На Поліссі розпочали масштабне відновлення боліт

У Рівненському природному заповіднику розпочали роботи з відновлення гідрологічного режиму двох болотних масивів — Сира Погоня та Сомине, загальна площа яких становить близько 20 тисяч гектарів. Це перший в Україні комплексний проєкт такого масштабу, спрямований на відновлення природного стану боліт. Його реалізують за підтримки Франкфуртського зоологічного товариства в межах міжнародної природоохоронної програми «Дике Полісся».

В умовах маловоддя та зростання ризиків посух відновлення боліт має важливе значення для збереження водних ресурсів. Природні болота утримують воду в торфових покладах, сприяють регулюванню водного режиму територій і підтримують водність екосистем. Вони також допомагають пом’якшувати наслідки надмірних опадів, зменшувати ризик масштабних пожеж і зберігати біорізноманіття.

Упродовж тривалого часу осушення земель, видобування торфу та інші види господарської діяльності порушували природний водний режим Полісся. Розгалужена мережа меліоративних каналів прискорює відтік води, через що знижується рівень ґрунтових вод, змінюються болотні ландшафти та зростає пожежна небезпека. Відновлення боліт передбачає повернення води на осушені ділянки та створення умов для поступового відновлення природних екосистем.

Законодавчі зміни, що допомагають відновлювати торфовища

Для реалізації проєктів на практиці важливо не лише розробляти природоохоронні рішення, а й усувати законодавчі перешкоди. Одним із таких кроків став Закон України № 4795-IX від 25 лютого 2026 року, який удосконалив систему управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем. Законодавчі зміни створили правові передумови для зміни призначення таких систем, зокрема їх переоблаштування для потреб відновлення торфовищ та інших природних територій.

Наступним кроком стало рішення Уряду від 7 жовтня 2026 року № 1226, яким удосконалений порядок списання об’єктів державної власності. Для визначених об’єктів меліоративної інфраструктури передбачені три варіанти списання: з демонтажем, із частковим демонтажем або без демонтажу.

Це дозволяє уникати зайвих земляних робіт, які можуть порушувати ґрунти, рослинність і водний режим. За визначених умов окремі споруди можна залишати на місці, якщо їх демонтаж недоцільний. Рішення ухвалюють з урахуванням технічних вимог і можливого впливу на довкілля, а оцінку впливу проводять у передбачених законом випадках.

Тож, законодавчі зміни допомагають узгодити управління меліоративною інфраструктурою з потребами відновлення природних екосистем. Це дозволяє уникати зайвого втручання в довкілля та створює практичні умови для реалізації проєктів із відновлення торфовищ.

Практичні кроки відновлення водного режиму: від інженерних рішень до наукового моніторингу

Відновлення гідрологічного режиму масивів Сомине та Сира Погоня триває. Вже проведені земляні роботи з облаштування 7 перемичок, також завершується облаштування водоперепускних споруд. Також триває підготовка до заключного етапу на масиві Сомине: встановлення 3 дерев'яних шандорних затворів у найбільш важкодоступних місцях Рівненського природного заповідника.

Після завершення процедури передачі магістрального каналу зі сфери управління Держрибагентства (з балансу Північного МУВГ) до сфери управління Мінекономіки (на баланс Рівненського природного заповідника) розпочнуться роботи з відновлення гідрологічного режиму масиву Сира Погоня. Наразі вже отримане відповідне погодження від Фонду державного майна.

На масиві Сира Погоня для відновлення гідрологічного режиму заплановано облаштувати 2 водоперепускні споруди, 10 земляних перемичок та 12 шандорних дерев’яних затворів. Вони допоможуть сповільнити відтік води меліоративними каналами та сприятимуть її утриманню на територіях, де необхідно відновити природне зволоження.

До кінця листопада цього року планується завершити усі основні роботи в рамках реалізації природоохоронного заходу «Реконструкція каналів та дамб для відновлення природного гідрологічного режиму осушених боліт та біорізноманіття масивів Сира Погоня та Сомине в межах Рівненського природного заповідника Сарненського району Рівненської області».

Результати відновлення відстежуватимуть за допомогою наукового моніторингу. У заповіднику вже встановили 17 автоматичних датчиків для вимірювання рівня підземних вод і заклали 30 дослідних ділянок для спостереження за змінами рослинності та гідрохімічних показників. Це дозволить порівнювати стан екосистем до і після проведення робіт та оцінювати ефективність обраних рішень.

Відновлення болотних екосистем потребує часу, водночас стабілізація водного режиму може стати помітною вже в найближчі сезони.

«Відновлення боліт — це не лише питання збереження природних територій. В умовах маловоддя та зміни клімату йдеться також про здатність екосистем утримувати воду, регулювати її природний рух і зменшувати ризики посух та пожеж. Щоб такі проєкти ставали реальністю, потрібні не лише наукові розробки й підтримка міжнародних партнерів, а й належна нормативна база. Законодавчі зміни допомагають усувати практичні перешкоди для відновлення торфовищ і створювати умови, за яких управлінські рішення працюватимуть на збереження водних ресурсів», — коментує заступник Міністра економіки та довкілля України Ірина Овчаренко.