Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань фінансового моніторингу

1. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу (крім спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу, що провадять свою діяльність одноособово, без утворення юридичної особи) з урахуванням вимог законодавства, результатів національної оцінки ризиків та оцінки ризиків, притаманних його діяльності, розробляє, впроваджує та оновлює правила фінансового моніторингу, програми проведення первинного фінансового моніторингу та інші внутрішні документи з питань фінансового моніторингу (далі - внутрішні документи з питань фінансового моніторингу) і призначає працівника, відповідального за його проведення (далі - відповідальний працівник). Внутрішні документи з питань фінансового моніторингу повинні містити процедури, достатні для забезпечення ефективного управління ризиками, а також для запобігання використанню послуг та продуктів суб’єкта первинного фінансового моніторингу для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Групи, учасниками яких є суб’єкти первинного фінансового моніторингу, розробляють та впроваджують єдині правила фінансового моніторингу, що, зокрема, включають процедуру використання інформації в межах групи з метою фінансового моніторингу. Такі правила поширюються на всіх суб’єктів первинного фінансового моніторингу, що входять до групи, їх філії та дочірні компанії, розташовані в інших країнах. 2. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний: 1) стати на облік у спеціально уповноваженому органі як суб’єкт первинного фінансового моніторингу та повідомляти спеціально уповноважений орган в порядку, визначеному Національним банком України для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких Національний банк України відповідно до статті 18 цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду, а також Кабінетом Міністрів України для інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу, про: призначення чи звільнення відповідального працівника; призначення особи, яка тимчасово буде виконувати обов’язки відповідального працівника у разі його відсутності; зміну відомостей про суб’єкта первинного фінансового моніторингу та/або відповідального працівника чи особу, яка тимчасово виконує його обов’язки; припинення та/або поновлення діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу; 2) забезпечувати відповідно до вимог, встановлених відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу, належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надасть можливість виявляти порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність) незалежно від рівня ризику ділових відносин з клієнтом (проведення фінансових операцій без встановлення ділових відносин) та повідомляти про них спеціально уповноважений орган, а також запобігати використанню послуг та продуктів суб’єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою; 3) забезпечувати функціонування належної системи управління ризиками, застосування у своїй діяльності ризик-орієнтовного підходу та вжиття належних заходів з метою мінімізації ризиків; 4) здійснювати належну перевірку нових клієнтів, а також існуючих клієнтів; 5) забезпечувати моніторинг фінансових операцій клієнта (у тому числі таких, що здійснюються в інтересах клієнта) на предмет відповідності таких фінансових операцій наявній у суб’єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик, включаючи в разі необхідності інформацію про джерело коштів, пов’язаних з фінансовою(ими) операцією(ями); 6) забезпечувати виявлення, зокрема з використанням засобів автоматизації, фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку, у процесі, у день виникнення підозри, після їх проведення або під час спроби їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення; 7) забезпечувати реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, зокрема з використанням засобів автоматизації; 8) повідомляти спеціально уповноважений орган про: а) порогові фінансові операції, що відповідають ознакам, визначеним абзацами другим , третім і шостим частини першої статті 20 цього Закону, - протягом п’яти робочих днів з дня їх проведення (спроби проведення); {Підпункт "а" пункту 8 частини другої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3419-IX від 17.10.2023 } б) порогові фінансові операції, що відповідають ознакам, визначеним абзацами четвертим та п’ятим частини першої статті 20 цього Закону, - не пізніше п’ятого робочого дня місяця, наступного за місяцем, в якому фінансові операції були здійснені; в) підозрілі фінансові операції (діяльність) або спроби їх проведення незалежно від суми, на яку вони(а) проводяться, - негайно після виникнення підозри або достатніх підстав для підозри, а також надавати обґрунтовані висновки, копії документів та іншу інформацію, на основі яких сформовано підозру, та додаткову інформацію на запити спеціально уповноваженого органу; г) {Підпункт "г" пункту 8 частини другої статті 8 виключено Законом № 2571-IX від 06.09.2022 - щодо набрання чинності зміни див. пункт 1 розділу II} про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників клієнта, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та інформацією про кінцевих бенефіціарних власників, отриманою суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки клієнта, - не пізніше десятого робочого дня місяця, наступного за місяцем, в якому були виявлені розбіжності; 8 - 1 ) повідомляти в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, держателя Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про виявлення розбіжностей між отриманими ним в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності клієнта (зокрема, про виявлення неповноти, неточностей чи помилок в інформації про кінцевого бенефіціарного власника або про структуру власності