Деркач проти України

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Деркач проти України» (Заяви № 23537/20 та № 23615/20)

СТРАСБУРГ

09 лютого 2023 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Деркач проти України»

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Мартіньш Мітс (<…>), Голова,

Маттіас Гуйомар (<…>),

Микола Гнатовський (<…>), судді,

та Вікторія Марадудіна (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 19 січня 2023 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за двома заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку , до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Заявника представляв п. А.В. Пустинцев - юрист, який практикує у м. Дніпро, Україна.

3. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

ФАКТИ

4. Відомості про заявника та інформація щодо заяв наведені у таблиці в додатку .

5. Заявник скаржився на неналежні умови тримання його під вартою та на відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Він також висунув інші скарги за положеннями Конвенції.

ПРАВО

I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

6. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТЕЙ 3 ТА 13 КОНВЕНЦІЇ

7. Заявник скаржився, головним чином, на неналежні умови тримання його під вартою та на відсутність у нього ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Він посилався на статті 3 та 13 Конвенції.

8. Суд зазначає, що заявник тримався під вартою у неналежних умовах. Деталі щодо тримання заявника під вартою наведені у таблиці в додатку . Суд посилається на встановлені у його практиці принципи щодо неналежних умов тримання під вартою (див., наприклад, рішення у справі «Муршіч проти Хорватії» [ВП] (<...>) [GC], заява № 7334/13, пункти 96-101, ЄСПЛ 2016). Суд нагадує, зокрема, що під час встановлення того, чи є умови тримання такими, «що принижують гідність» у розумінні статті 3 Конвенції, серйозний брак простору у в’язничних камерах вважається дуже впливовим чинником та може становити порушення як сам собою, так і в сукупності з іншими недоліками (див. згадане рішення у справі «Муршіч проти Хорватії» (<...>), пункти 122-141, та рішення у справі «Ананьєв та інші проти Росії» (Ananyev and Others v. Russia), заяви № 42525/07 та № 60800/08, пункти 149-159, від 10 січня 2012 року).

9. У керівних справах «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року, та «Сукачов проти України» (Sukachov v. Ukraine), заява № 14057/17, від 30 січня 2020 року, Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

10. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі умови тримання заявника під вартою були неналежними.

11. Суд також зазначає, що заявник не мав у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цими скаргами.

12. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статей 3 і 13 Конвенції.

III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ

13. Заявник подав інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку ). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав (див., зокрема, рішення у справі «Олексейчук проти України» [Комітет] (Olekseychuk v. Ukraine) [Committee], заява № 5765/20, пункт 19, від 15 грудня 2022 року, пов’язане з відсутністю в Україні ефективного національного засобу юридичного захисту для оскарження ухвал про тримання під вартою під час досудового розслідування у період з червня 2019 року по січень 2021 року). Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пункт 80, від 10 лютого 2011 року, «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine), заява № 49872/11, пункти 286 і 287, від 30 квітня 2013 року, та «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine), заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року.

IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

14. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію».

15. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Cукачов проти України» (Sukachov v. Ukraine), пункти 165 та 167), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку .

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об’єднати заяви.

2. Оголошує заяви прийнятними.

3. Постановляє , що ці заяви свідчать про порушення статей 3 і 13 Конвенції у зв’язку з неналежними умовами тримання під вартою та відсутністю у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту.

4. Постановляє , що було порушено Конвенцію у зв’язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку ).

5. Постановляє , що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 09 лютого 2023 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.

В.о. заступника Секретаря

Вікторія МАРАДУДІНА

Голова

Мартіньш МІТС

ДОДАТОК

ПЕРЕЛІК

заяв зі скаргами за статтями 3 і 13 Конвенції (неналежні умови тримання під вартою та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)

№ заяви,

дата подання

П.І.Б. заявника,

рік народження

Установа,

дата початку

та закінчення строку,

тривалість

Площа (кв.м)

на кожного

ув ’ язненого

Конкретні скарги

Інші скарги

за усталеною практикою

Сума, присуджена в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди

(в євро) - 1

Сума, присуджена в якості компенсації судових та інших витрат

(в євро) - 2

23537/20

12.05.2020

Костянтин Юрійович

ДЕРКАЧ

1982

Черкаський слідчий ізолятор

З 13.04.2018

по 14.08.2020

2 роки, 4 місяці

та 2 дні

1,7 - 2,6 м - 2

Камера заражена паразитами/гризунами, відсутність свіжого повітря, відсутність або погана якість постільної білизни, відсутність приватності

під час користування туалетом,

цвіль або бруд у камері, відсутність або неналежна кількість продуктів харчування, відсутність

або обмежений доступ до душу, переповненість, пасивне паління

п. 3 ст. 5 - надмірна тривалість

тримання під вартою

під час досудового розслідування -

з 12.04.2018 по 23.01.2020

п. 5 ст. 5 - відсутність

або надання неналежного відшкодування за незаконне затримання або тримання

під вартою - право на відшкодування шкоди за порушення п. 3 ст. 5 Конвенції не передбачено у національній правовій системі (див. рішення у справах «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine) ,

заява № 49872/11, пункти 286 і 287,

від 30 квітня 2013 року;

«Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine) ,

заява № 28718/09, пункт 55,

від 05 березня 2015 року)

7 300

250

23615/20

12.05.2020

__________

- 1 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.

- 2 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.

Справа «Деркач проти України» (Заяви № 23537/20 та № 23615/20)

Рішення; Європейський суд з прав людини від 09.02.2023

Прийняття від 09.02.2023

Постійна адреса:

https://zakon.rada.gov.ua/go/974_j34

Законодавство України

станом на 04.09.2026

поточна редакція

Публікації документа

Офіційний вісник України від 05.04.2024 — 2024 р., № 31, стор. 296, стаття 2007