Заява № 42053/11, подана Ніною Олексан...
About the judgment
Text of the judgment
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ята секція
РІШЕННЯ
Заява № 42053/11,
подана Ніною Олександрівною Гамурарь проти України,
та 3 інші заяви
(перелік див. у додатку)
Офіційний переклад
1 липня 2014 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Ангеліка Нуссбергер (<…>), Голова,
Андре Потоцький (<…>),
Алеш Пейхал (<…>), судді,
а також Стівен Філліпс (<…>), заступник Секретаря секції,
беручи до уваги вищезазначені заяви, подані в дати, наведені у таблиці в додатку,
з огляду на односторонні декларації щодо вилучення Судом заяв з реєстру справ, подані Урядом держави-відповідача в дати, наведені у таблиці в додатку, та відповіді заявників на ці декларації,
після обговорення постановляє таке рішення:
ФАКТИ ТА ПРОЦЕДУРА
Перелік заявників наведено у таблиці в додатку.
Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений.
Заявники скаржились за пунктом 1 статті 6 Конвенції на тривалість проваджень у їхніх справах.
Про заяви було повідомлено Уряд.
ПРАВО
1. Заявники скаржились на тривалість проваджень у справах, в яких вони виступали сторонами. Заявники посилались за пунктом 1 статті 6 Конвенції. Заявник у заяві № 74833/11 скаржився також за пунктом 3 статті 5 Конвенції на його тривале тримання під вартою.
Після невдалих спроб досягти дружнього врегулювання листами, надісланими в різні дати (див. таблицю , наведену в додатку), Уряд повідомив Суд про односторонні декларації з метою врегулювання питання, яке порушувалось цією частиною заяв. Урядом також було запропоновано Суду вилучити заяви з реєстру справ відповідно до статті 37 Конвенції,
Уряд визнав надмірну тривалість розгляду національними судами справ заявників. Заявник у заяві № 74833/11 скаржився на порушення державними органами прав, передбачених пунктом 3 статті 5 Конвенції. Уряд запропонував виплатити заявникам суми, наведені у таблиці в додатку, та закликав Суд вилучити заяви з реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції. Ці суми є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат. Ці суми будуть конвертовані в національну валюту держави-відповідача на день здійснення платежу та звільнені від будь-яких податків. Вони будуть виплачені протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про рішення Суду. У випадку несплати заявникам належних сум упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язується сплатити пеню, що дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти. Виплата становитиме остаточне вирішення справ.
Листами від різних дат, які наведені у таблиці в додатку, заявники зазначили, що вони не погоджуються з умовами односторонніх декларацій.
Суд нагадує, що стаття 37 Конвенції передбачає, що Суд може на будь-якій стадії провадження у справі прийняти рішення про вилучення заяви з реєстру справ, якщо обставини справи дають підстави дійти одного з висновків, визначених у підпунктах «а» , «b» чи «с» пункту 1 цієї статті. Зокрема, підпункт «с» пункту 1 статті 37 Конвенції надає Суду право вилучити заяву з реєстру, якщо:
«на будь-якій іншій підставі, встановленій Судом, подальший розгляд заяви не є виправданим».
Суд також нагадує, що за певних обставин заяви може бути вилучено з реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 на підставі односторонньої декларації Уряду держави-відповідача, навіть якщо заявники бажають, щоб розгляд справи продовжувався.
З цією метою Суд ретельно розгляне декларацію у світлі принципів, що випливають із його практики, зокрема рішень у справах «Тахсін Аджар проти Туреччини» (Tahsin Acar v. Turkey) [ВП], заява № 26307/95, пп. 75-77, ЄСПЛ 2003-VI; ухвал у справах «ТОВ ВАЗА проти Польщі» (WAZA Spolka z о.о. с. Pologne), заява № 11602/02, від 26 червня 2007 року, та «Сульвінська проти Польщі» (Sulwinska с. Pologne), заява № 28953/03).
У низці справ, включаючи справи проти України, Суд встановив свою практику стосовно скарг на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку (див., наприклад, рішення у справах «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], заява № 30979/96, п. 43, ЄСПЛ 2000-VII; «Кокчіарелла проти Італії» (Cocchiarella v. Italy) [ВП], заява № 64886/01, пп. 69-98, ЄСПЛ 2006-V; «Мажевський проти Польщі» (Majewski v. Poland), від 11 жовтня 2005 року, заява № 52690/99; та «Павлюлинець проти України» (Pavlyulynets v. Ukraine), від 6 вересня 2005 року, заява № 70767/01, пп. 39-52).