такого клієнта, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) - протягом 10 робочих днів з дня виявлення розбіжностей. Держатель Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не пізніше десятого робочого дня місяця, наступного за місяцем, в якому йому передано інформацію про виявлені розбіжності, передає інформацію про такого суб’єкта первинного фінансового моніторингу та виявлені ним розбіжності (включаючи копії матеріалів, переданих держателю Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань таким суб’єктом первинного фінансового моніторингу) до спеціально уповноваженого органу у порядку, затвердженому Міністерством юстиції України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; {Частину другу статті 8 доповнено пунктом 8 - 1 згідно із Законом № 2571-IX від 06.09.2022 } 9) у разі надходження від спеціально уповноваженого органу повідомлення: з ненульовими кодами помилок за окремими фінансовими операціями або в цілому щодо наданого суб’єктом первинного фінансового моніторингу повідомлення, зокрема повідомлення щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій, подати протягом трьох робочих днів з дня надходження такого повідомлення до спеціально уповноваженого органу належним чином оформлене повідомлення; про помилку в опрацюванні додаткової інформації (інформації для виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави) подати протягом двох робочих днів з дня надходження такого повідомлення належним чином оформлену додаткову інформацію; 10) сприяти в межах законодавства працівникам спеціально уповноваженого органу у проведенні аналізу фінансових операцій; 11) подавати на запит спеціально уповноваженого органу, що вчинений в межах його повноважень: а) додаткову інформацію, що може бути пов’язана з фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, з колабораційною діяльністю, пособництвом державі, що здійснює збройну агресію проти України, найманством або державною зрадою, а також інформацію, що може бути пов’язана із зупиненням фінансових операцій, замороженням активів, пов’язаних з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, відповідно до цього Закону - протягом одного робочого дня з дня надходження запиту; {Підпункт "а" пункту 11 частини другої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2736-IX від 04.11.2022 , № 3419-IX від 17.10.2023 } б) іншу, не зазначену у підпункті "а" цього пункту, додаткову інформацію - протягом п’яти робочих днів з дня надходження запиту або в інший строк, погоджений у встановленому порядку із спеціально уповноваженим органом; 12) подавати на запит спеціально уповноваженого органу, що вчинений в межах його повноважень, додаткову інформацію, необхідну для виконання ним запиту, що надійшов від уповноваженого органу іноземної держави, зокрема інформацію з обмеженим доступом, протягом п’яти робочих днів з дня надходження запиту або в інший строк, погоджений у встановленому порядку із спеціально уповноваженим органом; 13) подавати на запит спеціально уповноваженого органу, що вчинений в межах його повноважень, інформацію щодо відстеження (моніторингу) фінансових операцій клієнта, операції якого стали об’єктом фінансового моніторингу, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, за погодженням із відповідними суб’єктами державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб; 14) у разі неможливості дотримання строків, встановлених пунктами 11 і 12 цієї частини, з об’єктивних причин (урахування обсягу інформації, що запитується, форми її подання - електронної або паперової, копіювання або сканування, одержання даних з архівів тощо) погодити із спеціально уповноваженим органом не пізніше двох робочих днів з дня надходження запиту строк подання запитуваної інформації в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; {Пункт 14 частини другої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 768-IX від 14.07.2020 } 15) своєчасно та в повному обсязі подавати (оформлювати, засвідчувати) у порядку, встановленому відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду за суб’єктом первинного фінансового моніторингу, на запит цього суб’єкта державного фінансового моніторингу достовірну інформацію та/або документи (висновки, рішення тощо), копії документів або витяги з документів, що стосуються виконання суб’єктом первинного фінансового моніторингу вимог законодавства у сфері запобігання та протидії та необхідні суб’єкту державного фінансового моніторингу для здійснення ним нагляду у сфері запобігання та протидії, у тому числі для перевірки фактів порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, здійснення контролю за виконанням суб’єктами первинного фінансового моніторингу рішень суб’єктів державного фінансового моніторингу про застосування заходів впливу, письмових вимог; 16) вживати заходів щодо запобігання розголошенню (зокрема особам, стосовно фінансових операцій яких проводиться перевірка) інформації, що подається спеціально уповноваженому органу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу (у тому числі про факт подання такої інформації або факт отримання запиту, рішення чи доручення від спеціально уповноваженого органу та їх виконання), крім випадків, визначених цим Законом; 17) документувати заходи, вжиті з метою виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії шляхом створення (ведення) відповідних документів (у тому числі електронних), записів у такий спосіб, щоб сприяти працівникам суб’єкта первинного фінансового моніторингу, залученим до проведення первинного фінансового моніторингу, найбільш раціонально та ефективно виконувати свої обов’язки та бути здатним довести суб’єкту державного фінансового моніторингу, що рішення, прийняті з метою дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, зокрема, щодо оцінки ризиків, здійснення належної