← Back to search

Гевел та інші проти України

The European Court of Human Rights

About the judgment

Respondent state
України
Application no.
22271/14
Date of judgment
15.11.2018
Became final
Convention articles
2, 4, 6, 13, 34, 35, 41
The official translation is published by zakon.rada.gov.ua under the Law on the Enforcement of Judgments and Application of the Case Law of the European Court of Human Rights. The translation is an official document and is not subject to copyright (Article 8 of the Law on Copyright and Related Rights). Ukrainian courts apply ECHR case law as a source of law (Article 17 of that Law). For use in proceedings, verify against the original via the link at the bottom of the page.

Text of the judgment

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ята секція

РІШЕННЯ

Справа «Гевел та інші проти України»

(Заява № 22271/14 та 3 інші заяви - див. перелік у додатку)

СТРАСБУРГ

15 листопада 2018 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Гевел та інші проти України»

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Йонко Грозєв (<…>), Голова,

Габріеле Куцско-Штадльмайер (<…>),

Лятіф Хусейнов (<…>), судді,

та Лів Тігерштедт (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 25 жовтня 2018 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено в той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку , до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

ФАКТИ

3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у таблиці в додатку .

4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість кримінальних проваджень та на відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. У заяві № 6314/18 заявник скаржився також за іншими положеннями Конвенції .

ПРАВО

I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявники скаржилися, зокрема, на те що тривалість кримінальних проваджень у їх справах була несумісною із вимогою «розумного строку», та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилалися на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:

Пункт 1 статті 6

«Кожен має право на … розгляд його справи упродовж розумного строку … судом, …, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Стаття 13

«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

7. Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників (див., серед багатьох інших джерел рішення у справах «Пелісьє та Сассі проти Франції» (<...>) [ВП], заява № 25444/94, пункт 67, ЄСПЛ 1999-II, та «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], заява № 30979/96, пункт 43, ЄСПЛ 2000-VII).

8. У справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine), заява № 66561/01, від 30 березня 2004 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

9. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».

10. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.

11. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.

III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ

12. Заявник у заяві № 6314/18 подав також скаргу за статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції, яка теж порушує питання за Конвенцією з огляду на усталену практику Суду (див. таблицю у додатку ). Ця скарга не є явно необґрунтованою у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Тому вона має бути визнана прийнятною. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вона також свідчить про порушення Конвенції у світлі його висновків у рішенні у справі «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), заява № 15007/02, від 07 грудня 2006 року.

IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

13. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію».

14. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Бевз проти України» (Bevz v. Ukraine), заява № 7307/05, пункт 52, від 18 червня 2009 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені в таблиці у додатку .

15. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об’єднати заяви.

2. Оголошує заяви прийнятними.

3. Постановляє , що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю кримінальних проваджень.

4. Постановляє , що було порушення статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції щодо іншої скарги, висунутої відповідно до усталеної практики Суду (див. таблицю у додатку ).

5. Постановляє , що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку ; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 15 листопада 2018 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.

В.о. заступника Секретаря

Лів ТІГЕРШТЕДТ

Голова

Йонко ГРОЗЄВ

Додаток

ПЕРЕЛІК

заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції

(надмірна тривалість кримінальних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)

№ заяви, дата подання

П.І.Б. заявника,

дата народження

П.І.Б. представника

та місцезнаходження

Початок провадження

Закінчення провадження

Загальна тривалість,

інстанції

Інші скарги відповідно до усталеної практики

Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди і судових та інших витрат

(в євро) - 1

1.

22271/14

07/03/2014

Віктор Васильович

ГЕВЕЛ

13/04/1977

Олександр Олексійович

Стахєєв

м. Кропивницький

16/05/2006

11/12/2009

29/01/2009

09/08/2013

2 роки, 8 місяців та 14 днів

3 інстанції

3 роки, 7 місяців та 30 днів

3 інстанції

500

2.

63645/17

19/08/2017

Наталя Володимирівна

ВАЛЬЧУК

22/02/1974

Дмитро Вікторович

Ягунов

м. Київ

25/03/2013

24/01/2017

29/09/2016

триває

3 роки, 6 місяців та 5 днів

1 інстанція

Більше 1 року та 8 місяців

1 інстанція

1 500

3.

6314/18

26/01/2018

Андрій Вікторович СЮР

10/04/1980

Ігор Юрійович

Годецький

м. Київ

07/12/2012

триває

Більше 5 років та 9 місяців

2 інстанції

Пункт 1 статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції - надмірна тривалість застосування підписки про невиїзд: продовження застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов ’ язання, яке обмежує свободу пересування - 5 років і 3 місяці та досі застосовується

2 000

4.

7203/18

26/01/2018

В’ячеслав Юрійович ГРАЦІОТОВ

18/02/1991

Олексій Олегович

Глазов

м. Одеса

24/08/2010

10/10/2017

7 років, 1 місяць та 17 днів

3 інстанції

900

__________

- 1 Та додатково будь-який податок, що може бути стягнутий із заявників.

Справа «Гевел та інші проти України» (Заява № 22271/14 та 3 інші заяви - див. перелік у додатку)

Рішення; Європейський суд з прав людини від 15.11.2018

Прийняття від 15.11.2018

Постійна адреса:

https://zakon.rada.gov.ua/go/974_e31

Законодавство України

станом на 04.09.2026

поточна редакція

Публікації документа

Офіційний вісник України від 21.01.2020 — 2020 р., № 5, стор. 123, стаття 257

The official translation is published by zakon.rada.gov.ua under the Law on the Enforcement of Judgments and Application of the Case Law of the European Court of Human Rights. The translation is an official document and is not subject to copyright (Article 8 of the Law on Copyright and Related Rights).

Original on zakon.rada.gov.ua ↗