ст. 277 ЦК
Текст статті
1. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
2. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам.
{ Частину третю статті 277 виключено на підставі Закону № 1170-VII від 27.03.2014 }
4. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.
Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.
{Абзац третій частини четвертої статті 277 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3261-IV від 22.12.2005 }
5. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.
6. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших медіа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж медіа в порядку, встановленому законом.
Якщо відповідь та спростування у тому ж медіа є неможливими у зв'язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому медіа, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.
Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.
Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок повідомлення викривачем інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" через зовнішні канали повідомлення в порядку, передбаченому Законом України "Про запобігання корупції", має право на відповідь.
{Частину шосту статті 277 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 198-IX від 17.10.2019 }
7. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Як цю норму застосовує Верховний Суд
…нції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства і з якою погоджується Велика Палата Верховного Суду. 6.31. Відповідно до статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. 6.32. При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) пошире…
…45. ЄСПЛ визнав, що цивільне провадження та подальше притягнення заявниці до відповідальності становили втручання у її право на свободу вираження поглядів, проте таке втручання мало законні підстави в національному законодавстві, зокрема у статтях 277 і 280 ЦК України. Аргумент заявниці щодо неправомірного застосування презумпції недостовірності до твердження, висловленого нею як очевидцем, скоріше стосується питання, чи було втручання необхідним у демократичному суспільстві . 46. Суд також погодився, що таке втручання у право заявниці на свободу вираження поглядів переслідувало законну мету захисту репутації або…
…902/20 ( пункт 6.18 )). 40. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України). 41. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (частина третя статті 277 ЦК України у редакції, що була чинною на час поширення заявником інформації, яку позивач вважає недостовірною). 42. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її пошири…
…цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту належать, наприклад, спростування недостовірної інформації (стаття 277 ЦК України). 6.9. За частиною першою статті 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до Глави 3 цього Кодексу. 6.10. За змістом частини першої статті 201 ЦК України д…
…ві законодавства. 41. Більше того, Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 07 лютого 2019 року у справі 826/3737/18 щодо доводів ПрАТ ФК Сократ про недостовірність інформації в постанові Національної комісії та посилання на статтю 277 Цивільного кодексу України зазначив, що це лише припущення ПрАТ ФК Сократ , які не доведені ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції. 42. З огляду на викладене висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі є обґрунтованим, оскільки цей спір про визнання недостовірною інформації, яка міститься в постанові відповідача 30-ЦА-УП-Т, має…
…ативи розглянув питання щодо виправлення описок в судовому рішенні від 04 вересня 2014 року та ухвалою від 18 березня 2015 року виключив з тексту зазначеного рішення абзац, де є посилання на застосування до спірних відносин частини третьої статті 277 ЦК, оскільки на час їх виникнення ця норма була виключена згідно із Законом України від 27 березня 2014 року 1170-VII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України Про інформацію та Закону України Про доступ до публічної інформації . Цією ж ухвалою суддя змінив редакцію п'ятнадцятого абзацу рішення, доповнивши його додат…
…формації. 80. Абзац 3 частини четвертої статті 277 ЦК України потрібно тлумачити в контексті змісту частини першої статті 91 ЦК України та частини першої статті 94 ЦК України. Оскільки юридична особа має універсальну правоздатність, їй належить право на ділову репутацію, отже для захисту цього права юридична особа може звернутися до суду з вимогою про спростування недостовірної інформації. 81. Подібний за змістом правовий висновок викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11 грудня 2023 року в справі 504/4099/16-ц. 82. Недостовірною вважається інформація, яка…
…у репутації чи прав інших осіб. Подібні правові висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі 826/4406/16 та від 22 лютого 2023 року у справі 757/39521/20. Отже, за змістом статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ)…
…при вирішенні спору положень частини 3 статті 277 ЦК у редакції, яка діяла до 19.04.2014, тому не знайшли своє підтвердження доводи скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень зазначеної норми та не врахування у зв`язку із цим правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.09.2025 у справі 911/2702/24, від 01.07.2025 у справі 910/4448/24, від 03.06.2025 у справі 914/855/24, від 06.08.2024 у справі 922/2993/21, від 06.02.2024 у справі 910/7750/22, від 14.11.2023 у справі 910/8562/22, від 01.10.2019 у справі 910/13556/18, від 10.10.2018 р. у справі 521/19965/16-ц…
…озивач, має характер оціночних суджень, Верховний Суд вважає безпідставними з огляду на таке. Вирішуючи питання щодо характеру спірної інформації та можливості її спростування, колегія суддів виходить із того, що відповідно до статті 277 ЦК України предметом судового захисту є недостовірні відомості про факти, які можуть бути перевірені на відповідність дійсності. Під час розмежування фактичних тверджень та оціночних суджень суд повинен оцінювати спірні висловлювання не ізольовано, шляхом фрагментарного виокремлення окремих слів чи фраз, а у взаємозв`язку, з урахуванням їх змісту в цілому, контексту поширення, ме…
Текст статті — з нашої бази законодавства, завантаженої з офіційного веб-порталу «Законодавство України» (zakon.rada.gov.ua) (редакція від 05.08.2026). Акт є офіційним документом і не є обʼєктом авторського права (ст. 8 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»). Для процесуального використання звіряйте з першоджерелом.
Звірити з першоджерелом ↗