заяви про взяття на облік щодо особи, яка вже зареєстрована як підзвітна фінансова установа. У день взяття на облік контролюючим органом фінансовому агенту надсилається повідомлення (квитанція) із зазначенням дати взяття його на облік. Облік юридичних осіб - підзвітних фінансових установ (крім корпоративних інвестиційних фондів) ведеться за податковими номерами таких осіб. Взяття на облік партнерства, трасту, інституту спільного інвестування чи правового утворення, яке не є юридичною особою, але відповідає критеріям підзвітної фінансової установи для цілей Загального стандарту звітності CRS, здійснюється шляхом додаткового взяття на облік компанії з управління активами чи іншої юридичної особи, яка відповідно до закону або договору уповноважена або зобов’язана подавати звітність від імені такого правового утворення. 39 - 3 .3.2. Фінансовий агент, який перестає відповідати критеріям підзвітної фінансової установи відповідно до Загального стандарту звітності CRS, знімається з обліку в контролюючому органі після подання відповідної заяви про зняття з обліку. 39 - 3 .3.2.1. Разом із заявою фінансовий агент подає документи та іншу інформацію, яка обґрунтовує наявність підстави для зняття з обліку. 39 - 3 .3.2.2. Протягом 30 календарних днів після отримання заяви фінансового агента про зняття з обліку контролюючий орган повідомляє такого фінансового агента про зняття його з обліку або про необхідність надання фінансовим агентом додаткової інформації для обґрунтування підстави для зняття з обліку із зазначенням строку її надання. Рішення про зняття фінансового агента з обліку або про відмову у знятті з обліку приймається контролюючим органом не пізніше 90 календарних днів після отримання заяви. 39 - 3 .3.3. Порядок взяття на облік та зняття з обліку фінансових агентів, які є підзвітними фінансовими установами для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Подання заяв та інших документів для взяття фінансових агентів на облік як підзвітних фінансових установ та для зняття їх з обліку здійснюється в електронній формі засобами електронного зв’язку з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" . 39 - 3 .3.4. Фінансовий агент, щодо якого розпочато процедуру припинення, за його заявою знімається з обліку в контролюючому органі після закриття (припинення) фінансовим агентом усіх підзвітних рахунків та подання звіту про підзвітні рахунки за період, у якому закрито останній підзвітний рахунок. У разі ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" банку, щодо якого Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію, зняття банку з обліку в контролюючому органі як підзвітної фінансової установи здійснюється за заявою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку, поданою протягом 10 робочих днів з дня подання звіту про підзвітні рахунки за період, у якому закрито останній підзвітний рахунок. 39 - 3 .3.5. Зняття з обліку фінансового агента здійснюється за самостійним рішенням контролюючого органу, якщо стосовно фінансового агента до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення юридичної особи. Зазначене рішення контролюючий орган приймає протягом трьох робочих днів після надходження відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. 39 - 3 .4. Подання звіту про підзвітні рахунки 39 - 3 .4.1. Фінансові агенти зобов’язані щороку, до 1 липня, подавати до контролюючого органу звіт про підзвітні рахунки. 39 - 3 .4.2. Звітним періодом вважається попередній календарний рік, якщо Угодою FATCA або Багатосторонньою угодою CRS відповідно не встановлено інші правила. 39 - 3 .4.3. У звіті про підзвітні рахунки, що подається для цілей виконання вимог Угоди FATCA або Багатосторонньої угоди CRS, фінансовий агент надає інформацію про всі підзвітні рахунки за звітний період в обсязі, визначеному Угодою FATCA або розділом I Загального стандарту звітності CRS. 39 - 3 .4.4. Звіт про підзвітні рахунки подається виключно в електронній формі. Форма звіту про підзвітні рахунки, формат (стандарт) його заповнення та подання фінансовими агентами до контролюючого органу встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. 