Більше цифрових процедур і краща взаємодія: ОЕСР відзначила прогрес України

Україна помітно просунулася у залученні бізнесу до торговельних процесів, спрощенні документів і платежів та автоматизації прикордонних процедур. Особливо зросла взаємодія між державними органами всередині країни: за оцінкою Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), у 2022–2024 роках цей показник збільшився більш ніж утричі.

Такі висновки представили 14 жовтня під час презентації звіту ОЕСР «Розвиток політики сприяння торгівлі у країнах Східного партнерства».

Від України виступив представник України при Європейському Союзі та Європейському співтоваристві з атомної енергії, Торговельний представник України Тарас Качка. У заході також взяли участь Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук і його заступник, Головний державний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський.

Що відзначила ОЕСР. У звіті проаналізовано розвиток політики сприяння торгівлі в Україні, Вірменії, Азербайджані та Молдові. Для України ОЕСР відзначила поступ у кількох напрямах:

активніше залучення торговельної спільноти;

спрощення платежів і зборів та торговельних документів;

автоматизацію й оптимізацію прикордонних процедур;

посилення взаємодії державних органів;

поліпшення прозорості й неупередженості управління.

Водночас ОЕСР звернула увагу на напрями, де потрібні подальші зміни. Попри значне зростання внутрішньої взаємодії державних органів, координація між прикордонними органами залишається одним із найскладніших завдань. У звіті також зазначено, що в останні роки сповільнився прогрес щодо попередніх рішень і процедур оскарження.

Серед наступних пріоритетів — зручніший доступ до торговельної інформації, передбачуваність змін у правилах, цифрове опрацювання документів та автоматизоване оформлення вантажів з урахуванням ризиків. ОЕСР також рекомендує розвивати обмін даними, узгоджені перевірки та співпрацю з торговельними партнерами.

Як до цих процесів долучається Держпродспоживслужба?

Держпродспоживслужба сприяє українським виробникам виходити на зовнішні ринки: опрацьовує вимоги країн-імпортерів, погоджує міжнародні протоколи та форми сертифікатів, необхідних для експорту.

За дев’ять місяців 2026 року за поданням служби Європейська Комісія надала право експорту до ЄС 34 українським підприємствам — виробникам продукції тваринного походження. Серед них — 10 виробників м’яса птиці, 2 виробники риби та рибопродуктів, 4 молочні підприємства, 17 виробників яєць і яєчних продуктів та 1 виробник меду.

Для оформлення документів на вантажі, що експортуються до ЄС або прямують транзитом через його територію, Держпродспоживслужба використовує систему TRACES NT. Наразі для роботи в ній адаптовано 32 форми сертифікатів. Від початку року через систему оформлено понад 38 тисяч сертифікатів на вантажі з харчовими продуктами. Електронний документообіг дає змогу скорочувати паперові процедури, перевіряти документи та відстежувати переміщення продукції.

Цифрові інструменти застосовуються і у фітосанітарній сфері. Держпродспоживслужба оформлює фітосанітарні сертифікати в національній системі PHIS, а через міжнародну платформу ePhyto обмінюється ними з країнами, які підтримують електронний обмін. У сертифікатах передбачено QR-код, за яким можна перевірити справжність документа.

Використання TRACES NT, PHIS та ePhyto робить оформлення документів прозорішим, полегшує їх перевірку та допомагає швидше проходити контрольні процедури. Це важливо і для українських експортерів, і для торговельних партнерів, які мають отримувати достовірну інформацію про вантажі.

Звіт ОЕСР презентували в межах проєкту «Розширення можливостей торгівлі та конкурентоспроможності в країнах Східного партнерства», що реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах ініціативи EU4Business.