ст. 232 ЦК
Text of the article
1. Правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.
2. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв'язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.
How the Supreme Court applies this provision
…о, кого агент представляє (див. зокрема статтю 232 ЦК України). У таких випадках сторона правочину, вимагаючи визнання його недійсним та приведення сторін правочину у попередні стан (реституція), позивається не до агента, а лише до іншої сторони цього правочину. 10.59. Сторона оспорюваного правочину (тобто суб`єкт, для якого правочин створив правові наслідки), за яким відбулось відчуження майна, не може вимагати повернення собі майна від іншої сторони правочину, якщо цей правочин не визнано недійсним. А так само не може без визнання цього правочину недійсним витребовувати майно у інших набувачів. 10.60. У цій спр…
…питання про застосування частини першої статті 232 ЦК України у вирішенні позовів про визнання правочину, вчиненого керівником юридичної особи, як вчиненого внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про можливість застосування вказаної норми у подібних правовідносинах з огляду на таке. 7.2. Правочини (договори) юридична особа вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України є підставою виникнення правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи…
…попередніх інстанцій помилково застосували положення частини третьої статті 216 ГК України до спірних відносин, відхиливши його доводи про виключну неустойку, передбачену у пунктах 6.7, 6.12 і 7.3 договору поставки згідно з частиною другою статті 232 ГК України та частиною третьою статті 624 ЦК України. 33. Велика Палата Верховного Суду не погоджується з цими доводами постачальника. Вважає, що передбачений частиною третьою статті 216 ГК України принцип неприпустимості застереження у господарському договорі щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції не слід тлумачити виключно у з…
…0/22198/17, від 01 липня 2020 року у справі 910/15925/18, а також висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 21 січня 2015 року у справі 911/2089/14, від 01 липня 2015 року у справі 911/2435/14; - частини першу та другу статті 232 Цивільного кодексу України та не врахували висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі 911/2129/17 (провадження 12-45гс19); - частини першу - третю статті 203, частини першу та третю статті 215 Цивільного кодексу України та не врахували ви…
…едено в житловий фонд. Вважаючи себе власником згаданої будівлі, позивач просив визнати договір щодо її відчуження від 25 травня 2004 року, таким, що вчинений внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною (стаття 232 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)), а також на підставі статті 388 ЦК України витребувати це майно із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 У пунктах 1, 3 частини першої статті 15 ЦПК України у редакції, що діяла на час звернення до суду з позовом передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або…
…ро його недійсність на підстав положень статті 232 ЦК України. 93. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2022 року у справі 911/841/20, на яку містяться посилання у касаційній скарзі. 94. Посилання касаційної скарги на наявність у сторін договору конфлікту інтересів, з урахуванням наведених вище обставин його укладення та виконання, а також умов надання допомоги (пункти 2.2, 2.3 договору), є необґрунтованими. 95. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів, Верховний Суд вих…
…). 81. Верховний Суд відхиляє як безпідставний зазначений довід касаційної скарги, оскільки у цій справі правовою підставою для визнання недійсним спірного правочину позивачем було вказано саме норми ст. 3, 13, 203, 215, 232 ЦК України, а не спеціальні підстави, визначені ст. 42 КУзПБ. Положення ст. 42 КУзПБ при розгляді цієї справи та ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не застосовувалися. 82. Колегія суддів звертає увагу, що порушення загальних засад цивільного законодавства (засад справедливості, добросовісності та розумності), визначених імперативно пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України, які м…
…начених вище фактичних обставин справи, суд касаційної інстанції зазначає і про передчасність висновків судів в частині застосування реституції, як наслідку недійсності і правочину. Верховний Суд не переглядає оскаржувані судові рішенні в частині висновку про відсутність підстав для визнання недійсним спірного договору відповідно до статті 232 Цивільного кодексу України, оскільки касаційна скарга відповідача в частині цих висновків судів попередніх інстанцій не обґрунтована жодною підставою касаційного оскарження судових рішень, передбаченою частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України…
…ителю. Для задоволення позову згідно зі статтею 232 ЦК України потрібно на підставі певних доказів встановити, що представник за правочином вступив у зловмисну домовленість із другою стороною і діяв у власних інтересах або в інтересах інших осіб, а не в інтересах особи, яку представляє. Критерій зловмисність не залежить від того, чи був спрямований умисел повіреного на власне збагачення чи завдання шкоди довірителю, важливим є фактор того, що умови договору, укладеного повіреним, суперечать волі довірителя взагалі, тобто підставою для визнання правочину недійсним є розбіжність між волею довірителя та волевиявленн…
…о, кого агент представляє (див. зокрема ст. 232 ЦК України). У таких випадках сторона правочину, вимагаючи визнання його недійсним та приведення сторін правочину у попередні стан (реституція), позивається не до агента, а лише до іншої сторони цього правочину. Сторона оспорюваного правочину (тобто суб`єкт, для якого правочин створив правові наслідки), за яким відбулось відчуження майна, не може вимагати повернення собі майна від іншої сторони правочину, якщо цей правочин не визнано недійсним. А так само не може без визнання цього правочину недійсним витребовувати майно у інших набувачів. У цій справі Прокурор хоча…
The text of the article comes from our legislation database, loaded from the official portal Legislation of Ukraine (zakon.rada.gov.ua) (wording of 05.08.2026). The act is an official document and is not subject to copyright (Article 8 of the Law on Copyright and Related Rights). For use in proceedings, verify against the official source.
Verify against the source ↗