перевірки, моніторингу та повідомлення про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, ґрунтуються на змістовних фактах та результатах комплексного і належного аналізу; 18) зберігати (у спосіб, щоб оперативно надавати на запит відповідних суб’єктів державного фінансового моніторингу, та в обсязі, достатньому для відновлення інформації щодо конкретних фінансових операцій, у тому числі у разі необхідності надання як докази у кримінальному провадженні) документи (у тому числі електронні), їх копії, записи, дані, інформацію щодо заходів, вжитих з метою виконання вимог у сфері запобігання та протидії, зокрема щодо здійснення належної перевірки клієнтів (у тому числі ідентифікації та верифікації представників клієнтів, встановлення їх повноважень), а також осіб, яким суб’єктом первинного фінансового моніторингу було відмовлено у встановленні ділових відносин та/або проведенні фінансових операцій, а також усі документи, що стосуються ділових відносин (проведення фінансової операції) з клієнтом (включаючи ділову, зокрема внутрішню, кореспонденцію, листування, звіти, запити, результати будь-якого аналізу під час здійснення належної перевірки клієнта), не менше п’яти років після припинення ділових відносин з клієнтом або завершення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтом. Нормативно-правовим актом суб’єкта державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду за суб’єктом первинного фінансового моніторингу, можуть встановлюватися більш тривалі строки та додаткові вимоги до порядку зберігання документів; 19) забезпечувати доступ відповідних суб’єктів державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, та на обґрунтовані запити правоохоронних органів, вчинені в межах їх повноважень, до документів або інформації, що міститься в них, у повному обсязі відповідно до вимог закону. Отримання правоохоронними органами від банків документів або інформації, що становлять банківську таємницю, здійснюється в порядку та в обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність"; 20) за дорученням спеціально уповноваженого органу, наданим з метою виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави, зупиняти проведення або забезпечити моніторинг фінансової операції відповідної особи в установленому законодавством порядку; 21) за рішенням спеціально уповноваженого органу зупиняти проведення видаткових фінансових операцій або забезпечити моніторинг фінансової операції (фінансових операцій) відповідної особи в установленому законодавством порядку; 22) проводити в порядку, встановленому суб’єктом державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконує функції державного регулювання та нагляду за відповідним суб’єктом первинного фінансового моніторингу, внутрішні перевірки своєї діяльності на предмет дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії або незалежний аудит своєї діяльності (крім банківської діяльності) у цій сфері; 23) вживати відповідно до законодавства заходів для забезпечення проходження відповідальним працівником навчання у сфері запобігання та протидії протягом трьох місяців з дня його призначення, а також підвищення кваліфікації відповідального працівника шляхом проходження навчання не менше одного разу на три роки на базі відповідного навчального закладу, що належить до сфери управління спеціально уповноваженого органу, та в інших навчальних закладах за погодженням із спеціально уповноваженим органом; 24) вживати на постійній основі заходів з підготовки персоналу з метою належного виконання вимог цього Закону, зокрема шляхом проведення освітньої та практичної роботи; 25) здійснювати управління ризиками, пов’язаними із запровадженням чи використанням нових та існуючих інформаційних продуктів, ділової практики або технологій, у тому числі таких, що забезпечують проведення фінансових операцій без безпосереднього контакту з клієнтом; 26) виконувати вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством у сфері запобігання та протидії, вимоги відповідних суб’єктів державного фінансового моніторингу, що відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання та нагляду за суб’єктами первинного фінансового моніторингу, щодо виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії; {Пункт 26 частини другої статті 8 в редакції Закону № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022} 27) встановлювати для працівників процедури щодо повідомлення керівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу та/або відповідального працівника про порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, у тому числі без зазначення авторства (анонімно), із забезпеченням відповідних засобів; 28) забезпечувати захист (не допускати звільнення чи примушення до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності чи піддання іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація (переатестація), зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або піддання загрозі таких заходів впливу) працівників у зв’язку з повідомленням ними керівника та/або відповідального працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу чи суб’єкта державного фінансового моніторингу про порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії; 29) не допускати до керівництва, членства у своїх органах управління (наглядових та виконавчих) або контролю осіб, які мають не погашену або не зняту в установленому законом порядку судимість за корисливі кримінальні правопорушення або тероризм, а також їх співучасників у таких кримінальних правопорушеннях; 30) не допускати формування свого статутного капіталу (для кредитних спілок - пайового, резервного та додаткового капіталу) за рахунок коштів, джерела походження яких неможливо підтвердити. 3. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу з метою виконання покладених на нього цим Законом завдань має право звертатися із запитами до Національного банку України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, органів виконавчої влади, правоохоронних органів, державних реєстраторів, які зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідного запиту надати запитувану інформацію та/або документи (їх копії, витяги з документів). Правоохоронні органи надають інформацію з урахуванням вимог, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України . 4. Суб’єкту первинного фінансового моніторингу, його керівникам, відповідальному працівнику, іншим працівникам, залученим до проведення первинного фінансового моніторингу, кінцевим

