← Back to search

Рішення «Уржанов проти України» (Заява...

The European Court of Human Rights

About the judgment

Respondent state
Application no.
24392/06
Date of judgment
14.12.2017
Became final
Convention articles
3, 13, 34, 41
The official translation is published by zakon.rada.gov.ua under the Law on the Enforcement of Judgments and Application of the Case Law of the European Court of Human Rights. The translation is an official document and is not subject to copyright (Article 8 of the Law on Copyright and Related Rights). Ukrainian courts apply ECHR case law as a source of law (Article 17 of that Law). For use in proceedings, verify against the original via the link at the bottom of the page.

Text of the judgment

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ята секція

РІШЕННЯ

Рішення «Уржанов проти України»

(Заява № 24392/06)

СТРАСБУРГ

14 грудня 2017 року

Автентичний переклад

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Уржанов проти України»

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Андре Потоцький (<…>), Голова,

Сіофра О’Лірі (<…>),

Мартіньш Мітс (<…>), судді,

та Лів Тігерштедт (<…>), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 23 листопада 2017 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1. Справу було розпочато за заявою (№ 24392/06), поданою до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) від 02 червня 2006 року.

2. Заявника представляв п. А.А. Крістенко - адвокат, який практикує у м. Харкові.

3. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

ФАКТИ

4. Відповідні деталі заяви наведені у таблиці в додатку .

ПРАВО

I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 3 КОНВЕНЦІЇ

5. Заявник скаржився на неналежні умови тримання під вартою. Він посилався на статтю 3 Конвенції, яка передбачає таке:

Стаття 3

«Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.».

6. Уряд вважає, що заявник не вичерпав усіх національних засобів юридичного захисту, доступних йому згідно з національним законодавством, перед тим як подати заяву до Суду, оскільки він не скаржився на умови тримання під вартою прокурору, до повноважень якого входить здійснення контролю за пенітенціарними установами. Далі Уряд стверджував, що заявник не звернувся до національних судів зі скаргами на неналежні умови тримання під вартою.

7. Суд вважає, що у світлі своїх висновків у подібних справах скарга заявника на підставі статті 3 Конвенції щодо неналежних умов тримання його під вартою не може бути відхилена на підставі невичерпання національних засобів юридичного захисту (див. «Яковенко проти України» (Yakovenko v. Ukraine), заява № 15825/06, пп. 75-76, від 25 жовтня 2007 року).

8. Суд зазначає, що заявник тримався під вартою в неналежних умовах. Деталі щодо умов тримання заявника наведені у таблиці в додатку . Суд посилається на принципи, встановлені його усталеною практикою щодо неналежних умов тримання під вартою (див., наприклад, рішення у справі «Муршіч проти Хорватії» (<…>) [ВП], заява № 7334/13, пп. 96-101, ECHR 2016). Суд нагадує, зокрема, що при встановленні того, чи є умови тримання такими, «що принижують гідність» у розумінні статті 3 Конвенції, серйозний брак простору у в’язничних камерах вважається дуже впливовим чинником та може становити порушення як сам по собі, так і у сукупності з іншими недоліками (див. згадане рішення у справі «Муршіч проти Хорватії» (<…>), пп. 122-141, та «Ананьєв та інші проти Росії» (Ananyev and others v. Russia), заяви №№ 42525/07 та 60800/08, пп. 149-159, від 10 січня 2012 року).

9. У справі «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

10. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі умови тримання заявника під вартою були неналежними.

11. Таким чином, ця скарга є прийнятною та свідчить про порушення статті 3 Конвенції.

II. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

12. Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.».

13. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року), Суд вважає за доцільне присудити суму, зазначену в таблиці у додатку .

14. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

1. Оголошує скаргу прийнятною.

2. Постановляє , що ця скарга свідчить про порушення статті 3 Конвенції у зв’язку з неналежними умовами тримання під вартою.

3. Постановляє , що:

(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суму, зазначену в таблиці у додатку ; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

4. Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 14 грудня 2017 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.

В.о. заступника Секретаря

Лів ТІГЕРШТЕДТ

Голова

Андре ПОТОЦЬКИЙ

Додаток

ЗАЯВА

зі скаргами за статтями 3 та 13 Конвенції (неналежні умови тримання під вартою та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)

№ заяви,

дата подання

П. І. Б. заявника,

дата народження

Установа виконання покарань,

дати початку та кінця строку,

тривалість

Площа (м - 2 ) на одного ув ’ язненого

Конкретні скарги

Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат

(в євро) - 1

24392/06

02/06/2006

Максим Владиславович

Уржанов

18/09/1968

Одеський слідчий ізолятор (СІЗО),

з 29/04/2002 по 13/06/2008,

6 років, 1 місяць та 16 днів

3 ув ’ язнених

2,5 м - 2

Неналежна температура, бруд та пліснява в камері, відсутність або недостатнє природне освітлення, відсутність свіжого повітря, постійне електричне освітлення, відсутність або недостатня кількість їжі, перебування в камері разом з ув ’ язненими, хворими на інфекційну хворобу, неналежна якість їжі, відсутність або неналежні гігієнічні умови приміщення, відсутність або неналежна якість місця для сну та постільної білизни, немає або обмежений доступ до душу

11450

__________

- 1 Та додатково будь-які податки, які можуть бути стягнуті з заявника.

Рішення «Уржанов проти України» (Заява № 24392/06)

Рішення; Європейський суд з прав людини від 14.12.2017

Прийняття від 14.12.2017

Постійна адреса:

https://zakon.rada.gov.ua/go/974_c57

Законодавство України

станом на 04.09.2026

поточна редакція

Публікації документа

Офіційний вісник України від 24.07.2018 — 2018 р., № 56, стор. 64, стаття 1983

The official translation is published by zakon.rada.gov.ua under the Law on the Enforcement of Judgments and Application of the Case Law of the European Court of Human Rights. The translation is an official document and is not subject to copyright (Article 8 of the Law on Copyright and Related Rights).

Original on zakon.rada.gov.ua ↗