З огляду на характер визнань, які містяться в деклараціях Уряду, а також запропоновані суми відшкодувань, які є співмірними із сумами, що присуджуються у подібних справах, Суд вважає, що подальший розгляд цих заяв є невиправданим ( підпункт «с» пункту 1 статті 37 Конвенції).
Більше того, у світлі вищевикладених міркувань та враховуючи чітку й усталену практику з цього питання Суд переконаний, що повага до прав людини, визначених у Конвенції та протоколах до неї, не вимагає продовження розгляду заяв ( пункт 1 статті 37 in fine ).
Насамкінець Суд зазначає, що якщо Уряд не дотримається умов односторонніх декларацій, заяви може бути поновлено у реєстрі справ відповідно до пункту 2 статті 37 Конвенції (ухвала у справі «Йосіповіч проти Сербії» (Josipovic v. Serbia), заява № 18369/07, від 4 березня 2008 року).
2. Заявники у заявах № 57323/11 та № 74833/11 також скаржились за підпунктом «d» пункту 3 статті 6 та статтею 13 Конвенції.
Ретельно дослідивши заяви, наведені у таблиці в додатку, з урахуванням усіх наявних матеріалів, які були в його розпорядженні, та тією мірою, якою оскаржувані питання належать до його компетенції, Суд вважає, що вони не містять ознак порушення прав і свобод, викладених у Конвенції та протоколах до неї.
Таким чином, ця частина заяв є явно необґрунтованою і має бути відхилена відповідно до пунктів 3 та 4 статті 35 Конвенції.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
Вирішує об’єднати заяви.
Бере до уваги умови декларацій Уряду держави-відповідача щодо тривалості проваджень за пунктом 1 статті 6 Конвенції та за пунктом 3 статті 5 Конвенції щодо тривалого тримання заявника в заяві № 74833/11 під вартою, та засоби забезпечення дотримання зазначених у них зобов’язань.
Вирішує вилучити частину заяв з реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції.
Оголошує решту скарг у заявах № 57323/11 та № 74833/11 неприйнятними.
Заступник Секретаря
Стівен ФІЛЛІПС
Голова
Ангеліка НУССБЕРГЕР
Додаток
№
Заява №
Дата подання заяви
Заявник
Дата народження
Місце проживання
Громадянство
Дата підписання декларації Урядом
Дата підписання декларації заявником
Присуджена компенсація (євро)
1
42053/11
30/06/2011
Ніна Олександрівна
ГАМУРАРЬ
23/04/1932
м. Кишинів
гр. Молдови
20/11/2013
Без відповіді
450
2
57323/11
24/08/2011
Олександр Ілліч
ГОНЧАРОВ
03/01/1961
м. Краматорськ
гр. України
19/04/2013
30/10/2013
3240
3
74833/11
17/12/2011
Геннадій Миколайович
СІКОРСЬКИЙ
16/09/1979
смт Макошине
гр. України
Представник
Дмитро Євгенійович
Пушкарьов
17/05/2013
29/10/2013
1080
4
22917/12
29/03/2012
Наталія Олександрівна
РУБЦОВА
20/05/1979
м. Кривий Ріг
гр. України
01/11/2013
Без відповіді
1890
Заява № 42053/11, подана Ніною Олександрівною Гамурарь проти України, та 3 інші заяви (перелік див. у додатку)
Рішення; Європейський суд з прав людини від 01.07.2014
Прийняття від 01.07.2014
Постійна адреса:
https://zakon.rada.gov.ua/go/974_996
Законодавство України
станом на 04.09.2026
поточна редакція
Публікації документа
Офіційний вісник України від 05.09.2014 — 2014 р., № 69, стор. 345, стаття 1954
The official translation is published by zakon.rada.gov.ua under the Law on the Enforcement of Judgments and Application of the Case Law of the European Court of Human Rights. The translation is an official document and is not subject to copyright (Article 8 of the Law on Copyright and Related Rights).
Original on zakon.rada.gov.ua ↗