← Back to search

Дудар та інші проти України

The European Court of Human Rights

About the judgment

Respondent state
України
Application no.
64844/10
Date of judgment
14.11.2019
Became final
Convention articles
6, 13, 34, 41
The official translation is published by zakon.rada.gov.ua under the Law on the Enforcement of Judgments and Application of the Case Law of the European Court of Human Rights. The translation is an official document and is not subject to copyright (Article 8 of the Law on Copyright and Related Rights). Ukrainian courts apply ECHR case law as a source of law (Article 17 of that Law). For use in proceedings, verify against the original via the link at the bottom of the page.

Text of the judgment

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Дудар та інші проти України»

(Заяви № 64844/10 та № 56978/18)

СТРАСБУРГ

14 листопада 2019 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Дудар та інші проти України»

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Андре Потоцький (<…>), Голова,

Ганна Юдківська (<…>),

Йонко Грозєв (<…>), судді,

та Лів Тігерштедт (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 24 жовтня 2019 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку , до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

ФАКТИ

3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку .

4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту.

ПРАВО

I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявники скаржилися на те, що тривалість відповідних цивільних проваджень була несумісною з вимогою «розумного строку», та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилалися на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:

Пункт 1 статті 6

«Кожен має право на … розгляд його справи упродовж розумного строку … судом, …, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру …».

Стаття 13

«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.».

7. Суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у контексті обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів державної влади, а також важливість предмету спору для заявників (див. рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» [ВП] (Frydlender v. France) [GC], заява № 30979/96, пункт 43, ЄСПЛ 2000-VII).

8. У керівній справі «Красношапка проти України» (Krasnoshapka v. Ukraine), заява № 23786/02, від 30 листопада 2006 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

9. Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».

10. Суд також зазначає, що заявники не мали у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.

11. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.

III. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

12. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.».

13. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Красношапка проти України» (Krasnoshapka v. Ukraine), пункти 61 та 66) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку .

14. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об’єднати заяви.

2. Оголошує заяви прийнятними.

3. Постановляє , що ці заяви свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю цивільних проваджень.

4. Постановляє , що:

(а) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку , які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 14 листопада 2019 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.

В.о. заступника Секретаря

Лів ТІГЕРШТЕДТ

Голова

Андре ПОТОЦЬКИЙ

Додаток

ПЕРЕЛІК

заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції (надмірна тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)

№ заяви,

дата подання

П.І.Б. заявника,

дата народження

Початок провадження

Закінчення провадження

Загальна тривалість,

інстанції

Сума, присуджена кожному заявнику/сім ’ ї в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди і судових та інших витрат

(в євро) - 1

1

64844/10

22.10.2010

(9 заявників)

Сім’я

Юрій Юрійович

ДУДАР

05.04.1993

Анастасія Олексіївна

ДУДАР

14.06.2002

Оксана Володимирівна

ДУДАР

26.04.1979

Олексій Юрійович

ДУДАР

27.11.1975

Сім’я

Петро Онисимович

АВРАМЧУК

03.07.1964

Тетяна Юріївна

АВРАМЧУК

20.12.1963

Пилип Юрійович

НІКІТІН

29.05.1976

Тетяна Пилипівна

НІКІТІНА

13.07.1943

Георгій Олегович

ТКАЧУК

21.11.1984

25.02.2003

07.05.2010

7 років, 2 місяці та 13 днів

3 інстанції

900

2

56978/18

21.11.2018

Олександр В ’ ячеславович

НОВІКОВ

07.03.1983

25.01.2011

16.05.2018

7 років, 3 місяці та 22 дні

3 інстанції

1 200

__________

- 1 Та додатково будь-який податок, що може нараховуватись заявникам.

Справа «Дудар та інші проти України» (Заяви № 64844/10 та № 56978/18)

Рішення; Європейський суд з прав людини від 14.11.2019

Прийняття від 14.11.2019

Постійна адреса:

https://zakon.rada.gov.ua/go/974_e62

Законодавство України

станом на 04.09.2026

поточна редакція

Публікації документа

Офіційний вісник України від 13.03.2020 — 2020 р., № 20, стор. 138, стаття 786

The official translation is published by zakon.rada.gov.ua under the Law on the Enforcement of Judgments and Application of the Case Law of the European Court of Human Rights. The translation is an official document and is not subject to copyright (Article 8 of the Law on Copyright and Related Rights).

Original on zakon.rada.gov.ua ↗