in force since 2019-12-06Full text of the article →

1. Порядок реєстрації та подання спеціально уповноваженому органу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, встановлюється: Національним банком України - для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за якими здійснює Національний банк України відповідно до статті 18 цього Закону; Кабінетом Міністрів України - для інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу. 2. Подання інформації суб’єктом первинного фінансового моніторингу спеціально уповноваженому органу, суб’єкту державного фінансового моніторингу в установленому законодавством порядку не є порушенням порядку розкриття інформації з обмеженим доступом. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу, його посадові особи та інші працівники, ліквідатор, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не несуть дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання інформації спеціально уповноваженому органу, суб’єкту державного фінансового моніторингу, якщо вони діяли в межах цього Закону. 3. Державні органи, що провадять діяльність у сфері запобігання та протидії (крім Національного банку України), у разі виявлення під час виконання своїх функцій фінансових операцій, стосовно яких є підозра, зобов’язані повідомити спеціально уповноваженому органу про такі фінансові операції та їх учасників. Порядок та вимоги щодо надання інформації у таких випадках встановлюються Кабінетом Міністрів України. 4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, подає до спеціально уповноваженого органу інформацію про виявлені факти незаконного переміщення через митний кордон України готівки, обігових грошово-кредитних документів, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей на суму, що дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону. 5. Державні органи (крім Національного банку України) та органи місцевого самоврядування, державні реєстратори зобов’язані надавати спеціально уповноваженому органу інформацію (копії документів), відомості з інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, необхідні для виконання покладених на нього завдань, та/або доступ до своїх інформаційних ресурсів (баз даних) для забезпечення функціонування єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії. Обсяг, порядок подання такої інформації та надання доступу до неї визначаються Кабінетом Міністрів України. 6. Надання державними органами, органами місцевого самоврядування, Національним банком України, державними реєстраторами спеціально уповноваженому органу, суб’єктам первинного фінансового моніторингу інформації відповідно до вимог цього Закону не є порушенням порядку розкриття інформації з обмеженим доступом. Посадові особи та інші працівники державних органів, органів місцевого самоврядування, Національного банку України та державні реєстратори не несуть дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання інформації спеціально уповноваженому органу відповідно до вимог цього Закону. 7. Суб’єкти господарювання, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, що не є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, зобов’язані відповідно до пункту 2 частини першої статті 27 цього Закону надавати на запит спеціально уповноваженого органу інформацію, пов’язану з проведенням аналізу фінансових операцій, що стали об’єктом фінансового моніторингу, про осіб, які брали участь в їх здійсненні, довідки та копії документів (у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом), необхідні для виконання цим органом покладених на нього завдань у сфері запобігання та протидії. Обсяг та порядок надання такої інформації визначаються Кабінетом Міністрів України. 8. Надання посадовими особами та іншими працівниками суб’єктів господарювання, підприємств, установ та організацій спеціально уповноваженому органу інформації відповідно до вимог цього Закону не є порушенням порядку розкриття інформації з обмеженим доступом. Посадові особи та інші працівники суб’єктів господарювання, підприємств, установ та організацій не несуть дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за надання спеціально уповноваженому органу інформації згідно з вимогами цього Закону. 9. Неправомірна відмова в наданні інформації (довідок та копій документів), несвоєчасне її надання або надання недостовірної інформації тягнуть за собою відповідальність посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування, посадових осіб суб’єктів господарювання, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, що не є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, відповідно до закону. 