Чому графіки погодинних відключень можуть змінюватися протягом дня, - Держенергонагляд

Робота об’єднаної енергетичної системи України в умовах воєнних загроз залишається складним технологічним процесом. Упродовж тривалого часу енергетична інфраструктура зазнає систематичних пошкоджень унаслідок російських атак. Їхні наслідки впливають на технічний стан обладнання, можливості передачі та розподілу електричної енергії, а також на загальну стійкість енергосистеми.

Важливо розуміти, що навіть за відсутності нових обстрілів енергосистема продовжує працювати в умовах накопичених пошкоджень і технологічних обмежень. Окремі об’єкти та елементи мереж потребують відновлення, а наявні технічні можливості не завжди дають змогу повноцінно забезпечити передачу електроенергії до споживачів.

За таких умов режим роботи енергосистеми може змінюватися залежно від поточного балансу виробництва та споживання електроенергії, доступності генеруючих потужностей, технічного стану мереж і рівня навантаження на окремі їхні ділянки. Це зумовлює необхідність оперативного коригування режимів роботи енергосистеми та, відповідно, обсягів обмеження електроспоживання.

Саме тому попередньо оприлюднені графіки погодинних відключень (далі – ГПВ) можуть змінюватися навіть упродовж одного дня. Такі коригування не обов’язково свідчать про нові обстріли чи пошкодження енергетичних об’єктів. Вони можуть бути зумовлені зміною оперативної ситуації в енергосистемі та необхідністю перерозподілу навантаження.

Окремо слід розрізняти застосування ГПВ та графіків аварійних відключень (далі – ГАВ). На відміну від ГПВ, які передбачають планове обмеження електроспоживання у визначені періоди, ГАВ застосовуються для оперативного реагування на дефіцит потужності, виникнення аварійних ситуацій та запобігання порушенню стійкості роботи енергосистеми. У таких випадках відключення можуть здійснюватися невідкладно, без попереднього повідомлення споживачів, а їхня фактична тривалість залежить від оперативної ситуації та відповідних диспетчерських команд.

Відповідно, під час застосування ГАВ фактичні періоди відсутності електропостачання можуть не збігатися з попередньо оприлюдненими ГПВ. Це пов’язано з необхідністю першочергового забезпечення стабільної та безпечної роботи енергосистеми. Крім того, через технологічні порушення в електричних мережах можливі перерви в електропостачанні поза межами передбачених графіками годин.

Енергетики докладають значних зусиль для усунення наслідків пошкоджень, відновлення працездатності обладнання та забезпечення надійної роботи енергосистеми. Водночас тривалість відновлювальних робіт залежить від характеру пошкоджень, технічного стану обладнання, наявності необхідних матеріалів та умов, у яких працюють ремонтні бригади.

Важливим чинником стабільної роботи електричних мереж є також відповідальне споживання електричної енергії після відновлення електропостачання. Після тривалих перерв в електропостачанні одночасне ввімкнення значної кількості електроприладів створює різке збільшення навантаження на електричні мережі. Особливо це стосується побутових електронагрівальних приладів, бойлерів, електроплит, систем опалення, а також інверторного обладнання, зарядних станцій та акумуляторних систем зберігання енергії, які можуть автоматично розпочинати заряджання після відновлення напруги.

Таке одночасне збільшення електричного навантаження, особливо в умовах пошкодженої або тимчасово обмеженої схеми електропостачання, може спричиняти зниження рівня напруги, перевантаження окремих елементів електричних мереж, спрацювання захисної автоматики та повторне припинення електропостачання.

У результаті навіть після успішного відновлення електроживлення може виникнути необхідність у додаткових оперативних перемиканнях, визначенні причин технологічного порушення та повторному відновленні електропостачання, що збільшує загальну тривалість перерв для споживачів.

Саме тому Держенергонагляд закликає споживачів після відновлення електропостачання не вмикати одночасно всі потужні електроприлади, а здійснювати їх підключення поступово. За можливості доцільно відтермінувати використання енергоємного обладнання, а заряджання акумуляторних систем та інших пристроїв здійснювати з урахуванням допустимого навантаження на внутрішні електричні мережі. За наявності відповідних технічних можливостей рекомендовано обмежувати потужність заряджання інверторного обладнання та систем накопичення електричної енергії.

Такі нескладні дії сприятимуть зменшенню різких коливань навантаження, стабілізації режимів роботи електричних мереж та зниженню ризику повторних технологічних порушень.

Держенергонагляд розуміє складнощі, з якими щоденно стикаються споживачі внаслідок тривалих та непередбачуваних перерв в електропостачанні, а також важливість своєчасного відновлення електроживлення для забезпечення належних умов життя і роботи.

У межах визначених законодавством повноважень Держенергонагляд здійснює аналіз стану функціонування електричних мереж, застосування заходів з обмеження електроспоживання, причин виникнення технологічних порушень та дотримання суб’єктами електроенергетики встановлених вимог щодо надійності й безпеки електропостачання.

Закликаємо всіх споживачів із розумінням ставитися до складної ситуації в енергетичній галузі, ощадливо та відповідально використовувати електричну енергію, особливо в перші години після відновлення електропостачання.

Стабільність роботи енергосистеми залежить не лише від зусиль енергетиків, а й від свідомого ставлення кожного споживача до використання електричної енергії. Відповідальне споживання допомагає зменшити навантаження на електричні мережі та сприяє надійному електропостачанню.