ст. 23 ККУ

…- достовірності, належності, допустимості - і саме це зумовлює перекваліфікацію дій особи на іншу статтю КК України, то суд апеляційної інстанції зобов`язаний дослідити всі докази з дотриманням вимог ст. 23 КК України. Недотримання засади безпосередності призводить до порушення інших засад кримінального провадження: презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальності сторін та свободи в поданні ними своїх доказів й у доведенні перед судом їх переконливості (пункти 10, 13, 15 ч. 1 ст. 7 КПК України). У разі порушення зазначеної засади судове рішення, відповідно до…

…ліфікацію дій особи на іншу статтю КК, або ухвалення протилежного рішення щодо виправдання особи, або її засудження, то суд апеляційної інстанції зобов`язаний дослідити всі докази з дотриманням вимог ст. 23 КК. Безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу щодо необхідності дослідження усіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів, а недотримання зазначеної засади призводить до порушення інших засад кримінального провадження та, згідно зі змістом статей 23 86 КПК, призводить до того, що докази, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані доп…

…у певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Статтею 23 КК передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у ч. 1 ст.…

…и службове розслідування. Відповідно до статті 23 Кримінально-виконавчого кодексу України за діяльністю органів і установ виконання покарань здійснюється відомчий контроль вищестоящими органами управління і посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань. Верховний Суд зазначає, що вказана норма визначає порядок відомчого контролю за діяльністю органів і установ виконання покарань. Це система спостереження та перевірки відповідності діяльності установ та органів виконання покарань вимогам кримінально-виконавчого законодавства та інших…

…ня кримінальних покарань. Відповідно до статті 23 Кримінально-виконавчого кодексу України за діяльністю органів і установ виконання покарань здійснюється відомчий контроль вищестоящими органами управління і посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань. Верховний Суд зазначає, що вказана норма визначає порядок відомчого контролю за діяльністю органів і установ виконання покарань. Це система спостереження та перевірки відповідності діяльності установ та органів виконання покарань вимогам кримінально-виконавчого законодавства та інших…

…і - і саме це зумовлює висновок про винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд апеляційної інстанції зобов`язаний дослідити всі докази з дотриманням вимог ст. 23 КК. Недотримання засади безпосередності призводить до порушення інших засад кримінального провадження: презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальності сторін та свободи в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункти 10, 13, 15 ст. 7 КПК). Безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідж…

…у певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Статтею 23 КК передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у ч. 1 ст.…

…ипу безпосередності дослідження доказів Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх постановах, зокрема у справах 264/8032/15-к; 301/2285/16-к; 714/476/18; 753/15603/14-к. ~ Так, у разі, якщо висновки суду апеляційної інстанції є відмінними від висновків суду першої інстанції, стосуються сутнісних ознак доказів достовірності, належності, допустимості і саме це зумовлює навіть перекваліфікацію дій особи на іншу статтю КК, то суд апеляційної інстанції зобов`язаний дослідити всі докази з дотриманням вимог статті 23 КК. Безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу щодо необхідності досліджен…

…рямим умислом, адже виходячи з положень статей 23 , 24 КК умисел є однією з форм вини, яка включає в себе інтелектуальну та вольову ознаки: усвідомлення характеру свого діяння, передбачення його наслідків та бажання чи свідоме допускання їх настання. Тоді як ОСОБА_7 на час вчинення відповідного діяння, якщо воно мало місце, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку, що під час розгляду справи суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судов…

…удженого умислу на вбивство потерпілих, колегія суддів вважає їх неспроможними. Так, суб`єктивна сторона умисного вбивства характеризується виною у формі умислу, тобто при вчиненні~умисного вбивства~винний усвідомлює, що~своїми діями посягає на життя потерпілого та бажає настання його смерті. Виходячи з положень статей 23, 24 КК України умисел є однією з форм вини, яка включає в себе інтелектуальну та вольову ознаки: усвідомлення характеру свого діяння, передбачення його наслідків та бажання чи свідоме допускання їх настання. Питання про наявність умислу необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин в…

…исел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання. 52. Умисел є формою вини відповідно до статті 23 КК України, відповідно до змісту якої виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. 53. Статтею 19 КК України визначено, що осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними…

