Рішення Палати у справі "Зенґін проти ...

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

Р І Ш Е Н Н Я

28.10.2004

Рішення Палати у справі "Зенґін проти Туреччини"

Комюніке Секретаря Суду

Сьогодні Європейський суд з прав людини повідомив у письмовій

формі рішення(1) у справі "Зенґін проти Туреччини" (заява

N 46928/99).

--------------- (1) Згідно зі статтею 43 Європейської конвенції з прав людини

( 995_004 ), упродовж трьох місяців від дати постановлення рішення

Палатою будь-яка сторона у справі може, у виняткових випадках,

звернутися з клопотанням про передання справи на розгляд Великої

палати Суду, яка складається з 17 суддів. Якщо колегія у складі

п'яти суддів вважає, що справа порушує серйозне питання щодо

тлумачення або застосування Конвенції чи протоколів до неї або

важливе питання загального значення, Велика палата виносить

остаточне рішення. Якщо серйозних питань або проблем не виникає,

колегія відхиляє клопотання, а судове рішення стає остаточним. В

іншому разі рішення Палати стають остаточними зі спливом

зазначених вище трьох місяців або раніше, якщо сторони заявляють,

що вони не звертатимуться із клопотанням про передання справи на

розгляд Великої палати.

Суд одноголосно П О С Т А Н О В И В : - що порушення статті 2 Європейської конвенції з прав людини

( 995_004 ) (право на життя) у зв'язку із загибеллю чоловіка

заявниці допущено не було; - що було порушення статті 2 Конвенції ( 995_004 ) у зв'язку

з характером розслідування обставин його загибелі; - що порушення статті 3 допущено не було (заборона

нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження); - що було порушення статті 13 (право на ефективний засіб

правового захисту); і - що порушення статті 34 (право на індивідуальну заяву)

допущено не було.

Згідно зі статтею 41 Конвенції ( 995_004 ) (справедлива

сатисфакція), Суд присудив заявниці компенсацію за моральну шкоду

в розмірі 12000 євро і 3000 євро за судові витрати, з

відрахуванням 630 євро, одержаних від Ради Європи як правова

допомога.

(Рішення викладено лише французькою мовою.)

1. Основні факти

Заявниця - Ґюлі Зенґін, громадянка Туреччини, 1949 року

народження, проживає в м. Діярбакирі. На час, коли відбувалися

події, вона жила зі своїм чоловіком, Ізеттіном Зенґіном, у селі

Нарліка Кулпського району провінції Діярбакир.

28 листопада 1998 року сили безпеки підготували засідку при

в'їзді до села Нарліка, очікуючи на членів Робітничої партії

Курдистану (РПК), які з'являлися в село по продукти. Після цього

відбулася перестрілка, під час якої чоловіка заявниці було

смертельно поранено. Згодом, як стверджується, прокурор регіону, в

якому на той час діяв надзвичайний стан, оголосив, що внаслідок

цієї сутички загинув один "терорист".

Наступного після сутички дня з'явився репортаж про інцидент.

У ньому повідомлялося, що п. Зенґін загинув від куль "терористів"

і що його тіло знайдено біля його дому. Того самого дня прокурор

прибув до моргу, щоб оглянути труп, після чого було видано дозвіл

на поховання померлого. При огляді було виявлено, що смерть п.

Зенґіна спричинена кулями, які пройшли крізь серце та легені.

У ході попереднього розслідування було взято свідчення

кількох людей, які брали участь у згаданій операції, і відтворено

перебіг цих подій. Завершуючи розслідування, прокуратура дійшла

висновку про ймовірність спричинення смерті п. Зенґіна від куль

"терористів", оскільки його будинок був з їхнього боку.

У травні 2000 року представник заявниці подав скаргу до

прокурора м. Кулп, вимагаючи заходів для захисту її життя. Пані

Зенґін стверджувала, що вона стала потерпілою від намагань органів

влади залякати її після того, як вона подала заяву до

Європейського суду з прав людини, і що їй довелося покинути своє

село через погрози на її адресу.

2. Процедура і склад Суду

Заяву подано 9 січня 1999 року, і 12 грудня 2002 року її було

оголошено частково прийнятною.

Судове рішення постановлене Палатою, до складу якої увійшло

сім суддів:

Ґеорґ Ресс (Німеччина), Голова Люціус Кафліш (Швейцарія)(2) Ріца Тюрмен (Туреччина) Бостьян Жупанчич (Словенія) Ханна Софія Ґрев (Норвегія) Крістак Трая (Албанія) Альвіна Ґюлумян (Вірменія), а також Венсан Берже, Секретар секції.

