Буглов та інші проти України

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Буглов та інші проти України» (Заява № 28467/18 та 6 інших заяв — див. перелік у додатку)

СТРАСБУРГ

18 липня 2024 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Буглов та інші проти України»

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Карло Ранцоні (<…>), Голова,

Мартіньш Мітс (<…>),

Марія Елосегі (<…>), судді,

та Вікторія Марадудіна (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 27 червня 2024 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку , до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі — Уряд).

ФАКТИ

3. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку .

ПРАВО

I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

4. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ

5. Заявники скаржилися на те, що тривалість відповідних цивільних проваджень була несумісною з вимогою «розумного строку» та у них не було ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилалися на пункт 1 статті 6 і статтю 13 Конвенції.

6. Суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у контексті обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників і відповідних органів державної влади, а також важливість предмета спору для заявників (див. рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» [ВП] (Frydlender v. France) [GC], заява № 30979/96, пункт 43, ЄСПЛ 2000-VII).

7. У керівній справі «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine), заява № 23853/02, від 30 листопада 2006 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

8. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних виправдати загальну тривалість проваджень на національному рівні. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».

9. Суд також зазначає, що заявники не мали у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цими скаргами.

10. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.

III. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

11. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine), пункти 70 та 75) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку .

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об’єднати заяви.

2. Оголошує заяви прийнятними.

3. Постановляє , що ці заяви свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю цивільних проваджень та відсутністю у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту.

4. Постановляє , що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в таблиці у додатку ; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 18 липня 2024 року відповідно до пунктів 2 і 3 правила 77 Регламенту Суду.

В.о. заступника Секретаря

Вікторія МАРАДУДІНА

Голова

Карло РАНЦОНІ

ДОДАТОК

Перелік

заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 Конвенції та статтею 13 Конвенції (надмірна тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)

№

№ заяви,

дата подання

П.І.Б. заявника,

рік народження

П.І.Б. представника

та місце-

знаходження

Початок провадження

Закінчення провадження

Загальна тривалість,

інстанції

Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної

та моральної шкоди

(в євро) - 1

1

28467/18

30.05.2018

Олександр Сергійович

БУГЛОВ

1968

31.05.2017

29.09.2021

4 роки та 4 місяці

2 інстанції

800

2

19199/23

28.04.2023

Світлана Євгенівна

ЧУЛКОВА

1947

25.03.2016

30.01.2020

12.06.2019

29.12.2022

6 років, 1 місяць та 19 днів

3 інстанції

500

3

28939/23

10.07.2023

Сергій Ігорович

АЛІФАНОВ

1994

Пантюхов

Валерій Сергійович

м. Дніпро

11.12.2017

триває

Більше 6 років та 6 місяців

1 інстанція

2,400

4

32742/23

11.08.2023

Вадим Васильович

ЛЯЦЕВИЧ

1975

Куцак

Олена Матвіївна

м. Чернівці

31.12.2014

13.04.2023

8 років, 3 місяці та 14 днів

3 інстанції

1 200

5

32936/23

14.08.2023

Олександр Васильович

ЄРМОЛОВИЧ

1958

07.04.2015

26.04.2023

8 років та 20 днів

3 інстанції

1 200

6

38251/23

03.10.2023

Володимир Іванович

ПАРОВОЙ

1961

16.01.2020

триває

Більше 4 років,4 місяців та 26 днів

1 інстанція

1 200

7

41227/23

09.11.2023

Раїса Василівна

ШАМЧУК

1969

Козачук

Михайло Васильович

м. Київ

02.08.2019

триває

Більше 4 років. 10 місяців та 9 днів

1 інстанція

1 500

__________

- 1 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.

Справа «Буглов та інші проти України» (Заява № 28467/18 та 6 інших заяв — див. перелік у додатку)

Рішення; Європейський суд з прав людини від 18.07.2024

Прийняття від 18.07.2024

Постійна адреса:

https://zakon.rada.gov.ua/go/974_k38

Законодавство України

станом на 04.09.2026

поточна редакція

Публікації документа

Офіційний вісник України від 20.02.2025 — 2025 р., № 14, стаття 1072