10. Обмін інформацією, що є таємницею фінансового моніторингу, її розкриття та захист здійснюються відповідно до закону. Суб’єктам первинного фінансового моніторингу, працівникам суб’єктів первинного фінансового моніторингу, ліквідатору, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, працівникам суб’єктів державного фінансового моніторингу та інших державних органів, які подали спеціально уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію та її учасників, забороняється повідомляти про це особам, які брали (беруть) участь у її здійсненні, та будь-яким третім особам, крім випадків, визначених цим Законом. У разі якщо нотаріуси, адвокати, адвокатські бюро та об’єднання, особи, які надають юридичні послуги, намагаються відмовити клієнта від здійснення діяльності з порушенням законодавства, це не є порушенням обмежень, зазначених в абзаці другому цієї частини. Обмеження щодо надання інформації, встановлені абзацом другим цієї частини, не поширюються на випадки розкриття інформації суб’єктам державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за відповідними суб’єктами первинного фінансового моніторингу, в рамках здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії, а також правоохоронним органам відповідно до закону. Обмеження також не поширюються на випадки обміну інформацією з метою проведення первинного фінансового моніторингу між суб’єктами первинного фінансового моніторингу та їх філіями або дочірніми компаніями з контролюючою участю, розташованими в інших країнах, за умови, що такі філії чи дочірні компанії з контролюючою участю дотримуються єдиних політик та процедур з питань фінансового моніторингу, в тому числі процедур обміну інформацією в межах групи. Обмеження, встановлені абзацом другим цієї частини, не перешкоджають обміну інформацією між банками, між іншими фінансовими установами, а також між суб’єктами первинного фінансового моніторингу, визначеними підпунктами "а"-"д" пункту 7 частини другої статті 6 цього Закону, у випадках, пов’язаних з одним і тим самим клієнтом та однією і тією самою фінансовою операцією, що передбачає участь двох або більше суб’єктів первинного фінансового моніторингу, за умови, що такі суб’єкти первинного фінансового моніторингу є суб’єктами одного виду та виконують однакові вимоги щодо захисту інформації з обмеженим доступом. Суб’єктам первинного фінансового моніторингу, працівникам суб’єктів первинного фінансового моніторингу, ліквідатору, уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, працівникам державних органів, органів місцевого самоврядування, посадовим особам, працівникам суб’єктів господарювання, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, що не є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, які одержали запит спеціально уповноваженого органу щодо фінансових операцій, додаткової інформації, інформації, пов’язаної з проведенням аналізу фінансових операцій, що стали об’єктом фінансового моніторингу, про осіб, які брали участь в їх здійсненні, довідок та копій документів, іншої інформації, що може бути пов’язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення, або рішення чи доручення спеціально уповноваженого органу, прийняте (надане) відповідно до вимог статті 23 чи частини третьої статті 31 цього Закону, та/або надали відповідь на такий запит, рішення чи доручення цьому органу, забороняється повідомляти про це осіб, які брали (беруть) участь у здійсненні фінансових операцій, визначених у запиті, рішенні чи дорученні або відповіді, а також будь-яких третіх осіб, крім випадків, передбачених цим Законом. 11. Спеціально уповноважений орган забезпечує захист та зберігання таємниці фінансового моніторингу. Спеціально уповноваженому органу заборонено розкривати та/або передавати будь-кому інформацію, що є таємницею фінансового моніторингу, а також інформувати будь-кого про факт одержання інформації про фінансову операцію та її учасників, факт надання запиту щодо фінансових операцій, додаткової інформації, інформації, пов’язаної з проведенням аналізу фінансових операцій, що стали об’єктом фінансового моніторингу, про осіб, які брали участь в їх здійсненні, довідок та копій документів, іншої інформації, що може бути пов’язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення, або рішення чи доручення, прийнятого (наданого) відповідно до вимог статті 23 або частини третьої статті 31 цього Закону, та/або отримання відповіді на такий запит, рішення чи доручення, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі надходження запиту щодо такої інформації спеціально уповноважений орган повертає відповідній заінтересованій особі такий запит без розгляду, крім випадку, якщо запит надійшов у рамках перевірки раніше надісланих їй узагальнених та/або додаткових узагальнених матеріалів. За наявності у спеціально уповноваженому органі додаткової інформації, що стосується раніше надісланих правоохоронним органам узагальнених матеріалів, спеціально уповноважений орган може формувати та подавати відповідному правоохоронному органу додаткові узагальнені матеріали. Розголошення у будь-який спосіб працівниками спеціально уповноваженого органу таємниці фінансового моніторингу, а також факту отримання інформації про фінансову операцію та її учасників, факту надання запиту, рішення чи доручення та/або отримання відповіді на такий запит, рішення чи доручення тягне за собою відповідальність згідно із законом або за рішенням суду. 12. Обов’язок дотримуватися таємниці фінансового моніторингу та не розголошувати факт надання інформації спеціально уповноваженому органу, а також факт одержання та виконання запиту, рішення чи доручення спеціально уповноваженого органу в установлених цим Законом випадках поширюється також на осіб, яким така інформація стала відома у зв’язку з їх професійною або службовою діяльністю. Особи, винні у порушенні таємниці фінансового моніторингу та заборони інформувати про факт надання інформації спеціально уповноваженому органу, а також факт одержання та виконання запиту, рішення чи доручення спеціально уповноваженого органу, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом. 13. Розвідувальним органам України заборонено передавати будь-кому інформацію, одержану від спеціально уповноваженого органу у вигляді узагальнених матеріалів та додаткових узагальнених матеріалів, крім випадків передачі її правоохоронним органам для прийняття рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України . Розвідувальні органи України зобов’язані повідомляти спеціально уповноваженому органу про хід опрацювання та вжиття відповідних заходів за результатами розгляду одержаних узагальнених матеріалів та додаткових узагальнених матеріалів. 14. Інформація про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, отримана спеціально уповноваженим органом, обліковується цим органом. Порядок взяття на облік інформації про фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

