Рішення у справі «Волчкова та інші про...

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

Четверта секція

РІШЕННЯ

Рішення у справі «Волчкова та інші проти України»

(Заява № 14062/05 та 5 інших заяв - див. перелік у додатку)

СТРАСБУРГ

08 червня 2017 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Волчкова та інші проти України»

Європейський суд з прав людини (четверта секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Вінсент А. Де Гаетано (<…>), Голова,

Юлія Моток (<…>),

Марко Бошняк (<…>), судді,

та Карен Рейд (<…>), Секретар секції,

після обговорення за зачиненими дверима 18 травня 2017 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені у переліку в додатку , до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

ФАКТИ

3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у таблиці в додатку .

4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість кримінальних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Деякі заявники скаржилися також за іншими положеннями Конвенції .

ПРАВО

I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх одночасно в одному рішенні.

II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ

6. Заявники скаржилися, зокрема, на те, що тривалість кримінальних проваджень була несумісною із вимогою «розумного строку», та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилались на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:

Пункт 1 статті 6

«Кожен має право на … розгляд його справи упродовж розумного строку … судом, …, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.».

Стаття 13

«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.».

7. Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах «Пелісьє та Сассі проти Франції» (<…>) [ВП], № 25444/94, п. 67, ECHR 1999-II, та «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], № 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VII).

8. У справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine), № 66561/01, від 30 березня 2004 року, Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

9. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».

10. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.

11. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.

III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ

12. У заяві № 14062/05 заявники подали інші скарги за пунктом 1 статті 2 Протоколу № 4, які теж порушують питання щодо Конвенції, відповідно до усталеної практики Суду (див. додаток ). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції, а також вони не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні матеріали, та з огляду на його висновки в рішенні у справі «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, від 07 грудня 2006 року, Суд вирішує, що вони також вказують на порушення Конвенції.

IV. ІНШІ СКАРГИ

13. У заяві № 14062/05 заявники також скаржилися за різними статтями Конвенції .

14. Суд розглянув заяву та вважає, що з огляду на всі наявні в нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, викладеним у статтях 34 і 35 Конвенції, та не виявляють жодних ознак порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.

Отже, ця частина заяви має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.

IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

15. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.».

16. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Бевз проти України» (Bevz v. Ukraine), № 7307/05, п. 52, від 18 червня 2009 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у переліку в додатку .

16. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Вирішує об’єднати заяви.

2. Оголошує прийнятними скарги щодо надмірної тривалості кримінальних проваджень та відсутності у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту, а також інші скарги відповідно до усталеної практики Суду, як вказано у таблиці в додатку , а решту скарг у заяві № 14062/05 - неприйнятними.

3. Постановляє , що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю кримінальних проваджень.

4. Постановляє , що було порушення щодо інших скарг відповідно до усталеної практики Суду (див. таблицю у додатку ).

5. Постановляє , що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку ; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача, крім суми, зазначеної в заяві № 47788/13, за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

6. Відхиляє решту вимог заявників щодо справедливої сатисфакції.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 08 червня 2017 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.

Секретар

Карен РЕЙД

Голова

Вінсент А. Де ГАЕТАНО

Додаток

ПЕРЕЛІК

заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції (надмірна тривалість кримінальних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)

№ з/п

№ заяви,

дата подання

П.І.Б. заявника,

дата народження

П.І.Б. представника,

та місце проживання

Початок провадження

Завершення провадження

Загальна тривалість;

інстанції

Інші скарги відповідно до усталеної практики Суду

Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат

(в євро) - 1

1

14062/05

05/04/2005

(3 заявники)

Олена Іванівна

ВОЛЧКОВА

02/05/1954

Юрій Анатолійович

ВОЛЧКОВ

08/03/1976

Наталія Анатоліївна

ЛАЗУРЕНКО

18/10/1971

04/09/2000

15/10/2007

7 років, 1 місяць та 12 днів;

3 інстанції

пункт 1 статті 2 Протоколу № 4 - надмірна тривалість застосування підписки про невиїзд:

з жовтня 2000 року до 19 лютого 2007 року свобода пересування заявників була обмежена внаслідок застосування підписки про невиїзд

1 200

2

6995/06

27/01/2006

Михайло Михайлович

БАЛАБАНОВ

20/01/1978

29/10/1999

08/09/2005

5 років, 10 місяців та 11 днів;

2 інстанції

2 000

3

43726/13

29/06/2013

Станіслав Анатолійович

ВЕРЕТЕЙКО

14/12/1966

Ігор Володимирович Зибачинський

м. Київ

16/11/2005

12/02/2013

7 років, 2 місяці та 28 днів;

3 інстанції

900

4

47788/13

16/07/2013

Валерій Іванович

ВОЛЧАНСЬКИЙ

30/03/1980

20/01/2001

24/01/2013

12 років та 5 днів;

3 інстанції

3 600

5

66724/13

14/10/2013

Владислав Іванович

ДУБОВИЙ

25/08/1967

13/08/2002

23/04/2013

10 років, 8 місяців та 11 днів;

2 інстанції

3 600

6

2164/14

13/12/2013

Сергій Сергійович

ТОЛЬСЬКИЙ

24/05/1987

09/10/2008

26/07/2013

4 роки, 9 місяців та 18 днів;

2 інстанції

1 200

__________

- 1 Та додатково будь-які податки, які можуть бути стягнуті з заявників.

Рішення у справі «Волчкова та інші проти України» (Заява № 14062/05 та 5 інших заяв - див. перелік у додатку)

Рішення; Європейський суд з прав людини від 08.06.2017

Прийняття від 08.06.2017

Постійна адреса:

https://zakon.rada.gov.ua/go/974_d13

Законодавство України

станом на 04.09.2026

поточна редакція

Публікації документа

Офіційний вісник України від 12.04.2019 — 2019 р., № 28, стор. 388, стаття 1021