…итуації в цій справі. За встановлених фактичних обставин кримінального провадження діяння ОСОБА_11 не охоплюються ч. 1 ст. 396 КК і їх правова оцінка за ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 289 цього Кодексу є правильною. Окреслений підхід до тлумачення статей 23, 24, 26, 28 КК релевантний судовій практиці (див., наприклад, постанови Суду від 14 травня, 11 та 18 червня 2020 року, 22 лютого 2022 року, 9 липня, 5 вересня 2024 року, 2 вересня 2025 року в справах 405/2648//18, 725/855/18, 207/1447/18, 702/659/18, 730/457/20, 751/8220/23, 753/19118/19 відповідно). Стосовно незгоди з розміром стягнутої з ОСОБА_11 компенсації моральн…

…ганів із заявою про вчинення злочину, у зв`язку із чим частина переданих ним купюр була виготовлена як імітаційні засоби, не перекреслює протиправності поведінки, в якій втілилися психічне ставлення засудженої до своїх дій та їх наслідків (ст. 23 КК). За встановлених обставин кримінального провадження діяння ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 190 та ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 369 КК. Аргументів щодо несправедливості застосованого до засудженої заходу примусу в касаційній скарзі немає. Водночас доводи скаржниці про те, що на момент набрання вироком законної сили набув чинності закон, який пом`якш…

…дії підпадали під самі лише об`єктивні ознаки злочину (проступку), встановлені диспозицією тієї або іншої статті Особливої частині КК України, оскільки підставою для кримінальної караності діяння є лише винна поведінка особи. Відповідно до ст. 23 КК України виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. У той же час суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, характеризується лише умисною формою вини. Тож до предмета доказування у цьому кримінальному провадженні…

…тавини для вирішення справи стали відомі позивачу лише після отримання судового рішення суду апеляційної інстанції. Значення вини, як суб`єктивного елементу відповідальності, зазначене у постанові апеляційного суду, аналогічне неведеному у статтях 2, 23 Кримінального Кодексу України (далі - КК України) застосування яких, в силу вимог частини четвертої статті 3 КК України, заборонено. Посилаючись на наведене, заявник просив скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 31 серпня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення Пос…

…уються із рішенням суду апеляційної інстанції щодо обізнаності ОСОБА_7 із нормами КК України про колабораціонізм, оскільки на окупованих територіях не було зв`язку та можливості фізично виїхати. Вказують, що судами допущено порушення вимог ст. 23 КК України, оскільки не було включено у характеристику його вини такої ознаки як усвідомлення особою кримінальної протиправності діяння, не враховано посилань на статті 39, 42 КК України щодо крайньої необхідності та діянь, пов`язаних із ризиком, для досягнення значної суспільно-корисної мети. Наголошують, що місцевим судом порушено вимоги законодавства при врахуванні об…

…нні ним умисного заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ст. 345 ч. 2 КК України. Відповідно до ст. 23, 24 КК України виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Отже, для встановлення…

…ля; освітлення на дорозі на момент ДТП; місця розташування ОСОБА_8 перед наїздом на нього; порядку проїзду фури та автомобілів Порше і Крайслер під керуванням ОСОБА_7 . Доводи прокурора щодо допущеного судом апеляційної інстанції порушення ст. 23 КК України є необґрунтованими, оскільки апеляційний суд, на відміну від суду першої інстанції, не має обов`язку досліджувати у повному обсязі обставини кримінального провадження. Обмежившись аналізом показань свідків, що сприйняті судом першої інстанції, апеляційний суд не порушив установленого законом порядку апеляційного розгляду з огляду на те, що повторне дослідження…

…рдження також доводи касаційної скарги про надання судами першої та апеляційної інстанції різної правової оцінки обставинам, що зумовили висновки про прогул позивача та відсутність на робочому місці з 22.06.2021. Щодо застосування положень статті 23 Кримінально-виконавчого кодексу України 96. Відповідно до статті 23 Кримінально-виконавчого кодексу України за діяльністю органів і установ виконання покарань здійснюється відомчий контроль вищестоящими органами управління і посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань. 97. Відповідно до…

…року у справі 161/88/19 (провадження 61-11816св21), у якій звернуто увагу на те, що підставою для усунення особи від права на спадкування за частиною першою статті 1224 ЦК України є наявність у діях особи вини у формі умислу. Відповідно до статті 23 КК України виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Статтею 24 КК України передбачено, що умисел поділяється на прямий і непрямий. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала й…