in force since 2019-12-06Full text of the article →

1. Державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії здійснюються щодо: {Абзац перший частини першої статті 18 в редакції Закону № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022} 1) банків і філій іноземних банків; страховиків (у тому числі під час здійснення діяльності з перестрахування), страхових (перестрахових) брокерів, кредитних спілок, ломбардів, інших фінансових установ, реєстрацію чи ліцензування яких здійснює Національний банк України; операторів поштового зв’язку, які надають фінансові платіжні послуги та/або послуги поштового переказу, та/або послуги із здійснення валютних операцій; операторів платіжних систем; філій або представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України; інших юридичних осіб, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги (крім Національної установи розвитку), - Національним банком України; {Пункт 1 частини першої статті 18 в редакції Закону № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3720-IX від 21.05.2024 , № 4622-IX від 08.10.2025 } 2) професійних учасників організованих товарних ринків; установ накопичувального пенсійного забезпечення; управителів фондів фінансування будівництва/фондів операцій з нерухомістю; професійних учасників ринків капіталу (крім банків), включаючи Центральний депозитарій цінних паперів, - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; {Пункт 2 частини першої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 } 3) суб’єктів аудиторської діяльності; бухгалтерів; суб’єктів господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку; суб’єктів господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування; суб’єктів господарювання, що надають посередницькі та/або консультаційні послуги під час здійснення операцій з нерухомим майном; суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них; суб’єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри; суб’єктів господарювання, які здійснюють торговельну діяльність культурними цінностями та/або надають посередницькі послуги в такій діяльності, Національної установи розвитку, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; {Пункт 3 частини першої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законами № 768-IX від 14.07.2020 , № 2736-IX від 04.11.2022 , № 4622-IX від 08.10.2025 } 4) адвокатських бюро, адвокатських об’єднань та адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально; нотаріусів; суб’єктів господарювання, що надають юридичні послуги; осіб, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, трастами та іншими подібними правовими утвореннями, - Міністерством юстиції України; {Пункт 4 частини першої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3419-IX від 17.10.2023 } 5) постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, - Міністерством цифрової трансформації України. 2. Зазначені у частині першій цієї статті суб’єкти державного фінансового моніторингу в межах їх повноважень зобов’язані: здійснювати нагляд у сфері запобігання та протидії за діяльністю відповідних суб’єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема, шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі безвиїзних, у порядку, встановленому: Національним банком України - для банків і філій іноземних банків; страховиків (у тому числі під час здійснення діяльності з перестрахування), страхових (перестрахових) брокерів, кредитних спілок, ломбардів, інших фінансових установ, реєстрацію чи ліцензування яких здійснює Національний банк України; операторів поштового зв’язку, які надають фінансові платіжні послуги та/або послуги поштового переказу, та/або послуги із здійснення валютних операцій; операторів платіжних систем; філій або представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України; інших юридичних осіб, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги (крім Національної установи розвитку). У межах здійснення Національним банком України нагляду у сфері запобігання та протидії початком адміністративного провадження за ініціативою Національного банку України у відповідних адміністративних справах є день складення ним документа, в якому зафіксовано виявлене порушення вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії; {Абзац третій частини другої статті 18 в редакції Закону № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3720-IX від 21.05.2024 , № 4017-IX від 10.10.2024 , № 4622-IX від 08.10.2025 } Національний банк України здійснює нагляд у сфері запобігання та протидії шляхом проведення виїзних перевірок (планових та позапланових) та безвиїзного нагляду. {Частину другу статті 18 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Національний банк України здійснює безвиїзний нагляд у сфері запобігання та протидії на постійній основі без присутності за місцезнаходженням суб’єкта первинного фінансового моніторингу. {Частину другу статті 18 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Національний банк України у визначеному ним порядку має право проводити (ініціювати) перевірочні (тестові) операції, у тому числі без попередження суб’єкта первинного фінансового моніторингу про їх проведення (ініціювання). {Частину другу