Єврокомісія презентувала звіт щодо прогресу України в межах Пакета розширення 2026: Україна – серед країн-кандидатів, що найбільше просунулися на шляху до членства

4 листопада 2026 року Європейська Комісія презентувала звіт щодо прогресу України в межах Пакета розширення 2026. Звіт містить оцінки наближення національного законодавства до права ЄС за всіма переговорними розділами та Кластерами.

Документ визначає основні досягнення, сфери, що потребують додаткових зусиль, та рекомендації Єврокомісії щодо пріоритетних реформ на наступний рік.

У звіті зазначено, що попри безпрецедентні виклики, спричинені повномасштабною агресією росії, що триває вже понад чотири роки, Україна продовжує демонструвати непохитну відданість курсу на членство в Європейському Союзі та країною, що найбільше просунулися на шляху до членства. Це свідчить про стійкість українського народу та здатність держави послідовно впроваджувати необхідні реформи навіть в умовах війни. Протягом звітного періоду Україна продовжувала реалізацію євроінтеграційних реформ.

«Цьогорічний Звіт підтверджує, що Україна, попри надскладні умови, продовжує динамічний рух до членства в Європейському Союзі. Для нас важливо, що цей поступ відображений сьогодні у звіті, у конкретних оцінках і рекомендаціях. Вони стануть практичним орієнтиром для подальших реформ та підготовки до наступних етапів переговорного процесу», – прокоментував Звіт Віце-премʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов.

Він також підкреслив, що Україна прагне відкрити переговори за всіма кластерами в цьому році, адже Єврокомісія підтверджує, що всі кластери готові до відкриття.

Так, цьогоріч Україна продемонструвала підвищення загального рівня підготовки за 9 розділами: 1 «Вільний рух товарів», 5 «Публічні закупівлі», 9 «Фінансові послуги», 10 «Цифрова трансформація та медіа», 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій», 16 «Оподаткування», 23 «Судова влада та основоположні права», 24 «Юстиція, свобода та безпека», 26 «Освіта та культура». Це найкращий показник.

Водночас покращення динаміки прогресу (за звітний період) спостерігається у 6 розділах: 1 «Вільний рух товарів», 5 «Публічні закупівлі», 9 «Фінансові послуги», 10 «Цифрова трансформація та медіа», 15 «Енергетика», 31 «Зовнішня політика та політика безпеки і оборони».

Розділ 31 «Зовнішня політика та політика безпеки і оборони» вперше отримав дуже хороший прогрес – найвищу оцінку шкали. Хороший прогрес – у 9 розділах: 1 «Вільний рух товарів», 9 «Фінансові послуги», 10 «Цифрова трансформація та медіа», 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій», 15 «Енергетика», 16 «Оподаткування», 25 «Наука та дослідження», 26 «Освіта та культура», 29 «Митний союз».

Особливістю цьогорічного Звіту є посилення уваги до безпекового виміру розширення, поступової інтеграції країн-кандидатів до політик ЄС та планування наступних етапів переговорного процесу.

Зокрема, напрям «Безпека, оборона та стійкість» відзначає значний внесок України у зміцнення європейської безпеки. Україна розглядає майбутнє членство як спільний стратегічний інтерес, що посилить як українську державу, так і безпеку та стійкість Європи загалом.

Всеволод Ченцов наголосив, що Україна вже робить безпосередній внесок у безпеку і стійкість Європи. Важливо, що цей внесок дедалі більше враховується в контексті майбутнього вступу до ЄС.

Окрему увагу приділено поступовій інтеграції (Gradual Integration) – залученню країн-кандидатів до політик, програм та інструментів ЄС ще до набуття повноправного членства. Такий підхід відкриває додаткові можливості для поглиблення секторальної співпраці, розширення доступу до внутрішнього ринку ЄС та отримання практичних переваг європейської інтеграції. Водночас поступова інтеграція доповнює, але не замінює процес набуття повноправного членства.

«Україна зацікавлена в тому, щоб у міру виконання критеріїв, ще до повноправного членства, отримувати більше можливостей для інтеграції до внутрішнього ринку ЄС, європейських політик, програм та інструментів», – зазначив Віце-премʼєр-міністр.

Ще одним нововведенням є представлення дорожніх карт для країн, які найбільше просунулися в переговорному процесі: України, Молдови, Чорногорії та Албанії. Вони визначатимуть ключові цілі та орієнтири на 2027 рік за рекомендаціями Єврокомісії. Для України дорожня карта має стати додатковим інструментом прискорення виконання зобов’язань, зокрема на шляху до отримання позитивного IBAR.

Переглянути звіт – за посиланням.