--------------- (2) Суддя, обраний від Ліхтенштейну.

3. Стислий виклад судового рішення(3)

--------------- (3) Стислий виклад, підготовлений канцелярією, ні до чого Суд

не зобов'язує.

Оскарження

Заявниця стверджувала, що її чоловіка вбили представники сил

безпеки, і скаржилася на непроведення належного та ефективного

розслідування обставин його загибелі. За її словами, заяви органів

влади про те, що її чоловік був "терористом" і що його смерть має

кваліфікуватися просто як правомірне позбавлення життя, становлять

нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження стосовно неї.

Нарешті, вона скаржилася на залякування її органами влади

Туреччини після того, як вона подала заяву до Суду. У скаргах вона

посилалася на статті 2, 3, 6 (право на справедливий судовий

розгляд), 13 і 34 Конвенції ( 995_004 ).

Рішення Суду

Стаття 2 Конвенції ( 995_004 )

Загибель чоловіка заявниці

Суд взяв до уваги те, що п. Зенґін помер від кульових

поранень, отриманих під час збройної сутички, і що згодом не було

встановлено, хто зробив ці смертельні постріли. Беручи до уваги

матеріали, які він мав у своєму розпорядженні, та з огляду на

відсутність реальних доказів, Суд дійшов висновку, що висновок про

загибель п. Зенґіна від рук осіб, уповноважених державою,

ґрунтувався б на гіпотезі та припущенні, а не на достовірних

доказах. Зважаючи на недоведений "поза розумним сумнівом" той

факт, що відповідальність за загибель чоловіка заявниці має нести

держава-відповідач, Суд одноголосно постановив, що порушення

статті 2 у зв'язку із загибеллю п. Зенґіна допущено не було.

Характер розслідування

Суд взяв до уваги, що розслідування органи влади розпочали

негайно. Проте вони не зажадали проведення балістичної експертизи,

що є конче необхідною процедурою, яка могла б допомогти

встановити, звідки було випущено кулі, які вбили п. Зенґіна. До

того ж вони не зробили розтину і не взяли показань у заявниці,

членів її сім'ї та інших мешканців села. На додаток до цього, Суд

урахував те, що висновок прокурора про загибель п. Зенґіна від

куль терористів ґрунтувався лише на усних показаннях учасників

згаданої операції. Виходячи з цього, Суд вирішив, що, незважаючи

на відкриття органами влади кримінальної справи після загибелі п.

Зенґіна, слідчі дії не пролили світла на обставини його смерті.

Тому Суд одноголосно постановив, що у зв'язку з характером, який

мало це розслідування, було допущено порушення статті 2 Конвенції

( 995_004 ).

Стаття 3 Конвенції ( 995_004 )

Як зазначив Суд, подані заявницею матеріали не можуть служити

достатнім підтвердженням цієї скарги, тобто таким, щоб Суд мав

можливість зробити висновок про те, що жорстокість нелюдського чи

такого, що принижує гідність, поводження досягла того мінімального

рівня, який є необхідним для цілей Конвенції ( 995_004 ). Отже,

Суд одноголосно постановив, що порушення статті 3 допущено не

було.

Статті 13 і 6 Конвенції ( 995_004 )

На думку Суду, не можна вважати, що Уряд Туреччини провів

ефективне кримінальне розслідування, якого вимагає стаття 13, адже

вимоги цієї статті йдуть далі, ніж обов'язок проведення

розслідування, який випливає зі статті 3. Тому Суд одноголосно

постановив, що у справі також має місце порушення статті 13.

Стаття 34 Конвенції ( 995_004 )

Беручи до уваги подані докази, Суд дійшов висновку, що

заявниця не зазнавала якогось опосередкованого та неправомірного

тиску, спрямованого на те, щоб примусити її до давання показань

стосовно її заяви до Суду і спроможного перешкодити вільному

здійсненню нею права на індивідуальну заяву. Відповідно, Суд

одноголосно визнав відсутність порушення цієї статті.

Рішення Палати у справі "Зенґін проти Туреччини"

Рішення; Рада Європи від 28.10.2004

Прийняття від 28.10.2004

Постійна адреса:

https://zakon.rada.gov.ua/go/980_412

Законодавство України

станом на 04.09.2026

поточна редакція

Публікації документа

Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. від 2005 — 2005 р., № 1