39 - 3 .4.5. Контролюючий орган здійснює збір інформації від фінансових агентів, зберігання, захист такої інформації та передачу відомостей до компетентного органу іноземної юрисдикції чи фінансовому агенту, від якого вона була отримана (у разі необхідності виправлення або уточнення інформації щодо фінансового рахунку, який веде такий фінансовий агент). Забороняється надання контролюючим органом інформації щодо підзвітних рахунків (у тому числі отриманої від компетентних органів іноземних держав) іншим особам, у тому числі правоохоронним чи іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам (у тому числі тим, про яких надано інформацію у звіті про підзвітні рахунки), крім випадків надання такої інформації відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України . 39 - 3 .5. Зберігання документів, що підтверджують здійснення фінансовим агентом заходів належної комплексної перевірки Фінансові агенти (крім компаній з управління активами) зобов’язані зберігати документи, визначені підпунктом 39 - 3 .2.2 пункту 39 - 3 .2 цієї статті (у тому числі електронні), їх копії, записи, дані, інформацію та документи щодо заходів, вжитих фінансовими агентами для виконання вимог цієї статті, у тому числі усі документи, надані особами, яким фінансовим агентом було відмовлено у встановленні ділових відносин (включаючи листування, опитувальники, довідки, звіти, запити, результати будь-якого аналізу під час проведення належної комплексної перевірки клієнта), не менше 1825 днів з дня, наступного за граничним строком подання звіту про підзвітні рахунки, для складення якого використовуються або якого стосуються зазначені документи. Вимоги цього пункту щодо зберігання інформації та документів застосовуються до всіх фінансових рахунків незалежно від того, чи були вони встановлені як підзвітні рахунки. Строк зберігання для інформації та документів, складених чи отриманих під час перевірки фінансових рахунків, які не були визначені як підзвітні рахунки у певному звітному періоді, розраховується починаючи з дня, наступного за граничним строком подання звіту про підзвітні рахунки, за той самий звітний період. Компанії з управління активами, які відповідно до вимог пункту 39 - 3 .11 цієї статті виконують обов’язки щодо подання звітів про підзвітні рахунки за інститути спільного інвестування, зобов’язані протягом строку, встановленого цим пунктом, зберігати повідомлення, отримані від депозитарних установ, які ведуть рахунки у цінних паперах депонентів - інвесторів інститутів спільного інвестування, а також будь-яку іншу інформацію та документи, що підтверджують здійснення компаніями з управління активами заходів для перевірки правильності визначення підзвітності рахунків у відповідних повідомленнях від депозитарних установ. 39 - 3 .6. Запобігання діянням та практиці, спрямованим на ухилення від виконання зобов’язань за Загальним стандартом звітності CRS та від виявлення підзвітних рахунків для цілей Багатосторонньої угоди CRS 39 - 3 .6.1. Якщо фінансовий агент, власник рахунку або інша особа вчиняють правочин або здійснюють діяння чи операцію та з умов правочину або фактичної поведінки сторін операції або діяння випливає, що головною метою або однією з основних цілей такого правочину, діяння чи операції є уникнення встановлення підзвітності фінансового рахунку або уникнення виконання фінансовим агентом його зобов’язань щодо встановлення підзвітних рахунків, складання та подання звіту про підзвітні рахунки відповідно до вимог цієї статті, то для цілей перевірки фінансових рахунків та ідентифікації підзвітних рахунків вважається, що відповідний правочин, діяння або операція не були укладені (здійснені) або не мали місця. 39 - 3 .6.2. Контролюючий орган протягом п’яти робочих днів повідомляє фінансового агента про правочин, дію або операцію, що могли призвести до невстановлення підзвітного рахунку, який веде фінансовий агент. На підставі повідомлення контролюючого органу фінансовий агент зобов’язаний застосувати заходи належної комплексної перевірки до фінансового рахунку для встановлення підзвітності та надати контролюючому органу інформацію про цей фінансовий рахунок у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення. Контролюючий орган у повідомленні має право встановити для фінансового агента інший (продовжений) строк для надання інформації про фінансовий рахунок. До фінансового агента, який своєчасно надав контролюючому органу повну інформацію про підзвітний рахунок, не застосовуються штрафні (фінансові) санкції, передбачені цим Кодексом, за подання неповної або недостовірної інформації у раніше поданому звіті про підзвітні рахунки щодо цього фінансового рахунку. 39 - 3 .6.3. Фінансовий агент, який сам є стороною правочину або учасником операції, спрямованої на уникнення виконання ним зобов’язань щодо встановле