…півмешканки, пішов знову розпивати спиртні напої. Колегія суддів уважає надуманими доводи засудженого про те, що за відсутності показань померлої ОСОБА_8 неможливо встановити мотиву та умислу, яким міг керуватись ОСОБА_6 , вчиняючи злочин. Статтями 23, 24 КК визначено, що умисел є однією з форм вини, яка включає інтелектуальну та вольову ознаки: усвідомлення характеру свого діяння, передбачення його наслідків та бажання чи свідоме допускання їх настання. Питання про наявність умислу необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість…

…ції, стосуються сутнісних ознак доказів - достовірності, належності, допустимості - і саме це зумовлює перекваліфікацію дій особи на іншу статтю КК України, то суд апеляційної інстанції зобов`язаний дослідити всі докази з дотриманням вимог ст. 23 КК України. Недотримання засади безпосередності призводить до порушення інших засад кримінального провадження: презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальності сторін та свободи в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункти 10, 13, 15 ст. 7 КПК України). У разі порушення зазначеної за…

…абезпечує формування та реалізацію державної правової політики у сфері виконання кримінальних покарань; - діяльність установ виконання покарань Західного регіону безпосередньо контролюється та координується ЗМУ МЮ; - відповідно до положень ст. 23 Кримінально-виконавчого кодексу України за діяльністю органів і установ виконання покарань здійснюється відомчий контроль вищестоящими органами управління і посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань; - згідно з пунктом 7 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань формами т…

…ії, стосуються сутнісних ознак доказів - достовірності, належності, допустимості, і саме це зумовлює перекваліфікацію дій особи на іншу статтю КК, то суд апеляційної інстанції зобов`язаний дослідити відповідні докази з дотриманням приписів ст. 23 КК. Статтею 370 КПК визначено, що судове рішення повинно бути ухвалено компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Та…

…з цим захисник ОСОБА_7 в суді апеляційної інстанції двічі просив врахувати цей висновок як інформацію при ухваленні рішення апеляційним судом. Вважає, що оскаржуваними вироком та ухвалою не застосовані, хоча мали бути застосовані положення ст.ст. 2, 3, 11, 23 КК України, ст.ст. 8, 9, 17, 19, 35, 62, 64, 92 Конституції України, ст. 19 ч. 2 Закону України Про міжнародні договори України , ст.ст. 4, 18 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Заперечень на касаційну скаргу засудже…

…знаками суб`єктивної сторони, як елементу складу, є вина, мотив і мета кримінального правопорушення. Обов`язковою (необхідною) основною ознакою суб`єктивної сторони будь-якого складу кримінального правопорушення є вина особи. Відповідно до ст. 23 КК виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Умисел поділяється на прямий і непрямий. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх нас…

…ї інстанції, стосуються сутнісних ознак доказів - достовірності, належності, допустимості - і саме це зумовлює перекваліфікацію дій особи на іншу статтю КК, то суд апеляційної інстанції зобов`язаний дослідити всі докази з дотриманням вимог ст. 23 КК. Однак за обставин цього кримінального провадження, апеляційний суд не дійшов висновків, відмінних від висновків суду першої інстанції, а отже, у суду апеляційної інстанції не виник безумовний обов`язок повторно дослідити докази. Враховуючи доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підстави залишення цивільного позову п…

…про не встановлення судами мотиву та мети умисного вбивства, то вказані доводи також були предметом ретельної перевірки судом апеляційної інстанції, та вказані доводи цим судом були обґрунтовано визнанні безпідставними. Виходячи з положень статей 23 , 24 КК України, умисел є однією з форм вини, яка включає інтелектуальну та вольову ознаки: усвідомлення характеру свого діяння, передбачення його наслідків та бажання чи свідоме допускання їх настання. Питання про наявність умислу необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість і лок…

…- достовірності, належності, допустимості - і саме це зумовлює висновок про винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд апеляційної інстанції зобов`язаний дослідити всі докази з дотриманням вимог ст. 23 КК. Як убачається з матеріалів провадження клопотання прокурора про допит представника потерпілого, свідка та дослідження письмових доказів апеляційним судом вирішено відповідно до вимог закону. Отже порушень у цій частині колегія суддів не вбачає. Доводи засудженого про те, що вирок апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року ухвалено незаконним складом суду, оскільки суд…

…через необережність (ст. 119 КК) та умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК). При цьому визначення вини та її форм, а саме умислу та необережності, а також їх видів закріплено у статтях 23 25 КК України. Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, належить до категорії складних злочинів. З об`єктивної сторони цей злочин характеризується суспільно небезпечними, протиправними діяннями та суспільно небезпечними наслідками, що настали для здоров`я потерпілого у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень, а також смерті. При цьому…

