Україна розширює експорт: з початку року відкрито 29 нових напрямів для української продукції

З початку 2026 року для української продукції погоджено 29 нових експортних напрямів у 13 країнах і Європейському Союзі. Це найбільший річний показник щонайменше з 2022 року.

Нові можливості охоплюють різні регіони світу — від Європи й Кавказу до Близького Сходу, Африки, Азії та Латинської Америки. До Китаю можна експортувати українське борошно, до В’єтнаму та Єгипту — яєчні продукти, до Чилі — молоко й молочні продукти. Також погоджено доступ на нові ринки для м’яса та м’ясних продуктів, кормів для тварин, живих тварин, равликів і садивного матеріалу.

Серед нових напрямів — експорт великої рогатої худоби до Алжиру для забою, відгодівлі та племінного розведення; овець для негайного забою до Єгипту; яловичини та продуктів із неї до Іраку, Грузії й Кот-д’Івуару. До Єгипту погоджено постачання столових яєць, яєчних і рибних продуктів, а до Кот-д’Івуару — також м’яса птиці та продуктів із нього.

Окремі рішення стосуються кормів і продукції тваринного походження. Українські виробники зможуть постачати корми для домашніх тварин до Єгипту та Республіки Корея, перероблені корми — до Албанії, а корми рослинного походження — до Грузії. Для Грузії також погоджено сертифікати на низку побічних продуктів тваринного походження, зокрема перероблений тваринний білок і топлені жири.

Для українського рослинництва відкрито можливість експорту до ЄС рослин для посадки вишні звичайної та вишні сизої, а також їхніх гібридів. Погоджено і постачання садивного матеріалу восьми видів клена. До Молдови можна експортувати живих равликів та ікру равликів, а також окремі категорії м’ясних продуктів.

У переліку є не лише сировина, а й продукція переробки: борошно, м’ясні, молочні та яєчні продукти, корми для домашніх тварин. Така структура відкритих напрямів розширює можливості українських підприємств постачати за кордон готові товари та розвивати переробку в Україні.

«Відкриття кожного нового напряму — це конкретний результат спільної роботи держави та українських виробників. Ми розширюємо географію експорту й водночас створюємо можливості для постачання продукції переробки. Це важливо для розвитку українського виробництва та посилення позицій України на світових ринках. Такі результати досягаються завдяки співпраці Держпродспоживслужби з профільними міністерствами, МЗС та українськими дипломатичними установами», — зазначив Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.

Погодження ветеринарних і фітосанітарних вимог є важливим кроком для виходу на нові ринки. Воно визначає умови, за яких українська продукція може постачатися до країни-партнера. Відтак виробники отримують більше можливостей планувати експорт, розширювати асортимент і шукати нових покупців у різних частинах світу.

Держпродспоживслужба продовжить працювати над розширенням доступу української продукції до міжнародних ринків. Досягнуті домовленості створюють нові можливості для експорту, розвитку українського виробництва й переробки та зміцнення економіки держави.