in force since 2010-12-02Full text of the article →
1. При зверненні клієнта до надавача фінансових послуг або посередника з метою отримання фінансової послуги надавач фінансових послуг або посередник зобов’язаний надати інформацію відповідно до вимог підпункту 1 частини першої статті 6 цього Закону щодо продуктів, які пропонуються в межах такого виду фінансових послуг. 2. Надавач фінансових послуг зобов’язаний розкривати клієнтам визначену законодавством України актуальну та достовірну інформацію про діяльність надавача фінансових послуг, що розміщується у місці надання послуг клієнтам та/або на власному веб-сайті (веб-сторінці), включаючи його мобільну версію, та у мобільному застосунку (за наявності). Така інформація повинна, зокрема, включати: 1) інформацію про надавача фінансових послуг: а) найменування, місцезнаходження, контактний номер телефону, адреса електронної пошти надавача фінансових послуг та адреса, за якою приймаються скарги клієнтів; б) відомості про відокремлені підрозділи, місця надання фінансових послуг; в) відомості про склад органів управління; г) відомості про фінансові показники діяльності, структуру власності, іншу інформацію про надавача фінансових послуг, що підлягає оприлюдненню відповідно до закону; ґ) відомості про державну реєстрацію надавача фінансових послуг; д) інформація про наявність у надавача фінансових послуг права на надання відповідної фінансової послуги та про його включення до Реєстру, що містить відомості про такого надавача фінансових послуг; е) відомості про порушення провадження у справі про банкрутство, відкриття ліквідаційної процедури, застосування процедури санації до надавача фінансових послуг; є) рішення про ліквідацію/припинення надавача фінансових послуг; ж) контактна інформація Регулятора, який здійснює державне регулювання щодо діяльності надавача фінансових послуг; 2) перелік послуг та продуктів, що надаються надавачем фінансових послуг, порядок та умови їх надання; 3) вартість, ціну/тарифи, розмір плати (проценти, винагороду) щодо продуктів залежно від виду фінансової послуги (для продуктів, які пропонуються клієнтам, що не є споживачами, така інформація може бути індивідуальною); 4) інформацію про механізми захисту прав споживачів (про можливість та порядок позасудового розгляду скарг споживачів, а також про наявність гарантійних фондів чи компенсаційних схем, що застосовуються відповідно до законодавства України щодо окремих видів фінансових послуг та/або продуктів); 5) найменування (для фізичної особи або фізичної особи - підприємця - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) посередників (за наявності). Інформація, передбачена пунктами 2-4 цієї частини, розкривається у мобільному застосунку надавача фінансових послуг (за наявності) щодо тих фінансових послуг та продуктів, що надаються через цей мобільний застосунок. Надавачі фінансових послуг забезпечують доступність інформації, розміщеної на власних веб-сайтах (веб-сторінках) відповідно до цієї частини, не менше ніж за останні три роки. 3. Посередник зобов’язаний розкривати клієнтам визначену законодавством України актуальну інформацію про діяльність надавача фінансових послуг, передбачену частиною другою цієї статті, а також інформацію про себе (найменування, а для фізичної особи або фізичної особи - підприємця - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), перелік послуг, які він має право надавати, іншу інформацію, визначену законодавством України, що розміщується у місці надання послуг клієнтам та/або на власному веб-сайті (веб-сторінці) посередника, включаючи його мобільну версію, та/або у мобільному застосунку посередника (за наявності) щодо тих фінансових послуг, що надаються через цей мобільний застосунок. Посередник може розкривати актуальну інформацію про діяльність надавача фінансових послуг шляхом розміщення на власному веб-сайті (веб-сторінці) гіперпосилання, що забезпечує перенаправлення (відсилання) на веб-сайт (веб-сторінку) надавача фінансових послуг. Посередники забезпечують доступність інформації, розміщеної на власних веб-сайтах (веб-сторінках) відповідно до цієї частини, не менше ніж за останні три роки. 4. Надавач фінансових послуг або посередник на вимогу клієнта зобов’язаний у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті, надати йому таку інформацію про надавача фінансових послуг: 1) відомості про фінансові показники його діяльності та економічний стан, які підлягають обов’язковому оприлюдненню; 2) перелік його керівників; 3) розмір часток у статутному капіталі надавача фінансових послуг, що знаходяться у власності членів його виконавчого органу, а також про структуру власності надавача фінансових послуг; 4) іншу інформацію, право клієнта на отримання якої визначено законом. Розміщення відповідної інформації на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг та/або посередника вважається належним виконанням вимоги щодо визначеної частиною шостою цієї статті письмової форми надання інформації. 