ст. 24 ККУ
Text of the article
1. Умисел поділяється на прямий і непрямий.
2. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
3. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
How the Supreme Court applies this provision
…суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі 748/702/21, від 05 жовтня 2022 року у справі 357/2446/21, від 07 березня 2024 року у справі 177/759/23, від 17 квітня 2024 року у справі 552/7011/22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування частини п`ятої статті 1187 ЦК України у системному зв`язку зі статтею 24 Кримінального кодексу України (далі - КК України) під час вирішення питання про наявність умислу потерпілого (зокрема непрямого умислу) у справах про від…
…ертій статті 17 КПК України визначив, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. 51. Поняття умисного вчинення кримінального правопорушення законодавець визначив у статті 24 КК України, згідно зі змістом частин другої та третьої яких зазначено, що прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслі…
…ої сторони - умисною формою вини (прямим або непрямими умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особі, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання. За змістом ст. 24 КК наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання. Питання про умисел вирішується, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджен…
…ч. 1 ст. 115 КК на ч. 2 ст. 125 КК, то колегія суддів зазначає наступне. За змістом ст. 24 КК наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання. Умисел має дві характерні ознаки - інтелектуальну і вольову. Інтелектуальна - це усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності та передбачення її суспільно небезпечних наслідків. Вольова - наявність у суб`єкта бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вч…
…ість прямого умислу. Відповідно до ч. 2 ст. 24 КК, прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Як видно з матеріалів кримінального провадження, місцевий суд дослідив зібрані в його межах докази в їх сукупності за критеріями, визначеними ч. 1 ст. 94 КПК, перевірив доводи сторони обвинувачення та захисту, забезпечивши сторонам кримінального провадження встановлені КПК умови для реалізації їх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, та дійшов правильного висновку про…
…також з метою залякування потерпілого або інших осіб, чи з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості, або вчинене на замовлення, або таке, що спричинило смерть потерпілого. За змістом ст. 24 КК наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання. Статтею 36 КК визначено право кожної особи на необхідну оборону, що є важливою гарантією реалізації конституційного положення про те, що кожний має право захищати своє життя і здоров`я…
…умисел поділяють на прямий і непрямий (ст. 24 КК України). Прямий умисел характеризується тим, що особа чітко усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння і прагне досягти одного конкретного наслідку. Непрямий умисел має місце тоді, коли винний передбачає та однаково бажає чи свідомо допускає настання одного з кількох можливих злочинних наслідків. У випадках вчинення злочину з непрямим умислом відповідальність настає залежно від фактично заподіяних наслідків, оскільки винний передбачав настання будь-якого із цих наслідків і бажав чи свідомо припускав їх настання. Згідно з ч. 1 ст. 15 КК України замахом…
…аявності таких самих елементів об`єктивної сторони, як і складу злочину, передбаченого ст. 121 КК України, але суб`єктивна сторона злочину є відмінною та полягає у необережній формі вини. Положеннями ст. 24 КК України визначено, що умисел поділяється на прямий і непрямий. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 цієї статті). Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпеч…
…сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особі, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання. 23. За змістом ст. 24 КК наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання. 24. Питання про умисел вирішується, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушко…
…наслідки і бажає їх настання (частина 2 статті 24 КК). Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги засудженого про порушення права на захист під час досудового розслідування, оскільки вони не містять переконливого обґрунтування, натомість матеріали кримінального провадження не містять будь-яких даних, які б вказували на неналежне виконання захисником своїх професійних обов`язків. Також колегія суддів не вважає порушенням вимог кримінального процесуального закону здійснення апеляційного розгляду без участі ОСОБА_6 . Відповідно до частини 4 статті 401 КПК обвинувачений підлягає обов`язковому виклику в судове з…
The text of the article comes from our legislation database, loaded from the official portal Legislation of Ukraine (zakon.rada.gov.ua) (wording of 15.04.2026). The act is an official document and is not subject to copyright (Article 8 of the Law on Copyright and Related Rights). For use in proceedings, verify against the official source.
Verify against the source ↗