Ігнатченко проти України

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Ігнатченко проти України» (Заява № 27265/18)

СТРАСБУРГ

06 жовтня 2022 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Ігнатченко проти України»

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Лятіф Гусейнов (<…>), Голова,

Ладо Чантурія (<…>),

Арнфінн Бордсен (<…>), судді,

та Вікторія Марадудіна (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 24 лютого 2022 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявою, поданою 06 червня 2018 року до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Заявницю представляв п. O.M. Лисак - юрист, який практикує у м. Києві.

3. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

ФАКТИ

4. Відомості про заявницю та інформація щодо заяви наведені у таблиці в додатку .

5. Заявниця скаржилася на незаконне тримання під вартою.

ПРАВО

I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявниця скаржилася на незаконність тримання її під вартою (див. додаткові відомості у таблиці в додатку ). Вона посилалася, прямо або по суті, на пункт 1 статті 5 Конвенції, який передбачає:

Пункт 1 статті 5 Конвенції

«1. Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом:

...

(c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення;».

7. Суд повторює, що стаття 5 Конвенції разом зі статтями 2 , 3 та 4 Конвенції гарантує основні серед фундаментальних прав, які захищають фізичну недоторканність особи, і тому важливість цієї статті є першочерговою. Її головною метою є запобігання свавільному або несправедливому позбавленню свободи (див. рішення у справі «Бузаджи проти Республіки Молдова» [ВП] (Buzadji v. the Republic of Moldova) [GC], заява № 23755/07, пункт 84, ЄСПЛ 2016 (витяги) з подальшими посиланнями).

8. Коли постає питання про «законність» взяття під варту, у тому числі чи було дотримано «порядок, встановлений законом», Конвенція по суті посилається на національне законодавство та встановлює зобов’язання забезпечувати дотримання його матеріальних і процесуальних норм. Однак недостатньо лише відповідності національному законодавству: пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало меті захисту особи від свавілля (див. рішення у справі «С. В. та А. проти Данії» [ВП] (S., V. and A. v. Denmark) [GC], заяви № 35553/12, № 36678/12 та № 36711/12, пункт 74, від 22 жовтня 2018 року з подальшими посиланнями).

9. У керівних справах, зазначених у таблиці в додатку , Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

10. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тримання заявниці під вартою не відповідало пункту 1 статті 5 Конвенції.

11. З цього випливає, що скарги заявниці є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 5 Конвенції.

II. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

12. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію».

13. Заявниця не подала жодних вимог щодо справедливої сатисфакції. Отже, Суд вважає, що немає підстав присуджувати їй якусь суму у зв’язку з цим.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Оголошує заяву прийнятною.

2. Постановляє , що ця заява свідчить про порушення пункту 1 статті 5 Конвенції у зв’язку з незаконним триманням під вартою.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 06 жовтня 2022 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.

В.о. заступника Секретаря

Вікторія МАРАДУДІНА

Голова

Лятіф ГУСЕЙНОВ

Додаток

ЗАЯВА

зі скаргами за пунктом 1 статті 5 Конвенції (незаконне тримання під вартою)

№ заяви,

дата подання

П.І.Б. заявника,

рік народження

Період незаконного тримання під вартою

Конкретні скарги

Відповідне рішення на національному рівні

27265/18

06.06.2018

Наталія Миколаївна

ІГНАТЧЕНКО

1971

з 29.01.2018

по 31.01.2018

відсутність законних підстав

для затримання без попередньої ухвали суду

(рішення у справі «Строган проти України» (Strogan v. Ukraine), заява № 30198/11, пункти 88 і 89, від 06 жовтня 2016 року,

та «Грубник проти України» (Grubnyk v. Ukraine), заява № 58444/15, пункти 83-85, від 17 вересня 2020 року)

немає

Справа «Ігнатченко проти України» (Заява № 27265/18)

Рішення; Європейський суд з прав людини від 06.10.2022

Прийняття від 06.10.2022

Постійна адреса:

https://zakon.rada.gov.ua/go/974_i46

Законодавство України

станом на 04.09.2026

поточна редакція

Публікації документа

Офіційний вісник України від 10.08.2023 — 2023 р., № 68, стор. 254, стаття 3966