Про внесення змін до Правил роботи банків у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану

Державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах: I. Адміністративне регулювання: 1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; 2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банку (банків); {Абзац четвертий статті 66 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } 3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; 4) нагляд за діяльністю банків; 5) надання рекомендацій щодо діяльності банків. II. Індикативне регулювання: 1) встановлення обов'язкових пруденційних нормативів; 2) визначення норм обов'язкових резервів для банків; 3) встановлення вимог до визначення (розрахунку) банками розміру ризиків, притаманних їхній діяльності; {Абзац одинадцятий статті 66 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } 4) визначення процентної політики; 5) рефінансування банків; 6) кореспондентських відносин; 7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції; 8) операцій з цінними паперами на відкритому ринку; 9) імпорту та експорту капіталу.

in force since 2000-12-07Full text of the article →

Метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки, їх відокремлені підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків, ключових учасників у структурі власності банків, банківські групи, учасників банківських груп на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог цього Закону. {Частина друга статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3024-VI від 15.02.2011 , № 3394-VI від 19.05.2011 ; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } При здійсненні банківського нагляду та нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення Національний банк України має право застосовувати професійне судження. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 } Професійне судження формується Національним банком України з урахуванням таких принципів: рівноцінності сутності та форми (оцінка правочинів, операцій, обставин та подій з точки зору їх суті та форми); співмірності (пропорційності) (урахування обставин та умов конкретної ситуації, щодо якої формується професійне судження та приймається відповідне рішення (зокрема, розмір банку, складність, обсяг, види, характер здійснюваних ним операцій, організаційна структура банку, профіль ризику банку, особливості діяльності банку як системно важливого (за наявності такого статусу), діяльність банківської групи, до складу якої входить банк, фінансовий стан банку та власників істотної участі в ньому); обґрунтованого сумніву (здійснення додаткової/поглибленої перевірки/аналізу правочинів, операцій, обставин та/або подій, щодо яких формується професійне судження та приймається відповідне рішення, за наявності обґрунтованого сумніву щодо них); комплексного аналізу (дослідження всіх обставин та умов конкретної ситуації при формуванні професійного судження та прийнятті відповідного рішення). {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 } Професійне судження може застосовуватися Національним банком України під час будь-якої оцінки осіб, правочинів, операцій, обставин, подій (як за якісними, так і за кількісними показниками), що здійснюється Національним банком України в межах виконання покладених на нього наглядових функцій (зокрема, оцінки фінансового стану банку, ризиків, притаманних його діяльності, життєздатності бізнес-моделі банку, адекватності капіталу та ліквідності банку ризикам, на які наражається або може наражатися банк, якості корпоративного управління в банку, ефективності систем управління ризиками та внутрішнього контролю, у тому числі у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, впливу ризиків і стрес-факторів на ефективне, надійне та розсудливе управління банком, фінансову стабільність і захист інтересів вкладників та інших кредиторів банку). {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 } Документи, у яких викладене професійне судження, мають бути підписані/затверджені/погоджені/схвалені Головою Національного банку України або уповноваженим(и) на такі дії службовцем(ями) Національного банку України. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 } Рішення Правління Національного банку України та Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури, прийняті із застосуванням професійного судження, можуть бути оскаржені в судовому порядку. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3156-IX від 10.06.2023 } Документ, у якому викладене професійне судження, крім рішень Правління Національного банку України та Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури, може бути переглянутий у встановленому Національним банком України порядку Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури за зверненням особи, якої він стосується. Особа має право клопотати про перегляд відповідного документа протягом 15 робочих днів з дня його отримання. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 590-IX від 13.05.2020 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3156-IX від 10.06.2023 } Національний банк України у визначеному ним порядку має право визначати величину ризиків у діяльності банку. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 } Національний банк України за результатами оцінки банку, проведеної ним під час банківського нагляду в порядку та спосіб, визначені Національним банком України, з урахуванням оцінки фінансового стану та бізнес-моделі банку, ризиків, притаманних його діяльності, якості корпоративного управління, системи внутрішнього контролю, у тому числі системи управління ризиками, має право: 1) встановлювати для банку підвищені значення пруденційних нормативів; 2) вимагати від банку, його керівників, власників істотної участі вжиття заходів, спрямованих на поліпшення фінансового стану банку, підтримання на достатньому рівні капіталу та ліквідності для покриття всіх суттєвих ризиків його діяльності, підвищення якості корпоративного управління, системи внутрішнього контролю, у тому числі системи управління ризиками; 3) вимагати перегляду політики винагород в банку. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 } Банк зобов’язаний подати план заходів щодо виконання вимог Національного банку України, який має відповідати вимогам Національного банку України, та забезпечити його виконання у визначені строки. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 } У разі погіршення фінансового стану банку, що становить загрозу для його вкладників та інших кредиторів, Національний банк України має право встановити обмеження щодо діяльності такого банку. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 } Національний банк України для цілей банківського нагляду має право отримувати від державних органів, у тому числі від державних органів іноземних держав, та інших осіб інформацію, у тому числі конфіденційну, щодо фінансового/майнового стану засновника (засновників) банку, ключових учасників у структурі власності банку та осіб, які набувають або збільшують істотну участь у банку осіб, що є власниками інструментів з умовами конверсії, та осіб, що прямо та/або опосередковано володіють істотною участю в цих особах, їхньої ділової репутації, джерел походження коштів, що використовуються для формування статутного капіталу банку, складових основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня та/або для набуття або збільшення істотної участі у банку, а також іншу інформацію, яка є необхідною для виконання Національним банком України функцій державного регулювання та нагляду. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011 ; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 } Державні органи та інші особи зобов'язані протягом 20 днів з дня отримання запиту Національного банку України надати йому відповідну інформацію. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011 } При здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків та їх керівників, відповідальних осіб банківських груп, учасників банківських груп усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності. {Частина статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3394-VI від 19.05.2011 , № 4452-VI від 23.02.2012 ; в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } {Частину шістнадцяту статті 67 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } {Частину сімнадцяту статті 67 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } {Частину вісімнадцяту статті 67 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } При здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право користуватися послугами інших, у тому числі іноземних юридичних та фізичних осіб, установ, за окремими угодами. {Частина дев'ятнадцята статті 67 в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } У разі відкликання у банку банківської ліцензії Національний банк України повідомляє про це відповідні органи банківського нагляду інших держав, в яких банк мав філії або кореспондентські та інші рахунки. {Частина статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3024-VI від 15.02.2011 } Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду. {Частина статті 67 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 } Національний банк України у межах безвиїзного нагляду має право: 1) письмово вимагати від банку копії документів, а також письмові пояснення з питань його діяльності; 2) уповноважувати службовця (службовців) Національного банку України на здійснення нагляду за діяльністю банку, про що повідомляє банк протягом двох робочих днів з дня визначення такого уповноваженого службовця (службовців). {Частина статті 67 в редакції Законів № 3024-VI від 15.02.2011 , № 1587-IX від 30.06.2021 } У межах здійснення нагляду за діяльністю банків днем початку адміністративного провадження за ініціативою Національного банку України є день складення ним документа, в якому зафіксовані обставини, що можуть бути підставою для прийняття Національним банком України індивідуального акта щодо банку або іншої особи, яка охоплюється наглядовою діяльністю Національного банку України. Документи, в яких фіксуватимуться такі обставини, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 } Банк зобов'язаний надавати на письмову вимогу Національного банку України відповідну інформацію та копії документів. {Частина статті 67 в редакції Закону № 3024-VI від 15.02.2011 } Уповноважений службовець Національного банку України має право: 1) вільного доступу у робочий час до всіх приміщень банку; 2) вільного доступу до інформації банку щодо його діяльності і щодо проведення ним будь-яких операцій, а також до всіх документів банку, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, у паперовій та в електронній формах; 3) вільного доступу до систем автоматизації банківських операцій; 4) виготовляти та вилучати (виносити за межі банку) копії документів, у тому числі копії документів, що свідчать про порушення законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України; 5) бути присутнім на загальних зборах учасників банку, засіданнях ради банку, правління банку та комітетів банку. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 } Керівники банку зобов’язані забезпечити уповноваженому службовцю Національного банку України вільний доступ у робочий час до всіх приміщень банку, доступ у режимі перегляду до всіх інформаційних систем банку та консультаційну підтримку з питань функціонування таких систем, а також забезпечити надання інформації, документів та письмових пояснень з питань діяльності банку, у тому числі щодо проведення банком будь-яких операцій. Банк зобов’язаний завчасно (не пізніше ніж за один робочий день) інформувати уповноваженого службовця Національного банку України про проведення загальних зборів учасників банку, засідань ради банку, правління банку та комітетів банку, обов’язкове утворення яких передбачено цим Законом, з наданням інформації про питання, які плануються до розгляду, та створити умови для його участі у таких зборах/засіданнях. {Статтю 67 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 } {Частину статті 67 виключено на підставі Закону № 590-IX від 13.05.2020 } При здійсненні нагляду за установами, що ведуть банківську діяльність в інших державах, Національний банк України співпрацює з відповідними органами цих держав. {Абзац перший частини статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1587-IX від 30.06.2021 } {Абзац другий частини статті 67 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } {Абзац третій частини статті 67 виключено на підставі Закону № 1587-IX від 30.06.2021 } Національний банк України під час здійснення нагляду співпрацює з іншими державними органами, які здійснюють регулювання ринків фінансових послуг в Україні, та з відповідними органами нагляду за фінансовими установами іноземних держав. Співпраця відбувається на підставі укладених договорів, меморандумів чи в інших формах. {Статтю 67 доповнено частиною згідно із Законом № 3394-VI від 19.05.2011 }