статті 18 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Подання суб’єктом первинного фінансового моніторингу та/або третіми особами будь-яких клопотань під час здійснення Національним банком України нагляду у сфері запобігання та протидії не є підставою для зупинення такого нагляду, у тому числі зупинення процедури застосування заходів впливу. {Частину другу статті 18 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Національний банк України доводить до відома суб’єкта первинного фінансового моніторингу (його уповноваженої особи) документ, в якому зафіксовано виявлене порушення вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії, шляхом вручення під підпис/надсилання поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або надсилання на адресу електронної пошти суб’єкта первинного фінансового моніторингу, або оприлюднення на сторінці офіційного інтернет-представництва Національного банку України з урахуванням вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України. {Частину другу статті 18 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Особливості, пов’язані з доведенням до відома суб’єкта первинного фінансового моніторингу (його уповноваженої особи) документа, в якому зафіксовано виявлене порушення вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України. {Частину другу статті 18 доповнено абзацом згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку - для товарних та інших бірж, що проводять фінансові операції з товарами; установ накопичувального пенсійного забезпечення; управителів фондів фінансування будівництва/фондів операцій з нерухомістю; професійних учасників ринків капіталу (крім банків), включаючи Центральний депозитарій цінних паперів; {Абзац частини другої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 } Кабінетом Міністрів України - для інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу; вживати заходів впливу, передбачених законом, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, та/або вимагати від суб’єктів первинного фінансового моніторингу виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, у тому числі усунення порушень та/або вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, а також вжиття заходів з усунення виявлених за результатами нагляду недоліків щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу. {Абзац частини другої статті 18 в редакції Закону № 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з 01.08.2022} Порядок пред’явлення вимог, застосування передбачених законом заходів впливу, а також здійснення контролю за їх виконанням визначається суб’єктами державного фінансового моніторингу, що здійснюють державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідних суб’єктів первинного фінансового моніторингу; створити та забезпечити функціонування самостійного структурного підрозділу з питання регулювання і нагляду у сфері запобігання та протидії з відповідною штатною чисельністю, працівники якого будуть здатні за своїми діловими та моральними якостями, освітнім, кваліфікаційним і професійним рівнями виконувати покладені на них службові обов’язки; здійснювати з урахуванням ризик-орієнтованого підходу регулювання та нагляд у сфері запобігання та протидії з метою визначення відповідності заходів, що здійснюються суб’єктами первинного фінансового моніторингу, для мінімізації ризиків під час їх діяльності, у тому числі встановлювати ознаки неналежної системи управління ризиками (система управління ризиками вважається неналежною, зокрема, у разі встановлення фактів багаторазового, у великих обсягах, проведення фінансових операцій, щодо яких є підозри використання суб’єкта первинного фінансового моніторингу для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму, фінансування розповсюдження зброї масового знищення чи вчинення іншого кримінального правопорушення). Факт неналежності системи управління ризиками відповідного суб’єкта первинного фінансового моніторингу встановлюється за наявності визначених відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу ознак у порядку, встановленому цим суб’єктом державного фінансового моніторингу; забезпечувати зберігання інформації, що надійшла від суб’єктів первинного та державного фінансового моніторингу, спеціально уповноваженого та правоохоронних органів, у порядку, визначеному відповідними суб’єктами державного фінансового моніторингу; проводити перевірку наявності професійної підготовки відповідальних працівників та організації професійної підготовки інших працівників суб’єктів первинного фінансового моніторингу, залучених до проведення первинного фінансового моніторингу. Суб’єкти державного фінансового моніторингу для виконання своїх функцій мають право одержувати у встановленому ними порядку від суб’єктів первинного фінансового моніторингу (щодо яких вони відповідно до цього Закону виконують функції регулювання і нагляду) інформацію, документи, копії документів, оформлені та засвідчені суб’єктом первинного фінансового моніторингу згідно з вимогами відповідного суб’єкта державного фінансового моніторингу. Національний банк України для здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії має право безоплатного доступу (у тому числі автоматизованого) до відповідних інформаційних систем (баз даних) органів державної влади у порядку, узгодженому Національним банком України з відповідним органом державної влади. 3. Суб’єкти державного фінансового моніторингу мають право подавати до визначених законом суб’єктів державного фінансового моніторингу, правоохоронних та інших державних органів отримані під час здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії відомості, що можуть свідчити про ознаки вчинення правопорушень. 