ст. 95 ККУ
Текст статьи
1. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру може здійснюватися судом також за заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, її захисника або законного представника у разі, якщо така особа за станом свого здоров’я не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними, в тому числі не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного нею незалежного лікаря-психіатра.
2. Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу. У разі відсутності підстав для припинення або зміни застосування примусового заходу медичного характеру представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, направляє до суду заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження застосування примусового заходу медичного характеру. У разі необхідності продовження застосування примусового заходу медичного характеру понад 6 місяців представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про продовження застосування примусового заходу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження надання особі такої психіатричної допомоги. В подальшому продовження застосовування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.
Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру, мають право звертатися до суду із заявою про зміну або припинення застосування примусових заходів медичного характеру не частіше одного разу на 6 місяців та незалежно від того, чи розглядалося судом це питання в зазначений період.
Особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, має право звернутися до обраного нею незалежного лікаря-психіатра з метою отримання висновку про стан свого психічного здоров’я. У висновку незалежного лікаря-психіатра мають бути зазначені підстави для зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру. У разі відсутності таких підстав у висновку обґрунтовується необхідність продовження застосування примусових заходів медичного характеру.
3. У разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру через змінення психічного стану особи на краще, суд може передати її на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом.
4. У разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру через видужання особи, які вчинили кримінальні правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку, підлягають покаранню на загальних засадах, а особи, які захворіли на психічну хворобу під час відбування покарання, можуть підлягати подальшому відбуванню покарання.
{Стаття 95 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2205-VIII від 14.11.2017 , № 2617-VIII від 22.11.2018 }
Как эту норму применяет Верховный Суд
…речними та не відповідають вимогам п. 4 ст. 95 КК України, оскільки суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Що стосується тверджень захисника, що працівники правоохоронних органів, провівши негласні слідчі (розшукові) дії аудіо-, відеоконтролю особи за участю ОСОБА_16 , не припинили злочинної діяльності ОСОБА_7 , а продовжили свої провокаційні дії за участю ОСОБА_16 із залученням ОСОБА_17 та ОСОБА_14 , то колегія суддів зазначає на…
…дність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів. Крім того, продовження, зміна чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру вирішується в порядку, передбаченому ст. 95 КК України після звернення до суду з відповідним клопотанням. Постановлена за результатами апеляційного розгляду ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК України та колегія суддів погоджується з наведеними у ній висновками щодо законності і обґрунтованості ухвали суду першої інстанції. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання про застосування примусових…
…ґрунтуються на вимогах закону, оскільки статтею 95 КК України визначено, що у разі припинення застосування примусових заходів медичного характеру через видужання особи, які вчинили злочини у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку, підлягають покаранню на загальних засадах, а особи, які захворіли на психічну хворобу під час відбування покарання, можуть підлягати подальшому відбуванню покарання. Встановивши, що ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 21 лютого 2017 року у задоволенні клопотання про продовження застосування примусових заходів медичного характеру…
…мовах відділення із загальним наглядом, Верховний Суд дійшов висновку про те, що з 19 лютого 2017 року були відсутні передбачені законом підстави для перебування ОСОБА_2 e КЗ Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня . З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій про те, що відсутність рішення суду щодо припинення застосування примусових заходів медичного характеру до особи є підставою для подальшого продовження її знаходження в умовах такого закладу, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки статтею 95 КК України визначено, що у разі припинення застосування примусових заходів медичного характ…
…едньо допитавши свідків, всупереч вимог ст.ст. 95, 353, 370, 372, 404, 405, 419 КК України, їх свідчень в своєму рішенні не виклав і оцінку їм не надав. ~ Позиції інших учасників судового провадження В судовому засіданні прокурор не підтримав касаційну скаргу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. ~ Мотиви Суду ~ Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матері…
…відомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного нею незалежного лікаря-психіатра. Частиною 2 ст. 95 КК встановлено, що особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу. Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру, мають пр…
…ала або внаслідок змін у стані її здоров`я відпала потреба в застосуванні примусових заходів медичного характеру, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру. Також ст. 95 КК передбачено, що огляд зазначених осіб для вирішення питання про наявність підстав для припинення або зміни застосування таких заходів здійснюється комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців. 16. Аналіз наведених норм свідчить, що стан здоров`я особи та необхідність у застосуванні того чи іншого примусового заходу має бути встановлено саме на момент…
…имінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій стороною захисту не було надано доказів щодо зміни психічного стану ОСОБА_6 на краще або ж його видужання, відсутні такі дані і в матеріалах провадження. Водночас, положеннями ст. 95 КК України, ст. 514 КПК України передбачено, що продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування, на підставі письмової заяви представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де трим…
…лення остаточного рішення по суті, що є порушенням ч. 3 ст. 315 КПК України; місцевий суд безпосередньо не дослідив у повному обсязі відеозаписи, які є додатками до протоколів обшуків, та вилучені наркотичні засоби; суди, порушуючи приписи ст. 95 КК України, не встановлювали стану здоров`я ОСОБА_7 для застосування до нього примусових заходів медичного характеру, необґрунтовано відмовили в задоволенні клопотання про виклик експерта ОСОБА_18 та перешкоджали стороні захисту у виклику експерта ОСОБА_19 ; апеляційний суд безпідставно відмовив стороні захисту в повторному дослідженні доказів; ухвала апеляційного суду н…
…ала або внаслідок змін у стані її здоров`я відпала потреба в застосуванні примусових заходів медичного характеру, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру. Також ст. 95 КК України передбачено, що огляд зазначених осіб для вирішення питання про наявність підстав для припинення або зміни застосування таких заходів здійснюється комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців. Аналіз наведених норм свідчить, що стан здоров`я особи та необхідність у застосуванні того чи іншого примусового заходу, має бути встановлено саме на мо…
Текст статьи — из нашей базы законодательства, загруженной с официального веб-портала «Законодавство України» (zakon.rada.gov.ua) (редакция от 15.04.2026). Акт является официальным документом и не является объектом авторского права (ст. 8 ЗУ «Об авторском праве и смежных правах»). Для процессуального использования сверяйте с первоисточником.
Сверить с первоисточником ↗