in force since 2000-12-07Full text of the article →

1. В умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. 2. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України , цим та іншими законами України. 3. В умовах воєнного стану особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не несе відповідальність, у тому числі кримінальну, за рішення, дії чи бездіяльність, негативні наслідки яких неможливо було передбачити або які охоплюються виправданим ризиком, за умови, що такі дії (бездіяльність) були необхідні для відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту. {Статтю 9 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2124-IX від 15.03.2022 } 4. У період дії воєнного стану сільський, селищний, міський голова територіальної громади, на території якої не ведуться бойові дії та не прийнято рішення про утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів), виключно для здійснення заходів правового режиму воєнного стану може прийняти рішення, з обов’язковим інформуванням начальника відповідної обласної військової адміністрації протягом 24 годин, щодо: 1) звільнення земельних ділянок комунальної власності від незаконно розміщених тимчасових споруд, у тому числі тих, що були встановлені, але не введені в експлуатацію у встановленому законодавством порядку; 2) обстеження будівель і споруд, пошкоджених внаслідок бойових дій. Обстеження будівель і споруд, пошкоджених внаслідок бойових дій, здійснюється відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; 3) демонтажу будівель і споруд, які за результатами обстеження, визначеного пунктом 2 цієї частини, визнані аварійно небезпечними і такими, що становлять загрозу життю людей (крім об’єктів оборонного і спеціального призначення, об’єктів культурної спадщини та об’єктів, на які поширюється дія Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"). Розпорядження про демонтаж таких будівель і споруд вносяться до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва . {Статтю 9 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 2259-IX від 12.05.2022 } 5. У період дії воєнного стану сільський, селищний, міський голова територіальної громади, на території якої не ведуться бойові дії та не прийнято рішення про утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів), виключно для здійснення заходів правового режиму воєнного стану може прийняти рішення щодо: 1) передачі коштів з відповідного місцевого бюджету на потреби Збройних Сил України та/або для забезпечення заходів правового режиму воєнного стану; 2) створення спеціалізованих установ з надання безоплатної первинної правничої допомоги, призначення на посади і звільнення з посад керівників цих установ, залучення фізичних чи юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правничої допомоги; {Пункт 2 частини п'ятої статті 9 в редакції Закону № 3022-IX від 10.04.2023 } 3) боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями; 4) поводження з небезпечними відходами. {Статтю 9 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 2259-IX від 12.05.2022 } 6. У разі наявності фактів порушення сільським, селищним, міським головою відповідної територіальної громади під час реалізації повноважень, передбачених частинами четвертою і п’ятою цієї статті, Конституції чи законів України начальник обласної військової адміністрації за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України порушує перед Президентом України питання про утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів). {Статтю 9 доповнено частиною шостою згідно із Законом № 2259-IX від 12.05.2022 } 7. Рішення, прийняті сільським, селищним, міським головою у порядку, встановленому частинами четвертою і п’ятою цієї статті, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо цими рішеннями не встановлено пізніший термін набрання ними чинності, та невідкладно доводяться до відома жителів відповідних територіальних громад. {Статтю 9 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 2259-IX від 12.05.2022 } 8. Договори, укладені під час дії воєнного стану сільським, селищним, міським головою від імені ради з питань, визначених частинами четвертою і п’ятою цієї статті (якщо вони належать до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради), не потребують затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою, якщо строк дії таких договорів не перевищує один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану. У разі якщо строк дії таких договорів перевищує один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану, сільська, селищна, міська рада протягом 30 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану приймає рішення про затвердження таких договорів та строк їх дії. {Статтю 9 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 2259-IX від 12.05.2022 } 9. У разі затвердження сільським, селищним, міським головою тимчасової структури виконавчих органів сільської, селищної, міської ради для працівників, посади яких не включені до тимчасової структури, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду. Рішення про затвердження тимчасової структури виконавчих органів сільської, селищної, міської ради втрачає чинність не пізніше ніж через 30 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо ним не встановлено більш ранній строк втрати чинності. У період дії воєнного стану сільський, селищний, міський голова може призначати осіб на посади та звільняти з посад в органах місцевого самоврядування, керівників комунальних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління відповідного органу місцевого самоврядування, у порядку, визначеному частинами п’ятою , шостою статті 10 цього Закону. {Статтю 9 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 2259-IX від 12.05.2022 } 10. У період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання". {Статтю 9 доповнено частиною десятою згідно із Законом № 2259-IX від 12.05.2022 }

in force since 2015-05-12Full text of the article →