4. Суб’єкти державного фінансового моніторингу інформують спеціально уповноважений орган про виявлені порушення законодавства у сфері запобігання та протидії суб’єктами первинного фінансового моніторингу, а також про заходи, вжиті до суб’єктів первинного фінансового моніторингу та/або їх посадових осіб за вчинені порушення законодавства у цій сфері. Надання інформації суб’єктами державного фінансового моніторингу до спеціально уповноваженого органу відповідно до цієї частини не є розкриттям таємниці фінансового моніторингу. 5. Суб’єкти державного фінансового моніторингу щороку, але не пізніше 31 січня наступного року, зобов’язані надавати спеціально уповноваженому органу узагальнену інформацію про дотримання суб’єктами первинного фінансового моніторингу, за якими вони здійснюють функції державного регулювання і нагляду, вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, у тому числі про виявлені порушення та заходи, вжиті до суб’єктів первинного фінансового моніторингу та/або їх посадових осіб з метою їх усунення та/або недопущення у подальшій діяльності. 6. Суб’єкти державного фінансового моніторингу зобов’язані подавати (за наявності) спеціально уповноваженому органу інформацію, зокрема: документи, необхідні для виконання покладених на нього завдань (крім інформації про особисте життя громадян), у порядку, визначеному законодавством; інформацію про припинення діяльності суб’єктів первинного фінансового моніторингу, за якими вони здійснюють функції державного регулювання і нагляду, відповідно до законодавства. 7. Суб’єкти державного фінансового моніторингу зобов’язані використовувати інформацію спеціально уповноваженого органу про ознаки можливого порушення суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства у сфері запобігання та протидії для здійснення відповідної перевірки. 8. Суб’єкти державного фінансового моніторингу забезпечують надання методологічної, методичної та іншої допомоги суб’єктам первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії (в тому числі надають рекомендації та роз’яснення з питань застосування законодавства у цій сфері). 9. Суб’єкти державного фінансового моніторингу визначають і розробляють процедуру застосування відповідних запобіжних заходів щодо держав (юрисдикцій), що не виконують або неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, зокрема щодо: посиленої уваги під час погодження створення в таких державах філій, представництв чи дочірніх компаній суб’єктів первинного фінансового моніторингу; попередження суб’єктів первинного фінансового моніторингу нефінансового сектору про те, що операції з фізичними або юридичними особами, трастами або іншими правовими утвореннями у відповідній державі можуть мати ризик відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення; обмеження ділових відносин або фінансових операцій з відповідною державою або особами в такій державі тощо. 10. Суб’єкти державного фінансового моніторингу зобов’язані вживати відповідно до законодавства заходів: щодо перевірки бездоганної ділової репутації осіб, які здійснюватимуть чи здійснюють управління, мають намір набути істотну участь або є кінцевими бенефіціарними власниками у суб’єктів первинного фінансового моніторингу; для недопущення до управління суб’єктами первинного фінансового моніторингу осіб, які мають не погашену або не зняту в установленому законом порядку судимість за корисливі кримінальні правопорушення або тероризм, а також їх співучасників у таких кримінальних правопорушеннях; для недопущення формування капіталу відповідних суб’єктів первинного фінансового моніторингу за рахунок коштів, джерела походження яких неможливо підтвердити на підставі офіційних документів або їх копій, засвідчених в установленому порядку. 11. Суб’єкти державного фінансового моніторингу погоджують із спеціально уповноваженим органом розроблені проекти будь-яких нормативно-правових актів з питань, пов’язаних з виконанням вимог цього Закону. 12. Особливості виконання банками, віднесеними до категорії неплатоспроможних, вимог законодавства у сфері запобігання та протидії встановлює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб за погодженням із спеціально уповноваженим органом. Нагляд у сфері запобігання та протидії щодо банків, віднесених до категорії неплатоспроможних, здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у встановленому ним порядку. 13. Суб’єкти державного фінансового моніторингу з метою виконання покладених на них цим Законом обов’язків мають право звертатися із запитами до органів виконавчої влади, державних реєстраторів, правоохоронних органів, юридичних осіб. Суб’єкти, яким адресовано зазначений запит, зобов’язані протягом десяти робочих днів надати відповідну інформацію. У разі неможливості надання інформації у зазначений строк з обґрунтованих причин за зверненням відповідних суб’єктів строк надання інформації може бути продовжений суб’єктом державного фінансового моніторингу, але не більше ніж до 30 робочих днів. 14. Суб’єкти державного фінансового моніторингу в рамках здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії мають право обмінюватися інформацією з обмеженим доступом за умови дотримання встановлених законодавством вимог щодо її захисту. 15. Суб’єкти державного фінансового моніторингу забезпечують умови для повідомлень працівниками суб’єктів первинного фінансового моніторингу або будь-якими третіми особами про порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, зокрема через спеціальні телефонні лінії, офіційні веб-сайти, засоби електронного зв’язку. Суб’єктам державного фінансового моніторингу заборонено розкривати будь-яким третім особам інформацію про осіб, що здійснили такі повідомлення, крім випадків, встановлених законом. Порядок надання таких повідомлень, а також порядок їх розгляду визначаються відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно.

in force since 2019-12-06Full text of the article →