Засідання Ради безбар’єрності: підсумки дев’яти місяців 2026 року і нові ініціативи

29 вересня у Києві під головуванням Прем’єр-міністра України Сергія Корецького та за участі першої леді Олени Зеленської відбулося планове засідання Національної ради безбар’єрності. Учасники підбили підсумки реалізації Плану заходів на 2025–2026 роки за 2025 рік і дев’ять місяців 2026-го, представили результати флагманських проєктів і визначили завдання до кінця року. Зокрема, обговорили розвиток безбар’єрних маршрутів у громадах, можливості працевлаштування людей з інвалідністю та доступність інформації.

Рада безбар’єрності — консультативно-дорадчий орган Уряду, який координує роботу міністерств зі створення безбар’єрного простору та оцінює виконання Національної стратегії до 2030 року.

Цього разу засідання відбулося під темою «Безбар’єрність. Вивчені уроки». На засіданні представили результати виконання Плану заходів на 2025–2026 роки та рішень попередніх засідань Ради безбар’єрності. Серед міністерств найактивнішу динаміку виконання заходів продемонструвало, зокрема, Міністерство охорони здоров’я України.

Загалом міністерства виконали 627 із 1263 заходів Плану — 50%. Інші центральні органи виконавчої влади та установи виконали 138 із 247 закріплених за ними заходів — 56%. В областях і Києві виконано 65%.

Учасники обговорили результати флагманських проєктів у сферах розвитку громад, культури, молодіжної політики, освіти та підтримки ветеранів.

Окремою темою стало працевлаштування людей з інвалідністю. Йшлося про індивідуальний супровід людини на шляху до роботи — від визначення потреб і пошуку вакансії до адаптації робочого місця, а також про підтримку роботодавців. Серед подальших ініціатив розглянули плани з усунення бар’єрів у працевлаштуванні у 2027 році та флагманський проєкт «Активне довголіття».

Окремо учасники засідання обговорили реалізацію Комунікаційної стратегії та кампанії соціальних змін «Безбар’єрність — це коли можеш за словами побачити людину». Представили результати навчання з безбар’єрного мовлення, яке міністерства проводили в межах Року безбар’єрного мовлення у координації з Міністерством культури України, а також попередні підсумки кампанії та подальші кроки.

У межах флагманського проєкту «Інформація без бар’єрів: нові можливості» йшлося про впроваджені рішення для доступності інформації та безбар’єрного мовлення, залучення амбасадорів безбар’єрності й завдання до кінця 2026 року.

Міжнародні партнери розповіли про співпрацю з Україною у сфері реабілітації, підтриманого проживання, захисту прав людини та довготривалого догляду.

У засіданні Ради безбар’єрності взяв участь і Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко. Один із напрямів створення безбар’єрного простору — розвиток реабілітаційної допомоги, це флагманський проєкт Міністерства охорони здоров’я України. Його мета — щоб людина після травми, поранення, операції чи захворювання могла вчасно розпочати відновлення та продовжувати його відповідно до своїх потреб, зокрема ближче до дому.

Реабілітація допомагає відновлювати рух, мовлення, навички самообслуговування та інші можливості, потрібні у повсякденному житті. Допомогу надають у стаціонарі або амбулаторно. Для передчасно народжених та/або хворих дітей протягом перших трьох років життя діє окремий пакет послуг. У закладах, які мають договір із НСЗУ, реабілітація є безоплатною в межах Програми медичних гарантій.

Станом на вересень 2026 року договори на надання реабілітаційних послуг мають 587 закладів. Розрахункова спроможність мережі становить 17 тисяч терапевтичних сесій на день.

Від початку року стаціонарну реабілітацію отримали майже 171 тисяча пацієнтів, з них — понад 19 тисяч дітей. Таку допомогу надають 373 заклади. Вона потрібна людям, які через стан здоров’я потребують цілодобового перебування в лікарні, медичного спостереження та інтенсивної роботи з реабілітаційною командою.

Амбулаторну реабілітацію цьогоріч отримали вже близько 170 тисяч пацієнтів, з них — трохи більше ніж 34 тисячі дітей. Договір на надання такої допомоги наразі мають 544 заклади. Такий формат дає змогу відновлюватися без цілодобової госпіталізації: людина відвідує заняття з потрібними їй фахівцями та повертається додому. Окремий пакет реабілітації для дітей протягом перших трьох років життя мають 158 закладів.

МОЗ також розвиває сім реабілітаційних центрів досконалості. Вони слугують навчальними базами для фахівців: підготовку в центрах уже пройшли 4,5 тисячі учасників зі 130 медзакладів.

Безбар’єрний шлях реабілітації починається зі своєчасної допомоги та охоплює доступність закладу, зрозумілу інформацію, індивідуальний план відновлення і можливість продовжувати заняття після виписки. Саме цей підхід відображає ключове повідомлення флагманського проєкту МОЗ: «Безбар’єрність — це коли можеш пройти шлях реабілітації без перешкод».