5. Якщо інше не передбачено спеціальним законом, перед укладенням договору про надання фінансової послуги надавач фінансових послуг або посередник зобов’язаний повідомити споживачу про: 1) фінансову послугу - загальну суму витрат, у тому числі зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити споживач у зв’язку з отриманням фінансової послуги, включно з податками, а якщо конкретний розмір не може бути визначений - порядок визначення таких витрат; 2) істотні умови договору про надання фінансової послуги, включаючи: а) мінімальний строк дії договору; б) наявність у споживача права відмови від договору, права розірвання, припинення договору, права дострокового виконання договору, а також порядок та наслідки реалізації таких прав; в) порядок внесення змін до договору; 3) механізми захисту прав споживачів: а) можливість та порядок розгляду скарг та позасудового врегулювання спорів; б) наявність гарантійних фондів чи компенсаційних схем, що застосовуються відповідно до законодавства; 4) неможливість збільшення фіксованої процентної ставки чи зміни порядку розрахунку змінюваної процентної ставки за договором без письмової згоди споживача. 6. Інформація, визначена частинами четвертою і п’ятою цієї статті, надається клієнту в письмовій формі (у формі паперового або електронного документа), у тому числі засобами електронної пошти та/або шляхом надання посилання на інформацію, що розміщується на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг та/або посередника, та/або надання доступу до такої інформації через особистий кабінет клієнта та/або програмний застосунок або в інший спосіб за домовленістю з клієнтом. 7. Інформація, визначена цією статтею, надається клієнту у спосіб, що не ускладнює розуміння суті фінансової послуги, її істотних умов та не створює враження, що клієнт не має права відмовитися від отримання фінансової послуги, без нав’язування її придбання, крім випадків, якщо без отримання іншої фінансової послуги отримання основної фінансової послуги є операційно неможливим. 8. На вимогу клієнта надавач фінансових послуг зобов’язаний безоплатно надати йому проект договору про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо відповідні правочини повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) у формі паперового або електронного документа (за вибором споживача). Положення цієї частини не застосовується, якщо надавач фінансових послуг у момент вимоги має підстави не продовжувати або не бажає продовжувати процес укладення договору з клієнтом. 9. Надавач фінансових послуг під час надання інформації споживачу зобов’язаний дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів. 10. Після припинення дії договору про надання фінансової послуги, у тому числі у зв’язку із завершенням строку дії або виконанням такого договору, клієнт за письмовим запитом має право отримати від надавача фінансових послуг інформацію, що стосується виконання сторонами своїх зобов’язань, встановлених договором, в обсягах та порядку, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора. При цьому інформація про відсутність заборгованості та виконання зобов’язань клієнта в повному обсязі за договором про надання фінансової послуги надається клієнтові надавачем фінансової послуги у вигляді довідки протягом п’яти робочих днів з дня отримання письмового запиту клієнта. Інша інформація, що стосується виконання сторонами своїх зобов’язань, встановлених договором про надання фінансової послуги, надається клієнту в обсягах та порядку, встановлених спеціальними законами та нормативно-правовими актами Регулятора. 11. Нормативно-правовими актами Регулятора можуть визначатися мінімальний обсяг та порядок надання інформації, що має надаватися споживачу щодо кожного виду фінансових послуг додатково до інформації, надання якої споживачу передбачено цим Законом, якщо такий мінімальний обсяг інформації та/або порядок її надання не встановлений спеціальними законами.
in force since 2021-12-14Full text of the article →