Міненерго: Україна посилює систему готовності до ризиків в електроенергетиці
Міністерство енергетики України затвердило наказ № 450 «Про затвердження Порядку підготовки плану готовності до ризиків», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28 вересня 2026 року за № 1297/46691. Документ є важливим етапом розвитку національної системи запобігання кризам в електроенергетиці, підготовки до них та управління їх наслідками.
Підготовка плану готовності до ризиків є одним із ключових елементів імплементації Регламенту (ЄС) 2019/941 про готовність до ризиків в електроенергетиці. Європейський підхід передбачає завчасне виявлення та оцінювання ризиків для безпеки постачання електричної енергії, розроблення національних і регіональних сценаріїв криз, підготовку планів готовності до ризиків та визначення заходів реагування на національному, регіональному і двосторонньому рівнях.
Технічна оцінка – основа управління ризиками
Ефективне планування заходів із запобігання кризам неможливе без достовірної інформації про фактичний стан енергетичної інфраструктури.
Держенергонагляд у межах своїх повноважень здійснює державний енергетичний нагляд за технічним станом та експлуатацією електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання, контролює дотримання вимог щодо надійного та безпечного постачання електричної енергії та бере участь у моніторингу безпеки її постачання.
Напрацьований відомством інструментарій дає змогу формувати технічну складову оцінювання ризиків, зокрема шляхом:
• проведення заходів державного енергетичного нагляду та аналізу їх результатів; • моніторингу технічного стану електричних станцій, мереж та енергетичного обладнання; • оцінювання готовності суб’єктів електроенергетики до роботи в осінньо-зимовий, грозовий періоди, за високих і низьких температур, льодоходу та повені; • контролю повноти та якості виконання заходів із забезпечення технічного стану й належної експлуатації енергетичного обладнання; • аналізу інформації про аварії, порушення режимів роботи та стан усунення виявлених недоліків; • оцінювання технічних рішень щодо реконструкції та модернізації енергетичної інфраструктури.
Зазначене відповідає статті 20 Закону України «Про ринок електричної енергії» та Положенню про Державну інспекцію енергетичного нагляду України, якими визначено її роль у моніторингу безпеки постачання, оцінюванні готовності суб’єктів електроенергетики та контролі технічного стану й експлуатації енергетичного обладнання.
Таким чином, результати технічного нагляду є важливою складовою системи управління ризиками. Вони дають змогу не лише виявляти наявні проблеми, а й своєчасно визначати потенційні ризики для безпеки постачання та формувати превентивні заходи.
Запровадження Порядку підготовки плану готовності до ризиків створює основу для системного поєднання оцінки ризиків із конкретними заходами щодо їх запобігання, підготовки до можливих криз та реагування на них.
Особливої актуальності це набуває в умовах воєнного стану, коли енергетична інфраструктура зазнає системних пошкоджень, а її відновлення, реконструкція та модернізація мають здійснюватися з урахуванням потенційних ризиків для стабільності та безпеки енергопостачання.
Удосконалення законодавства має посилювати систему технічного контролю
Держенергонагляд підтримує розвиток законодавства у сфері електроенергетики та його наближення до європейських підходів. Водночас зміни мають ґрунтуватися на комплексній оцінці функцій державних органів, чіткому розмежуванні повноважень та недопущенні прогалин у системі державного контролю.
У межах правового моніторингу Держенергонагляд опрацював, зокрема, проєкти законів України № 16033-1 та № 16033-2 від 21 вересня 2026 року щодо розмежування державного регулювання ринку та державного енергетичного нагляду, а також окремих питань державного нагляду в електроенергетиці.
Удосконалення системи державного управління має передбачати чітке розмежування функцій, їх взаємодію та усунення можливого дублювання – без втрати спеціалізованих інструментів технічного нагляду. Саме Держенергонагляд забезпечує незалежну оцінку фактичного технічного стану електричних станцій, мереж та енергетичного обладнання, формуючи необхідний зворотний зв’язок для реалізації державної політики в електроенергетиці.
Важливість цієї функції підтверджується практикою. У 2025 році під час опрацювання проєктів планів розвитку та інвестиційних програм операторів систем розподілу Держенергонагляд виявив технічно та документально необґрунтовані заходи на загальну суму понад 11 млрд гривень. Така робота є превентивним механізмом, що сприяє обґрунтованому визначенню технічних пріоритетів та ефективному використанню ресурсів.
Подальше реформування має бути спрямоване на формування цілісної системи, у якій кожен орган має чітко визначену роль, необхідні інструменти та відповідальність за результат. Збереження спроможності держави здійснювати спеціалізований технічний нагляд є важливою передумовою надійної та стійкої роботи енергетичної системи України.
Cabinet of Ministers · text saved 07.10.2026
Open the source →The provision concerned
The verbatim text of the article, current wording.
1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, спільно з Регулятором, оператором системи передачі та іншими відповідними установами здійснюють моніторинг безпеки постачання електричної енергії в Україні. Такий моніторинг має охоплювати: 1) баланс попиту та пропозиції на ринку електричної енергії; 2) рівень очікуваного попиту на електричну енергію та передбачених додаткових генеруючих потужностей, запланованих або що будуються; 3) якість та рівень технічного обслуговування електричних мереж; 4) заходи щодо покриття максимального навантаження та недопущення дефіциту генеруючих потужностей. 2. Повідомлення про безпеку постачання, включаючи звіт про результати моніторингу безпеки постачання електричної енергії, оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, кожні два роки до 31 липня. {Абзац перший частини другої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-IX від 07.04.2026 } Цей звіт має включати інформацію про: 1) результати моніторингу питань відповідно до частини першої цієї статті, а також прийняті або заплановані заходи, спрямовані на вирішення цих питань; 2) загальну спроможність енергосистеми із забезпечення поточного та прогнозованого попиту на електричну енергію; 3) безпеку мережі та якість електропостачання; 4) прогнозний баланс попиту та пропозиції електричної енергії на наступні п’ять років; 5) прогнози щодо безпеки постачання на період від 5 до 15 років; 6) заплановані оператором системи передачі або іншими сторонами інвестиції на п’ять або більше років щодо забезпечення пропускної спроможності міждержавних перетинів; 7) принципи управління перевантаженнями; {Пункт 7 частини другої статті 20 в редакції Закону № 1396-IX від 15.04.2021 } 8) існуючі та заплановані лінії електропередачі; 9) очікувану структуру виробництва, постачання, торгівлі, міждержавного обміну та споживання для визначення заходів з управління попитом; 10) національні, регіональні та загальноєвропейські цілі сталого розвитку, у тому числі пріоритетні проекти електроенергетичної інфраструктури Енергетичного Співтовариства. 3. З метою моніторингу безпеки постачання та підготовки відповідного звіту центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, співпрацює з відповідними органами державної влади, у тому числі Регулятором, оператором системи передачі, іншими установами. 4. Органи державної влади, Регулятор, оператор системи передачі, інші установи надають на запит центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, інформацію, отриману ними в результаті своєї діяльності, необхідну для підготовки звіту. 5. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, забезпечує нерозголошення комерційної інформації, отриманої під час здійснення моніторингу безпеки постачання та підготовки відповідного звіту. 6. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, направляє звіт про результати моніторингу безпеки постачання до Секретаріату Енергетичного Співтовариства та розміщує його на своєму офіційному веб-сайті.
in force since 2017-04-13Full text of the article →