Заява № 7490/06, подана Віталієм Савел...

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П'ята секція

РІШЕННЯ

Заява № 7490/06,

подана Віталієм Савелійовичем Пренком проти України

Офіційний переклад

25 вересня 2012 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Марк Віллігер (Mark Villiger), Голова,

Андре Потоцький (Andre Potocki),

Пол Лемменс (Paul Lemmens), судді,

а також Стівен Філліпс (Stephen Phillips), заступник Секретаря секції,

беручи до уваги вищезазначену заяву, подану 7 лютого 2006 року,

враховуючи декларацію, подану Урядом-відповідачем 22 квітня 2011 року, в якій він просив вилучити заяву з реєстру справ, а також відповідь заявника на цю декларацію,

після обговорення ухвалює таке рішення:

ФАКТИ

Заявник, Пренко Віталій Савелійович, громадянин України, 1942 року народження, проживає у смт Царичанка Дніпропетровської обл.

Уряд України (далі - Уряд) представляла його Уповноважений - В. Лутковська з Міністерства юстиції України.

СКАРГИ

Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції на надмірну тривалість провадження. Ця скарга була комунікована Уряду. Він також подавав інші скарги.

ПРАВО

1 . Листом від 22 квітня 2011 року Уряд повідомив Суд про свою пропозицію зробити односторонню декларацію з метою врегулювання питання щодо надмірної тривалості цивільного провадження, порушеного заявником у його скарзі, комунікованої Уряду. Уряд також запропонував Суду вилучити заяву з реєстру справ на підставі статті 37 Конвенції . Декларація передбачала таке:

«Уряд України визнає надмірну тривалість розгляду справи заявника національними судами.

Я, Валерія Лутковська, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, заявляю, що Уряд України пропонує сплатити на користь Пренка Віталія Савелійовича ex gratia суму в розмірі 700 (сімсот) євро.

Таким чином, Уряд України закликає Суд вилучити заяву з реєстру справ. Уряд України пропонує, щоб Суд прийняв цю декларацію як «будь-яку іншу підставу» вилучення заяви з реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції .

Сума ex gratia є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, в тому числі компенсацією судових витрат, звільнена від будь-яких податків, що можуть нараховуватись, і буде конвертована у національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу. Кошти будуть виплачені протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод . У разі несплати цієї суми протягом тримісячного строку Уряд зобов’язується сплачувати з моменту спливу цього періоду і до моменту розрахунку простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Ця виплата становитиме остаточне вирішення справи».

Листом від 31 березня 2011 року заявник залишив вирішення цього питання на розсуд Суду.

Суд нагадує, що стаття 37 Конвенції передбачає, що на будь-якій стадії провадження він має право вилучити заяву з реєстру справ, якщо обставини справи дають підстави дійти одного з висновків, визначених у підпунктах «a», «b» або «c» пункту 1 статті 37 Конвенції. Підпункт «c» пункту 1 статті 37 надає Суду право вилучити заяву з реєстру справ, зокрема, якщо:

«на будь-якій іншій підставі, встановленій Судом, подальший розгляд заяви не є виправданим».

Суд також нагадує, що за певних обставин він може вилучити заяву з реєстру справ на підставі підпункту «c» пункту 1 статті 37 Конвенції , ґрунтуючись на положеннях односторонньої декларації Уряду держави-відповідача, навіть якщо заявник бажає, щоб справа розглядалась далі.

У низці справ, у тому числі проти України, Суд встановив практику стосовно скарг на порушення права на розгляд справи протягом розумного строку (див., наприклад, рішення у справах «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France), [ВП], заява № 30979/96, пункт 43, ЄСПЛ 2000-VII; «Павлюлинець проти України» (Pavlyulynets v. Ukraine), заява № 70767/01, від 6 вересня 2005 року, пункти 39-52, та «Мороз та інші проти України» (Moroz and Others v. Ukraine), заява № 36545/02, від 21 грудня 2006 року, пункти 52-61).

З огляду на характер визнання, що міститься в декларації Уряду, а також запропоновану суму відшкодування, яка співмірна з сумами, що присуджуються у подібних справах, Суд вважає, що подальший розгляд заяви в частині тривалості національного провадження не є виправданим (підпункт «с» пункту 1 статті 37 Конвенції ).

Більш того, в світлі вищевикладених міркувань та, зокрема, з огляду на чітку та усталену практику з цього питання, Суд переконаний, що повага до прав людини, визначених у Конвенції та протоколах до неї, не вимагає подальшого розгляду заяви (пункт 1 статті 37 in fine).

2. Ретельно дослідивши решту скарг у заяві в світлі всіх наявних матеріалів та в тій мірі, в якій оскаржувані питання належать до його компетенції, Суд дійшов висновку про відсутність будь-яких ознак порушення прав і свобод, закріплених Конвенцією або протоколами до неї.

Таким чином, ця частина заяви є явно необґрунтованою і має бути відхилена відповідно до підпункту «а» пункту 3 та пункту 4 статті 35 Конвенції .

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

Бере до уваги умови декларації Уряду держави-відповідача щодо надмірної тривалості цивільного провадження.

Вирішує вилучити заяву з реєстру справ в частині вищезазначеної скарги відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 37 Конвенції .

Оголошує решту скарг у заяві неприйнятними.

Заступник Секретаря

Стівен ФІЛЛІПС

Голова

Марк ВІЛЛІГЕР

Заява № 7490/06, подана Віталієм Савелійовичем Пренком проти України

Рішення; Європейський суд з прав людини від 25.09.2012

Прийняття від 25.09.2012

Постійна адреса:

https://zakon.rada.gov.ua/go/974_826

Законодавство України

станом на 04.09.2026

поточна редакція

Публікації документа

Офіційний вісник України від 17.12.2012 — 2012 р., № 94, стор. 122, стаття 3838