…ба, яка умисно позбавила життя спадкодавця, не має права на спадкування в силу закону. Підставою для усунення особи від права на спадкування за частиною першою статті 1224 ЦК України є наявність в її діях вини у формі умислу. Відповідно до статті 23 КК України виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Статтею 24 КК України передбачено, що умисел поділяється на прямий і непрямий. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала й…

…ершої інстанції, стосуються сутнісних ознак доказів достовірності, належності, допустимості і саме це зумовлює перекваліфікацію дій особи на іншу статтю КК, то суд апеляційної інстанції зобов`язаний дослідити всі докази з дотриманням вимог ст. 23 КК. Недотримання засади безпосередності призводить до порушення інших засад кримінального провадження: презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальності сторін та свободи в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункти 10, 13, 15 ст. 7 КПК). У разі порушення зазначеної засади судове ріше…

…на таке. ~ Суб`єктивна сторона умисного вбивства характеризується виною у формі умислу, тобто при вчиненні умисного вбивства винний усвідомлює, що своїми діями посягає на життя потерпілого та бажає настання його смерті. Виходячи з положень статей 23, 24 КК України умисел є однією з форм вини, яка включає в себе інтелектуальну та вольову ознаки: усвідомлення характеру свого діяння, передбачення його наслідків та бажання чи свідоме допускання їх настання. Питання про наявність умислу необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість і…

…через необережність (ст. 119 КК) та умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК). При цьому визначення вини та її форм, а саме умислу та необережності, а також їх видів закріплено у статтях 23 25 КК України. Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, належить до категорії складних злочинів. З об`єктивної сторони цей злочин характеризується суспільно небезпечними, протиправними діяннями та суспільно небезпечними наслідками, що настали для здоров`я потерпілого у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень, а також смерті. При цьому…

…шого хворобливого стану психіки. Особа, що вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, не підлягає кримінальній відповідальності, а може бути піддана за рішенням суду примусовим заходам медичного характеру. Виходячи з положень статей 23, 24 КК умисел є однією з форм вини, яка включає в себе інтелектуальну та вольову ознаки: усвідомлення характеру свого діяння, передбачення його наслідків та бажання чи свідоме допускання їх настання.~~ Усвідомлення означає розуміння не лише фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об`єкта, предмета, об`єктивної сторони складу конкретного злочину, а і його н…

…о міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції 21-22 лютого 2019 року перевірки. 53. У той же час, у ході проведення службового розслідування було встановлено, що відповідно до вимог статті 23 Кримінально-виконавчого кодексу України в межах здійснення відомчого контролю за діяльністю органів і установ виконання покарань, 3 липня 2019 року комісією було здійснено виїзд у службове відрядження з метою перевірки окремих напрямків діяльності державної установи Північна виправна колонія ( 90) . Перевіркою виявлено ряд суттєвих недоліків та прорахунків в організац…

…чалось, процесуальним законом передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо та не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду (ч.ч. 1, 2 ст. 23 КК України). ~ Щодо дослідження речових доказів, то законодавцем передбачено, що речові докази оглядаються судом, а також подаються для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності також іншим учасникам кримінального провадження. Особи, яким подані для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов`язані з річчю…

…~ Обов язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, зокрема форми вини, покладається на слідчого, прокурора [ 4.2.2] . ~ У законі України про кримінальну відповідальність відсутнє визначення поняття форма вини . ~ Втім, статтею 23 КК України передбачено, що виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. ~ Суб єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, визначається психічним ставленням до наслідків лише у формі необережності, що і було встановлено судом у цьому прова…

…астини 1 статті 92 КПК України обов язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на слідчого, прокурора. ~ У законі України про кримінальну відповідальність відсутнє визначення поняття форма вини . ~ Втім, статтею 23 КК України передбачено, що виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності. ~ З огляду на зазначені положення закону України про кримінальну відповідальність та кримінального процесуального закону доводи прокурора, наведені у касаційній скарзі, про те, що судом…

…зпосередньо в судовому засіданні їх не дослідив. Отже, незгода апеляційної інстанції із висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_6 запропонував та надав працівнику поліції ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 500 грн, є передчасною. Статтею 23 КК передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцін…