ст. 25 ККУ

…ням волі воно може бути призначено і на строк понад п'ятнадцять років, але не більше двадцяти років. У зв'язку зі зміною покарання у вигляді смертної кари на довічне позбавлення волі вказану норму змінено. Так, відповідно до частини першої статті 25 КК 1960 року в редакції Закону України від 22 лютого 2000 року 1483-ІІІ Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України (далі - Закон 1483-ІІІ) позбавлення волі встановлюється на строк від трьох місяців до десяти років, а за особливо тяжкі злочини, за злочини, що спричинили особливо тяжкі наслідки, і для особливо н…

…у від згаданого злочину, вбивство через необережність (ст. 119 КК України) за суб`єктивною стороною проявляється в необережній формі вини у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості (ст. 25 КК України). Зокрема, необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити. Отже, розмежування умисного вбивства (ст. 115 КК України) і вбивства, вчиненого через необережність (ч. 1 ст. 119 КК України), здійснюється за суб`єктивною стороною цього злочину, виходячи з факт…

…о розраховувала на їх відвернення (ч. 2 ст. 25 КК). Водночас встановлені обставини у цьому кримінальному провадженні не свідчить про наявність у засуджених в момент вчинення діяння обґрунтованого розрахунку на конкретні обставини, здатні як об`єктивно, так і на їхню думку відвернути настання наслідків. З огляду на наведене, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що засуджені усвідомлювали суспільну небезпечність своїх дій, передбачали суспільно небезпечні наслідки, бажали їх настання, враховуючи, що у результаті удару ножем у життєво важливі органи ОСОБА_20 отримав такі тілесні ушкодження, які у підсумку при…

…недбалості в аспекті положень частини 3 статті 25 КК. Стосовно доводів касаційної скарги щодо необґрунтованості розміру стягнення з ОСОБА_6 моральної шкоди, колегія суддів зазначає наступне. Приписами частини 2 статті 127 КПК передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Відповідно до статті 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального пр…

…раховувала на їх відвернення (частина 2 статті 25 КК). Водночас передбачення винуватим суспільно небезпечних наслідків в цьому кримінальному провадженні не свідчать про наявність у засудженого (в момент вчинення діяння) обґрунтованого розрахунку на конкретні обставини, здатні як об`єктивно, так і на його думку, відвернути настання наслідків. За матеріалами кримінального провадження обґрунтованими є висновки, про наявність прямого умислу, тобто усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії або бездіяльності), коли особа передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання (час…

…недбалості в аспекті положень частини 3 статті 25 КК. З огляду на викладене вище, нанесення за встановлених судом обставин засудженим по одному удару кухонним ножем: в ліву область обличчя, шиї та лівого плеча потерпілого, а також в праву область грудної клітки, внаслідок чого ОСОБА_10 отримав тяжке тілесне ушкодження за критерієм небезпеки для життя в момент спричинення у вигляді непроникаючого колото-різаного поранення грудної клітки справа в проекції 2-4 міжреберій на межі від середньо-ключичної та передньо-пахвової ліній, з ушкодженням передньої стінки пахвової артерії, яке призвело до масивної крововтрати, щ…

…двернення (ч. 2 ст.~25 КК України) або злочинною недбалістю (особа не передбачала, що~внаслідок її дій чи бездіяльності може настати смерть іншої особи, хоча повинна була і могла це передбачити (ч. 3 ст. 25 КК України). Положеннями ст. 24 КК України визначено, що умисел поділяється на прямий і~непрямий. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 цієї статті). Непрямим є~умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), пер…

…фактичних обставин справи. У той же час Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що для відмежування умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, від убивства через необережність суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Так, вбивство через необережність (ст. 119 КК України) за суб`єктивною стороною проявляється в необережній формі вини у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості (ст. 25 КК України). Зокрема, необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання с…

…льну протиправну недбалість. Частиною 2 ст. 25 КК України визначено, що необережність є кримінальною протиправною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення. Згідно з вироком місцевий суд, викладаючи формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, вказав, що кримінальне правопорушення було вчинено з проявом злочинної самовпевненості. Разом з тим у своєму рішенні суд першої інстанції, з-поміж іншого, послався на суспільну небезпечність скоєного злочину, яка, на переконання цьог…

…нної недбалості в аспекті положень ч. 3 ст. 25 КК. Таким чином, зазначені обставини вказують на наявність у діях ОСОБА_6 ознак складу злочину, передбаченого саме ч. 1 ст. 115 КК, та виключають можливість кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 121 КК, як про це вказує у свой касаційній скарзі захисник. З огляду на викладене, доводи захисника про те, що засуджений ОСОБА_6 , завдаючи ОСОБА_9 ударів кулаками обох рук по тулубу, не мав умислу на заподіяння смерті останньому, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що повністю спростовуються здобутими у кримінальному провадженні доказами. При цьому не погоджується к…

…ьне правопорушення згідно з положеннями статей 12, 25 КК України є нетяжким злочином, вчиненим із необережності. При цьому апеляційним судом враховано відповідні правові позиції Верховного Суду, який у своїх постановах указав на те, що умовою звільнення від відбування покарання з випробуванням є наявність таких соціальних чинників, які б, з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи, давали суду підставу дійти висновку про можливість виправлення і перевиховання без відбування покарання (постанова від 19 липня 2018 року у справі 755/6254/17). При цьому заборони застосування ст. 75 КК Укра…

…ся аналогічними елементами об`єктивної сторони, а за суб`єктивною стороною проявляється в необережній формі вини у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості, визначення яких надано у~ст. 25 КК України. Отже, розмежування умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~(ст. 122 КК України) і необережного заподіяння таких ушкоджень (ст. 128 КК України) здійснюється як за об`єктивною, так і суб`єктивними сторонами цих злочинів. Проте місцевий суд, установивши обставини, за яких потерпілий ОСОБА_9 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, дав діям ОСОБА_6 неправильн…

…я, а при непрямому умислі він передбачає лише можливість настання таких наслідків. Статтею 119 КК України передбачена відповідальність за вбивство, вчинене через необережність. Відповідно до положень ст. 25 КК України необережність поділяється на злочинну самовпевненість та злочинну недбалість. Необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення. Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свог…

…х експертиз тощо. Враховуючи викладене, колегія суддів касаційного суду вважає, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, повністю доведено і його дії кваліфіковано правильно. Доводи засудженого про те, що тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6 заподіяв з необережності або в стані необхідної оборони, на думку колегії суддів, є безпідставними. Статтею 128 КК України передбачено відповідальність за необережне тяжке тілесне ушкодження. Згідно з положеннями ст. 25 КК України необережність поділяється на злочинну самовпевненість та злочиннну недбалість. Необережність є злочинною…

…шевного хвилювання або з необережності, колегія суддів вважає безпідставними. Статтею 119 КК України передбачена відповідальність за вбивство, вчинене через необережність. Відповідно до положень ст. 25 КК України необережність поділяється на злочинну самовпевненість та злочиннну недбалість. Необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення. Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого ді…

…ння волі на певний строк (частина перша статті 25 КК 1960 року, частина друга статті 87 КК 2001 року). Проаналізувавши вказаний висновок Конституційного Суду України колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що Положення про порядок здійснення помилування йому не суперечить. Оскільки завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у сфері публічно-правових відносин, а позивач не довів обставин, які б вказували на порушення його прав, свобод або інтересів саме затвердженням Положення про порядок здійснення помилування, колегія суддів…

…тановлених фактичних обставин у вироку місцевого суду відсутнє обґрунтування такого психічного ставлення засудженого до наслідків, спричинених його діями, за якого він не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків (ч. 3 ст. 25 КК) чи мав обґрунтований розрахунок на їх відвернення (ч. 2 ст. 25 КК) під час вчинення інкримінованих дій. Так само, кваліфікуючи дії засудженого за ч. 1 ст. 119 КК, місцевий суд не обґрунтував, чому усвідомлене використання такого способу вчинення злочину, як фізичне насильство, поєднане з використанням вогнепальної зброї як знаряддя вчинення злочину, не пов`язане з ус…

…. 3 ст. 25 КК. Необережність є кримінальною протиправною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення (ч. 2 ст. 25 КК). Водночас ніщо в цьому кримінальному провадженні не свідчить про наявність у засудженого в момент вчинення діяння обґрунтованого розрахунку на конкретні обставини, здатні як об`єктивно, так і на його думку відвернути настання наслідків. Отже, доводи у касаційній скарзі про відсутність у засудженого умислу на вбивство та необхідність кваліфікації вчиненого злочину за…

…ків у вигляді смерті потерпілого - необережним. На відміну від необережної форми вини, за якої особа не передбачає можливості настання летальних наслідків, хоча повинна і може це зробити, або ж передбачає, але розраховує на їх відвернення (ст. 25 КК), умисел характеризується тим, що винний передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання (ст. 24 КК). Зміст і спрямованість суб`єктивного ставлення особи до своїх діянь з`ясовуються з урахуванням усіх обставин, зокрема, знаряддя злочину, кількості, характеру й локалізації ушкоджень, способу їх нанесення, причин припинення злочинних дій, поведінки ви…

…мому порушенні існуючих правил обережності і повній відсутності будь-якого передбачення можливих суспільно небезпечних наслідків. Якщо особи передбачали можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, в аспекті положень ч. 3 ст. 25 КК виключається психічне ставлення до вчиненого у формі злочинної недбалості. Обов`язок особи передбачити суспільно небезпечні наслідки свого діяння (об`єктивний критерій) характеризує вимоги, що висуваються до будь-якої особи, безвідносно до її конкретних особливостей і властивостей, що може, серед іншого, випливати із існуючих правил обережності взагалі. Можливість пер…